Президент України Володимир Зеленський, обговорюючи з лідером США Дональдом Трампом військові втрати України в Криму 2014 року, заявив про одного загиблого українського військового. Так передає суть розмови ексспецпредставник США в Україні Кіт Келлог. Що не так із цією заявою і як було насправді, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
За словами Кіта Келлога, кілька місяців тому Дональд Трамп зустрічався з Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті Білого Дому, де була мапа з Кримом.
«Президент Трамп запитав, скільки солдатів ви втратили в Криму (2014 року – КР). Зеленський відповів: «Ми втратили одного, тому що ви сказали нам не воювати». Трамп цього не знав. Кожна адміністрація відрізняється від попередньої. Але я не бачив жодного разу розчарування щодо підтримки України», – розповів колишній спецпредставник США в Україні в інтерв'ю українській телеведучій Наталії Мосейчук.
Ані сам Володимир Зеленський, ані його Офіс публічно не відреагували на цю заяву. Але й спростування щодо такої розмови та її змісту теж не пролунало. Озвучена Кітом Келлогом цитата Володимира Зеленського потребує суттєвого уточнення. Втрати України в Криму під час його російської окупації 2014 року не обмежувалися одним військовослужбовцем.
Трамп запитує: «Чому Україна у 2014 році не воювала за Крим?» Відповідаємо
Жертва російського штурму в Сімферополі
Збройні сили України дійсно не воювали з армією РФ за Крим 2014 року. Різні експерти й генерали згодом називали різні причини цього: від відсутності наказу та політичної волі для його оголошення, зокрема через позицію міжнародних партнерів України, до неготовності української армії до військових дій із росіянами.
Менше з тим, численні факти спротиву українських військових російським силам у Криму були зафіксовані та вже увійшли в історію як екранізований подвиг екіпажу морського тральщика Військово-морських сил України «Черкаси».
Проте не всі такі історії завершилися успішно. 18 березня 2014 року російські військові та «казаки» штурмували Фотограмметричний центр Центрального управління військової топографії та навігації Збройних сил України в Сімферополі. Українські військові чинили спротив, сталася перестрілка. Унаслідок бою був застрелений український прапорщик Сергій Кокурін, який перебував на спостережній вежі автопарку військової частини.
За свідченнями побратимів, вежу прошило автоматними чергами. У Сергія Кокуріна влучили дві кулі калібру 5,45 мм, одна з яких – просто в серце.
Ще один військовослужбовець ЗС України, капітан Валентин Федун тоді зазнав тяжкого поранення.
З російського боку був убитий один із нападників – бойовик незаконного парамілітарного формування «самооборона Криму» Руслан Казаков.
Як згодом з’ясувалося, український Фотограмметричний центр у Сімферополі штурмував диверсійний загін ФСБ під командуванням Ігоря Гіркіна-Стрєлкова, який потім вирушив захоплювати Слов’янськ Донецької області.
Імовірно, саме загибель Сергія Кокуріна мав на увазі Володимир Зеленський, розповідаючи Дональду Трампу про «втрату одного військового» в Криму.
Але це не вся історія.
Жертва конфлікту у військовому гуртожитку
Ще однією військовою жертвою російської окупації Криму 2014 року став український майор Станіслав Карачевський. Він загинув увечері 6 квітня 2014 року в селищі Новофедорівка за не до кінця з’ясованих обставин.
Станіслав Карачевський служив у Військово-морських силах України. Російські сили захопили його військову частину в Новофедорівці, і він готувався до виїзду на український материк.
Раптово між ним і російським військовим стався конфлікт. У результаті у військовому гуртожитку, звідки забирав свої речі Станіслав Карачевський, пролунали постріли.
«Попередньо встановлено, що одна куля влучила українському офіцерові в груди, друга – у ділянку ока, сліди крові ведуть від третього поверху. Є припущення, що тіло загиблого перемістили», – повідомили згодом у Міноборони України.
