«Логістичні складнощі»: у Криму запровадили обмеження на продаж пального

1

В анексованому РФ Криму фіксують перебої з постачанням пального: на багатьох автозаправних станціях немає бензину та дизеля, а біля АЗС вишикувалися черги. Російська влада Севастополя запровадила обмеження на продаж пального, пояснивши це логістичними складнощами. У тому, що відбувається, розбиралися Крим.Реалії.

Протягом останніх двох тижнів в анексованому Криму спостерігаються перебої з пальним на автозаправках, паралельно ціни на нього зростають. Про це повідомляють місцеві пабліки.

Так, 1 травня на заправках мережі ATAN у Криму бензин АІ-95 продавали за 79,99 руб., бензин АІ-92 – за 73,49 руб. 10 травня популярний 95-й бензин коштував уже 80 рублів 19 копійок.

19 травня 95-й реалізовували по 80,30 руб., 92-й – по 74,10 руб., дизпальне – 80,40 руб. А 20 травня, лише за добу, пальне значно подорожчало: бензином АІ-95 на автозаправках ТЭС торгували по 81,87 рубля, АІ-92 – 75,77 рубля.

Ситуація з відсутністю пального від початку травня змушувала автовласників в окупованому Криму щодня брати участь в умовному квесті «Знайди, на якій заправці є пальне». Як правило, на АЗС був якийсь один вид пального, інші ж були відсутні.

21 травня кримські пабліки повідомляли, що на більшості автозаправок пального не було, а там, де воно лишалося, вишикувалися величезні черги.

22 травня російська влада Севастополя вперше прокоментувала ситуацію з постачанням міста пальним.

Російський глава Севастополя Михайло Развожаєв
Російський глава Севастополя Михайло Развожаєв

Існують певні логістичні складнощі, причини яких відомі Михайло Развожаєв

«Зараз існують певні логістичні складнощі, причини яких відомі», – написав у своєму телеграм-каналі російський глава Севастополя Михайло Развожаєв. Він не пояснив, які саме складнощі маються на увазі та як вони виникли.

Також російський чиновник оголосив про запровадження лімітів на відпуск пального. «Щоб уникнути ажіотажу, як і минулого разу, запроваджуємо захід, який уже довів свою ефективність: продаж пального на заправках мережі ТЭС буде обмежений 20-ма літрами в один автомобіль або одну каністру до стабілізації ситуації», – повідомив Развожаєв.

Пізніше стало відомо, що аналогічне обмеження у 20 літрів запровадили і в мережі ATAN.

Український телеграм-канал «Крымский ветер» опублікував табло з цінами найбільших кримських мережевих АЗС TES і ATAN.

«У мережі ТЭС у наявності тільки 92-й бензин, на АТАні – 95-й «Преміум», 92-й, дизпальне «Преміум», – зазначено в повідомленні каналу.

У Криму російська влада обмежень поки не запроваджувала і ситуацію з пальним не коментувала.

«Логістичні складнощі» зі зберіганням пального

У Криму дві великі мережі автозаправних станцій – ATAN і TES, остання працює і на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей. Також на півострові популярні мережі Mustang і Red Petrol, із них Red Petrol також представлена на окупованій частині Херсонщини та Запорізької області.

Великі мережі мають власні нафтобази для зберігання нафтопродуктів – складські запаси пального дозволяють їм нівелювати труднощі з доставкою пального з Росії на анексований півострів.

Нафтобаза ATAN у селищі Гвардійському, Крим. Архівне фото
Нафтобаза ATAN у селищі Гвардійському, Крим. Архівне фото

Так, нафтобаза мережі ATAN розташована у селищі Гвардійському, і вона кілька разів зазнавала ударів Сил оборони України та горіла після цього. Так, 12 квітня Генеральний штаб ЗСУ заявив про атаку на нафтобазу в селищі Гвардійському. 2 травня – про черговий удар по цьому об’єкту. писав «Крымский ветер».

Минулої осені по цій нафтобазі було кілька українських ударів, після яких вона довгий час горіла. Пожежа у Гвардійському тривала понад п’ять діб. Супутникові знімки підтвердили знищення щонайменше п’яти ємностей із пальним.

Нафтобаза у Гвардійському входить до структури ATAN, яка належить ТОВ «Кедр» – власнику найбільшої в Криму мережі провідних автозаправних комплексів під брендом ATAN (понад 100 АЗС), нафтобаз і парку бензовозів.

Компанія TES має під Сімферополем дві нафтобази для зберігання пального.

Нафтобаза в сімферопольському селищі Комсомольському на вулиці Монтажній, 6А має два великі резервуари для зберігання пального та чотири менші. На об’єкті облаштовані під’їзні залізничні колії та рампа з нафтопроводами.

