Нещодавно стало відомо, що так звана реставрація будівлі Панорами «Оборона Севастополя 1854–1855 рр.» в окупованому Севастополі завершиться 25 грудня 2024 року – цілком відповідно до графіка робіт. Цю новину в інтерв’ю окупаційним кримським ЗМІ повідомив «директор Музею оборони Севастополя» Михайло Смородкін.
Проте, за словами «очільника» музею, побачити саме полотно Франца Рубо севастопольцям і гостям міста поки що не вдасться: на його відновлення фахівцям реставраційного центру ім. Грабаря знадобиться ще близько півтора року.
У містян є надія, що на момент, коли реставратори закінчать «чарувати» над полотном, завершиться і ремонт, що явно затягнувся, одного з найулюбленіших місць мешканців і гостей окупованого Севастополя – Історичного бульвару, який закрили на масштабну реконструкцію ще наприкінці 2018 року.
Спочатку, нагадаємо, завершити роботи на Історичному бульварі планувалося лише до кінця 2027 року. За словами Михайла Смородкіна, зараз федеральними міністерствами та окупаційним урядом Севастополя ведеться серйозна робота, до якої «включаються великі сили», щоб повністю зрушити фінансування на більш ранні терміни.
На сьогодні, за словами Михайла Смородкіна, повністю завершено реставрацію низки об’єктів, що розташовуються на Історичному бульварі, зокрема пам’ятника Тотлебену.
«Зараз тривають останні роботи з відновлення 4-го бастіону. Там були складнощі, пов’язані з тим, що насип сповзав униз, і його доводилося зміцнювати. Але ці роботи теж у графіку, і цього року об’єкт буде повністю здано», – розповів він.
Руйнівний ремонт
Севастополь став заручником якихось «сірих» схем, реалізованих у масштабах країни, і приклад цього – кримінальна справа проти ТОВ «Меандр», який зірвав реконструкцію Історичного бульвару. Про це в липні 2020 року у своїй програмі «Увага» заявив журналіст телеканалу «Перший Севастопольський» Антон Пархоменко.
«Бульвар перетворився на будівельний майданчик, терміни зірвано, гроші зникли. Причини виникнення цієї проблеми мають не регіональний, а федеральний характер», – зазначив він.
Журналіст нагадав: компанія «Меандр» виграла контракт на реконструкцію Історичного бульвару у вересні 2018 року і розпочала роботу, не чекаючи на укладення договору. Завершити «реконструкцію» тоді планувалося до кінця 2019-го. До цього «Меандр» виконав у Севастополі роботи з реконструкції кінотеатру «Україна». Там також дії компанії, м’яко кажучи, випереджали бюрократичні процеси.
«І ось настав час для грандіозного держзамовлення: сума контракту на реконструкцію Історичного бульвару становила понад 433 мільйони рублів. Причому 60%, 307 мільйонів рублів із цієї суми, було виплачено підприємству», – зазначає журналіст. Вартість фактично виконаних робіт набагато скромніша, всього 83 мільйони рублів.
Навесні 2019 року стало відомо про страйк робітників будівельної компанії «Ібрис», яка виступала у ролі субпідрядника. Як стверджував «Ібрис», генпідрядник «Меандр», який отримав на реконструкцію 300 млн рублів, не фінансував роботи, змушуючи субпідрядника виробляти їх за власний рахунок. А через деякий час і взагалі вирішив розірвати договір.
У серпні 2019 року роботи було припинено за рішенням Арбітражного суду Санкт-Петербурга та Ленінградської області. «Ібрис» наполягав на визнанні розірвання договору в односторонньому порядку недійсним. Але суд йому відмовив.
Наприкінці жовтня 2019 року «директор Севастопольського військово-історичного музею-заповідника» Микола Мусієнко повідомив про поновлення робіт. Однак велися вони вкрай мляво, і закінчити їх у найближчому майбутньому підрядники не обіцяли.
На початку 2020 року питанням зайнялися правоохоронці. Перевірку щодо компанії «Меандр» ініціював «голова громадської організації ”Морський форт”» Григорій Донець.
«Отримавши доступ до документів, які підтверджують, на мою думку, наявність тут корупційної складової, я від імені своєї організації, за підтримки громадських організацій, які мене знають, звернувся до управління по боротьбі з корупцією та навів факти, і документи додав», – говорив він у квітні 2020 року.
