Російська влада анексованого РФ Криму стверджує, що труднощі, з якими зіткнулася економіка Криму з початку літа цього року, не призвели до значних втрат, але реальна ситуація свідчить про інше – кримський бізнес переживає небачену в цьому столітті кризу. Детальніше читайте в матеріалі Крим.Реалії.
За інформацією Міністерства економіки російського уряду Криму, «близько 35% валового регіонального продукту в анексованому Криму припадає на малий бізнес, який здатний швидко адаптуватися до нових умов і викликів». У відомстві запевняють, що «вжиті антикризові заходи, зокрема на федеральному рівні, забезпечують стабільне функціонування економіки республіки».
Згідно з даними російської влади Криму, станом на серпень 2026 року в республіці було зареєстровано 88 745 суб’єктів малого та середнього підприємництва, що на 3,4% більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Кількість самозайнятих громадян зросла на 14,7% і перевищила 200,9 тис. осіб. У результаті рівень безробіття в республіці за травень-липень 2026 року нібито становив 2,1%, що нижче за середньоросійські значення (по сусідній Росії – 2,2%).
Цього літа «у зв’язку з обставинами, що склалися на прикордонних територіях», Указом російського глави Криму від 26.06.2026 №210-ув на території анексованого Криму «до особливого розпорядження запровадили техногенну надзвичайну ситуацію регіонального характеру регіонального рівня реагування».
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов визнає наявність труднощів в економіці анексованого Криму.
Найскладніше завдання, яке ми ставимо перед усією командою влади, – зберегти економіку та робочі місця Володимир Константинов
«Ворог прагнув ізолювати Крим. Йому вдалося завдати шкоди нашій транспортній і паливній системам, економіці, але своїх цілей він так і не досяг. Ізоляції не вийшло… Подолання всіх наслідків військових дій ще попереду. Найскладніше завдання, яке ми ставимо перед усією командою влади, – зберегти економіку та робочі місця», – заявляє Константинов.
Тим часом у Криму продовжують зупиняти свою роботу не лише малі підприємства, а й локомотиви кримської економіки. Наприклад, через гострий дефіцит пального, вимкнення електроенергії та колапс логістики згорнуло свою роботу найбільше тепличне виробництво на півострові – тепличний комбінат «Білогірський». Поблизу Білогірська призупинили роботу одного з найбільших гірничих кар’єрів. Величезних збитків зазнають кримські аграрії.
Російська влада повідомляє, що «вплив зовнішніх факторів спричинив зупинку виробничого процесу Армянського Філіалу ТОВ «Титанові Інвестиції». З 17 липня цього року структурні підрозділи підприємства переведені на режим простою з причин, що не залежать від роботодавця і працівника». До анексії Криму Росією завод «Титан» в Армянську був найбільшим промисловим підприємством Кримського півострова, на якому працювало понад п’ять тисяч осіб.
Легше закритися, ніж працювати собі на збиток Кримський громадський діяч
У коментарі Крим.Реалії один із сімферопольських громадських діячів розповів, що для багатьох кримських підприємців зараз легше закрити бізнес, ніж продовжувати працювати.
«Влада повідомляє про підтримку бізнесу в цей кризовий час, не забуваючи організовувати чергові фотовиставки про «велику роль малого бізнесу», але в реальності за таких тривалих вимкнень електрики та дороговизни пального вести бізнес стає для багатьох нерентабельним: легше закритися, ніж працювати собі на збиток», – прокоментував ситуацію громадський діяч на умовах анонімності.
За інформацією одного з жителів Бахчисарайського району, ім’я якого редакція не називає з міркувань безпеки, великий кар’єр біля села Поштового практично зупинив свою роботу з серпня.
Активіст із Сімферополя на умовах анонімності повідомив Крим.Реалії, що кар’єр з видобутку будівельних матеріалів на південній околиці кримської столиці також зупинив свою роботу з кінця літа.
Кримчани пишуть, що афілійований із владою великий будівельний бізнес, користуючись кризовою ситуацією, розширює свої можливості на узбережжі шляхом знищення давньої курортної інфраструктури.
«Від краю прірви недалеко». Як паливно-енергетичний локдаун ударив по різних сферах Криму
«Дійсно, скоро залишиться один санаторій у Євпаторії – решту закривають, банкрутять, продають і зносять. Зникають робочі місця та лікувальна база. Про здоров’я нації залишилися лише розмови. Вирубують на цих територіях багаторічні дерева й забудовують апартаментами, збільшуючи навантаження на зношені мережі», – пише у коментарі до допису спікера російського парламенту Криму кримчанка Галина Волкова.
Загалом у Криму знижується рівень життя населення, що викликає занепокоєння кримчан.
Ціни зростають, на відміну від зарплат Кримчанка Світлана
«Складається безглузда ситуація. Уперше в житті перед виходом на роботу з відпустки, у серпні, довелося брати кредит на … їжу (соромно сказати!)! Небагато, але це сталося! Якщо з 1 жовтня піднімуть тарифи на комунальні платежі, постане нагальне питання: або ходити голодним, але без боргів, або в боргах, як у шовках, зате більш-менш ситим. Я і чоловік працюємо, обоє бюджетники. Вважаю цю ситуацію абсолютно нездоровою, ненормальною! Ціни зростають, на відміну від зарплат», – пише кримчанка Світлана.
Проросійський блогер Степан Кіскін із Сімферополя впевнений, що економічні проблеми в Криму здебільшого пов’язані з малою ефективністю управлінської вертикалі російської влади.
«У Криму давно назріла необхідність переорієнтації на справжні професійні кадри замість пустословів, які гарно говорять», – упевнений Кіскін.
Загострення економічної кризи в Криму сталося з кінця травня цього року після нарощування успішних ударів Сил оборони України по паливно-енергетичній та логістичній інфраструктурі Кримського півострова. Ситуація виявила нездатність російської влади забезпечити захист цієї інфраструктури.
Павло Кривошеєв – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
