Одразу кілька незалежних ЗМІ випустили розслідування, присвячені найбільшому витоку документів Роскомнагляду — відомству, що займається цензурою російських ЗМІ та інтернет-простору.
Отримані дані проливають світло на те, як саме Роскомнагляд бореться з невигідною інформацією, цензурує дані про війну та Володимира Путіна і стежить за росіянами.
Що у витоку?
У листопаді 2022 року білоруська група "Кіберпартизани" оголосила про злам Головного радіочастотного центру Роскомнагляду (ГРЧЦ). Хакери заявили, що їм вдалося увійти у внутрішню мережу відомства й отримати доступ до документів й листування працівників — загалом обсяг даних перевищив 2 терабайти.
"Кіберпартизани" повідомили, що ці документи доводять "масштабне стеження в мережі та спроби встановити тотальний контроль за всіма, хто за останні 20 років висловлювався проти путінського режиму".
Архів даних вони передали російським та західним журналістам. 8 лютого розслідування на його основі опублікували німецька Süddeutsche Zeitung, російська "Медиазона" та інші видання.
Інформація про Путіна
Витік свідчить, що однією з головних цілей Роскомнагляду є зачистка будь-якої негативної інформації про Володимира Путіна.
Як пишуть ЗМІ, працівники Роскомнагляду складають звіти, у яких збирають усю негативну реакцію на появу російського президента. Ось, наприклад, як виглядає фрагмент такої аналітичної записки, складеної за підсумками нещодавнього візиту Путіна до Калінінграда:
"Інші автори іронізували над озвученою В. В. Путіним фразою про те, що "працьовитість — це взагалі окремий талант, це не просто, вибачте, гумова попа". Наголошувалося, що подібне висловлювання, як і інші виступи глави держави, "вже давно не викликають жодних емоцій, окрім іспанського сорому".
До обов'язків Роскомнагляду входить не лише моніторинг реакції на роботу Путіна, а й прогнози про те, які події можуть спровокувати критику в майбутньому.
Активно стежать за повідомленнями про здоров'я Путіна. У звітах є коментарі про те, що російський президент нібито страждає на "рак" чи "шизофренію" — зазвичай приводом для них стають відповідні публікації чи заяви у ЗМІ.
Журналісти виявили, що інформацію про президента працівники Роскомнагляду шукали за ключовими словами — зокрема, "плюгавий карлик", "Пиня" та "пуйло".
Роскомнагляд планує оптимізувати пошук негативу про Путіна.
Ще в серпні ЗМІ писали, що московській IT-компанії "Ексік'юшн Ер Ді Сі" виділили 57,7 млн рублів на розробку системи "Окулус", яка на основі нейромереж аналізуватиме фото, відео та тексти на сайтах, у соцмережах та месенджерах. Вона, зокрема, шукатиме образливі картинки про Путіна (наприклад, в образі "молі" та "краба") та "порівняння президента з негативними персонажами" (наприклад, з Адольфом Гітлером, вампірами або педофілами).
Після початку війни Роскомнагляд цікавився не лише негативом на адресу Путіна, а й негативним контентом стосовно влади загалом, звертає увагу російське видання "Досьє".
Роскомнагляд і ГРЧЦ з початку війни стали головним інструментом влади для боротьби з небажаною інформацією про російське вторгнення в Україну. Як випливає з внутрішніх документів Роскомнагляду, за перші 9,5 місяців війни в Україні російська влада видалила 150 тисяч публікацій у соцмережах.
Потужності Роскомнагляду підключені і до видалення "неправильної" інформації про війну з російських пошукових систем. Наприклад, відомство моніторить усі посилання на антивоєнні матеріали в російській пошуковій системі "Яндекс".
З витоку випливає, що пошук вручну коригують за такими запитами: "Росія бомбить житлові будинки", "Росія розстрілює мирних жителів", "звірства російських військових у Бучі", "злочини російських військових", "російські строковики в Україні", "величезні втрати російських військ в Україні".
Росія також обмежила доступ до 630 українських сайтів, випливає із внутрішньої статистики Роскомнагляду.
Боротьба вийшла на новий рівень
Ось уже кілька років російська влада активно визнає незалежних журналістів та ЗМІ іноземними агентами, а з початком війни це роблять ще частіше. І, судячи з витоку Роскомнагляду, зупинятися на досягнутому влада не планує.
Відомство стежить і за так званими лідерами громадської думки: акторами, блогерами, стендап-коміками, журналістами, режисерами та музикантами — від Бориса Гребенщикова до гурту "Кіс-кіс".
За ЗМІ після початку війни Роскомнагляд став стежити ще пильніше. Як пише видання "Досьє", 28 лютого 2022 року, за чотири дні після початку вторгнення в Україну, перед Роскомнагляду поставили завдання моніторити сайти "на предмет контенту, який суперечить офіційній позиції Міноборони".
До хвилі блокувань ЗМІ за відмову дотримуватись вимог у ГРЧЦ теж почали готуватися заздалегідь. Наприклад, підстави для блокування Deutsche Welle та Російської служби ВВС відомство почало шукати вже 25 лютого (а в ніч на 4 березня блокування здійснили).
Деякі ЗМІ Роскомнагляд для регулярного моніторингу "протестних настроїв" позначає як "антиросійські" — як такі там згадуються Російська служба ВВС, "Медуза, "Радіо Свобода" "The Insider".
Источник: bbc.com
