Четвертий рік пішохідну частину вулиці Пушкіна у центрі окупованого Сімферополя «прикрашають» будівельні риштування. Об’єкт культурної спадщини «Будівля Сімферопольської міської Думи та управи», де до недавнього часу розміщувалася Кримська філармонія, як і раніше, недоступний для мешканців столиці. Що сталося з історичною будівлею і чому зупинено так звану реставрацію, яка більше схожа на руйнування, розглянемо в цьому матеріалі.
З чого все почалося
Ще наприкінці 2020 року тодішня «міністерка культури» окупованого Криму Арина Новосельська заявила про початок у 2021 році реставраційних робіт будівлі так званої Кримської державної філармонії (до окупації – Республіканська організація «Кримська філармонія», – авт.).
«Реставрацію» об’єкта культурної спадщини розпочали навесні 2021 року. Замовником виступила «Дирекція з централізованого обслуговування та розвитку установ сфери культури». Єдиним виконавцем з держконтракту на реставрацію об’єкта «глава Криму» Сергій Аксьонов визначив у лютому того ж року – ТОВ «РемМастер». Роботи планували завершити до 31 грудня 2022 року. Вартість «робіт зі збереження об’єкта», як свідчить назва договору, становила 74 мільйони рублів.
«Кримська державна філармонія», підліткова поліклініка та «Кримздоров’я», які протягом багатьох років займали два поверхи в центрі Сімферополя, змушені були шукати тимчасового притулку в інших приміщеннях міста.
Робітники обгородили металевим парканом частину вулиці, а вздовж стін звели будівельні риштування. Все йшло без ексцесів – але раптом 10 серпня 2021 року задня стіна, частина покрівлі та несучі конструкції будівлі впали. Ніхто з людей, на щастя, не постраждав.
Після інциденту «регіональне управління Слідчого комітету РФ» організувало перевірку через порушення правил безпеки при веденні будівельних робіт (стаття 216 КК РФ), а в «прокуратурі Криму» заявили про намір дати правову оцінку діям підрядника та держустанови, у віданні якої перебуває об’єкт культурної спадщини, а також адміністрації Сімферополя.
«Обвалення безпосередньо стіни сталося через аварії на міських мережах водопостачання. Тоді сталося підтоплення будівлі, що спричинило обвалення частини конструкції, – повідомила тоді кримським окупаційним ЗМІ «заступник міністра культури Криму» Ольга Якуніна. – Будівлю визнано аварійною».
Причому за три роки жодних претензій за зрив робіт і фактично втрату будівлі нікому пред’явлено не було.
Тим часом «КФУ імені В.І. Вернадського» (до окупації – ТНУ ім. В.І. Вернадського, – авт.) провів технічне обстеження вцілілих несучих конструкцій об’єкта культурної спадщини. Вчені порекомендували все ж таки зберегти об’єкт, відкоригувавши науково-проєктну документацію.
«Збереження об’єкта» триває
До грудня 2021 року першочергові протиаварійні роботи було завершено. Як розповідав кримським журналістам «керівник Дирекції з централізованого обслуговування та розвитку закладів сфери культури» Максим Сорока, «було виконано посилення перекриттів, віконних і дверних отворів, виконані підтримувальні конструкції». За даними окупаційного чиновника, на ці роботи пішло 8 мільйонів рублів із виділених підряднику 74 мільйонів. Додатково нічого не було витрачено.
Наприкінці листопада 2021 року колишню будівлю міської думи та управи передали у безоплатне користування «Дирекції з централізованого обслуговування та розвитку установ сфери культури». Так, до відання установи «мінкультури Криму», зокрема, перейшли приміщення «Кримської державної філармонії» та організацій «Міністерства охорони здоров’я». Це дозволило тоді розпочати розробку науково-проєктної документації, щоб згодом, за словами кримської «влади», своєчасно виконати комплекс ремонтно-реставраційних робіт об’єкта культурної спадщини.
Після цього «збереження об’єкта» продовжилося. До 31 серпня 2023 року, що вказано на інформаційному щиті будмайданчика як дата закінчення робіт, створено антисейсмічний пояс, посилено міжповерхові перекриття, проведено так зване «ін’єктування» (відновлення, – авт.) стін, оштукатурено внутрішні та зовнішні стіни, а також влаштовано обрешітку покрівлі, несучих стін і перегородок.
Незважаючи на те, що крізь металеві швелери перекриттів сьогодні видно небо замість даху, а по остову будівлі гуляє вітер, контракт, за даними Максима Сороки, вважається виконаним.
«У рамках чинного контракту роботи завершено, у нас зараз розроблено «дорожню карту» щодо подальшої реалізації цього об’єкта. За підсумками виходу науково-проєктної документації з держекспертизи буде ухвалено рішення щодо подальшого фінансування об’єкта та його реалізації загалом. Об’єкт не зупиняється в жодному разі», – наголосив чиновник.
