Росіяни почали здійснювати з анексованого РФ Криму комбіновані атаки дронів, застосовуючи звичайні «шахеди», дрони-імітації та реактивні безпілотники. Що про це відомо та як Україна може протидіяти такій тактиці, з'ясовували Крим.Реалії.
Російські війська почали тестувати нові маршрути для запуску ударних дронів з анексованого Криму, заявив в інтерв'ю День.LIVE речник Української добровольчої армії (УДА) Сергій Братчук. Також, за його словами, російська армія й надалі може змішувати звичайні «шахеди», дрони-імітації та реактивні безпілотники, і це частина постійної адаптації російської тактики до роботи української ППО та дронів-перехоплювачів.
«Я думаю, все одно розбавлятимуть ці «шахеди», тому що реактивні дрони російського виробництва довели на полі бою, що з ними надзвичайно складно боротися», – сказав Братчук.
«Герані» квітнуть у Гвардійському. Аеродром під Сімферополем став військовим хабом для атак на Україну
Комбіновані атаки
Російська армія регулярно атакує українські регіони, використовуючи різні види озброєння – ударні БпЛА, ракети, керовані авіаційні бомби (КАБ), РСЗВ. Частину безпілотників і ракет запускають із Криму, а КАБ – із літаків, що базуються на півострові.
Так, наприклад, у ніч проти 15 вересня російські військові атакували територію України 200 дронами з трьох напрямків у Росії, а також з окупованого Донецька та селища Гвардійського в анексованому Криму, повідомляють Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряною обороною збито або знешкоджено 187 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера» та дронів інших типів. Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на семи локаціях, а також падіння збитих (уламки) на трьох локаціях», – йдеться в повідомленні.
Також відомим місцем запуску безпілотників є мис Чауда, але остання з відомих атак із цієї локації, за даними Повітряних сил ЗСУ, була здійснена 4 серпня.
В останні місяці Росія почала запускати більше реактивних дронів, і це стало проблемою для української протиповітряної оборони.
«Реактивна «Герань-5», яку Росія вперше застосувала в бойових умовах на початку цього року, може розвивати швидкість до 600 км/год. Вона несе бойову частину масою 90 кілограмів, а дальність її польоту сягає до тисячі кілометрів. У «Герані-4» використовується більш аеродинамічна версія початкового корпусу, а корпус «Герані-5» нагадує корпус крилатої ракети», – пояснив Крим.Реалії на умовах анонімності військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу ЗСУ.
Нові безпілотники літають зі швидкостями та на висотах, які стирають межу між безпілотником і крилатою ракетою.
Невдовзі ми, ймовірно, побачимо, як ці дрони набудуть властивостей невидимості Конрад Музика
«Невдовзі ми, ймовірно, побачимо, як ці дрони набудуть властивостей невидимості, а це означає, що їхнє виробництво, закупівля та використання стануть ще дорожчими, але й знищення їх також обійдеться дорожче», – сказав в інтерв'ю Financial Times військовий аналітик Конрад Музика, директор польської аналітичної групи Rochan Consulting.
Успіхи України у збиванні застарілих російських безпілотників штовхнули Москву до того, що Конрад Музика називає «крейсеризацією» своїх безпілотних літальних апаратів.
«Комбінуючи звичайні «шахеди/герані» з дронами-обманками, Росія перевантажує нашу ППО, після чого летять реактивні «герані». За даними українських військових, у мобільної вогневої групи є в розпорядженні близько хвилини часу, щоб збити звичайний безпілотник, а коли справа стосується реактивного дрона, то лише 3-4 секунди. Тобто це практично нереально. Витрачати ж дороговартісні ракети на збиття таких цілей – це не вихід», – вважає військовий експерт із Криму.
«Повітряний локдаун» Криму: чи можна зупинити ракетно-дронові атаки Росії з Кримського півострова
Україна перехоплює лише близько 60 відсотків реактивних безпілотників, тоді як щодо інших типів літальних апаратів їй зазвичай вдається перехоплювати 90-95 відсотків, заявив речник Повітряних сил Юрій Ігнат. За його словами, нещодавні нальоти змусили Київ «дуже інтенсивно використовувати» свої винищувачі, причому деякі пілоти збивали безпілотники з бортових гармат, що є особливо ризикованим маневром.
Це дешеві засоби знешкодження, як інтерцептори, наприклад, із реактивними двигунами Валерій Боровик
Водночас засновник компанії-виробника оборонної продукції First Contact і учасник бойових дій Валерій Боровик в інтерв'ю Radio NV спрогнозував, що проблема з російськими реактивними дронами стане масштабнішою, та пояснив, як їм протидіяти.