Російське слідство встановило, що в майора Карачевського стріляв морпіх – молодший сержант Євген Зайцев із Якутії. Починаючи з 2013 року, він служив за контрактом в окремому батальйоні морської піхоти Чорноморського флоту РФ.
За це вбивство Зайцева підконтрольний РФ Кримський військовий гарнізонний суд засудив до максимально м'якої міри – двох років ув'язнення в колонії-поселенні.
Станіслав Карачевський не був убитий у бою, але його загибель сталася під час виконання військових обов'язків від рук російського військового на території захопленої РФ української військової частини.
«Ми не запрошували армію іншої держави». Дванадцять фактів про окупацію: як Росія «мирно приєднала» Крим
Перша цивільна жертва окупації Криму
В історії російської окупації Криму неможливо не згадати також і численні цивільні втрати України. Проти російської агресії 2014 року на вулиці Криму вийшли з мирними протестами сотні громадян України.
За свою позицію вони зазнавали масових нападів, незаконних затримань, побиттів і катувань з боку російських сил.
Першою цивільною жертвою російської окупації Криму став Решат Аметов – багатодітний батько із Сімферопольського району.
3 березня він прийшов на площу Леніна в центрі Сімферополя, яку контролювали російські військові, з мирним протестом проти російської окупації Криму. Він мовчки стояв там, поки до нього не підійшли кілька представників «самооборони Криму». Вони силою заштовхали його в автомобіль і вивезли в невідомому напрямку.
Тіло Решата Аметова зі слідами катувань знайшли 15 березня в Білогірському районі.
Президент України присвоїв йому звання Героя України посмертно.
Embed share
Решат Аметов. Перша кров на руках окупанта (відео)
by Крим.Реалії Embed share The code has been copied to your clipboard. width px height px
The URL has been copied to your clipboard
No media source currently available
0:00 0:01:58 0:00 Завантажити на комп'ютер
- 270p | 5,6MB
- 360p | 8,4MB
- 720p | 17,9MB
Прокуратура АРК згодом установила, що до викрадення та вбивства Решата Аметова причетні колишній російський військовий Євген Скрипник і двоє учасників «самооборони Криму», Олександр Баглюк та Олександр Руденко.
Їхньої публічної позиції щодо цього немає.
«Гаряча точка» на мапі світу». 8 сценаріїв майбутнього Криму від ШІ
Жертви масових викрадень
Схожа доля могла спіткати і багатьох інших проукраїнських активістів. Навесні 2014 року Кримським півостровом прокотилася хвиля масових насильницьких зникнень людей із проукраїнською позицією. Її масштаби досі вдалося оцінити лише приблизно.
Від початку російської окупації та анексії Криму жертвами насильницьких зникнень у регіоні стали близько 60 осіб, стверджують у Представництві президента України в Криму.
За даними української громадської організації «КримSOS», шістьох жертв насильницьких викрадень у Криму знайшли мертвими, доля ще 15 осіб досі залишається невідомою.
Ті, кому вдалося вижити після таких викрадень, свідчать про звірячі катування з боку російських бойовиків та їхніх кримських прибічників.
Після всіх цих подій президент РФ Володимир Путін і російська пропаганда почали заявляти, що Крим 2014 року «прийняли без жодного пострілу». Тим самим вони не лише заперечують убивства російською стороною українських військовослужбовців і цивільних у Криму, а й загибель власних громадян, які допомагали захоплювати Кримський півострів.
Згодом, коли Росія розпочала бойові дії в Донецькій і Луганській областях, на полях боїв загинули десятки кримчан, які стали на захист територіальної цілісності України. А за роки повномасштабного вторгнення РФ в Україну кримські втрати на українському фронті та в тилу багаторазово примножилися.
Про кримчан, які загинули за Україну
«Поки в Києві розбиралися з ситуацією, Україна втратила Крим»
Перша смерть українського військового під час окупації Криму
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