У вересні 2023 року «заступник міністра культури Криму» Ольга Якуніна заявила, що вихід із держекспертизи очікується до кінця 2023 року.
«До кінця року ми розумітимемо, що робити: чи консервувати об’єкт, чи проєктувати протиаварійні роботи, – уточнила чиновниця. – Поки що у зв’язку з тим, що будівля в рамках контракту не може бути повністю відреставрована, вказати конкретний відсоток обсягу без розрахунку вартості повного об’єкта просто складно».
Згідно з паспортом об’єкта, закінчення етапу реставраційних робіт було заплановано на кінець 2023 року. Але у 2024 році розпочався черговий. Над будинком досі немає даху, а деякі стіни все ще без штукатурки.
А віз і нині там…
Нещодавно «міністерка культури» окупованого Криму Тетяна Манежина трохи прояснила ситуацію з «горе-реставрацією» історичної будівлі. За її словами, «за три роки, що пройшли після обвалення будинку, відбулися зміцнювальні роботи. Закінчився перший контракт. Наприкінці 2023 року було підписано другий контракт. На другий етап було виділено 36 млн рублів. На сьогодні роботи тривають. Закінчаться ці роботи у 2024 році. А 2025 року плануємо укладати новий контракт – це третій етап, безпосередньо ремонтно-реставраційні роботи фасаду. Наприкінці 2025 року, думаю, наша філармонія повернеться до своєї рідної будівлі», – повідомила Манежина.
Крім того, Тетяна Манежина повідомила, що восени наступного року завершиться й реставрація будинку Шлеє на вулиці Одеській у Сімферополі, де після Другої світової війни і донедавна обидва його поверхи займав вокально-хореографічний ансамбль «Таврія» імені Л.Д. Чернишової «Кримської державної філармонії». За її словами, історична будівля, побудована наприкінці XIX – на початку XX століття, вперше за майже сто років зазнає повноцінної реставрації.
Зараз будівельники займаються зміцненням і вирівнюванням стін, оновленням підлог і стель. Практично завершено покрівлю. Найближчим часом розпочнеться монтаж електромереж.
Як зазначила «міністерка культури» кримського окупаційного уряду, після завершення ремонту будинок передадуть «Кримській державній філармонії». У ньому будуть облаштовані сучасна студія звукозапису з чудовою акустикою, костюмерна та танцювальна зала з балетними верстатами та дзеркалами. Проєкт реставрації містить посилення конструкцій, ремонт даху та заміну покрівельного покриття на аналогічне історичному. Також будуть відновлені фасад, вікна, двері та внутрішнє оздоблення. Реставрація проводиться за «республіканською адресною інвестиційною програмою». На роботи виділено 72,8 млн рублів. Завершити реставрацію планують восени 2025 року.
І тут не обійшлося без скандалу
Відновлення пам’ятки архітектури «республіканського значення» «Будівля Сімферопольської міської Думи та управи» було неможливо розпочати протягом семи років, попри його аварійний стан. Ще в 2017 році журналісти кримських окупаційних ЗМІ писали про штукатурку, що обсипається, і про холод, як на вулиці: музиканти мерзли, а інструменти приходили в непридатність.
Співробітники філармонії тоді написали відкритого листа президенту держави-окупанта Володимиру Путіну та до Генеральної прокуратури РФ, поскаржившись на безпідставні звільнення, низькі зарплати музикантів за високих доходів установи, аварійний стан будівлі.
Результат вийшов несподіваним. Щодо колишнього художнього керівника філармонії, «заслуженого діяча мистецтв Республіки Крим», мистецького керівника камерного хору «Таврійський благовіст» Володимира Ніколенка порушили кримінальну справу за шахрайство в особливо великих розмірах за рахунок «лівих» концертів.
До цього з філармонії звільнили народну артистку України Олену Басаргіну та диригента камерного оркестру філармонії, золотого медаліста Московської консерваторії Олександра Юца, який тепер успішно виступає в Європі. Його камерний філармонічний оркестр «Камерата Крим» (відзначився тим, що грав на урочистій вечері в Криму перед Володимиром Путіним та італійським експрем’єр-міністром Сільвіо Берлусконі) колишня «міністерка культури» окупованого Криму, а нині ув’язнена за хабарі Арина Новосельська розпустила без зборів мистецької ради та без пояснення причин.
У лютому 2017 року Володимир Ніколенко зібрав пресконференцію, де заявив, що «генеральний директор» «Кримської державної філармонії» Олеся Костенко довела заклад культури до стану «глибокої творчої кризи», влаштувавши «кадрові чистки». Олеся Костенко також прийшла на пресконференцію опонента, щоб роз’яснити свою позицію та прокоментувати звинувачення.
Так, колишній художній керівник розповів про звільнення генеральним директором кількох провідних діячів філармонії, зокрема народної артистки України Олени Басаргіної, яка «перебуває в прекрасній співочій формі», нібито «за наказом згори». Тим часом, коментуючи це, Олеся Костенко пояснила, що Басаргіна – сумісник, яка мала у філармонії лише півставки. «За трудовим законодавством неможливо працювати на три ставки, їй дали змогу вибрати, вона вибрала».
