Роль і значення Центру реінтеграції та розвитку Криму, що створений на базі релокованого кримського університету

13

У січні 2024 року на базі Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського був створений новий структурний підрозділ – Центр реінтеграції та розвитку Криму (далі – Центр), який має став майданчиком для співпраці між Університетом та експертами Експертної мережі «Кримська платформа», представниками громадськості (далі – ЕМ КП).

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського (далі – ТНУ) – це єдиний заклад вищої освіти України з тимчасово окупованої території Криму. У майбутньому, після деокупаціі, він повернеться до Криму, де буде здійснювати і надалі повноцінну діяльність в освітній сфері.

Перша робоча нарада новостворенного Центру реінтеграції Криму. Фото ТНУ

«Сьогодні ТНУ має відігравати важливу роль у формуванні державної політики реінтеграції ТОТ АР Крим та м. Севастополь. Саме для цього створено Центр реінтеграції та розвитку Криму як дієву структуру з формування цієї реінтеграційної політики. Саме співпраця з науковцями, викладачами та експертами дасть можливість напрацювати та реалізувати цю державну політику. Це та діяльність, якої бракує з 2014 року. Важливо таку ініціативу підтримувати, – це майбутнє деокупованого Криму, готовність України вирішувати питання з перших днів звільнення територій Кримського півострова», – зазначає один з співкоординаторів Андрій Щекун.

Візія діяльності новоствореного Центру полягає в тому, що він має стати ефективним інструментом формування та реалізації політики реінтеграції й подальшого розвитку Кримського півострова, і, водночас, учасником формування нової еліти українського Криму в усьому його багатонаціональному розмаїтті.

Місія Центру як на сучасному етапі, так і в 10-річній перспективі зазначена, як спроба підняти рівень залученості університету у розробці та підготовці умов, інструментів та кадрів у забезпеченні процесу реінтеграції та подальшого розвитку деокупованого Криму.

Центр планує здійснювати освітню, наукову, просвітницьку і дослідницьку діяльність, та проводить інші заходи щодо питань реінтеграції та подальшого розвитку деокупованого Кримського півострова.

Загальні положення, основні принципи, мета, напрями, цілі діяльності, організаційна структура та кадрове забезпечення Центру його члени спільно з експертами ЕМ КП напрацювали в «Положенні про Центр реінтеграції та розвитку Криму», яке було затверджено наказом ректора Університету №42-ОД від 26 березня 2024 року.

Скріншот наказу з сайту ТНУ

Керівництво діяльністю Центру здійснює Координаційна Рада. Координацію поточної діяльності Центру здійснюють два співкоординатора: членкиня Меджлісу кримськотатарського народу, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики ННІ філології та журналістики Гаяна Юксель та координатор групи «Гуманітарна політика» ЕМ КП, представник Крайової Ради Українців Криму, головний редактор газети «Кримська світлиця» Андрій Щекун. Секретарем обрана кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри слов’янської та романо-германської філології ННІ філології та журналістики Юлія Величковська. До персонального складу Координаційной раді увійшло по п’ять представників від ТНУ та від групи “Гуманітарна політика” ЕМ КП.

У своїй діяльності Центр керується Конституцією України, Законом України «Про вищу освіту», Законом України «Про державно-приватне партнерство», іншими нормативно-правовими актами, Статутом Університету, Положенням Центру, договорами та угодами, які укладаються у процесі функціонування Центру.

Основними напрямками діяльності Центру є:

  1. Дослідження та аналіз ситуації в окупованому Криму: Центр спільно з ЕМ КП проводитиме комплексні аналітичні дослідження стану справ у Криму, вивчатиме економічні, соціальні та політичні процеси на півострові.
  2. Експертна підтримка та консультації: Центр надаватиме експертну підтримку у розробці стратегій реінтеграції Криму, консультуватиме громадські та державні структури відносно окупованого регіону.
  3. Організація освітніх заходів та тренінгів: Центр проводитиме навчальні програми, семінари та тренінги для студентів, викладачів, експертів та громадських активістів з питань реінтеграції Криму, прав людини та інших актуальних тем.
  4. Міжнародна співпраця: Центр планує проводити співпрацю з міжнародними партнерами, організаціями та установами з метою вирішення проблем, актуальних після деокупації Криму та підтримки його реінтеграції в склад України.
  5. Публічні заходи та інформаційна кампанія: Центр планує проводити інформаційну кампанію щодо ситуації в Криму, організовувати публічні заходи, дискусії, круглі столи з участю експертів, діячів громадськості та представників влади.

