Втрати російської армії через вторгнення в Україну стають все більшими, і Кремль робить усе помітніші зусилля для поповнення втрат особового складу. Напрямів таких зусиль не так уже й багато, без оголошення в Росії загальної мобілізації для цього залишаються лише комерційне залучення контрактників та регулярний призов, зазначають співрозмовники Радіо Крим.Реалії.
Вперше до анексованого Росією Криму прибули призовники з окупованих РФ територій Запорізької та Херсонської областей.
У самій Росії та на окупованих нею територіях України з 1 жовтня триває осіння призовна кампанія. Як зазначають правозахисники, це порушення норм Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, яка забороняє залучення жителів окупованих територій до військової служби.
Незважаючи на це, підконтрольна Росії влада Криму планує призвати на строкову службу до російської армії 2 тисячі кримських призовників. 350 – із Сімферополя.
До того ж, з 1 листопада у Росії змінилися правила призову й уникнути військової служби стало складніше. З'явився електронний реєстр та електронні повістки. Зміни, з якими зіткнулися кримчани призовного віку, чи є можливість уникнути незаконної призову та чи є ризик потрапити на війну? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов поговорив з Антоном Горбацевичем, координатором відділу допомоги та евакуації російського проєкту «Ідіть лісом» («Идите лесом»), та Євгеном Ярошенком, аналітиком «Крим SOS».
За російськими законами, призову до армії підлягають чоловіки від 18 до 30 років. Сам призов розпочався 1 жовтня і триватиме до 31 грудня. А 1 листопада цього року набув чинності новий порядок розсилки повісток та нові обмеження для ухилянтів. Тепер ухилитися від призову до російської армії стало складніше, оскільки повістки електронні та приходять на «Держпослуги». Це означає, що людина автоматично її отримала. Одне із суттєвих нововведень – це обмеження на виїзд із країни, каже Антон Горбацевич, координатор відділу допомоги та евакуації російського проєкту «Ідіть лісом».
«Є й інші обмеження. Це обмеження підприємницької діяльності. Ви не можете зареєструвати індивідуального підприємця та як самозайнятого себе не зможете зареєструвати. Ви не зможете водити машину, право водіння теж вилучається. Також ви не зможете скористатися кредитними послугами, брати позики та здійснювати будь-які дії зі своєю нерухомістю, здавати її в оренду, продавати, дарувати. На це все буде накладено санкцію держави, якщо ви не з'явилися за повісткою у військкомат», – розповів Антон Горбацевич.
У Росії є кілька «експериментальних» регіонів, де нововведення активно запроваджуються, розповів Горбацевич. Це Сахалінська, Рязанська області та Москва.
«Там почастішали призови одним днем, коли просто людину ловлять на вулиці й цього ж дня їй дають форму і вона вже їде на збірний пункт та вирушає до військової частини», – каже Антон Горбацевич.
При цьому, зазначає він, в інших регіонах країни реєстр повноцінно не запрацював й «Ідіть лісом» не фіксує скарги на заборону виїзду з країни. Але небезпека опинитися в зоні бойових дій у Курській та Бєлгородській областях змушує шукати способи дезертувати вже тих, хто служить, зазначає Горбацевич.
«Люди, потрапляючи в систему, особливо якщо це молоді люди, їм 18-19 років, вони, звичайно, під тиском начальства з погрозами кримінальними справами або іноді це навіть фізичне насильство, вони змушені підписувати ці контракти і відіграти це вже, звичайно, складно, практично неможливо. Тому залишається один із варіантів – це дезертирство», – каже Антон Горбацевич.
Військкоматам простіше зловити людей, які не опираються, і просто віддають себе в руки системи, каже Горбацевич, тому він рекомендує бути готовим до зустрічі із системою.