«Відповідь на це може бути. Це дешеві засоби знешкодження, як інтерцептори, наприклад, із реактивними двигунами. Це дешеві ракети з головками самонаведення. Не такі, які зараз працюють, дорогі, а потрібно доробити головки самонаведення для того, щоб вони працювали з дешевими ракетами, яких достатньо і на складах в Україні, і в західних партнерів. І третє. Це все-таки робота РЕБівських комплексів, тому що вони збиватимуть наведення дронів на ціль, і це важливо зараз робити», – вважає експерт.
Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко зазначає, що під час останніх атак РФ використовує меншу кількість дронів, але це зовсім не означає меншу небезпеку. За оцінкою Коваленка, середній рівень їхнього перехоплення зараз становить близько 85 %, а серед тих, які прориваються через ППО, значну частину складають саме реактивні апарати. Ще складнішою ціллю він називає дрони-ракети «Бандероль».
«Бандеролі взагалі дуже підступні. Їх значно важче перехопити», – зазначає він.
Крім того, реактивні безпілотники через швидкість і висоту польоту становлять велику складність для мобільних вогневих груп, тому для їх перехоплення в низці випадків доводиться залучати зенітні ракетні комплекси.
«У мобільної групи є свої обмеження. Якщо йдеться про Gepard, то це приблизно до чотирьох кілометрів за висотою. Кулемети – ще менше. Тому проти реактивних дронів ми змушені використовувати вже зенітні ракетні комплекси», – пояснює військовий експерт Олег Жданов.
Раніше авіаексперт Анатолій Храпчинський заявляв, що поява реактивних БпЛА була передбачуваною, але Україна не відреагувала вчасно на цей виклик. На його думку, тепер у Києва є час до кінця вересня, щоб налагодити протидію: розгорнути власні БпЛА на реактивній тязі або малі ракети, створити розгалужену радіолокаційну мережу, яка дозволить відстежувати та супроводжувати ціль протягом усього її маршруту, створити реактивні перехоплювачі або спробувати використати класичні засоби проти турбобезпілотників, автоматизувавши процес підриву.
Зараз компанія Wild Hornets, виробник перехоплювачів Sting, завершує розробку нового перехоплювача для боєприпасів із реактивним двигуном. Президент України Володимир Зеленський заявляв, що 67 українських компаній працюють над розробкою засобів збиття нових реактивних «гераней».
Проєкт Донбас.Реалії розповідав у серпні цього року, що для боротьби з реактивними БпЛА українські військові використовують радянський ЗРК «Оса», а також американські переносні зенітні ракетні комплекси Stinger.
Крім того, Україна завдає ударів по місцях зберігання та запуску ударних БпЛА. Нещодавно така атака була здійснена по аеродрому «Гвардійське», про це 1 вересня повідомляв Генштаб ЗСУ.
Також завдають ударів по ретрансляторах, які використовуються для управління дронами. Так, 13 вересня поблизу села Оленівка та селища Чорноморського підрозділи Сил оборони України уразили наземні ретранслятори, призначені для управління ударними безпілотниками типу «Герань»/«Гербера», а також антенний комплекс противника.
Що відомо про нові російські дрони
«Герань-4» – це російський реактивний ударний безпілотник (баражуючий боєприпас), розроблений як модернізована версія дронів серії «Герань» із новим планером і турбореактивним двигуном. Має довжину 3,5 метра та розмах крил 3 метри. Максимальна швидкість – до 500 км/год, дрон може здійснювати маневрування на швидкостях від 300 до 400 км/год. Висота польоту – до 5 000 метрів, дальність ураження – до 450 км. Як силова установка застосовується китайський турбореактивний двигун. Бойова частина може бути осколково-фугасною чи термобаричною масою 50 кг, або збільшеною термобаричною – до 90 кг.
«Герань-5» – це російський реактивний ударний безпілотник (дрон-снаряд), створений за аналогією з іранським дроном Karrar. Має довжину корпусу близько 6 метрів, розмах крила – 5,5 метра. Повна злітна маса – до 850 кг, а маса бойової частини – близько 90 кг (осколково-фугасна). Крейсерська швидкість «Герані-5» перебуває в інтервалі 450-600 км/год, а дальність польоту – до 950–1000 км. Максимальна висота польоту – до 6 000 метрів, тривалість польоту – близько 2 годин.
Сергій Коваль – псевдонім фрилансера RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки
З Криму по Одесі РФ запускає нові дрони. Чим вони небезпечні?
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
