У колишній резиденції кримських ханів, Ханському палаці у Бахчисараї, єдиному у світі об’єкті кримськотатарської палацової архітектури, вже восьмий рік відбувається так звана реставрація. Днями стало відомо ім’я підрядника, визначеного для «реставрації» чергових об’єктів, що входять до палацового комплексу: Графського корпусу та ханської кухні.
Згідно з розпорядженням «глави Криму» Сергія Аксьонова, «реставрацією» ще двох об’єктів культурної спадщини так званого федерального значення, розташованих на території Ханського палацу, займеться ТОВ «Кримжилкомфорт». Він має виконати роботи «зі збереження об’єкта культурної спадщини».
На «реставрацію», як випливає з розпорядження, виділено понад 168 мільйонів рублів. До 1 грудня 2025 року підрядник має виконати свої зобов’язання за контрактом.
Горе-реставрація Ханського палацу
Так звана реставрація резиденції кримських ханів у Бахчисараї розпочалася у 2016 році з «протиаварійних» робіт, які охопили всі 16 об’єктів палацу: десь відновлювались втрачені фрески стін і прокладалися комунікації, десь змінювалися перекриття.
Роботи у палаці, на даху Великої ханської мечеті, та зведення навісу над південною будівлею головного корпусу спровокували інформаційний скандал: стародавню черепицю замінили на італійський аналог. Тоді громадськість запевнили, що укласти на покрівлю старий матеріал не наважилися з міркувань безпеки, а багатовікова спадщина запакована та зберігається у заповіднику. Замінили і дерев’яні конструкції: в деяких місцях замість кримської сосни поклали довговічнішу модрину. Однак такі зміни досвідчені реставратори назвали новоділом.
Ще один скандал розгорівся у лютому 2022 року: у стіні Графського (світського) корпусу з’явилася тріщина. Як пояснили в дирекції, аварійною північна стіна стала через незадовільний стан пам’ятки та прокладання інженерних комунікацій поблизу будівлі. Цікаво, що роботи проводилися в рамках тієї самої «реставрації». Після обстеження несучих конструкцій з’ясувалося: стан фундаменту – обмежено-працездатний.
За словами фахівців, причиною появи тріщини у стіні став низький рівень проєктування до початку робіт, адже, як з’ясувалося, жодних серйозних передпроєктних досліджень не проводилося.
Спочатку в 2018 році документацію з реставрації об’єктів Ханського палацу готували дві компанії – ТОВ «Кірамет» та горезвісне ТОВ «Меандр». Саме «Меандр» у серпні 2018 року за 137 млн рублів зобов’язався розробити науково-проєктну документацію з реставрації таких об’єктів, як «Головний корпус», «Набережна з трьома мостами», «Гарем», «Ханська кухня», «Конюшений корпус», «Бібліотечний корпус», «Соколина вежа», «Катерининська миля» та той самий «Графський (світський) корпус», по якому пішла тріщина.
Нагадаємо, що той самий «Меандр» провів у 2018 році на Мітридатських сходах у Керчі протиаварійні роботи, які, за оцінками експертів, лише пришвидшили процес їх руйнування. Його ж суд оштрафував на 1 млн рублів за неправильний ремонт Воронцовського палацу та Будинку-музею А.П. Чехова.
Археологічні знахідки
Паралельно з горе-реставрацією на території палацу повним ходом відбуваються й незаконні археологічні розкопки, які розпочалися в 2022 році. На сьогодні розкрито площу понад дев’ять тисяч квадратних метрів. Роботи ведуться практично по всьому палацовому комплексу.
Зокрема, торкнулися ділянки зелених куточків довкола палацу – Перського, Гаремного, Посольського, Терасного, Мальовничого та Нижнього садів. Також розкопки йдуть на території Ханської мечеті та лазні «Сари Гюзель», кухонного двору, двору за південною брамою, двору за бібліотечним корпусом і головного палацового двору з трьома фонтанами.
Масштаб робіт дозволив археологам виявити невідомі раніше споруди палацового ансамблю. За словами «заступника міністра культури Республіки Крим» Ольги Якуніної, «до найцікавіших результатів досліджень можна віднести відкриття руїн різночасних споруд на території Перського саду, зокрема лазні «ханського» періоду, ділянок системи водопостачання та водовідведення та руїн споруди, ідентифікованої як Перський палац, відомий за картографічними матеріалами кінця XVIII століття».
Крім цього, за інформацією чиновниці, у Гаремному саду розкрито залишки будівлі, зруйнованої внаслідок пожежі, «попередньо співвіднесеної з походом фельдмаршала Мініха на Бахчисарай 1736 року».
Археологи знайшли також безліч дрібніших артефактів: фрагменти побутової та будівельної кераміки, курильні люльки, монети та багато іншого. «Колекція артефактів, що формується, обіцяє стати еталонною для вивчення історії Криму періоду Кримського ханства», – уточнила Ольга Якуніна.
