«Панцирі» мовчать. Чому в Криму виник дефіцит ракет для російських ЗРПК?

В анексованому РФ Криму в російській армії виник дефіцит ракет для зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцирь». Чи пов'язано це з далекобійними ударами України по підприємствах російського військово-промислового комплексу, з'ясовували Крим.Реалії.

«Панцирі» мовчать

Починаючи з березня поточного року місцеві пабліки в Криму часто повідомляли, що під час ударів українських БпЛА мовчать зенітні ракетно-гарматні комплекси «Панцирь», лунає лише стрілянина з автоматів і кулеметів.

«Стрілянина над Фіолентом зі стрілецької зброї, «панцирі» мовчать», – писав 13 березня український телеграм-канал «Крымский ветер» із посиланням на інформацію від підписників.

Надалі таких повідомлень під час атак безпілотників ставало дедалі більше. Невдовзі про проблему заговорили російські провоєнні блогери.

Так, блогер Володимир Романов передав прохання до Міноборони Росії «від севастопольської ППО». «Дайте ракети для черепах (так на військовому жаргоні називають ЗРГК «Панцирь» – КР)! Цілі бачать, технічно уразити можуть, але нічим», – написав Романов у своєму телеграм-каналі.

Він зазначив, що спостерігається серйозний дефіцит ракет ППО. «Особливо в частині «панцирів». Часто машини стоять без БК (боекомплекта – КР) або з неповним БК», – додав Романов.

Як повідомив Інститут вивчення війни (ISW) у звіті за підсумками 6 квітня, російський військовий блогер, пов'язаний із Кремлем, заявив, що постійні українські удари по російських об'єктах «розтягують» російські сили ППО, оснащені зенітними ракетами, «до межі» і вичерпують боєприпаси «прискореними темпами». Він додав, що Росія не може просто «з повітря» виготовити «тисячі» ракет для систем ППО «Панцирь».

Телеграм-канал «Крымский ветер» повідомив 24 квітня з посиланням на джерело, що в Севастополі у «панцирів» немає ракет. У зв'язку з дефіцитом, що виник, «командирам наказано наявні ракети витрачати економно», – йдеться у повідомленні від 17 травня.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Командири розрахунків ЗРПК опинилися у складній ситуації Військовий експерт із Криму

«Командири розрахунків ЗРПК опинилися у складній ситуації: вони мають тепер визначати «важливість» цілі та чи варто на неї витрачати дефіцитні ракети. У бойових умовах під час атаки великої кількості українських БпЛА та ракет на ухвалення такого рішення просто немає часу. Результат – це пропуск цілі та ураження нею об'єкта, який мав захищати «Панцирь», – прокоментував Крим.Реалії на умовах анонімності військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу.

Чим стріляє «Панцирь»

ЗРПК «Панцирь» стріляє як ракетами, так і снарядами. Основні застосовувані ракети – 57Э6Е, що має висоту ураження цілі до 15 км на дальності до 20 км, і 9М335 – висота 8 км, дальність 12 км.

Як повідомляють російські ЗМІ, ракета забезпечує ураження цілей з ефективною поверхнею розсіювання (ЕПР) 0,1-0,3 кв метра на дальності 20 км та ефективне ураження всіх типів перспективних засобів повітряного нападу, насамперед високоточної зброї зі швидкостями польоту до 1000 м/с і мінімальною ефективною відбивною поверхнею (ЕОП) 0,03-0,06 м², з імовірністю не менше 0,7 однією ракетою.

Також «Панцирь» має дві спарені зенітні гармати 2А38М калібру 30 міліметрів.

Боєкомплект ЗРПК становить 12 ракет. У червні 2025 року корпорація Ростех повідомила про збільшення БК до 48 ракет – це досягнуто за рахунок зменшення їхнього розміру.

«Сьогодні це «Панцирь» моделі СМД-Е, відрізняється від попередньої моделі тим, що там встановлені міні-ракети, боєкомплект збільшився в чотири рази. Сьогодні замість 12 [ракет] – 48. Це дуже важливо для того, щоб забезпечувати захист від безпілотників, тому що 12 ракет часом не вистачає, якщо йде масовий наліт. Але 48, звичайно, набагато краще, і наші військові дуже цьому раді», – заявив генеральний директор Ростеха Сергій Чемезов під час доповіді президенту РФ Володимиру Путіну.

