У Південній бухті Севастополя перекинувся плавучий кран, є загиблі та постраждалі. Судно почали будувати ще у 2017 році і прострочили його здачу в експлуатацію вже на шість років. Про занепад суднобудування в Севастополі та про те, чому російська влада так і не відродила «Севморзавод», про що обіцяла з 2014 року, – в матеріалі Крим.Реалії.
У Південній бухті на території Севастопольського морського заводу вдень у понеділок, 27 жовтня, перекинувся плавучий кран, є постраждалі, повідомив російський глава Севастополя Михайло Развожаєв.
За його словами, під час проведення робіт «сталася нештатна ситуація», що призвело до перекидання судна. Що саме сталося, Развожаєв не уточнив, повідомивши лише, що створено комісію з розслідування інциденту.
«За попередньою інформацією, на цю годину врятовано 15 осіб, із них 7 госпіталізовано, у них травми легкої та середньої тяжкості. Постраждалих розвозимо по міських лікарнях. У причинах того, що сталося, розберуться фахівці. Створено комісію з розслідування інциденту», – написав Развожаєв.
Пізніше Управління Слідчого комітету РФ по Криму та Севастополю додало, що внаслідок події загинуло 2 людини – електромеханік і матрос, понад 20 – отримали травми, порушено кримінальну справу.
«Встановлено, що плавзасіб не був введений в експлуатацію, а в момент аварії проводилися випробування вантажного пристрою», – додали у відомстві.
Телеграм-канал «Крымский ветер» припускає, що плавкран, який перекинувся, – недобудований «Севморзаводом» ПК-400 «Севастополь». Також канал повідомив із посиланням на інформацію від підписника, що «проводилися випробування з підйому вантажу у 200 тонн, при цьому всупереч вимогам техніки безпеки, люди не були виведені із зони проведення випробування, що призвело до жертв та постраждалих».
Водночас севастопольське видання Forpost припускає, що НП сталася з недобудованим важким плавкраном ПК-700 «Григорій Просянкін».
Морською мовою такий тип події називається «переворот оверкіль», тобто догори кілем.
Два невдалі «брати-плавкрани»
У листопаді 2017 року на майданчику Севастопольського морського заводу в Південній бухті відбулася урочиста церемонія закладання плавучого крана ПК-400 «Севастополь» вантажопідйомністю 400 тонн. Російські чиновники та старі робітники заводу виголошували промови і найчастіше в них звучала фраза «відродження найстарішого в місті підприємства». Згадували Україну, яка нібито все розвалила, і заявляли, що за Росії завод отримав новий імпульс розвитку.
Через рік усе повторилося – також у листопаді був закладений плавкран ПК-700 «Григорій Просянкін» вантажопідйомністю 700 тонн.
Ми зможемо відновити технологічні процеси будівництва важких плавкранів Ігор Дрей
«Це дуже серйозні дорогі замовлення, але щоб розвивати підприємство, нам потрібна лінійка замовлень – як мінімум 10 плавкранів, які ми будемо закладати і здавати щороку. Так ми зможемо відновити технологічні процеси будівництва важких плавкранів, створити конгломерацію контрагентів, вчасно виконувати замовлення, отримувати прибуток», – говорив у 2018 році на той момент керівник підприємства Ігор Дрей.
Проте, не те що десять плавкранів, навіть із закладеними двома «Севморзавод» не зміг до ладу впоратися. Терміном здачі «Севастополя» значився кінець 2019 року, «Григорія Просянкіна» – кінець 2020-го. Терміни неодноразово зсувалися, поки на початку 2023 року не стало відомо про проблеми з фінансуванням.
Обидва проєкти заморожені – і коли роботи відновляться, незрозуміло Місцеві ЗМІ
«Станом на січень 2023 року ПК-400 готовий приблизно на 90%, а ПК-700 – близько 65%. Обидва проєкти заморожені – і коли роботи відновляться, незрозуміло», – писали місцеві ЗМІ.
Наприкінці серпня 2023 року стало відомо, що через нездатність «Севморзаводу» закінчити будівництво важкого плавкрана ПК-700 «Григорій Просянкін» його корпус розріжуть на три частини та внутрішніми водними шляхами переведуть до російського Сєверодвінська для добудови на потужностях АТ «ВО «Севмаш».
Яке судно перекинулося
На фото нижче видно обидва плавучі крани біля причалу Севастопольського морського заводу у Південній бухті в листопаді 2021 року. Зліва – плавкран ПК-400 «Севастополь» із вантажопідйомністю 400 тонн. Як повідомлялося, станом на 2023 рік він був добудований на 90%.
Праворуч – плавкран ПК-700 «Григорій Просянкін» зі ступенем добудови близько 65% у 2023 році. На фото, фактично, тільки понтон.