Шість ханських палаців Криму
Ханський палац у Бахчисараї сьогодні є єдиним палацом правителів Кримського ханства, що зберігся. Однак у деяких архівних матеріалах, кадіаскерських книгах (документи, в яких фіксувалися судові розгляди), дипломатичному листуванні та посольських звітах, розосереджених в архівах інших держав, збереглися відомості про ще кілька заміських палаців кримських правителів.
Їхні назви, за даними істориків: Ашлама-Сарай, Алма-Сарай, Девлет-Сарай, Качі-Сарай, Сюрень-Сарай та Улакли-Сарай. Про ці ханські палаци відомо небагато. Мандрівники та дипломати описують їх як місця для відпочинку чи полювання ханів. На ярликах і дипломатичних листах ці палаци вказувалися як місця офіційних резиденцій, де хани видавали документи та приймали послів і гостей.
Поки що, як зазначають історики, розташування палаців визначено приблизно. Так, Алма-Сарай розташовувався «серед садів і виноградників» на березі річки Альма в урочищі Хан-Елі біля селища Базарчик (нині Поштове). Качі-Сарай – на річці Кача біля села Толе (сучасне Дачне). Про палац Сюрень-Сарай відомо, що він був побудований на замовлення Мехмеда IV Герая в садах, що розкинулися на берегах річки Бельбек поблизу нинішнього села Танкове, а Улакли-Сарай звели в районі сучасного села Глибокий Яр.
А нещодавно в кримських підконтрольних окупантам ЗМІ з’явилась інформація, що історики з Республіки Татарстан та окупованого Севастополя у балці Ашлама-Дере, на схід від Бахчисарая, знайшли сліди літнього палацу під назвою Ашлама-Сарай.
Розібраний на камені
За інформацією кримських ЗМІ, археологічна експедиція «Каффа» Інституту археології ім. А.Х. Халікова Академії наук Республіки Татарстан вивчає матеріальні залишки пам’яток, пов’язаних з історією тюрко-татарських держав та імперії Османа XVI–XVIII століть на території Поволжя, Кримського півострова і Північного Кавказу.
Одним із об’єктів, який привернув увагу казанських істориків у окупованому Криму, став палац Ашлама-Сарай, який використовувався бахчисарайськими правителями в середні віки як заміська резиденція. Про це кримським журналістам розповів «директор науково-освітнього центру “Археологічні дослідження” Севастопольського держуніверситету» Сергій Бочаров, який брав участь у цій роботі.
«Знаменитий турецький мандрівник Евлія Челебі у 1666 році відвідав Крим і залишив найдокладніший опис Кримського ханства. Розповідаючи про Ашлама-Сарай, він яскраво згадував палаци і дзюркотливі фонтани, літні павільйони в китайському і перському стилях. І нас цей об’єкт дуже зацікавив», – уточнив Сергій Бочаров.
Після того, як вчені «по крихтах» зібрали всю доступну інформацію, вони взялися за заборонені на окупованих територіях розкопки. Зокрема, вони знайшли свідчення того, що із занепадом правління кримських ханів наприкінці XVIII століття Ашлама-Сарай також занепав.
За даними Сергія Бочарова, при так званому приєднанні Криму до Російської імперії в 1783 році князь Григорій Потьомкін наказав відродити заміську резиденцію ханів, але через рік віддав інше розпорядження. Цього разу він наказав розібрати будівлю на камені, й з отриманого матеріалу збудувати в Сімферополі шляховий палац для імператриці Катерини II напередодні її «грандіозної» подорожі на південь.
Наказ князя було виконано точно. У результаті, як уточнив севастопольський історик, коли через десять років у балці Ашлама-Дере побував учений академік Петро Симон Паллас, то, як він записав у своєму щоденнику, від прекрасного саду і палацу нічого не залишилося – видно «лише помітні сліди».
Наступні півтора століття про резиденцію мало хто згадував, лише 1928 року засновник і перший директор Бахчисарайського палацу-музею Усеїн Боданінський провів тут невелику археологічну розвідку.
«У двох зроблених шурфах він виявив сліди фундаменту. Ще один знайдений нами документ показав, що у 1935–1936 роках і каміння, і фундамент стін палацу було використано при будівництві господарських споруд будинку інвалідів на території Зинджирли-медресе (розташовується у Бахчисараї, – авт.), – додав Сергій Бочаров. – Тобто Ашлама-Сарай розібрали повністю, але нам було цікаво: ну, а все-таки можна зараз знайти місце, де був цей палац, і зафіксувати якийсь науковий матеріал».
Результати незаконних розкопок хочуть ввести в науковий обіг
Аби визначити, де копати, історики звернулися до військово-історичного архіву в Москві. Там вони отримали план Бахчисарая другої половини XVIII століття, де було відзначено Ашлама-Сарай. Поєднавши цей документ із сучасною картою та аерофотознімками, вони змогли попередньо визначити місце розташування палацу.
Окрім цього, вчені провели геомагнітне дослідження двох ділянок, які показали так звані аномалії. На основі цих даних у балці Ашлама-Дере було закладено дев’ять розвідувальних шурфів та один розкоп розміром 4х4 метри. Вже на глибині близько одного метра археологів чекало підтвердження їхніх теорій.
