27 листопада в Кримськотатарському «державному» академічному музично-драматичному театрі в окупованому Сімферополі відбувся гала-концерт, присвячений підбиттю підсумків конкурсу «Етнокнига 2024», започаткованого в жовтні «медіацентром ім. І. Гаспринського» для 46 своїх видань.
До організації конкурсу долучилася інша кримська «республіканська» установа – «Дім дружби народів», за підтримки «державного комітету в справах міжнаціональних відносин республіки Крим» та Федеральної агенції у справах національностей РФ.
Організатори зазначають, що метою конкурсу є популяризація книговидання, заохочення авторів, привернення уваги до читання, а також «відзначення ролі книги у збереженні традиційних цінностей народів і зміцнення міжнаціональної злагоди в Криму».
Конкурсні роботи оцінювало журі, до якого увійшли фахівці в галузі літератури, культури, етнографії, журналістики, видавничої справи, міжнаціональних відносин.
У номінації «Військово-патріотична книга» перше місце було присуджено оповіданню білоруського письменника Андрєя Ґєращєнка «Більченя», написаному ще в 1992 році.
Повідомляється, що твір відтоді було перекладено більш ніж десятьма мовами, але український переклад було вперше виконано у 2023 році «командою» підконтрольної російським окупантам організації «Українська громада Криму» (рос. «Украинская община Крыма») в особі Лоліти Солдаткіної, за допомогою «медіацентру ім. І. Гаспринського».
Редактором–упорядником виступила очільниця вказаної організації Анастасія Ґрідчіна, яка також позиціонує себе як «депутат державної ради республіки Крим» та голова її «комітету з питань з народної дипломатії та міжрегіональних зв’язків». Незважаючи на те, що сам автор оповідання «Більченя» зазначив, що воно присвячується всім дітям світу, які загинули в роки ІІ світової війни, Ґрідчіна від себе додала присвяту «тим дітям, які в наш час загинули на Донбасі».
У квітні 2024 року видання «Більченя» було включене до презентації «військово-патріотичної літератури», виданої «медіацентром ім. І. Гаспринського» у 2023 році, що відбулася з нагоди 79-ї річниці перемоги над нацизмом на базі «державного комітету в справах міжнаціональних відносин республіки Крим». Тоді ж Анастасія Ґрідчіна презентувала двомовну книгу «Вспоминая военное дество. Згадуючи воєнне дитинство» Вадима Роїка – сина видатної кримської вишивальниці, Героя України Віри Роїк, що після російської окупації Криму співпрацював з організацією «Українська громада Криму» (помер у вересні 2020 року).
Цього року в номінації «Поезія» на конкурсі «ЕтноКнига» перемогу здобула збірка «Зеленя» творів видатного білоруського поета Максима Богдановича, що в 1917 році помер у 25-річному віці під час лікування туберкульозу в Ялті, де був похований. Одним з укладачів збірки виступив «голова білоруської громади Криму», член «громадської палати республіки Крим» Роман Чєґрінєц, який заявив, що її оригінальність полягає в тому, що вона вперше за понад 50 років видається російською мовою, а також була перекладена українською завдяки співпраці з організацією «Українська громада Криму»; планується продовження видавничої ідеї з можливим перекладом кримськотатарською.
Також участь у підготовці збірки взяв вже згаданий Андрєй Ґєращєнко, який регулярно у своїх публічних виступах транслює російські наративи та бере участь у пропагандистських заходах на території окупованого Криму. Ґєращєнко очолює об’єднання «Русский дом» та Координаційну раду керівників білоруських громадських об’єднань російських співвітчизників при посольстві РФ у Білорусі, є дійсним членом Російського історичного товариства за кордоном.
У решті номінацій перші місця було присуджено наступним виданням:
– «Культура та мистецтво» – «Кримськотатарська кухня» Рустема Ібадлаєва;
– «Книги для дітей» – «Казковий Крим» (автор-упорядник – Лідія Огурцова);
– «Ювілейна книга року» – «Тынч татар челюнде» («У тихому татарському степу»; автор – Бекір Чобан-заде, упорядник Айдер Еміров);
– «Проза» – «Картини караїмської старовини» (упорядник – В’ячеслав Єльяшевич);
– «Історія та етнографія» – «Поселення Новоестонія» Мері Нікольської;
– «Приз читацьких симпатій» – «Элифбе алеминде» Альяни Османової;
– «Приз журі» – «Кримські азізи» Алєксандра Анікіна;
– «Гран-прі конкурсу» – «А. Л. Генріх» Вікторії Струніної.
#нам_пишуть
Запис У Криму на конкурсі «ЕтноКнига» презентували «українське видання» спершу з'явиться на Голос Криму.
