Будівництво двох газопроводів для підключення до мереж нового туристичного кластера на Північній стороні окупованого Севастополя створює загрозу фізичному збереженню об’єкта культурної спадщини «Поселення VIII–X ст. Усть-Бельбецьке». Такий висновок міститься в акті державної історико-культурної експертизи, опублікованої на сайті «Сєвнаслєдія».
Про те, що в окупованому Севастополі в районі Любимівки планується звести великий рекреаційний кластер, стало відомо в 2022 році. Тоді під час міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі «губернатор Севастополя» Михайло Развожаєв підписав угоду про реалізацію проєкту з головою Промзв’язокбанку Петром Фрадковим та керуючим партнером компанії YUGA Наїлем Ізмайловим.
«Нещодавно на містобудівній раді ми ухвалили рішення щодо розвитку значної ділянки узбережжя на Північній стороні як рекреаційного кластера. Багато в чому це рішення стартувало завдяки інвестору, який придбав ділянку землі та вийшов із пропозицією про створення п’ятизіркового готелю та комплексу апарт-готелів разом із комплексним розвитком території. Обсяг інвестицій суттєвий – близько 15 мільярдів рублів», – розповів тоді Михайло Развожаєв.
Інвестором заялено, що в районі селища Любимівка планується збудувати багатофункціональний комплекс світового рівня, соціальні об’єкти, включаючи реабілітаційний центр для дітей, упорядкувати пляж та створити єдину лінію променаду зі збереженням доступності для всіх мешканців Севастополя. Фінансову підтримку під час будівництва йому надасть Промзв’язокбанк.
Однак у 2023 році виявилося, що оновлення пляжу в Любимівці поховає під собою древній гончарний центр, який існував тут у Середньовіччі, ймовірно з VII до X століття н.е.
Про те, що об’єкт культурної спадщини «Гончарний центр Усть-Бельбецький» буде зрито, а ділянку – використано, йшлося в історико-культурній експертизі, опублікованій на сайті «Сєвнаслєдія». Її було підготовлено у зв’язку з будівництвом компанією YUGA туристичного кластера із десятка 15-поверхівок на Північній стороні Севастополя.
Більшість севастопольців і не здогадувалися про те, що горбиста земля біля солоного «озера» примітна чимось, крім близькості до моря. Проте вченим це місце добре відомо – перші дослідження в цьому районі ще 1901 року розпочав Микола Печонкін.
Новий етап археологічних досліджень тривав з 1960-х до 1990-х років. Працювали Державний історичний музей та експедиція «Херсонеса Таврійського» під керівництвом Олега Савелі. Були локалізовані Усть-Бельбецьке поселення, а також гончарний центр.
Проте з того часу дослідження не проводилися, і тепер, як йшлося в експертизі, гончарний центр виглядає як «територія стародавніх глиняних кар’єрів і зосереджені навколо них паркування, майданчик для збору ТПВ, стихійні звалища, ґрунтові автомобільні дороги та занедбані майданчики для ринку сувенірів».
І от ділянку із ще не повністю вивченим об’єктом культурної спадщини планується освоїти – і гончарний центр у проєкт ніяк не вписується.
«Забезпечення фізичного збереження «Гончарного центру Усть-Бельбек» не є можливим <…> необхідним є проведення рятувальних археологічних польових робіт (розкопок) з повним або частковим вилученням археологічних предметів до початку робіт», – йшлося в експертизі.
Що саме має виникнути на цьому місці, в експертизі не зазначалося. Повідомлялася лише площа рятувальних робіт – близько половини гектара.
За інформацією кримських ЗМІ, сам кластер планується звести не прямо на об’єкті культурної спадщини і на самому пляжі, а по сусідству, поряд з турбазами «Альбатрос» і «Горизонт». Щодо громадського пляжу та прилеглої до нього території, їхній благоустрій на презентації проєкту позиціонувався владою та інвесторами як подарунок місту.
Щоправда, назва експертизи наводить на думку, що тепер пляж розглядається як прибудинкова територія майбутніх апартаментів і готелю.
Крім того, заявлено, що прибережна територія, як і раніше, залишається у державній власності, але назва документа мимоволі змушує побоюватися того, що одного разу севастопольці не знайдуть собі місця на любимівському пляжі або на якійсь його частині. Тим більше, що в плані кластера заявлений дитячий реабілітаційний центр, а він, як медзаклад, має право на закритий пляж.
У листопаді цього року стало відомо, що нова історико-культурна експертиза, виконана на замовлення ТОВ «Севастопольський будпроєкт», показала, що Усть-Бельбецьке поселення перебуває під загрозою.
Згідно з актом державної історико-культурної експертизи (ДІКЕ), траншея для двох газопроводів завдовжки 247,5 метра і завширшки 0,8 метра на глибину 1,2 метра пройде прямо по території стародавнього поселення. Її планують прокласти по західному та південно-західному узбіччю автомобільної дороги.
«Під час проведення земляних робіт фізичне збереження території об’єкта культурної спадщини на території прокладання траншеї неможливе», – йдеться в акті ДІКЕ.
Експерти вказують на необхідність розробки заходів щодо збереження об’єкта культурної спадщини, тобто проведення рятувальних археологічних робіт. При цьому обрано такий вид робіт, як спостереження.
Йдеться про візуальний контроль, який має здійснювати фахівець під час проведення підрядником земляних та будівельних робіт. У разі виявлення археологічних предметів він зобов’язаний призупинити роботи на ділянці, поінформувати замовника рятувальних робіт і «Сєвнаслєдіє» про необхідність проведення археологічних розкопок.
Проведене в рамках експертизи археологічне шурфування показало, що культурний шар на території об’єкта культурної спадщини містить як археологічні предмети, так і предмети новітнього часу, що «свідчить про пошкодження культурного шару останнім часом внаслідок земляних робіт (будівництва автодороги)».
Культурний шар виявили лише в одному з п’яти закладених шурфів. Фахівці виявили фрагменти кераміки VIII–X ст.
Доля цієї археологічної пам’ятки неабияк зацікавила севастопольців. Містяни звикли, що великі та маленькі забудови на місці археологічних об’єктів в окупованому Севастополі – справа звична. Кожен метр землі тут дозволяє дуже добре заробити, особливо на узбережжі.
На їхню думку, можна дивитися на це як на розвиток промисловості та туризму, як на «освоєння» та «інвестиції», але й зворотний бік – знищення природної первозданності та історичних цінностей – ігнорувати не можна. І треба шукати баланс, адже часто він цілком можливий, а обладнані археологічні пам’ятки лише підвищують привабливість сусідніх житлових і туристичних об’єктів. Однак чи дослухаються до їхньої думки місцеві «чиновники» та «інвестори» будівництва курортного кластера – питання відкрите.
Євгенія БОРИСЮК
Фото з відкритих джерел
Запис Ще один об’єкт культурної спадщини може стати жертвою нового «Манхеттена» спершу з'явиться на Голос Криму.
