Протягом 2022-2023 років Центр прав людини ZMINA зафіксував 162 випадки тиску на журналістів в окупованому Криму. Менеджерка проєктів Центру Вікторія Нестеренко зауважила, що за десять років російської агресії методи окупаційної влади щодо журналістів на півострові не змінилися, а навпаки – тиск посилився і з’явилися нові методи.
За її словами, у цю статистику увійшли кримінальні переслідування, викрадення журналістів, адміністративні протоколи, обшуки їхніх помешкань та погрози в інтернеті.
Правозахисниця констатувала, що в окупованому Криму не залишилося вільної журналістики та немає свободи слова. «В перші два тижні російської агресії на півострові окупаційна влада знищила незалежну журналістику. «Зелені чоловічки» приходили в офіси медіа, розшукували журналістів з тим, щоб вони почали працювати на Росію та продукувати російську пропаганду окупаційної влади», – нагадала Вікторія Нестеренко.
Також пані Нестеренко пояснила, що на півострові більш активні громадянські журналісти, які працюють не як професійні медійники, оприлюднюючи свої матеріали під псевдонімами, щоб убезпечитися від переслідування. Здебільшого такі журналісти – це кримські татари, родичі бранців Кремля, які відвідують судові засідання і висвітлюють, що там відбувається
А ось ті журналісти, які працюють відкрито, до прикладу, Лутфіє Зудієва, час від часу піддаються різного роду переслідуванням.
Наразі Російська Федерація незаконно утримує 16 журналістів в окупованому Криму та в Росії. «Оскільки Росія не може на державному рівні заборонити працювати журналістами, то вони намагаються шукати приводи, щоб ув’язнити медійників. Зазвичай їх судять за статтями про тероризм та диверсії», – закцентувала правозахисниця.
Вона нагадала, що такі засуджені журналісти визнані політв’язнями. У місцях несвободи їх утримують у жахливих умовах та з жахливим ставленням.
Запис За останні два роки було зафіксовано 162 факти переслідувань та тиску на кримських журналістів спершу з'явиться на Голос Криму.
