Одинадцятого березня 2014 року кримські та севастопольські депутати «проголосували» за «незалежність» Криму. Втім, вони й не приховували, що «власна держава» їм не потрібна, а кінцева мета – приєднання до Росії. Ніхто, крім Москви, цю «незалежність» не визнав. У ці дні, 12 років тому, Росія захопила Кримський півострів, що входив до складу України. Про те, як це відбувалося, розповідаємо у спеціальному циклі історичних публікацій «Крим: щоденник окупації».
Картина дня
У ніч на 11 березня сім вантажних автомобілів зі 100 російськими солдатами заблокували окрему радіолокаційну роту на мисі Тарханкут.

На ранок на території розташування роти залишилося 30 нападників, але приміщення утримували українські військові.
Тарханкут – нова «гаряча точка» в Криму, 11 березня 2014 року
У Севастополі міліція, підпорядкована Олексію Чалому, затримала одного з організаторів місцевого Євромайдану Івана Шульгу.
Люди в камуфляжній формі з нашивками «Народная самооборона» захопили адміністративну будівлю Кримської дирекції залізничних перевезень.

Представниця ОБСЄ Дуня Міятович закликала звільнити затриманих у Криму журналістів:
«Я глибоко занепокоєна ескалацією нападів на журналістів у Криму… Відповідальність за безпеку журналістів лежить на тих, хто відповідає за законність і порядок у Криму, і вони повинні негайно звільнити цих журналістів».

У Криму посилили проросійську агітацію, 11 березня 2014 року
Верховна Рада Криму та Севастопольська міськрада повідомили, що ухвалили «декларацію про незалежність» Криму та Севастополя:
«Декларація про незалежність Автономної Республіки Крим та м. Севастополя:
Ми, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Севастопольської міської Ради, виходячи з положень Статуту Організації Об’єднаних Націй та цілої низки інших міжнародних документів, що закріплюють право народів на самовизначення, а також беручи до уваги підтвердження міжнародним судом ООН щодо Косова від 22 липня 2010 року того факту, що одностороннє проголошення незалежності частиною держави не порушує будь-яких норм міжнародного права, ухвалюємо спільне рішення:
1. У разі якщо в результаті прямого волевиявлення народів Криму, що відбудеться 16 березня 2014 року, буде ухвалено рішення про входження Криму, включно з Автономною Республікою Крим та містом Севастополем, до складу Росії, Крим після референдуму буде оголошено незалежною та суверенною державою з республіканською формою правління.
2. Республіка Крим буде демократичною, світською та багатонаціональною державою, яка зобов’язується підтримувати мир, міжнаціональну та міжконфесійну злагоду на своїй території.
3. Республіка Крим як незалежна та суверенна держава у разі відповідних результатів референдуму звернеться до Російської Федерації з пропозицією про прийняття Республіки Крим на основі відповідного міждержавного договору до складу Російської Федерації як нового суб’єкта Російської Федерації».
«Декларація про незалежність» Криму та Севастополя, 11 березня 2014 року
Також кримський парламент ухвалив постанову про «відновлення прав кримських татар» та остаточно заборонив діяльність українських правих партій.

Затверджено кошторис організації та проведення «референдуму» – 16 млн гривень. Відповідні поправки внесено до кримського бюджету.
Лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що постанова Верховної Ради АРК про кримських татар не вплине на їхню позицію щодо незаконного референдуму.
«Декларація про відновлення прав кримськотатарського народу», 11 березня 2014 року
Кримським парламентом призначено нового прокурора Криму – згодом інтернет-знаменитість Наталію Поклонську. Того ж дня вона була звільнена зі структури прокуратури України, щодо неї відкрили кримінальне провадження.

Держтелерадіокомпанію «Крим» перепідпорядковано новій підконтрольній Москві владі. Курувати її буде міністерство інформаційної політики, також підконтрольне Кремлю.

У Сімферополі біля пам’ятника Тарасу Шевченку відбувся мітинг за єдність України та з вимогою припинити політичні репресії на Кримському півострові.

«Євромайдан-Крим» оголосив, що акції протесту стануть щоденними. Сергій Аксьонов заявив, що українських активістів «спецслужби Криму» утримуватимуть до проведення так званого референдуму.
Мітинг у Сімферополі проти політичних репресій, 11 березня 2014 року
Над головним входом у мерію Ялти знято український прапор і піднято російський.
Народного депутата Мустафу Джемілєва запросив у Кремль особисто Володимир Путін. Джемілєв вилетів до Москви для зустрічі з експрезидентом Республіки Татарстан Мінтімером Шаймієвим.

На вечір Росія визнала «незалежність» Криму. Польща та США оголосили про невизнання кримської «декларації про незалежність». Український парламент розпочав процедуру розпуску Верховної Ради Криму.
Верховна Рада України планує розпустити кримський парламент, 11 березня 2014 року
Затриманих 9 березня активістів Автомайдану та журналістів Шуру Рязанцеву, Катерину Бутко, Олену Максименко, Олеся Кромпляса та Євгена Рахно відпустили.

У Джанкой передислокували чотири російські вертольоти Мі-24. На захопленій раніше авіабазі росіяни розгорнули польовий госпіталь.
Перші випадки порушення порядку перетину кордону України Збройними силами Росії в Криму були зафіксовані ще 20 лютого 2014 року. Цього дня почалася російська військова окупація Кримського півострова, що де-факто переросла в російсько-українську війну.
За матеріалами тексту, вперше опублікованого Крим.Реалії 11 березня 2017 року
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
Хроніка окупації Криму. Тривожний ранок 27 лютого 2014 року в Сімферополі