«Універсально, якщо ви призовник, то вам добре з собою носити, якщо у вас не оформлені відстрочки, тобто якщо у вас немає відстрочки за здоров'ям, немає відстрочки за навчанням, то вам найкраще носити із собою заяву про альтернативну цивільну службу, тому що все ж таки для призовників є окремий закон, і він, хочеш не хочеш, працює. Швидше за все, це просто відтягне вам час призову, і ви дотягнете до кінця грудня, і вже в цей призов не потрапите, відповідно, у вас буде ще такий геп між осіннім та весняним призовом, коли ви зможете або оформити відстрочку, або виїхати», – радить координатор проєкту «Ідіть лісом».
З анексованого Росією Криму до російської армії вирушать служити 2 тисячі призовників. Про це заявив підконтрольний Росії військовий комісар Криму Євген Машуков. За його словами, роботу з 1 жовтня розпочали 26 призовних комісій на території Криму. Підконтрольний Росії військовий комісар Сімферополя Олександр Чепуренко повідомляв місцеві ЗМІ, що з кримської столиці планують призвати близько 350 осіб. Половина з них уже служить. Є і призовники віком від 27 років, зазначав Чепуренко.
Це вже 20 незаконна призовна кампанія в окупованому Криму, каже аналітик «Крим SOS» Євген Ярошенко. А цифри, озвучені російськими військовими комісарами пщодо Криму, – єдине джерело інформації про кількість призовників.
«Пік призовів на строкову службу був восени 2018 та навесні 2019 року. Тоді за ті призовні кампанії окупанти мали намір призвати 3400 жителів Криму до лав окупаційної армії. Найменша, це менше ніж 500 осіб, була навесні 2015 року. Це коли тільки першу незаконну призовну кампанію було запущено», – зазначив Євген Ярошенко.
За інформацією аналітика «Крим SOS», російський електронний реєстр призовників запрацював і в анексованому Криму.
«Це було озвучено Машуковим, окупаційним військовим комісаром так званої Республіки Крим. За його словами, з моменту появи повістки в електронній системі держпослуги вона вважається врученою через 7 днів після розміщення. Якщо призовник не з'явився протягом 20 днів, він підлягає адміністративній відповідальності. У вигляді штрафу від 20 до 30 тисяч рублів. Однак, чи були такі випадки в Криму, поки нам не відомо», – розповів Євген Ярошенко.
Російська влада обіцяє, що призовники з Криму служитимуть на території Південного військового округу – це Краснодарський край, Ставропілля та Кавказ. Запевняють, що призовники не братимуть участі у так званій «СВО» (спеціальній військовій операції, як у Росії офіційно називають вторгнення в Україну – ред.). Але є нюанс: указом президента Росії від 26 лютого 2024 року до складу ПВО включені території, на яких діють угруповання «ДНР», «ЛНР», а також окуповані частини Запорізької та Херсонської областей. А це зона так званої «СВО». Відомі й випадки загибелі строковиків на крейсері «Москва» та великому десантному кораблі «Новочеркасск».
«За даними ВВС, з 24 лютого щонайменше 159 російських строковиків загинули. До того ж, треба розуміти, що зона бойових дій не обмежується так званою зоною «СВО». Адже відбуваються удари за допомогою дронів і на тій території, що за тисячу і тисячу п'ятсот кілометрів від російсько-українського кордону. І всім, хто потрапляє в зону ризику призову, незалежно від їхнього громадянства чи їхніх політичних та ідеологічних переконань, потрібно розуміти, що для дронів, для Storm Shadow чи ATACMS не має значення – людина мобілізована, строковик, контрактник чи член приватної військової компанії», – наголосив Євген Ярошенко.
Вперше до анексованого Росією Криму прибули призовники з окупованих Росією територій Запорізької та Херсонської областей. Служитимуть вони як на півострові, так і на території російського Південного військового округу, обіцяють російські чиновники. А ось незалежні аналітики зазначають, що призов українських громадян з окупованих після 2022 року Росією територій України та перевезення їх до Криму може свідчити, зокрема, і про те, що у російських частинах, дислокованих у Криму, спостерігається дефіцит військовослужбовців через масову участь підрозділів російської армії у війні проти України.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
