У кожного міста є такі споруди, за якими одразу можна впізнати місцевість. Для сімферопольців такими символами були і є кінотеатри «Сімферополь» і «Космос». Саме їх зазвичай друкували на поштових листівках та обкладинках буклетів, у путівниках і туристських картах, коли йшлося про столицю Кримського півострова. У цьому матеріалі розглянемо, що зараз відбувається в окупованому Сімферополі з цими культурними об’єктами.
Одна з найкрасивіших, самобутніх будівель столиці окупованого Криму, візитівка центру – кінотеатр «Сімферополь», який уже давно перестав бути кінотеатром, – досі не отримав другого життя. На те, щоб упорядкувати будівлю, якій уже більше 70 років, за найскромнішими підрахунками, потрібно не менше мільярда рублів. Таких грошей місто не має, а інвестори не поспішають вкладатися у відновлення. Таку інформацію вже кілька років поспіль можна чути від кримських «керманичів».
Чому так відбувається?
Сьогодні будівля має охоронний статус, будучи об’єктом культурної спадщини. Це означає, що при його ремонті, хто б їм не займався, мають бути, як мінімум, збережені зовнішні фасади кінотеатру: жодне новаторське втручання є неприпустимим.
Можливо, це одна з причин, чому ремонт будинку не поспішають розпочинати приватні інвестори: на них у разі участі у відновленні об’єкта будуть накладені певні обмеження та зобов’язання. З іншого боку, будівлі колишнього кінотеатру вже понад 70 років, а це означає, що їй буде потрібне додаткове зміцнення конструкцій, а це доволі витратна частина робіт.
За словами нинішніх кримських чиновників, кошторис на відновлення будівлі на площі Радянській уже підготовлено: на капітальний ремонт візитівки міста потрібно близько мільярда рублів, навіть незважаючи на те, що будівля не аварійна.
«Для міста це непідйомна сума, – визнає представник так званої адміністрації окупованого Сімферополя Олександр Семенченко. – Тому ми розглядаємо різні варіанти. По-перше, разом із регіональною владою опрацьовуємо можливість включення реставрації будівлі до якоїсь регіональної програми. По-друге, паралельно ведемо роботу з пошуку інвесторів».
Надалі, після відновлення, «влада» окупованого Сімферополя планує залишити споруду в громадському користуванні.
«Ми розглядаємо варіанти розмістити там якийсь молодіжний чи спортивний об’єкт для мешканців міста», – зазначає Олександр Семенченко, визнавши, що будівля навряд чи знову стане кінотеатром.
Один із символів міста
За словами кримських архітекторів, будівля кінотеатру «Сімферополь» – знакова, один з архітектурних символів міста. Це – неокласицизм або, як його ще називають, пізній сталінський ампір, з симетрією, великою кількістю класичних деталей, двома ротондами головного фасаду і колонами бічних фасадів, що визначають південний характер будівлі. Вже понад 20 років будівля не функціонує за своїм прямим призначенням. Якщо зовнішній вигляд зі змінним успіхом підтримували у задовільному стані, то інтер’єри практично повністю деградували чи зруйновані.
На думку чиновників, відновлення у чистому вигляді кінотеатру із кількома залами сьогодні не зовсім актуальне. Це має бути сучасний культурний центр – зосередження культурного життя міста з виставковими просторами, галереями, з одним чи двома кінозалами, експозицією історії міста, творчими майстернями та супутньою інфраструктурою. Однак, як зазначають кримські архітектори, проєктування такого об’єкта є доволі складним завданням. Воно полягає в тому, щоб не нашкодити архітектурі будівлі та створити в ній повноцінний насичений простір.
Причому, якщо створення концепції буде довірено малокомпетентним проєктувальникам без залучення грамотних фахівців і врахування громадської думки, як це було з ляльковим театром і художнім училищем у Сімферополі, може бути втрачено чергову цінну для міста будівлю.
Історія кінотеатру
План будівництва нового кінотеатру на місці міського саду було представлено 1936 року московськими архітекторами. За рік московський архітектор Віктор Калмиков розробив типовий проєкт двозального кінотеатру. Потім його доопрацював сімферополець Борис Ісаєв.
Будівлю хотіли ввести в експлуатацію ще у 1939 році, але цьому завадив початок Другої світової війни. 1944 року в недобудований кінотеатр потрапила бомба, завдавши йому значних збитків.
Після закінчення війни будівництво відновили. Перший сеанс відбувся 1 квітня 1956 року. У кінотеатрі функціонувало два зали для глядачів «Рожевий» і «Блакитний» по 400 місць кожен.
У 1990-ті будівлю відреставрували, включили до держреєстру архітектурних пам’яток Криму. 1996 року кінотеатр втратив колишню назву, яку мав протягом кількох десятиліть, і отримав статус Сімферопольського Будинку кіно, і його почали здавати в оренду. У приміщеннях почали проводити всілякі ярмарки-продажі, які до кіно і культури загалом не мали жодного стосунку.