«Про те, що «панцирі» моделі СМД-Е з'явилися в Криму, на даний момент відомостей немає. Росія виробляє близько 30 «панцирів» усіх модифікацій на рік, скільки з них СМД-Е – невідомо. Найімовірніше, що цю новинку використовуватимуть для охорони Кремля та інших резиденцій Путіна», – каже військовий експерт із Криму.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Мисливець» за українськими БпЛА став їхньою мішенню

З початку року в анексованому Криму, за повідомленнями Генштабу ЗСУ та Сил оборони України, було уражено 12 ЗРПК «Панцирь» різних модифікацій:

• 17 січня – «Панцирь-С1» поблизу села Хуторок Сакського району.
• 15 лютого – «Панцирь-С1» поблизу селища Кача.
• 24 лютого – «Панцирь-С1» поблизу села Красносільське.
• 25 лютого – «Панцирь-С1» поблизу н.п. Софіївка.
• 6 березня – два «Панцирь-С2» поблизу Євпаторії.
• 7 березня – «Панцирь-С1» у Новоозерному.
• 13 березня – «Панцирь-С1» на мисі Фіолент у Севастополі.
• 21 березня – «Панцирь» поблизу Таврійської ТЕС.
• 16 квітня – «Панцирь» у Феодосії.
• 5 травня – «Панцирь» у селищі Мирному.
• 15 травня – «Панцирь-С1» у селі Хуторок Сакського району.
• 17 травня – «Панцирь-С2», населений пункт не вказано.

Севастополь, захищають близько десяти ЗРПК «Панцирь» Військовий експерт із Криму

«Для прикладу, таке насичене російськими військовими об'єктами місто, як Севастополь, захищають близько десяти ЗРПК «Панцирь». Тобто, з початку року СОУ тільки в Криму знищили або вивели з ладу таку кількість комплексів, скільки забезпечують оборону Севастополя. І це понад третина вироблених у Росії за рік таких комплексів. Не дивно, що після ураження минають тижні, а іноді й місяці, коли на атакованій позиції з'являється «Панцирь» на заміну», – пояснює військовий експерт, офіцер запасу ЗСУ.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Українські «дронові санкції»

12 травня Головне управління розвідки Міноборони України опублікувало дані про 52 підприємства, що беруть участь у виробництві ЗРПК «Панцирь».

У межах опублікованих матеріалів ідентифіковано підприємства, що беруть участь у кооперації з виробництва комплексу. За даними розвідки, щонайменше десять із них наразі не перебувають під санкціями жодної з країн санкційної коаліції.

Серед них називають підприємства, які постачають окремі електронні компоненти, блоки живлення, обчислювальні системи та елементи для станцій виявлення цілей.

У ГУР наголошують, що синхронізація санкційної політики та посилення контролю за її виконанням є ключовими інструментами для обмеження військово-промислового потенціалу Росії та зниження її можливостей продовжувати агресію.

Головний складальний майданчик «панцирів» розташований у Тулі на заводі «Щегловский вал».

Ключові підприємства, задіяні у виробництві компонентів:

• Казанський електротехнічний завод виробляє блоки вимірювання кутового прискорення та резервного живлення.
• АТ «Центр коммерциализации технологий» постачає блоки обчислювальної системи.
• ВНДІ «Сигнал» (Ковров) розробляє системи наведення та бойові модулі.

СОУ раніше завдавали ударів по деяких із підприємств, що беруть участь у виробництві ЗРПК «Панцирь». Так, у січні 2024 року та в липні 2025-го було атаковано головне підприємство в Тулі. У жовтні 2024 року та березні 2026 року був атакований завод «Кремний Эл» у Брянську – один із найбільших російських виробників мікроелектроніки та чипів, що використовуються в системах ППО «Панцирь». У травні 2026-го атаковано завод «Ангстрем» у Зеленограді, що виробляє електронні компоненти для «Панциря».

«Удари по військових заводах уповільнюють, а часто й зупиняють на якийсь час процес виробництва комплектуючих, збирання пристроїв, блоків і механізмів. І у Сил оборони України з'являються чергові вікна можливостей, які, як ми бачимо останнім часом, українські захисники успішно використовують. Українські «дронові санкції» показують високу ефективність», – констатує військовий експерт із Криму.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.