Передісторія створення Центру

Слід зазначити, що створенню Центру передувала низка обставин, які пов’язані загалом з поточною ситуацією в системі освіти України і з ситуацією з ТНУ зокрема. В цьому контексті важливо розглянути не тільки поточні події, але й історію ТНУ та показники його діяльності. Про головні показники діяльності університету можна прочитати у «Звіті ректора за діяльність Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського за 2023 р.»

Наприкінці 2023 року Міністерство освіти та науки України почало так звану «реформу вищої освіти в Україні», спрямовану на оптимізацію освітнього процесу, який зазнав значних змін та переформатувань внаслідок війні рф проти України 2014 р. та повномасштабного вторгнення 2022 р. Так звана оптимізація передбачала об’єднання та скорочення кількості університетів внаслідок зменшення кількості абітурієнтів та учнів в Україні. При цьому процес почався в умовах повної непрозорості. Так, Міністерство освіти та науки України не роз’яснило, за якими саме критеріями та показниками має проводитися реформа, яким має бути процес, етапи, результати, що саме передбачає ряд стратегічних заходів та ініціатив для покращення якості освіти, підвищення конкурентоспроможності українських вишів та забезпечення ефективного використання ресурсів.

Так, ця реформа мала на меті створити конкурентоспроможну та ефективну систему вищої освіти в Україні, що відповідає сучасним вимогам суспільства та ринку праці. Реформа мала бути спрямована на оптимізацію освітніх програм з метою відповідності сучасним вимогам ринку праці та потребам суспільства через оновлення навчальних планів, впровадження новітніх методик навчання та підвищення практичної спрямованості освіти. Адже робиться акцент на впровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання, підтримки наукових досліджень та розвитку інфраструктури університетів.

Однак у підсумку сама інновація перетворилася на те, що головною з ключових стратегій виявилося об’єднання деяких університетів, що мають подібний профіль або спеціалізації. Це мало б дозволити зменшити дублювання програм, підвищити якість освіти та зменшити адміністративні витрати. Але при незрозумілості критеріїв та причин, без урахування думки та позиції викладацького складу і студентів, такий процес складно назвати успішним.

Саме тому на початку 2024 року кримський релокований університет знаходився в ситуації, коли існувала загроза його приєднання до Києво-Могилянської академії, тобто повне знищення університету. І у цій ситуації ТНУ вживав різноманітних заходів для захисту своєї автономії та незалежності:

– активно залучав громадськість, викладачів, студентів до обговорень можливого приєднання до Могилянки. Публічні заходи, відкриті дискусії та зустрічі з представниками громадськості створювали підтримку для збереження автономії університету;

– активно співпрацював з політиками, депутатами, держслужбовцями, представляв свої інтереси на різних рівнях;

– залучав юристів та правозахисників для захисту прав та інтересів;

– залучав партнерів та лідерів думок до підтримки своєї автономії, використовуючи міжнародний прес та дипломатичні контакти.

Студенти ТНУ з плакатами протестують проти реорганізації

Інформаційна кампанія ТНУ була спрямована на поширення інформації про важливість збереження автономії та незалежності університету через засоби масової інформації. Також інформаційна кампанія університету була спрямована на протидію різним негативним меседжам та тезам, відкритій неправді, про освітній процес та співробітників ТНУ. Ці заходи допомогли університету на початку 2024 р. зберегти свою автономію та незалежність, зберегти його від приєднання до Києво-Могилянської академії.

Загалом існувало кілька аргументів проти приєднання ТНУ до Києво-Могилянської академії. Так ТНУ мав власну історію, культурну спадщину та традиції, які мали б відображати ідентичність регіону та його особливості. Приєднання до Києво-Могилянської академії, а по суті закриття, зруйнувало б цю унікальну спадщину. ТНУ мав відповідати саме конкретним потребам свого регіону та мати специфічну спеціалізацію, а приєднання могло б призвести до повного зневілювання таких потреб.

Також у колективі існувала обуреність можливими змінами в управлінні та структурі університету внаслідок приєднання до Києво-Могилянки, що пов’язано зі змінами в керівництві, навчальних програмах та інших аспектах університетського життя, масовим безробіттям колективу. Крім того, в Києво-Могилянській академії нема окремих спеціальностей, які є в ТНУ. Всі ці аргументи підкреслювали важливість збереження університету. 25 січня 2023 року відбулися збори трудового колективу з запрошенням керівництва Міністерства освіти та науки і Києво-Могилянської академії, де весь цей процес навколо релокованого вишу виявився неоднозначним.

