Які були культурні та духовні осередки українців та як вони діяли, зміцнюючи незалежність в Криму та яке значення в історії України набув спротив українців в Криму в період революції Гідности? Про це в ефірі «Голос Криму» говорили військовий експерт Владислав Селезньов та викладач кафедри мовної підготовки НМУ ім. О. О. Богомольця, співавтор колективної монографії «Формування модерної національної свідомості українців Криму» Антон Божук.
За його словами, у перші дні окупації Криму, коли росіяни захоплювали будівлі Верховної Ради Криму та Ради Міністрів, у новинах їх називали «самообороною російського населення Криму».
«Була впевненість, що це можливо місцеві загони, може приватна військова компанія. Якщо це терористична загроза − зараз з ними розберуться, їх зачистять. Але пізніше, коли стало очевидно, що зі сходу Криму, з боку Керчі, їдуть масово колони з піхотою, техніка прибуває, жива сила на кораблях Чорноморського флоту. Стало все очевидно, що це всерйоз та надовго», − зазначив він.
Божук зауважив, що замовчування історії українців Криму відбувалося не лише у часи СРСР, але й за Російської імперії. Також воно відбувалося пізніше, в часи Незалежності України.
«Якщо відбуваються якісь процеси, треба шукати, кому це вигідно. Якщо брати Нові часи, то звісно, є певні сили, яким хотілося б бачити Крим російським, комусь турецьким, комусь взагалі незалежним, але тільки не українським. У цьому контексті є намагання викреслити українців з мапи Криму», − наголосив він.
Водночас історія громади українців у Криму, за його словами, не має сталої традиції, тяглості. Періодично виникали форми самоорганізації саме українців на півострові, і для них приводами були різні ситуації.
Божук додав, що у Криму формувалися осередки українців ще до часів відновлення Незалежності. Зокрема, у 1989 році на півострові створили Товариство української мови, яке мало осередки у великих містах та займалося популяризацією української мови та культури.
«Якщо говорити про осередки духовного життя, то провідну роль відіграла українська греко-католицька церква, перша її парафія була заснована у Севастополі. Джерела подають дві дати заснування: або 19 серпня, тобто за кілька днів до проголошення Незалежності, або 27, тобто, за кілька днів після. Сприяв реєстрації цієї парафії тогочасний голова Севастополя Іван Єрмаков, який після 2014 року перейшов на бік окупантів», − вказав він.
Божук зазначив, що в період зими 2013-2014 року світ та материкова Україна побачили, що українці у Криму є. Євромайдан став великою маніфестацією українців півострова.
«Це була така заява і на всю Україну, і на весь світ, що українці у Криму є, що вони хочуть жити в своїй державі, що вони борються за свою ідентичність і своє буття у регіоні. Можна згадати ще момент, який трапився кілька років тому, коли на школи в Україні спустили підручник історії під грифом Міністерства освіти і науки, в якому йшлося: «Євромайдан відбувся в усіх регіонах України, крім Донбасу та Криму». Цей пасаж викликав обурення і з боку проукраїнських активістів з Донецька та області, де людей у ті роки посеред вулиць викрадали. Обурилася і наша кримська спільнота, як так, є репортажі з місць подій, є фотофіксація, відеофіксація. Але, вочевидь, комусь не хотілося піднімати джерела і людина просто написала, що Євромайдану у Криму не було. Те, що відбулося у Криму в 2013, на початку 2014 років, воно вже не дає права говорити про те, що у Криму не було українського спротиву», − наголосив він.
Запис Український спротив в Криму: як зароджувалося протистояння? спершу з'явиться на Голос Криму.