Наприкінці 2013 року так званий окупаційний Фонд комунального майна Сімферополя здав сімферопольський «Будинок кіно» в оренду на 20 років. Переможцем конкурсу стало ТОВ «Сімферополькіно».
У 2014 році, вже після окупації Криму, Сімферопольська міськрада, виконуючи рішення суду, розірвала договір з ТОВ «Сімферополькіно» у зв’язку з невиконанням орендарем умов угоди про оренду. Наразі об’єкт перебуває у муніципальній власності, але не функціонує.
Будівля, яка формує образ міста
Ще у вересні 2019 року так званий глава Криму Сергій Аксьонов заявив, що кінотеатр «Сімферополь» потрібно до кінця 2020 року відремонтувати за рахунок міського бюджету та частково республіканського.
Звертаючись до тодішньої «міністерки культури» окупованого півострова Арини Новосельської та так званої голови адміністрації кримської столиці Наталії Маленко, він доручив забезпечити функціонування муніципального кінотеатру, провівши реставрацію будівлі та встановлення сучасного обладнання.
«Ми домовилися, що жодних інвесторів туди не заводимо, місто продавати кінотеатр не буде у зв’язку з тим, що будь-якому інвестору потрібне розширення до парку і так далі – не буде жодних розширень. Буде муніципальне підприємство Сімферополя», – заявляв тоді Сергій Аксьонов. Він також підкреслив, що прилеглий до кінотеатру парк не забудовуватиметься, паркування там розміщувати також не збираються.
«Я висловлюю думку всіх кримчан: це пам’ятка. Це буде єдиний державний кінотеатр у республіці. Він був найкращим кінотеатром за радянських часів. Справді, відродження кінематографа на державному рівні – це дорого коштує», – заявила тоді нині засуджена за отримання хабаря ексміністерка Арина Новосельська.
А «глава адміністрації Сімферополя» Наталія Маленко повідомляла про плани облаштувати у будівлі Будинку кіно молодіжний центр дозвілля. За її словами, планували частину будівлі використовувати під кінозал, а частину – під секції та гуртки.
На думку кримських архітекторів, кінотеатр «Сімферополь», навіть будучи закритим, залишається будівлею, яка формує образ міста.
Фахівець з історичної забудови Ольга Сергєєва у коментарі кримським ЗМІ розповіла, що архітектор Борис Ісаєв адаптував типовий московський проєкт кінотеатру під місцеві умови. Так виникли ротонди, арки, численні декоративні деталі.
«Вихід із кінотеатру був не сходами, а на пандусі, і це здорово. Коли після перегляду сеансу люди виходять, їм важко бачити східці. Взагалі, архітектура кінотеатру насичена нашим колоритом, що також помітно по аркадах, спроєктованих для відпочинку людей», – зазначає Ольга Сергєєва.
За її словами, будь-яку пам’ятку архітектури найкраще використовувати за первісним призначенням.
«Але сьогодні існують нові технології кінопоказу, тому об’єкт потрібно модернізувати. При цьому слід зберегти фойє», – вважає фахівець.
Натомість слова так і залишаються словами, а долю Будинку кіно досі не вирішено. Влітку 2024 року в парку біля будівлі, який колаборантська влада Сімферополя, встановивши там пам’ятник Катерині ІІ, назвала «Катерининським садом», відбувався великий ремонт.
Були повністю замінені тротуарні доріжки, оновлено зелені насадження та упорядковано дев’ять фонтанів, один з яких пройшов повну реконструкцію. Інші фонтани були відновлені, але з новим підсвічуванням. Оновлено освітлення у всьому парку. На території з’явилися нові малі архітектурні форми, Загальна вартість благоустрою парку склала близько 150 мільйонів рублів, з яких 40 мільйонів виділено з державного бюджету.
І нині серед усієї цієї краси височіє величезна споруда колишнього символу і візитівки столиці Криму з пошарпаними, облізлими стінами…
Кінотеатр «Космос» – ще одна візитівка міста
Нещодавно у кримських ЗМІ з’явилась інформація, що будівлю колишнього кінотеатру «Космос» у Сімферополі виставили на відкритий аукціон, який заплановано на 11 жовтня. Об’єкт розташовано на вулиці Гагаріна, 2а. Загальна площа триповерхової будівлі (разом із підземним поверхом) становить понад 1 тис. кв. м, а площа земельної ділянки – 1,9 тис. кв. м. Початкова ціна – 72,8 млн рублів. Раніше про продаж кінотеатру повідомляв так званий голова адміністрації Сімферополя Михайло Афанасьєв. Він запевнив містян, що багатоповерхової забудови на місці будівлі, ймовірніше, не буде, а майбутній власник може створити невеликий офісний центр.
Проте говорити про якийсь проєкт конкретно, поки що зарано. Навіть якщо влада має попередню домовленість з одним із забудовників, цю інформацію розкривати ніхто не буде.