Вжиті заходи та дії, які були здійсненні ТНУ для свого захисту принесли результати і університет зміг уникнути знищення. Це дозволяє університету продовжувати розвиватися відповідно до своїх власних потреб та стратегій, але у цьому процесі важливе значення має урахування всіх недосконалостей та об’єктивної критики, яка була висловлена під час намагання приєднати його до Могилянки. Так, ТНУ має продовжувати розвивати свої академічні програми, дослідницькі проекти та наукові ініціативи для забезпечення якісної освіти та внесення вагомого вкладу у науковий прогрес. Одним із пріоритетів для університету, як для кримського ЗВО, мають стати саме питання вивчення та поточного моніторингу ситуації в Криму, внесення в розробку стратегії реінтеграції Криму до та після деокупації. І в цьому процесі важливо все: і зовнішня робота, а саме: співпраця з державними органами України, співпраця з громадськими організаціями, залучення міжнародних партнерів. Не менш вагомою має бути і внутрішня робота, а саме: організація навчального процесу та створення стимулів для активної участі студентів у різних ініціативах.

Ці перспективи відображають можливості для подальшого розвитку ТНУ, зберігаючи його автономію та самовизначення. Центр реінтеграції та розвитку Криму має допомогти університету та перетворити його на дійсно «кримський» заклад вищої освіти.

Унікальність кримського вишу

Для розумінні загальної ситуації важливо розглянути питання унікальності ТНУ.

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського було засновано 1918 році. За свою понад столітню історію Університет став науковим осередком для багатьох відомих науковців, серед яких, зокрема Роман Гельвіг – доктор медицини перший ректор Таврійського університету; Володимир Вернадський – український філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму, другий ректор Таврійського, чиє ім’я носить університет; Кирило Синельников – видатний український фізик-експериментатор; Ігор Курчатов – піонер атомної енергетики; Дмитро Граве – український математик, творець першої великої математичної школи в Україні; Ілля (Карл) Сельвінський – кримчак за походженням, поет, прозаїк, драматург; Володимир Гордон – український вчений-правознавець; Георгій Висоцький – основоположник науки про ліс і лісову дослідницьку справу (лісівництво); Бекір Чобан-заде – видатний учений-тюрколог, філолог, літературознавець, поет, класик не лише кримських татар, а й усіх тюркських народів; Олександр Гурвич – біолог і гістолог, був номінований на Нобелівську премію з фізіології та медицини у 1929, 1932–1934, 1938 рр.; Микола Ернст – історик, кримознавець; Ілля Франк – фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики за відкриття та інтерпретацію ефекту Черенкова. Список можна продовжувати далі, гортаючи сторінки розвитку та зміцнення університету, вже і за часи вільної незалежної України.

Російська окупація Криму, повномасштабна збройна агресія та доля ТНУ

У 2014 р., внаслідок російської окупації АР Крим та м. Севастополь, університет та його матеріально-технічна база в Криму була повністю незаконно захоплена російськими агресорами.

Таврійський національний університет імені В. І.Вернадського – єдиний заклад вищої освіти з Кримського півострову, який після окупації у 2015 році був переміщений в м. Київ. Вересень 2016 р. став для релокованого університету новою точкою відновлення та розвитку на теренах столиці.

Загалом, після 2014 року 19 українських ЗВО вийшло з території Криму та ОРДЛО (тимчасово окупованої частини Донецької та Луганської областей). Після повномасштабного вторгнення рф в Україну у 2022 р. кількість релокованих української ЗВО збільшилась до 40-45 одиниць, але знову кримським був тільки один – ТНУ імені В.І.Вернадського.

Окупація Криму стала причиною для низки викликів та нових проблем для університету, головними з яких є:

  • Втрата доступу до історичних та культурних ресурсів Криму: після виїзду з Криму університет втратив можливість проведення досліджень на місцях, пов’язаних з сферам життєдіяльності півострову. Це ускладнює не лише академічну роботу, може вплинути на збереження та вивчення цінних аспектів культурного та історичного надбання регіону, алей й на освітній процес.
  • Втрата інфраструктури: університет втратив доступ до своїх історичних будівель та матеріально-технічної бази на території Криму, адже все було захоплено окупантами. Це вплинуло на нормальне функціонування установи та вимагало на першому етапі після релокації швидкої адаптації до поточних умов у новому місці розташування. Необхідно було знайти приміщення, забезпечити їх необхідним обладнанням та ресурсами для безперебійного проведення навчального та наукового процесів, вирішити питання з розміщенням студентів та викладачів, зокрема тих, що виїхали з Криму.