Місцеві ЗМІ раніше публікували фотографії плавкрана «Севастополь», використовуючи які можна провести порівняльний аналіз із фотографіями судна після аварії.
На фотографіях затонулого судна частково видно його надбудови, за якими можна визначити, що це плавучий кран ПК-400 «Севастополь».
Вранці 28 жовтня цю інформацію підтвердив телеграм-канал «Крымский ветер». Посилаючись на повідомлення від підписника, канал стверджує, що затонув саме плавкран «Севастополь», а плавкран «Григорій Просянкін» місяць тому відбуксований до Сєверодвінська.
Удар по «Севморзаводу». Некрологи флоту Росії
Від'ємне суднобудування по-російськи
Севастопольський морський завод – ровесник міста. Його було створено у 1783 році як кузню та майданчик для кілювання суден. У 19 столітті тут був спущений на воду зі стапелів знаменитий бриг «Меркурій», побудовано 50 вітрильних суден і кораблів, закладені броненосці «Чесма» та «Синоп». У 1901-му на Севастопольському Адміралтействі був закладений крейсер «Очаків», у 1905 році – закінчено добудову броненосця «Потьомкін».
За часів СРСР завод успішно працював, навіть у роки війни тут повернули в стрій близько 600 кораблів і суден Чорноморського флоту, побудували бронепоїзд «Железняков».
Після війни було освоєно ремонт суден китобійної флотилії «Слава», у 1952 – здано 50-тонний плавкран, що поклав початок вітчизняному плавкранобудуванню. З 1965 року розпочалося серійне виробництво плавкранів. У 1976 році на «Севморзаводі» був спущений на воду плавкран «Витязь» вантажопідйомністю 1600 тонн – один із найбільших у світі.
До кінця 1980-х років на заводі працювало близько 16 тисяч людей. З розвалом Радянського Союзу розвалився і завод.
Наприкінці 1990-х років контрольний пакет акцій заводу (понад 50 відсотків) було продано американському інвестиційному фонду UGF (керуюча компанія «Сігма Блейзер»). Після серії перепродажів до 2010 року майже повним пакетом акцій володіли структури українського бізнесмена Петра Порошенка.
Через рік після анексії Росією українського Криму, наприкінці лютого 2015 року, рішенням підконтрольного Кремлю уряду Севастополя ПАТ «Севморзавод» було «націоналізовано» – відібрано у законного власника.
Російська влада обіцяла відродження заводу, його реконструкцію та переобладнання, а також включення до суднобудівної галузі РФ.
У листопаді 2020 року уряд Росії перетворив федеральне державне унітарне підприємство «Севастопольський морський завод імені Серго Орджонікідзе» на акціонерне товариство. 100% акцій мали перейти до статутного капітату АТ «Об'єднана суднобудівна корпорація».
За підсумком же, за роки, що минули після анексії, на «Севморзаводі» провели регламентні роботи на підводному човні «Новоросійськ», відремонтували вітрильник «Херсонес», полагодили пором і буксир. Невеликі ремонти проводилися на деяких кораблях і суднах Чорноморського флоту Росії. Також були збудовані понтони для доставлення арок Керченського мосту, закладені згадані два плавкрани.
Також озвучувалися різні грандіозні плани, жоден з яких не був реалізований.
Так, у 2016 році керівництво заводу обіцяло побудувати через рік морський безпілотник, озвучувалися мрії про міжнародні замовлення та стрімкий розвиток виробництва.
У лютому 2020 року заступник генерального директора по роботі з філіями російського Центру судноремонту «Звьоздочка» Павло Першин повідомляв, що на Севастопольському морському заводі після акціонування протягом кількох років планується збудувати нові цехи.
Крім того, на «Севморзаводі» планували будувати судна на підводних крилах, але проєкт згорнули, оскільки двигуни та агрегати російським підприємствам доводиться закуповувати за кордоном.
Під час вже «російського управління» підприємством ясність у питання подальшої долі «Севморзаводу» у 2020 році під час візиту до Севастополя вніс міністр промисловості та торгівлі Росії Денис Мантуров. Чиновник повідомив, що Севастопольський морський завод об'єднають із 13-м судноремонтним заводом Чорноморського флоту, а промислові площі, що звільняться після цього, пустять «під громадянську інфраструктуру». Тобто під забудову.
29 жовтня 2017 року «Севморзавод» потрапив під санкції США через зв'язок із російськими військовими та спецслужбами. 6 квітня 2021 року завод включено до списку санкцій України. У вересні 2022 року, на тлі вторгнення Росії в Україну, завод потрапив до розширеного списку санкцій США.
Севастопольські заводи не мають перспектив для розвитку