За 800 метрів на північ за адресою Монтажна вулиця, 33 розташована ще одна нафтобаза TES, що має два великі та три менші резервуари.

Нафтобаза TES у Сімферополі на вулиці Монтажній, 6А. Скріншот супутникової карти Google
Нафтобаза TES у Сімферополі на вулиці Монтажній, 6А. Скріншот супутникової карти Google

Щонайменше по одній із цих нафтобаз торік у жовтні було завдано удару, виникла пожежа.

«Логістичні складнощі» з доставкою пального

Другою «логістичною складністю», крім зберігання запасів пального, є його доставка на півострів.

Для приймання нафтопродуктів із танкерів у Криму є два морські термінали – найбільший у Феодосії та другий, менший, у Севастополі. Обидва були виведені з ладу ударами СОУ.

Так, морський нафтоналивний термінал у Феодосії після низки атак і пожеж у період із квітня 2024 року втратив щонайменше 80% резервуарів, також сильно пошкоджена інфраструктура.

«Крымский ветер» 20 травня оприлюднив фото, який зараз має вигляд ця нафтобаза у Феодосії.

Залізничні поставки пального також зараз, ймовірно, недоступні. Після пошкодження залізничної частини Керченського мосту в жовтні 2022 року рух вантажних поїздів через нього було заборонено, вагони та цистерни перевозили поромами Керченської переправи.

Проте обидва залізничні пороми були суттєво пошкоджені українськими ударами і припинили роботу. Чи проведено їх заміну або ремонт, на цей час невідомо.

19 травня уряд РФ виділив 5 млрд рублів на поромне сполучення через Керченську протоку. На що будуть витрачені ці кошти, не повідомлялося.

«Це дозволить забезпечити курсування поромів між портами Керч і Кавказ», – заявив прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін.

Залишається ще шлях для автоцистерн так званим «сухопутним коридором» із Росії до анексованого Криму через окуповані території Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Втім, і ця траса вже під обстрілом ЗСУ, і машини з пальним, як правило, зазнають атак першими.

За словами українських експертів, машини з пальним на окупованих територіях є законними військовими цілями, оскільки забезпечують російське угруповання військ.

Російський воєнкор Олексій Живов констатує, що ЗСУ тепер «дотягуються» до ключової логістичної артерії – траси Таганрог – Джанкой, яка проходить уздовж узбережжя Азовського моря через Маріуполь – Бердянськ – Мелітополь – Генічеськ до Криму.

«Якщо хто не в курсі, то саме цією дорогою йдуть фури в Крим і зону СВО (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР), там же йде бензин і вся військова техніка. До ЛБЗ (лінії бойового зіткнення – КР) 100-160 км. Цю дорогу зараз розширюють до магістралі», – написав Живов 10 травня.

Нічого завозити?

Ще одним фактором, який впливає на постачання пального, є регулярні удари Сил оборони України по нафтопереробних заводах і нафтоперекачувальних станціях на території РФ.

Практично всі великі нафтопереробні заводи в центральній Росії були змушені зупинити або скоротити виробництво після ударів українських безпілотників протягом останніх тижнів, пише Reuters.

Наслідки удару по НПЗ у Сизрані. Росія, архівне фото
Наслідки удару по НПЗ у Сизрані. Росія, архівне фото

Як повідомляє агентство з посиланням на два джерела в галузі, знайомих із ситуацією, після української атаки в ніч на 20 травня нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез», розташований у місті Кстово, призупинив роботу своєї головної установки первинної переробки нафти ЕЛОУ-АВТ-6. Зупинка призведе до різкого зниження обсягів виробництва, що ще більше посилить невизначеність в енергетичному секторі Росії та у сфері поставок пального, зазначає Reuters.

Раніше з міркувань безпеки роботу призупинив Московський НПЗ. Українські безпілотники атакували його в ніч на 17 травня, за даними агентства, удар завдав заводу лише незначної шкоди. Після української атаки 15 травня була також призупинена робота Рязанського нафтопереробного заводу, на частку якого припадає майже 5% від загального обсягу переробки в країні.

Видання «Вот Так» підрахувало, що з початку російського повномасштабного вторгнення ЗСУ завдали щонайменше 158 ударів по російських нафтопереробних заводах. При цьому у 2026 році українська армія здійснила вже 32 атаки, що втричі більше, ніж за аналогічний період 2024 року.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Предыдущая статьяПутин готовит 100 тысяч военных для удара с Севера: разведка назвала 5 сценариев
Следующая статьяWP: Украина из просителя превратилась в поставщика оружия для Запада