Підозри підтвердилися. Як випливає з відповіді «управління МВС Росії по Севастополю», у січні було порушено кримінальну справу за фактом розкрадання бюджетних коштів шляхом обману, вчиненого невстановленими особами з числа керівників ТОВ «Меандр» в особливо великому розмірі.
На той момент через зазначений вище конфлікт із субпідрядником так звана реконструкція вже фактично не велася, замовник – казенний заклад «Дирекція з будівництва, реконструкції та реставрації» Мінкультури Росії – розпочав розірвання договору. Воно відбулося наприкінці травня 2020 року.
Нагадаємо, що, окрім Історичного бульвару, ТОВ «Меандр» уклав у Криму держзамовлення на «реконструкцію» Воронцовського палацу в Алупці, вілли «Ксенія» в Сімеїзі, Ханського палацу в Бахчисараї, будівництво нової будівлі Театру ляльок у Сімферополі та інших, які також постраждали від дій цієї компанії.
У березні 2024 року суд засудив до дев’яти та семи років колонії загального режиму фактичного власника та колишнього гендиректора будівельної фірми «Меандр», які, окрім кримських, вкрали ще 191 млн рублів із грошей, отриманих за держконтрактом на реконструкцію та реставрацію Санкт-Петербурзької консерваторії імені М.А. Римського-Корсакова у 2017 році.
«Дорожня карта з допроєктування»
У листопаді 2020 року було укладено новий контракт на «доробку» Історичного бульвару в окупованому Севастополі, що застиг у руйнівному ремонті, проте новий підрядник – ТОВ «Равелін» – на об’єкт одразу не вийшов.
Як з’ясувалося, новий підрядник почав з того, що замовив експертизу проєкту, за яким працював попередник, – ТОВ «Меандр». Сам проєкт було виготовлено АТ «Ренесанс-Реставрація».
Експертизу замовили в організації, що спеціалізується на культурній спадщині, – Росдержекспертизі. Попередні підсумки виявились передбачувано невтішними.
Наявна документація, як показав аудит, не враховує потреб інфраструктури музею і самого Севастополя, що змінилася, в ній відсутні ключові архітектурні рішення, що відповідають історичному вигляду міста.
Крім того, у проєкті не враховано необхідні обсяги робіт з утилізації чотирьох демонтованих будівель, дорожніх покриттів та будівельного сміття. Система зливової каналізації несумісна з наявними міськими мережами. Зонування системи автоматичного поливу не стикується із зонами відпочинку та туристичними маршрутами. Вартість окремих будівельних матеріалів економічно не обґрунтована тощо.
Тоді «ексдиректор Севастопольського військово-історичного музею-заповідника» Олександр Барков запропонував переробити план реконструкції з урахуванням іншого, нереалізованого проєкту Історичного бульвару. Він був створений у Ленінграді у 1951 році та виявлений в архівах практично повністю.
Хоча деякі ідеї проєкту 1951 року – наприклад, урочисті сходи, що ведуть до пам’ятника Тотлебену від Історичного бульвару, зазначив «директор музею-заповідника» – вже не реалізувати, але можна використовувати його рішення для вхідних груп і кіосків, а також ідею відновлення історичної альтанки «Грибок». Зазначимо, що у 2018 році повідомлялося про відновлення знаменитого «Грибка», але до проекту реконструкції він, як виявилося, не увійшов.
«Якщо ми переконаємося в об’єктивній необхідності допроєктування вхідних зон, наполягатимемо на тому, щоб певні рішення, запроєктовані у 1951 році, були втілені. Особливо там, де їх немає взагалі», – повідомив тоді Барков.
До того ж музей-заповідник отримав право стати замовником нового проєкту. Замовником власне реконструкції замість Мінкульту став Мінбуд Росії. Тоді ж на нараді за участі обох міністрів було затверджено дорожню карту з допроєктування.
В основу майбутнього проєкту лягла «експертна» думка спеціально створеної робочої групи, яка врахувала, зокрема, і пропозицію музею взяти до уваги проєкт Історичного бульвару, створений у 1951 році.