Щодо ситуації зі своїм звільненням, то колишній художній керівник був упевнений, що основною причиною стала його позиція з відстоювання інтересів філармонії. При цьому Володимир Ніколенко наголосив, що це «не особиста помста за звільнення», для нього філармонія, в якій він пропрацював 22 роки, створивши творчий колектив – камерний хор «Таврійський благовіст», стала рідною, але він «дуже не хотів би, щоб Кримська державна філармонія пішла шляхом, куди намагається її перевести новий генеральний директор».
У відповідь Олеся Костенко пояснила, що скандал у філармонії, «на чолі якого стоїть Володимир Ніколенко, триває багато років, змінюються лише персонажі, міністри культури та керівники філармонії, яких він звинувачує у неспроможності» – на підтвердження того добірка архівних матеріалів. «У філармонії 8 колективів, один із яких – камерний хор «Таврійський благовіст», Ялтинське та Євпаторійське відділення, і лише Володимир Ніколенко перманентно бореться з керівництвом». При цьому Олеся Костенко зазначила, що про зняття Ніколенка з посади художнього керівника філармонії «заради когось» не йдеться. Рішенням колективу посаду взагалі ліквідують як непотрібну.
Обидві сторони підготували тоді листи до «уряду республіки». Володимир Ніколенко попросив «главу Криму» Сергія Аксьонова «взяти особистий контроль над подіями, що відбуваються в Кримській державній філармонії, провести відповідні перевірки».
Згадана Олеся Костенко, за деякими джерелами, – стара подруга Новосельської, вдова ексмера Сімеїзу, розстріляного невідомими у власній машині. До 2010 року вона працювала у сфері будівництва та проєктування на посаді виконавчого директора, а у 2013 році очолила кіноконцертний комплекс «Ювілейний».
Хоч би там як, після цього скандалу Олесі Костенко довелося звільнитися з філармонії. Проте у лютому 2019 року вона обійняла посаду директора «ДАУК РК “Кримське концертне об’єднання”», створеного цього ж місяця «міністерством культури Криму».
З історії Кримської філармонії
Кримська філармонія – найстаріша культурна установа півострова. Головне управління розташовується в Сімферополі, є філії в Севастополі, Керчі, Феодосії, Ялті, Алушті, Євпаторії.
До окупації Криму в 2014 році на постійній основі у Кримській філармонії працювали: симфонічний оркестр, камерний хор «Таврійський благовіст», державний кримськотатарський ансамбль пісні й танцю «Хайтарма», фольклорний ансамбль «Калинка», солісти-вокалісти, серед яких кілька народних і заслужених артистів України (Олена Басаргіна, Марина Семенова, Зоя Рудник, Ніна Козлова, Наталія Безкоровайна, Ельміра Налбантова), концертмейстери (Світлана Зав’ялова та Олена Рязанова – заслужені артистки України), заслужена артистка України Тетяна Маркіна, яка працює в рідкісному та складному жанрі моновистави, лектори-музикознавці.
Симфонічний оркестр Кримської філармонії свого часу проводив цикли абонементних концертів у містах Криму, активно співпрацював з оркестром Баден-Бадена (Німеччина). Результатом цієї співпраці стали постановки у 1999 році «Карміна Бурана» К. Орфа в Ялті та у 2000 році «Карміна Бурана» та «Половецьких танців» О. Бородіна в Баден-Бадені та Гайдельберзі.
Кримська філармонія була створена в 1938 році шляхом злиття двох установ – «Державна філармонія на Південному березі Криму» в Ялті та «Державна філармонія» в Сімферополі.
У 1973 році Державна філармонія на Південному березі Криму була перейменована в Кримську державну філармонію, а керівництво філармонією переведено до Сімферополя. Філармонія зайняла будівлю по вул. Пушкіна, 3, де й перебувала до «реставрації».
У концертних програмах філармонії свого часу брали участь Софія Ротару, Олександр Вертинський, Клавдія Шульженко, Лідія Русланова, Юрій Богатиков.
У 2006 році наказом Міністерства культури і мистецтв України від 17.04.2006 року № 51 «Про перейменування установ та організацій та перереєстрацію засновницьких документів» організацію «Кримська державна філармонія» перейменовано в Республіканську організацію «Кримська філармонія», при цьому Республіканська організація «Кримська філармонія» є правонаступником Кримської державної філармонії.
На 2014 рік Кримська філармонія поєднувала професіоналів музичного мистецтва – заслужених артистів Автономної Республіки Крим та всієї України, лауреатів міжнародних конкурсів, перспективних молодих артистів. Загалом творчий колектив налічував понад 500 осіб…
Євгенія БОРИСЮК
Запис «Реставрація» Кримської філармонії в Сімферополі: сучасний стан спершу з'явиться на Голос Криму.