Проблеми потребували уважного аналізу та систематичного підходу до їх вирішення, які мали враховувати потреби всіх зацікавлених сторін, від студентів та викладачів до адміністративного персоналу та урядових структур.

В умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України кримський університет не лише продовжив проводити освітню, наукову та міжнародну діяльність, а й розширив горизонти своєї глобальної співпраці, в рамках якої підписано угоди та меморандуми про співпрацю з майже 20 закордонними університетами, а також налагоджено співпрацю з міжнародними освітніми установами і організаціями.

У 2023 р. в умовах воєнного стану університет продовжив роботу над організацією освітнього процесу за допомогою технологій дистанційного навчання. Проводяться лекції, семінарські заняття, вебінари, круглі столи, конференції тощо.

Структура університету та рейтинг

На початок 2024 р. до структури Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського входять 5 інститутів: Навчально-науковий інститут управління, економіки та природокористування, Навчально-науковий гуманітарний інститут, Навчально-науковий інститут філології та журналістики, Навчально-науковий інститут муніципального управління та міського господарства, Навчально-науковий інститут «Донецька державна музична Академія мистецтв імені С. С. Прокоф’єва», а також ВСП «Київський фаховий коледж міського господарства ТНУ імені В.І.Вернадського».

Колектив Університету – це професійна спільнота, яка постійно працює над розвитком та вдосконаленням, про що свідчать рейтингові позиції Університету у міжнародних та національних рейтингах за період 2021-2023 рр.

№ п/п Назва рейтингу Статус Місце у 2021 році Місце у 2022 році Місце у 2023 році
1. Webometrics World міжнародний 14463 9330 7561
2. SciVerse Scopus національний 23 26 28
3. Індекс Гірша міжнародний 34 35 36
4. The Times Higher Education World University Rankings міжнародний не рейтенгувалися 1501+
5. Unirank (world) міжнародний 5229 5506 4806
6. Scopus Ukraine (World) міжнародний 9414 6299 6290
7. Топ – 200 України національний 77 60 42
8. Консолідований рейтинг ЗВО України національний 38 32 37-38

Новий погляд на стратегію розвитку кримського університету

Головне завдання, яке перед собою ставив університет згідно зі Стратегією розвитку, яка була написана в 2021 році – це формування гнучкого до потреб і викликів сьогодення фахівця, здатного до самовдосконалення, прийняття виважених рішень, навчання протягом усього життя. Такий фахівець має створювати умови для прогресу національної науки, сприяти соціально-економічній євроінтеграції держави, зміцнювати національну самоідентифікацію, плекати етнокультурне розмаїття України та традиції її корінних народів.

Університет постійно ставив перед собою низку стратегічних задач, що систематично виконувалися. Наприклад:

– збільшення здобувачів вищої освіти. Так, наприклад, загальна кількість здобувачів вищої освіти у 2021 р. становила – 2358 осіб, 2022 р. – 2729 осіб, а в 2023 р. кількість здобувачів вищої освіти зросла до 2823 осіб;

– лідерство в Києві: серед 63 ЗВО Києва, згідно консолідованого рейтингу за версією «Освіта.UA» в 2023 р. посідає 10 місце;

– покращення якості освіти: за дослідженням Державної служби якості освіти за ступенем ризикованості ЗВО: 2021 р. – 75% ризикованості (високий ступінь), 2022 р. – 55% ризикованості (середній ступінь), 2023 р. – 40 % (середній ступінь).

Але саме зараз Університет та Центр реінтеграції та розвитку ТНУ працюють над створенням нової «Стратегії розвитку Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського на період 2024-2034 рр.»

Під час роботи над “Стратегією розвитку ТНУ”. Фото з сайту університету

«Діяльність ТНУ на сучасному етапі є однією з ілюстрацій ситуації, коли в умовах активної фази війни, ведення бойових дій, окупації та спроб анексії частини суверенної території України протягом тривалого періоду заклади вищої освіти змушені припинити свою життєдіяльність у місцях їх постійного розміщення та функціонування. Ситуація, за якої заклад вищої освіти змушений евакуюватися або бути переміщеним на іншу територію, ускладнює виконання завдань: які мають вирішувати заклади вищої освіти. Змінюються проблематика, ризики та загрози, що впливають на ефективне функціонування ЗВО», – зазначається у новий Стратегії.

