Російська влада після анексії Криму в 2014 році встановила контроль над інформаційним простором, обмежила діяльність незалежних кримськотатарських ЗМІ та скоротила можливості вивчення кримськотатарської мови. Про це йдеться у спільній доповіді PEN America та Українського ПЕН, опублікованій 9 листопада.
Доповідь під назвою «Чужі у власному домі: придушення Росією кримськотатарської культури в інтернеті та поза ним із 2014 року» ґрунтується на аналізі законодавства, судових рішень, цифрових ресурсів, а також інтерв’ю з журналістами, викладачами та правозахисниками.
Як зазначають автори дослідження, після російської анексії Криму незалежні кримськотатарські ЗМІ були закриті або змушені залишити Кримський півострів. Зокрема, йдеться про телеканал ATR, радіо Meydan, газети Avdet і Qırım, а також інформаційне агентство QHA.
За даними дослідників, до 2014 року в Криму працювали понад три тисячі новинних сайтів. Наразі в умовах російських обмежень і вимог до реєстрації продовжують діяльність лише 232 ЗМІ.
Автори доповіді також звертають увагу на скорочення можливостей здобуття освіти кримськотатарською мовою. До анексії в Криму діяли 15 шкіл і 384 класи з навчанням кримськотатарською мовою. Згідно з наведеними в дослідженні даними, до 2026 року залишилося сім таких шкіл і 119 класів.
«Державна кримськотатарська у Криму ‒ імітація»
При цьому кримськотатарська мова формально зберігає статус однієї з державних мов Криму поряд із російською та українською. Однак, як зазначають дослідники, на практиці можливості її вивчення та використання в суспільному житті суттєво обмежені.
«Можна заявити, що мова існує, але без вчителів, підручників та платформ вона стає декоративною, а не функціональною», – розповів авторам доповіді один із опитаних жителів Криму.
Окрема увага в дослідженні приділяється обмеженням в інтернеті. За даними PEN America, російська влада блокує сайти, присвячені кримськотатарській історії та культурі, обмежує використання VPN-сервісів та контролює цифрові комунікації через Роскомнадзор.
Публікації в соціальних мережах, трансляції судових засідань та матеріали про депортацію кримських татар 1944 року, як стверджують дослідники, можуть ставати підставами для звинувачень в «екстремізмі» та «сепаратизмі». При цьому російські силовики використовують у кримінальних справах зокрема й публікації, зроблені до анексії Криму.
Антивоєнна справа газети «Къырым»
Як приклад автори наводять переслідування кримськотатарської цивільної журналістки Лутфіє Зудієвої, яка висвітлює обшуки, затримання та судові процеси над кримськими татарами. Після затримання в липні 2023 року вона неодноразово зазнавала адміністративного переслідування, обшуків та вилучення обладнання, а згодом була внесена Мін’юстом Росії до реєстру «іноземних агентів».
У доповіді також йдеться про демографічні зміни на півострові. За наведеними авторами оцінками, до грудня 2024 року до Криму переселилися близько мільйона російських громадян, тоді як майже 50 тисяч кримських татар залишили Кримський півострів.
«Онлайн-репресії перебувають у центрі того, як російська влада контролює, обмежує та змінює кримськотатарську культуру й мову, ставлячи їх під загрозу зникнення», – заявила співавторка доповіді, представниця PEN America Еріка Нгуєн.
В організації наголошують, що після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році переслідування людей, які займаються збереженням кримськотатарської культури, посилилося. За оцінкою дослідників, російська влада дедалі частіше розглядає незалежні культурні та освітні ініціативи як загрозу безпеці.
Автори доповіді закликають міжнародну спільноту підтримувати кримськотатарські ЗМІ, культурні проєкти та освітні ініціативи, зокрема ті, що створюються представниками кримськотатарської діаспори за межами Криму. Серед пропонованих заходів – фінансування проєктів із збереження мови, цифрових архівів, літератури та незалежної журналістики.
«Свідки російських репресій»: 13 кримськотатарських журналістів в ув'язненні РФ. Хто вони?
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
