Два місяці анексований РФ Крим живе в умовах паливного дефіциту. Місяць у регіоні триває енергетична криза. Російська влада переконує, що контролює ситуацію, але не дає жодних сценаріїв на найближче майбутнє. Які процеси запустила в Криму нова реальність і чи здатні підконтрольні Москві кримські чиновники вплинути на ситуацію, розповідає в інтерв'ю Крим.Реалії заступник директора українського Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов.
Сили оборони України з липня активізували удари по кримських об'єктах енергетики під час повномасштабного російського вторгнення. Це призвело до масштабних відключень світла на Кримському півострові. Жителі його різних куточків стверджують, що змушені жити без світла тижнями. Причому цю ситуацію не завжди можна виправити за допомогою генераторів через дефіцит пального.
Російська влада оголосила в Криму «надзвичайну ситуацію». Але сценаріїв розвитку ситуації найближчим часом вона не озвучує.
Підконтрольні Москві чиновники кажуть, що вживають заходів для подолання паливної та енергокризи, але мовчать про них, «щоб не давати зайвої інформації ворогу».
За таких обставин кримчани позбавлені об'єктивної інформації, яка дозволила б їм сформувати план дій на найближче майбутнє. Когось це змушує пристосовуватися всілякими способами, а когось – виїжджати з Криму.
Ситуація на Кримському півострові багато в чому відображається і на території прилеглих до нього окупованих РФ територій Херсонської області. За нею стежить заступник директора українського Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. Він розповів Крим.Реалії, що там відбувається в умовах енергокризи та якого розвитку подій слід очікувати в найближчому майбутньому.
«Росія все ще тримається за образ Криму, де «немає війни»
– Нинішню ситуацію в Криму місцева російська влада офіційно назвала «надзвичайною ситуацією». Не всі з цим згодні й бачать у новій кримській реальності ознаки воєнного стану, який російська влада чомусь уникає визнавати. Чому, на вашу думку?
– Тому що вони все ще тримаються за образ, який був основою окупаційно-пропагандистського дискурсу про «мирні території», про «слабку Україну» та «сильну Росію, яка здатна її перемогти». І визнання воєнного стану в Криму ламає сталий образ регіону, який Росія «продавала» з 2014 року.
Російська влада до останнього намагалася забезпечити турпотік у прифронтовий регіон
Дуже багато було витрачено ресурсів на те, щоб довести формулу «Зате у нас немає війни!». На цьому всі роки робили акцент. І ця інформаційна стратегія була більш-менш успішною. Тому що я чув від людей: «У нас у Криму хоча б не стріляють, немає війни».
Також Крим усе ж таки залежить від курортного сезону. І російська влада до останнього намагалася забезпечити турпотік у прифронтовий регіон. Воєнний стан на півострові цьому, м'яко кажучи, не сприяє.
– За вашою інформацією, «Кримський содовий завод» і «Кримський Титан» у Красноперекопську та Армянську закривають, а частині працівників запропоновано переїзд до РФ на аналогічні підприємства. Але, за офіційною інформацією, ці заводи продовжують працювати, а повідомлень про щось подібне немає. Хто сповістив людей про такі плани?
– У мене інформація від людей, які працюють на заводі. Це жителі Херсонщини – Каланчака, Чаплинки, прикордонних сіл із Кримом. Цих людей на кримському содовому виробництві традиційно було багато.
Тепер працівників повідомили, що завод не лише закривається, а й залишиться взимку без опалення
Вони зараз повертаються додому, тому що їм сказали, що завод не забезпечуватиме роботу інфраструктури взимку. За розповідями працівників, на території «Кримського содового заводу» є котельня, яка використовувалася заводом і була частиною комунальної інфраструктури міста. Тепер працівників повідомили, що завод не лише закривається, а й залишиться взимку без опалення. І тому вони роз'їжджаються.
– Чи реально, що ці кримські промислові гіганти, які зав'язані на російських власників, можуть повністю зупинитися?
– Безумовно, реально. Цьому сприяє ситуація з енергопостачанням і на півночі Криму, і на півдні Херсонської області. Я впевнений, що ці заводи не мають потужностей, які необхідні для кольорової металургії та хімічної промисловості. Для їхнього обладнання потрібні мегавати електроенергії, а також вода, яку теж потрібно чимось качати.
«Світло на годину на день дозволяє не сплачувати компенсації кримчанам»
– На півночі Криму зараз найгірша ситуація з електроенергією. Місцеві жителі заявляють, що тижнями живуть без світла. За вашими даними, жителі півночі Криму вже шукають, де перезимувати, враховуючи цю складну ситуацію. Наскільки глобальним є цей процес і куди вони виїжджають?
– У мене немає повної інформації про масштаби цього процесу. Виїжджають, насамперед, ті, у кого є коріння в Херсонській області. Хтось їде до Росії, зокрема, і російські «понаїхи» (росіяни, які поселилися в Криму після його російської анексії 2014 року – КР).
Знаю з розповідей місцевих жителів, що світло на півночі Криму намагаються подавати по годині на день, але напруга така, що не працюють побутові прилади. Навіть електрочайники не працюють.
Росіяни за цей час намагалися кілька разів перезапустити трансформатори, особливо у Джанкої та Армянську. Але їм це не вдалося
Більше трьох тижнів люди живуть у такій ситуації. Росіяни за цей час намагалися кілька разів перезапустити трансформатори, особливо у Джанкої та Армянську. Але їм це не вдалося. Вони намагаються потроху давати струм низької напруги. Це дозволяє, зокрема, не сплачувати кримчанам обіцяні компенсації за життя без світла понад 48 годин.
