На аеродромі «Гвардійське» в анексованому РФ Криму вночі лунали вибухи, почалася пожежа. З цього об'єкта російська армія регулярно запускає ударні дрони. Що відомо про це та інші місця запуску безпілотників на Кримському півострові, з'ясовували Крим.Реалії.
Пізно ввечері 11 жовтня й у ніч проти 12 жовтня анексований Крим зазнав атаки безпілотників, працювала російська ППО, зокрема мобільні вогневі групи, лунали вибухи й стрілянина у різних регіонах Кримського півострова.
Як повідомляє моніторинговий телеграм-канал «Крымский ветер», серія вибухів на тлі роботи засобів протиповітряної оборони та заграви пролунала на російському військовому аеродромі «Гвардійське» у селищі Гвардійському Сімферопольського району, інформували підписники каналу.
Супутники сервісу NASA Firms зафіксували пожежу на аеродромі вночі 12 жовтня. Теплові сигнатури помітили біля південно-східної частини злітно-посадкової смуги, знімок зроблено о 02:07 за місцевим часом.
Аеродром «Гвардійське» часто зазнає атак Сил оборони України. Так, тільки цього місяця вибухи поблизу цього об'єкта лунали 3, 4 і 5 жовтня.
Генеральний штаб Збройних сил України повідомляв про ураження місця запуску дронів на аеродромі «Гвардійське» в Криму.
Також місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА поблизу Гвардійського було уражено, за даними Генштабу, 7 серпня.
Від аеродрому до точки запуску дронів
Повітряні сили ЗСУ майже щодня повідомляють про запуск російськими військовими ударних дронів з аеродрому «Гвардійське» в Криму. При цьому моніторингові канали вже давно не повідомляли про польоти військової авіації з цього аеродрому. У чому причина?
Авіабаза «Гвардійське» існує з 1930-х років, і тоді аеродром називався Сарабуз за назвою розташованого поруч села. Після депортації кримських татар і перейменування населених пунктів півострова селище та аеродром отримали назву Гвардійське.
У пострадянський час авіачастина, що базувалася на аеродромі, до 1 серпня 2009 року мала назву «43-й Севастопольський Червонопрапорний ордена Кутузова окремий морський штурмовий авіаційний полк» із підпорядкуванням ВПС ЧФ РФ. У грудні 2011 року авіабаза «Гвардійське» та авіабаза, розташована в Качі, були перетворені на єдину базу морської авіації №7057.
Пізніше аеродром підпорядкували ПКС РФ, на ньому базувався 37-й змішаний авіаційний полк ВПС у складі двох ескадрилей Су-24М і Су-25СМ (по 13 машин).
«Якщо проаналізувати супутникові знімки цього аеродрому, то можна помітити, що 3 травня 2024 року на стоянках було чотири фронтові бомбардувальники Су-24М і сім штурмовиків Су-25СМ. А вже 11 червня 2024 року в «Гвардійському» залишилося тільки два Су-24М і, цілком можливо, це несправні на той момент борти. Решту літаків перекинули на інші аеродроми», – зазначив у коментарі для Крим.Реалії на умовах анонімності військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу.
Експерт звертає увагу, що це могло свідчити як про порятунок військових літаків, що залишилися, після ударів Сил оборони України, так і про перепрофілювання аеродрому під запуск ударних дронів.
У зведеннях Генштабу ЗСУ аеродром «Гвардійське» як місце запуску ударних дронів уперше згадується 28 березня 2025 року.
Початковим місцем запуску з Криму став мис Чауда. Там із радянських часів розташований військовий полігон Військовий експерт із Криму
«Росія вперше почала застосовувати отримані від Ірану БпЛА типу «Шахед» із вересня 2022 року, через рік уже було налагоджено власне виробництво цих дронів під назвою «Герань». А початковим місцем запуску з Криму став мис Чауда. Там із радянських часів розташований військовий полігон, місце безлюдне, віддалене від населених пунктів», – розповідає підполковник запасу.
Згодом «шахеди» почали запускати з Караньських висот і висот Кая-Баш під Балаклавою.
Україна регулярно завдавала ударів по місцях запуску та зберігання безпілотників.
Наприклад, найсерйозніший за наслідками ракетний удар було завдано 1 липня 2024 року по складах «шахедів» біля села Флотського в Севастополі. Під час вторинної детонації в небі після вибуху з'явилася хмара диму правильної кільцеподібної форми. Нижче від неї був стовп диму, схожий на ніжку «ядерного гриба» від вибуху атомної бомби. Через деякий час пуски з району Балаклави припинилися і досі не відновлювалися.
А в ніч проти 28 листопада 2025 року Сили спеціальних операцій ЗСУ завдали удару по району зберігання та пуску ударних БпЛА типу «Шахед» поблизу мису Чауда. «Противник на постійній основі використовує зазначену територію на півдні Криму для запуску ударних БпЛА різного типу по цивільній інфраструктурі України. Сили спеціальних операцій продовжують вживати асиметричних дій для підриву наступальних можливостей російської армії», – повідомляв телеграм-канал ССО ЗСУ.
Останніми місяцями запуски дронів із мису Чауда, за зведеннями Генштабу ЗСУ, здійснюються у середньому раз на тиждень, тоді як з аэродрому «Гвардійське» – майже щодня.
Останній бастіон?
Військовий експерт із Криму звертає увагу на можливі причини того, чому точка запуску «гераней» у Гвардійському досі повністю не уражена.
Точка запуску в одному місці, точка обслуговування в іншому, склади в третьому Військовий експерт із Криму
«На мою думку, основна причина – це зосередженість місць роботи з дронами в різних куточках території аеродрому. Точка запуску в одному місці, точка обслуговування в іншому, склади в третьому. І все це нескладна інфраструктура, яка легко відновлюється, а щось просто перебуває просто неба. Друга причина – українським дронам для ураження цього об'єкта треба пролетіти близько ста кілометрів над суходолом, де ймовірність, що їх зіб'ють, вища. І Флотське, і Чауда розташовані поруч із береговою лінією», – поділився думкою колишній офіцер ЗСУ.
Також він нагадав, що між селами Зоряне та Ленінське розташований підземний склад боєприпасів у кілька поверхів, де за часів СРСР зберігали авіаційні ракети.
«Зараз там цілком можуть ховати «шахеди». До аеродрому «Гвардійське» трохи більше ніж 15 кілометрів. Таке сховище навряд чи можливо уразити, навіть ракетами», – припустив військовий експерт.
Також підполковник запасу звернув увагу, що моніторингові канали вже кілька разів повідомляли про запуски БпЛА з околиці Керчі, але у зведеннях Генштабу ЗСУ це місце поки не згадувалося.
«У принципі, запуск дронів не потребує складної інфраструктури, але аеродроми підходять ідеально, оскільки там усе необхідне вже є», – зазначив експерт із Криму.
Сергій Коваль– псевдонім фрілансера RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки
Сорок днів, сорок ночей. Про результати кримської операції з примусу Росії до миру
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