Згідно з новим стратегічним завдання університету, яке актуалізовано у 2024 році, головний упор зроблено на реінтеграцію, повернення університету в Крим та підготовку кадрів для процесу реінтеграції деокупованого Криму. Тут важливо мати у фокусі уваги специфіку Кримського півострову, його геополітичну, соціокультурну, етнічну особливість. Важливим є популяризація вивчення історії, культури та мови, мови корінного народу України – кримських татар та представниками корінних народів.

Формуючи цілі та завдання своєї діяльності та розвитку колектив релокованого вишу орієнтується на необхідність враховувати всі ризики, виклики та проблеми, які вже існують та виникатимуть у життєдіяльності університету, як у період його функціонування як релокованого кримського ЗВО, так і як кримського університету, функціонуючого на деокупованій території Кримського півострова.

Ключовими цілями нової Стратегії на 2024-2034 рр., пропонується визначати підготовку, розробку та пропозицію інструментів реалізації політики реінтеграції Криму, підготовку кадрів тощо.

Університет й тема Криму

Важливо зазначити, що університет має бути глибоко зануреним у вивчення динаміки процесів півострова в умовах тимчасової окупації для ефективного сприяння його реінтеграції.

Так, ТНУ має приділяти особливу увагу дослідженню та вивченню специфіки інформаційних війн, спрямованих на півострів. Висвітлення цієї проблематики включає в себе аналіз методів інформаційної маніпуляції, дезінформації та кіберзагроз у контексті Криму.

Науковці університету досліджують історичні, мовні та культурні аспекти регіону, враховуючи їх вплив на формування ідентичності та спільноти мешканців.

Важливим показником реінтеграції Криму, в рамках «Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя» було запровадження напрямку «Антиколоніальний дискурс у сучасному науково-медійному просторі України як передумова реінтеграції Криму» у межах ІІ Міжнародної науково-практичної конференції університету до 105-ї річниці від заснування кримського вишу.

На базі університету проводиться набір студентів за двома освітніми програмами на освітньому рівні «бакалавр» – 035 «Філологія. Кримськотатарська мова і література, англійська мова та переклад», 014 «Кримськотатарська мова та література, англійська мова» та одна освітня програма на освітньому рівні «магістр» – 035 «Кримськотатарська філологія і журналістика, англійська мова та переклад». Дані освітні програми містять освітні компоненти, які стосуються культури та історії Криму при підготовці майбутніх спеціалістів для Криму.

В університеті ведеться активна наукова і видавнича робота. Минулого року була затверджена Вченою Радою та зареєстрована в УКРІНТЕІ загальноуніверситетська наукова тема «Крим та Чорноморський регіон: реконструктивний розвиток у воєнний та повоєнний період», в рамках якої було проведено дві міжнародні науково-практичні конференції:

– І Міжнародна науково-практична конференція імені В. І. Вернадського до 105-ї річниці до 160-річниці від дня народження В. І. Вернадського;

– ІІ Міжнародна науково-практична конференція імені В. І. Вернадського до

105-ї річниці від заснування університету.

Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського має презентувати себе як соціально відповідального партнера громади, держави та бізнесу, влади, міжнародних установ й організацій; як лідера освіти – гаранта збереження і примноження академічних цінностей; як сучасний освітній осередок з компонентами дистанційного, дуального навчання із залученням новітніх цифрових технологій.

Університет має остаточно стати центром наукових досліджень та інновацій з фокусом уваги на тематиці Криму і Чорноморського регіону; центром збереження, підтримки і розвитку мов та культур корінних народів України.

Кримський релокований заклад вищої освіти ще раз має довести, що він – авторитетна спільнота однодумців, з незламним духом українського Криму, корпоративними традиціями і потужним академічним потенціалом.

Гаяна ЮКСЕЛЬ

кандидат філологічних наук, доцент кафедри журналістики ННІ ФіЖ,

членкиня Меджлісу кримськотатарського народу

Запис Роль і значення Центру реінтеграції та розвитку Криму, що створений на базі релокованого кримського університету спершу з'явиться на Голос Криму.