Влада РФ затвердила Стратегію державної національної політики до 2036 року. Вона передбачає заходи для популяризації російської культури та зміцнення російської мови серед представників інших національностей. На практиці цей документ запускає механізми посилення контролю у сфері міжнаціональних відносин. Російська влада Криму вимагає посилити нагляд за гостями в регіоні, включаючи студентів-іноземців. Що зміниться, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Стратегія державної національної політики була затверджена наприкінці 2025 року указом президента РФ Володимира Путіна. Це документ «стратегічного планування у сфері забезпечення національної безпеки РФ», зазначено в ньому.
Стратегія спрямована на «забезпечення національних інтересів Росії, зміцнення історично сформованої державної єдності та цілісності РФ, захист етнокультурної самобутності її народів, забезпечення конституційних прав громадян», записано в ній.
В анексованому Криму цей документ стане основою тотальної русифікації населення, особливо малих і корінних народів, вважають в українській експертній спільноті.
«Чи повинні мігранти приїжджати?»
Одним із координаторів реалізації Стратегії національної політики РФ у Криму є регіональне відділення громадської організації «Асамблея народів Росії» під керівництвом першого віцеспікера російського парламенту Криму Сергія Цекова.
Поки що у нас резонансних подій у Криму, пов'язаних із мігрантами, немає. Чи повинні мігранти приїжджати? Контрольовано Сергій Цеков
Він вважає, що для міжнаціональної стабільності на Кримському півострові необхідно посилити контроль над мігрантами.
«Звичайно ж, важливою є роль наших правоохоронних органів. Вони мають здійснювати дуже жорсткий контроль за всіма мігрантами, які приїжджають до Криму. Поки що у нас резонансних подій у Криму, пов'язаних із мігрантами, немає. Чи повинні мігранти приїжджати? Контрольовано. У когось тут є особисті питання, родичі. Але ми повинні знати, скільки їх приїжджає до Криму і навіщо», – заявив він на пресконференції у Сімферополі.
За майже 12 років у російських реаліях у Криму не було відомо про конфлікти чи проблеми з мігрантами, як це періодично трапляється на території сусідньої Росії.
Створені всі умови для діалогу між представниками різних народів і конфесій Руслан Якубов
Це підтверджує голова Держкомітету у справах міжнаціональних відносин російського уряду Криму Руслан Якубов.
«На щастя, наш півострів не має прикладів сумних (міжконфесійних конфліктів – КР). І сьогодні немає на території Криму ні конфліктів, ні якихось розбіжностей саме на міжнаціональному чи міжконфесійному ґрунті. Тому що створені всі умови для діалогу між представниками різних народів і конфесій. І це найголовніше, коли ми можемо в межах діалогу обговорювати будь-які питання», – стверджує він.
Виходячи з цього, не зрозуміло, навіщо посилювати контроль над мігрантами в Криму, якщо навіть за заявами місцевої російської влади проблеми в цій сфері немає. Але якщо це станеться, то насамперед може торкнутися іноземних студентів, які навіть після російської анексії Криму 2014 року приїжджають туди здобувати освіту.
«Банальна кампанійщина». У Криму згадали про проблему мігрантів
«Вони мають вивчати російську мову»
Насамперед йдеться про Медичну академію КФУ ім. Вернадського (створена на базі колишнього Державного медуніверситету ім. Георгієвського), де в минулі роки навчалися, за офіційними даними, кілька тисяч студентів-іноземців.
Зараз у всіх медичних навчальних закладах Криму навчаються 34 тисячі студентів, повідомив російський глава Криму Сергій Аксьонов. Скільки з них є іноземцями, достеменно невідомо. Але їхнє життя на Кримському півострові може суттєво змінитися у зв'язку з появою Стратегії державної національної політики РФ. Сергій Цеков упевнений, що в Медичній академії Криму необхідно замінити англійську мову викладання на російську.
Я не можу погодитися з тим, що викладання ведеться англійською мовою, а не російською Сергій Цеков
«Ми маємо розуміти, що у нас багато до Криму приїжджає іноземних студентів для навчання. Насамперед це Кримський медичний інститут. Це сприятливе мігрантське середовище. Вони повинні вчити російську мову, на мій погляд. Це найголовніше. Я не можу погодитися з тим, що викладання ведеться англійською мовою, а не російською. Я б рекомендував вести навчання у наших вишах російською мовою. Була б велика користь від цього – і нам, і іноземцям, які приїжджають до Криму», – каже він.
Поверненням до колишнього СРСР називає таку практику голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв. Її результатом може стати скорочення кількості студентів-іноземців у Криму, які почнуть шукати альтернативи для здобуття освіти.
Навчання тільки російською мовою – це повернення до радянської практики Ескендер Барієв
«Медуніверситет у Криму за часів України був одним із найкращих вишів і дуже популярним. Туди приїжджали на навчання багато іноземців, зокрема представники Близького Сходу, Індії, Малайзії та інших країн. Це давало можливість навчатися великій кількості студентів, не гаючи часу на вивчення російської чи української мов. Навчання тільки російською мовою – це повернення до радянської практики. І це може призвести до скорочення кількості студентів, тому що в таких країнах, як Індія, англійська мова поширена серед молоді. І студенти, ймовірно, шукатимуть можливості здобуття медичної освіти в інших країнах, а не в Криму», – заявив він Крим.Реалії.
Константинов запропонував виключити англійську мову зі шкільної програми
«Тотальна русифікація»
Російська мова у Стратегії національної політики РФ позначена як «найважливіший чинник формування та зміцнення загальноросійської громадянської ідентичності». А російська анексія Криму у 2014 році вказана в документі як «значуща подія для зміцнення» цієї ідентичності.
У стратегії також зазначено, що її реалізація на окупованих РФ територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей обумовлена необхідністю вжиття «додаткових заходів щодо зміцнення загальноросійської громадянської ідентичності та міжнаціональної злагоди, функціонування російської мови як державної».
У Кримськотатарському ресурсному центрі вважають таку політику «тотальною русифікацією» жителів Криму та інших регіонів України, окупованих Росією
Ця стратегія спрямована на те, щоб усі громадяни сприймали себе росіянами – частиною загальноросійської нації Ескендер Барієв
«Очевидно, що це тотальна русифікація – процес, який у Криму навіть за десять років окупації не став повністю ефективним. Російська влада бажає бачити її показники на рівні 95%, тобто повністю заполонити мізки жителів окупованих територій російською ідеологією. З одного боку, влада РФ заявляє, що захищає різноманітність і збереження ідентичності. А з іншого боку, ця стратегія спрямована на те, щоб усі громадяни сприймали себе росіянами – частиною загальноросійської нації. Так влада РФ намагається русифікувати насамперед окуповані регіони України. Це означає, що у них там є проблеми», – каже Ескендер Барієв.
У Криму російська влада з 2014 року офіційно декларує державний статус російської, української та кримськотатарської мов. Але українські експерти неодноразово фіксували перекоси в цій мовній політиці. Систематичне витіснення української мови та культури в Криму є частиною ширшої стратегії Росії – русифікації та асиміляції українців на окупованій території, заявляють вони у своїх дослідженнях.
У 2024 році Міжнародний суд ООН виніс рішення за позовом України до Росії щодо порушення останньою норм Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Суд постановив, що Росія порушує права українців у Криму на навчання рідною мовою.
У МЗС РФ у відповідь запевнили, що «дискримінації щодо кримських татар та українців у Криму немає». Встановлений судом факт обмеження викладання української мови в місцевих школах у відомстві назвали «досить спірним судженням».
Як Росія змінила мовне та культурне поле Криму
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