– Російська влада раніше пообіцяла компенсації по 15 тисяч рублів жителям Криму, які залишилися без світла щонайменше на 48 годин. Але поки невідомо, щоб хтось цю компенсацію отримав. Чи відомо вам про таких отримувачів?
– Ні, не відомо. Працює така схема: світла у людей немає кілька діб, а потім на годину вмикають. Так чиновники формально вже не зобов'язані виплачувати компенсації. Поки немає інформації, щоб це реально працювало.
«У Криму окупаційна влада не здатна змінити ситуацію»
– У соцмережах можна побачити безліч нарікань від кримчан, що російська влада Криму не пояснює їм своїх дій і рішень щодо реагування на енергетичну та паливну кризи в регіоні. Через це у багатьох складається враження, що їх «кинули напризволяще». Чиновники, зі свого боку, стверджують, що їхні рішення непублічні, оскільки вони «не хочуть давати зайвої інформації ворогу». Що ви бачите за цим мовчанням?
– Я бачу розгубленість і нездатність змінити ситуацію. Мені кримчани на це скаржилися. У середині червня Сергій Аксьонов (російський глава Криму, за документами Аксенов – КР) пообіцяв, що ситуація через два-три тижні виправиться і треба почекати й потерпіти. Йому дуже багато хто в Криму тоді повірив, сподівалися, що все налагодиться.
Ситуація почала погіршуватися і довіра до окупаційної влади в Криму почала різко падати
Але після того, як минули ці два-три тижні, ситуація почала погіршуватися і довіра до окупаційної влади в Криму почала різко падати. А вона продовжила транслювати меседж про те, що потрібно почекати. Це викликає тепер обурення, роздратування у людей. На поверхню воно майже не проривається, тому що самоцензура у кримчан досить висока. Російські спецслужби активно стежать, хто що пише і заявляє. І були випадки, коли за «челобитну царю» зі скаргами на проблеми до кримчан приходили представники Центру «Е» (Центру з протидії екстремізму кримського главку МВС РФ – КР).
Тепер стає очевидним, що окупаційна влада в Криму не знає, що робити. Вона не здатна кардинально вплинути на ситуацію. Ситуація така, що якою б не була інформаційна стратегія чиновників, усі їхні обіцянки розбиватимуться об реальність.
– За вашими даними та іншими свідченнями, паливна та енергетична кризи в Криму змушують росіян активніше залишати півострів. Хто виїжджає, насамперед, і який масштаб цього явища?
– Мені відомо, що із Севастополя ціла група людей виїхала до РФ. Це підприємці.
З Херсонської області сім'ї службовців Росгвардії та силових структур повернулися до Росії. Практично в усіх випадках, які мені відомі, росіяни забрали документи своїх дітей із місцевих шкіл. Вони поки не продають житло в Криму. Ймовірно, розраховують повернутися в майбутньому. Але наразі вони вже не впевнені в майбутньому навчальному році.
«Зима стимулюватиме виїзд людей із Криму»
– Що, на вашу думку, може сприяти масовому виїзду росіян із Криму і до чого слід готуватися місцевим найближчим часом?
– Багато хто боїться майбутньої зими в Криму – причому як росіяни, так і українці, які чекають на повернення України. Погіршення погоди стимулюватиме виїзд людей. Тому що в холодну пору року без світла, води і з поганим зв'язком набагато складніше буде жити, ніж улітку.
Коли навколо тебе всі починають виїжджати, спрацьовує ланцюгова реакція
Продовження українських ударів по російських військових об'єктах і логістиці теж психологічно впливатиме на людей, особливо на сім'ї з дітьми. І загалом на цей процес впливатимуть уявлення жителів Криму про подальші перспективи життя в регіоні. Адже в будь-який момент можна залишитися відрізаними від великої землі та опинитися на беззахисному острові.
На багато що впливає і поведінка сусідів. Якщо один сусід виїхав, таке буває. А коли навколо тебе всі починають виїжджати, спрацьовує ланцюгова реакція.
– Які найближчі сценарії розвитку ситуації в Криму ви бачите?
– Усе залежить від здатності Сил оборони України далі завдавати ударів по об'єктах РФ у Криму, підтримувати хоча б нинішній рівень навантаження на російську ППО, російську армію РФ та інфраструктуру.
Лавиноподібне накопичення проблем призведе до часткової втрати керованості процесами в окремих частинах Криму
Прогнозувати ситуацію дуже складно, оскільки і Україна шукає можливості завдавати Росії більше шкоди, і Росія шукає можливості протидіяти цьому.
Але очевидним є один сценарій для Криму: деградація його інфраструктури триватиме, керованість процесів, особливо на півночі та сході півострова, також зменшуватиметься. Можливо, у якийсь момент лавиноподібне накопичення проблем призведе до часткової втрати керованості процесами в окремих частинах Криму. Мені розповідають, що в деяких місцевостях у Криму щось подібне вже спостерігається.
Вікторія Веселова – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям із міркувань безпеки
Крим так і не дочекався обіцяного Путіним та Аксьоновим дешевого бензину. Що далі?
«Відчеплений вагон». Для російської армії в Криму відрізані всі шляхи доставки пального
«У Криму готові жити без світла та води заради звільнення». Правозахисниця – про сьогоднішні та майбутні виклики для кримчан
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
