«Чим усе це закінчиться? Очевидно, що катастрофою» – кримські експерти про ситуацію в Росії та анексованому Криму

3

Чим більше успіхів ЗСУ в повномасштабній війні проти України, чим ближче вибори у вересні цього року до Держдуми РФ, тим активніше російські пропагандисти стверджують, що «росіян починають розхитувати», і тим активніше кримчанам намагаються нав'язувати російські «скрєпи», вважають опитані Крим.Реалії експерти.

Один із найвідоміших проросійських блогерів, які проживають у Криму, Юрій Подоляка стверджує, що розхитування внутрішньої стабільності Росії «йде повним ходом», причому найчастіше російська влада сама дає приводи для цього.

«Повторю ще раз ту думку, яку озвучував неодноразово (для розуміння суспільства і влади). Не буває Майданів (масових протестних виступів – ред.) на порожньому місці. Усі Майдани працюють за одним принципом – знаходяться проблеми (супротивника), які далі гіперболізуються в інформаційному плані до неможливого. А звідси відповідальність сьогодні не тільки на блогерах, а й на представниках влади також. Вони теж мають розуміти, що будь-яка сказана ними дурість буде помічена і відпрацьована супротивником», – написав Подоляка в соцмережах.

На його думку, «замовили в Росії Майдан на серпень-вересень поточного року».

Вогнева позиція армії РФ у Євпаторії, архівне фото
Вогнева позиція армії РФ у Євпаторії, архівне фото

Керівник проєкту громадської організації «Кримський центр», політолог Владислав Мирошниченко вважає, що російська влада втрачає підтримку населення.

«Після приходу Путіна до влади в Росії був сформований неписаний суспільний договір: російська влада підвищує добробут росіян, а росіяни дозволяють владі робити все, що вона вважає за потрібне. І з 2014 року він був частково перенесений також на територію окупованого Криму. Але тепер видно, що цей суспільний договір починає давати тріщини. Рівень життя в Росії та на окупованих територіях починає падати», – вважає експерт.

Банер на фасаді Палацу піонерів у Сімферополі, присвячений російській анексії Криму. Березень 2026 року
Банер на фасаді Палацу піонерів у Сімферополі, присвячений російській анексії Криму. Березень 2026 року

Війна загалом ставатиме все більш відчутним чинником у житті людей, це може суттєво вдарити по стабільності російського режиму Владислав Мирошниченко

Але, на його думку, «найімовірніше, це не призведе до суттєвого послаблення режиму і тим більше не призведе до протестів чи публічних виявів непокори режиму».

«Російська влада вже збільшила масштаб репресій, російська пропаганда стає дедалі агресивнішою. За таких обставин ми можемо розраховувати лише на поступове зменшення підтримки російського режиму в розмовах у колі довірених людей. Але якщо рівень життя продовжуватиме падати, кількість загиблих на війні збільшуватиметься, і війна загалом ставатиме все більш відчутним чинником у житті людей, це може суттєво вдарити по стабільності російського режиму. Сподіваємося, що успіхи України на фронті та удари вглиб Росії й окупованих територій прискорять падіння російського режиму», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії експерт.

Фотовиставка «Народжені кримською весною». Сімферополь, березень 2026 року
Фотовиставка «Народжені кримською весною». Сімферополь, березень 2026 року

Радянський дисидент, кримський правозахисник Олег Софяник зазначає, що «скрєпи вже не діють так ефективно на настрої кримчан в умовах найгострішої економічної та політичної кризи».

Протестні настрої в Севастополі традиційно вищі, ніж у середньому по Криму Олег Софяник

«Не додає симпатій до влади і фактично заборона вільного інтернету. Але на серйозні протести чекати поки що не доводиться. Складається приблизно така картина і в Криму. Основні тенденції в настроях – наростаюча апатія та розчарування. Замість відкритого протесту (який несе високі ризики) кримчани частіше обирають внутрішню еміграцію або пасивне невдоволення. Кількість звернень громадян до органів влади зростає, що свідчить про накопичення невирішених соціальних проблем. Протестні настрої в Севастополі традиційно вищі, ніж у середньому по Криму, і частіше пов'язані з конкретними проблемами (забудова, екологія, ціни), а не з політичними вимогами. Для багатьох «мирне небо» (у контексті близькості до зони бойових дій) залишається важливішим чинником, ніж асортимент у холодильнику, що тимчасово дозволяє ідеології домінувати над економікою», – поділився своєю думкою з Крим.Реалії правозахисник.

Мобільний історичний парк «Росія – Моя історія» на площі ім. Леніна в Сімферополі, квітень 2026 року
Мобільний історичний парк «Росія – Моя історія» на площі ім. Леніна в Сімферополі, квітень 2026 року

Громадський діяч із Ялти, ім'я якого редакція не називає з міркувань безпеки, відзначає зростання стресового стану серед кримчан.