Історія «Космосу»
Кінотеатр «Космос» у Сімферополі збудували у 1967 році, він був першим стереокінотеатром у Криму. Незграбна будівля, декорована мозаїкою в космічній тематиці, одразу перетворила один із входів у головний парк кримської столиці – Гагарінський.
Тривалий час кінотеатр був знаковим об’єктом архітектури. Поруч розташовується одна із будівель дитячого центру «Артек». Зовсім близько і залізничний вокзал – туристи завжди звертали увагу на цю будівлю.
Коли на рік Московської Олімпіади перед фасадом поставили справжній пасажирський літак Іл-18, де обладнали додатковий зал для дитячих сеансів, «Космос» перетворився на візитівку Сімферополя: повз нього вулицею Гагаріна тисячі туристів їхали з вокзалу на Південний берег Криму, до моря.
Перебудова не пощадила ані кінотеатр, ані літак. У 90-х роках, як згадують сімферопольські старожили, «Космос» намагалися перепрофілювати під показ авторського кіно. Намагалися врятувати будівлю і в 2000-х, але марно.
У 2012 році архітектурна майстерня спроєктувала сучасний «Концерт-Холл Космос» на місці кінотеатру, але проєкт залишився незатребуваним.
«Космічні» плани
Рішення про передачу будівлі в муніципальну власність було ухвалено у 2020 році, після закінчення судових розглядів з несумлінним орендарем. Офіційно уточнювалося, що порушувалося цільове використання кінотеатру, орендар був недобросовісним, невчасно вносив плату за оренду.
Однак після повернення «Космосу» місту тривалий час нічого не робилося для того, щоб урятувати споруду в принципі.
Чотири роки тому передбачалося, що на місці кінотеатру з’явиться, зокрема, молодіжний центр. Таку заяву робили у так званій Сімферопольській міській адміністрації.
«Зміниться і територія, що прилягає до будівлі. Вже проведено висаджування зелених насаджень. Навесні там з’являться антени та інша виведена з використання космічна техніка. На алеї поряд із кожним деревом з’являться таблички з іменами космонавтів», – уточнювали тоді чиновники.
Але за два роки стало зрозуміло, що оптимістичний прогноз малоймовірний. Молодіжний центр так і не з’явився. Крім того, багато сімферопольців почали побоюватися, що кінотеатр «Космос» скоро зовсім втратить свій пристойний зовнішній вигляд, а перехожі обходитимуть його темними вечорами.
Наразі городяни намагаються обминати колишній кінотеатр стороною навіть удень. Будівля перебуває в гнітючому стані: отвори вікон закриті листами ДСП і ґратами, а на стінах видно сліди загорянь, які влаштовують його сучасні мешканці.
Реалії сьогодення
Втім, непрезентабельний зовнішній вигляд та небезпечні мешканці не заважають, як зараз люблять говорити чиновники, «активно розвивати простір» перед головним входом до колишнього кінотеатру.
У 2015 році тут встановили бронзові бюсти Юрія Гагаріна та Сергія Корольова. Обидва бували у Криму, працюючи у Центрі управління польотами під Сімферополем. Перший космонавт зустрічався із городянами у клубі консервного заводу ім. Кірова на вул. Воровського.
2022 року до Дня космонавтики на майданчику біля кінотеатру встановили дві списані капсули, в яких космонавти повертаються на Землю, – подарунок Сімферополю від Роскосмосу та Міноборони держави-окупанта.
Нині ж, за словами кримських чиновників, урятувати «Космос» зможе лише інвестор чи державно-приватне партнерство. Попередні «глави адміністрацій» Сімферополя говорили про необхідність розробки проєктно-кошторисної документації, озвучували різні плани. До реалізації справа не дійшла. Якщо зараз у кінотеатру з’явиться господар, то, на думку містян, є шанс, що хоча би будівля вціліє.
Сімферопольці всерйоз занепокоєні тим, щоб кінотеатр не знесли, а потім не вирішили збудувати черговий торговий чи офісний центр. Зруйнування таких будівель заради нових бетонних коробок, на їхню думку, – неприпустиме рішення нинішніх кримських чиновників і бізнесменів.
Післямова…
Наведені ситуації з кінотеатрами в окупованому Криму вкотре доводять, що об’єкти культурної спадщини чи історичні об’єкти цікавлять кримську колаборантську владу лише як нажива. Бюджетні кошти на відновлення таких культурних споруд, як кінотеатри, вони витрачають неохоче, єдине, що цікавить ділків від так званої кримської «влади» – як би вигідно продати ці об’єкти. Не обходить їх і те, що Сімферопольський будинок кіно, кінотеатри «Космос» для багатьох кримчан є своєрідними візитівками, символами центрального міста Криму. На жаль, на цей момент уже забутими символами…
Євгенія БОРИСЮК, оглядачка для “Голос Криму”
Фото автора і з відкритих джерел
Запис Забуті символи: доля Будинку кіно та кінотеатру «Космос» у Сімферополі спершу з'явиться на Голос Криму.