Сам проєкт робитиметься у два етапи. Акцент у першому етапі робіт робиться на головному вході на бульвар.
«Наполягаємо на тому, щоб роботи виконувались поетапно таким чином, щоб суттєво у більш стислий термін було виконано вхідну зону та прилеглу територію до площі Ушакова – щоб ми отримали розуміння, як усе це буде виглядати загалом після завершення робіт», – так «ексдиректор музею-заповідника» пояснював причину, через яку акцент у реконструкції бульвару робиться на необхідності вхідних груп.
А вже у травні 2021 року Олександр Барков повідомив, що федеральні органи коштів на необхідну переробку наявного проєкту реконструкції Історичного бульвару не мають. Проблема стала настільки серйозною, що керівництво музею звернулося до організацій і меценатів Севастополя та Криму з проханням профінансувати дані роботи, які, на думку «керівництва» музею, становлять близько 50 мільйонів рублів.
Сучасний стан «реставрації»
У липні 2024 року стало відомо, що роботи із комплексної реконструкції Історичного бульвару планується завершити до кінця 2027 року. Така інформація містилася у відповіді «губернатора Севастополя» Михайла Развожаєва депутату Держдуми держави-окупанта Володимиру Ісакову.
Як можна зрозуміти з відповіді, питання депутата стосувалося можливості виділення додаткового фінансування, яке сприяло б пришвидшенню процесу. У відповідь «глава Севастополя» повідомив, що фінансування робіт на Історичному бульварі з міського бюджету неможливо: засновником «Музею-заповідника героїчної оборони та звільнення Севастополя», до якого належить Історичний бульвар, є Міністерство культури РФ, а функції замовника передані установі, підвідомчій Мінбуду РФ – публічно-правовій компанії «Єдиний замовник у сфері будівництва» (далі — ППК «Єдиний замовник»).
У листі «губернатора Севастополя» Володимиру Ісакову про проєктування (точніше, коригування проєкту) також згадується. За словами Михайла Развожаєва, лише цей етап робіт планується завершити до кінця 2025 року.
Є в листі і перелік основних сумних віх новітньої історії Історичного бульвару. «У жовтні 2021 року укладено контракт між ППК «Єдиний замовник» та АТ «Промбудсервіс» на завершення першого етапу робіт: реконструкцію чотирьох будівель на Історичному бульварі та частковий благоустрій прилеглої території (облаштування тротуарів, встановлення зовнішнього освітлення, лав). У зв’язку з тим, що Установою виявлено суттєві недоліки та дефекти щодо виконаних робіт (щодо ремонту чотирьох будівель), роботи не прийнято», – йдеться у листі за підписом «губернатора».
З урахуванням обопільного бажання сторін завершити епопею якнайшвидше страшно навіть уявити, наскільки серйозними мають бути згадані недоліки та дефекти.
Як повідомив Михайло Развожаєв, зараз за рахунок федерального бюджету ведеться реставрація 14 пам’ятників, що входять до складу Історичного бульвару. Термін закінчення цих робіт за контрактом – жовтень 2024 року. А також реставрація будівлі Панорами (термін закінчення робіт – грудень 2024 року) та самого полотна Рубо. Запланований термін відкриття Панорами – червень 2025 року.
Ще у січні 2024 року Михайло Развожаєв називав приведення Історичного бульвару до ладу одним із принципових і важливих завдань 2024 року. А також повідомив, що практично знайдено «варіант прискорення реалізації цього проєкту». Проте явно щось знову пішло не так…
Наприкінці 2027 року (якщо, звісно, роботи справді будуть завершені до цього часу) виповниться 9 років із моменту закриття Історичного бульвару. Залишається лише сподіватися, що державі-окупанту таки вистачить грошей і розуму, щоб довести розпочате до кінця. Як відомо, гроші на будівництво Історичного бульвару, яким вдячні нащадки увічнили пам’ять про героїв Першої оборони Севастополя, наприкінці ХІХ століття збирала вся Росія, хтозна, можливо, щось подібне чекає на багатостраждальний Історичний бульвар і зараз.
Євгенія БОРИСЮК
Фото з відкритих джерел
Запис «Жертви» реставрації: сучасний стан Історичного бульвару в Севастополі спершу з'явиться на Голос Криму.