У нинішніх умовах життя в Криму має безліч обмежень, які впливають на його якість Громадський діяч із Ялти

«Якщо керуватися здоровою логікою, то в боротьбі «телевізора з холодильником» перемогу неодмінно має здобути останній. Але іноді буває так, що телевізор сам може оголосити про свою перемогу. У нинішніх умовах життя в Криму має безліч обмежень, які впливають на його якість. Наприклад, дорогі продукти, дороге житло, відсутнє авіасполучення, через що доводиться витрачати багато часу, щоб дістатися до потрібного міста чи в іншу країну. До всіх проблем нині додаються нові – блокування соцмереж, месенджерів, що не додає оптимізму, а лише посилює стресовий стан людей», – розповів про свої спостереження Крим.Реалії громадський діяч.

Вид з укриття, встановленого на севастопольському пляжі «Учкуєвка» під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну, липень 2024 року БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

У режимі війни: у Криму більше не приховують повітряні тривоги та готують укриття

Російський блогер Олександр Сергєєв (Горний), який переїхав після російської анексії Криму до Коктебеля, упевнений, що тенденції ведуть Кремль до катастрофи.

Чим усе це закінчиться? Очевидно, що катастрофою Олександр Сергеєв (Горний)

«Дволикий Янус. Говорю зі звичайними людьми, чиновниками, депутатами, силовиками, учасниками СВО (так у Росії називають свою повномасштабну війну проти України – КР) і всі в легкому шоці від того, що відбувається в країні: від знущання з інтернету, заборони месенджерів, соціальних мереж, зростання тарифів ЖКГ, утильзборів – і всі чудово розуміють від яких мерзенних гнид це все йде. Усі обурені тим, що відбувається, але мовчать, щиро кажучи, деякі через свої службові зобов'язання змушені зображати підтримку цьому ідіотизму… Чим усе це закінчиться? Очевидно, що катастрофою», – поділився своїми висновками з підписниками блогер.

«Ідуть воювати, щоб віддати борги». Хто з кримчан загинув за РФ? | Крим.Реалії Будь ласка, зачекайте Embed share

«Ідуть воювати, щоб віддати борги». Хто з кримчан загинув за РФ? | Крим.Реалії

by Крим.Реалії Embed share The code has been copied to your clipboard. width px height px

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:25:52 0:00 Завантажити на комп'ютер

  • 240p | 72,0MB
  • 360p | 118,9MB
  • 480p | 207,9MB
  • 720p | 386,0MB
  • 1080p | 601,9MB

Кримський проукраїнський активіст, ім'я якого редакція не називає з міркувань безпеки, вважає, що «так звані «духовні скрєпи» в Криму працюють далеко не завжди».

Кількість «Z-патріотів» у Криму за останні чотири роки значно знизилася Кримський активіст

«По-перше, тому що багато представників молодого покоління, які буквально живуть в інтернеті, вважають ці «скрєпи» морально застарілими. По-друге, для мусульман Криму ці «скрєпи» є чужими з релігійних міркувань. У настроях пересічних кримчан зростає глухе невдоволення значним падінням рівня життя та купівельної спроможності населення. Особливо це стосується найбідніших верств населення Криму – бюджетників і пенсіонерів. Також багатьох людей у Криму, як і в сусідній Росії, обурює воєнна кампанія проти України, яка триває вже понад чотири роки й без суттєвих територіальних просувань, з величезними втратами в людях і техніці. Загалом кількість «Z-патріотів» у Криму за останні чотири роки значно знизилася», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст.

Зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцирь-С1», архівне фото БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Панцирі» мовчать. Чому в Криму виник дефіцит ракет для російських ЗРПК?

Щоденні успішні атаки ЗСУ по Криму стали серйозним чинником розхитування навіть серед проросійськи орієнтованих кримчан Кримський активіст

Один із кримських активістів міжнародної кампанії #LiberateCrimea у коментарі Крим.Реалії повідомив, що зростання протестних настроїв у Криму відбувається все швидше.

«Останнім часом серед кримчан можна чути все більше невдоволення політикою Кремля і все більше захоплення успіхами ЗСУ. Щоденні успішні атаки ЗСУ по Криму стали серйозним чинником розхитування навіть серед проросійськи орієнтованих кримчан. За таких умов падіння Керченського мосту – це вже питання часу. Думаю, що коли це станеться, то це буде найпотужніший удар по іміджу путінської вертикалі, і рейтинг російської партії влади, який і без того слабшає, просто рухне разом з уламками мосту», – повідомив своє бачення ситуації активіст на умовах анонімності.

Автомобілі на Керченському мості, архівне фото
Автомобілі на Керченському мості, архівне фото

Експерти зазначають, що зараз усе більше чинників грає проти Кремля, навіть курортний сезон 2026 року має всі шанси «зіграти в негатив» для «партії влади» в Росії перед осінніми виборами до Держдуми РФ.

Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД), соціологічна служба, яка належить російській державі і яка кілька тижнів поспіль повідомляла про падіння рейтингу президента Росії Володимира Путіна, офіційно змінила методику опитувань. Після цього рейтинги Путіна, за даними ВЦВГД, зросли.

Колона російської військової техніки в Криму, ілюстративне фото БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Під ударом – «сухопутний коридор» до Криму. Як це впливає на перебіг війни?

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Предыдущая статьяЗеленский назвал потери оккупантов после удара СБУ по штабу ФСБ
Следующая статьяВоенный раскрыл произвол в тыловых ТЦК: ведут себя хуже бывших зеков