«Ми пройшли лише метр, як пішла вода і сліди вимосток. І що найцікавіше зі знахідок – черепиця, вкрита зеленою глазур’ю, яка явно застосовувалася для декору, а також безліч фрагментів водопровідних труб, якими вода розподілялася між фонтанами і водоймами. Крім цього, знайшли сліди оранки [під сади]. Таким чином, ми повністю підтвердили, що цей палац був саме там», – пояснив Сергій Бочаров.
Ці незаконні археологічні розкопки відбувалися у 2015–2016 роках. Наступні дев’ять років підконтрольні окупантам історики присвятили опрацюванню результатів польових досліджень. Робота завершилася, за словами Бочарова, лише нещодавно – зараз вчені готуються опублікувати отримані дані, щоб ввести їх у науковий обіг.
Крім цього, звернув увагу Сергій Бочаров, археологи готові поділитися всіма матеріалами з гідами, щоб відвідування місця, де колись розташовувався палац Ашлама-Сарай, увійшло до туристичних екскурсій, які ознайомлюють з історією Кримського ханства та Бахчисарайського району.
Райський сад
Ашлама-Сарай розташовувався ближче за інших до головної резиденції кримських ханів у Бахчисараї. Про його красу свідчить барвистий опис, який залишив мандрівник XVII століття Евлія Челебі.
«Усі хани, ханські сини та султани, їхні дружини та дочки розважаються в цьому саду. Це такий прекрасний сад, в якому, як у райському саду-гулістані, з кінця в кінець протікає дзюркотлива вода, затримується біля палаців, які розташовані по кутках саду. Вода і повітря там такі чудові, що, якщо там хтось погуляє хоч одну годину, він забуде горе і смуток і буде в радості. Кожен із високошанованих ханів у різних частинах саду побудував різноманітні позолочені та розписні чудові палаци та павільйони, альтанки, ніби зроблені з китайської порцеляни. Є там різні басейни, фонтани та палаци-хавернаки, такі, що, якщо на них подивиться володар знань в архітектурі, він додасть пальця до уст, і розум його вразиться.
Різних плодових дерев, які там ростуть, немає ніде більше не лише у Криму, а й у будь-якій іншій країні. Тисячі різновидів квітів із чудовим запахом, надіслані у подарунок ханам, наповнюють подих ароматом. Особливо чудові цибулини анатолійського бакираза, подібні до мускусу Рума, і саджанці трабзонської гвоздики, і стамбульський золотий тюльпан, різні червоні півонії, істанкойський гіацинт, і багато сотень тисяч видів цибулин квітів, що приходять у подарунок, красуються в цьому саду. Ті, хто входить до цього саду, думають, що потрапили до вічного раю. Навесні всі дерева зацвітають, квітнуть сливи, яблуні, груші, черешні, вишні та інші квіти. У цьому місці людина п’яніє від пахощів.
Цей прекрасний сад був таким прикрашеним в часи Мухаммед Герай-хана, бо сам хан – шляхетна особистість. Під покровом тіні різних високих дерев між галявинами та квітниками дзюрчать струмки й джерела, у багатьох місцях викидається з водометів чиста вода на листя та плоди, вода з фонтанів стікає з дерев як благословенний дощ».
З такого докладного опису можна дійти висновку, що палац Ашлама-Сарай було розбито всередині великого саду зі значними іригаційними спорудами, і складався він з кількох архітектурних комплексів, виконаних у різних стилях.
За даними істориків, у Британському музеї було знайдено гравюру невідомого художника, яку підписано як «Літній палац кримських ханів». Науковці не виключають, що на ній зображено саме Ашлама-Сарай.
Історики вважають, що є ще одна гравюра, яку пов’язують із палацом Ашлама-Сарай. Проте зображений у цьому полотні палац представлений у зовсім іншому архітектурному стилі.
Насамкінець
Якою була літня резиденція кримських ханів насправді, можливо, зможуть встановити лише вчені. Нині ж постає одне головне завдання – вберегти від дій окупантів єдиний у світі вцілілий об’єкт кримськотатарської палацової архітектури.
На сьогодні в результаті «грандіозної» реставрації з 16 об’єктів палацового комплексу в Бахчисараї, за даними так званого Міністерства культури РК, завершено 7: гробниця «Дюрбе Діляра-Бікеч», гробниці «Північне Дюрбе» та «Південне Дюрбе», лазня «Сари Гюзель», Катерининська миля, надгробна ротонда та набережна з трьома мостами. Ще 5 об’єктів перебувають на стадії остаточного прийому виконаних робіт: Соколина вежа, стайня, бібліотечний корпус, гарем і Ханська мечеть.
У результаті на даний момент введення об’єкта в експлуатацію призначено на 2025 рік.
За інформацією місцевої «влади», за відновленням Ханського палацу стежить громадська експертна рада, до якої увійшли фахівці та експерти в галузі реставрації, члени методичної ради при так званому Мінкульті РК та її представники. Наголошується, що об’єкт перебуває на особливому контролі, перевірки проводяться не рідше, ніж один раз на місяць, а роботи ведуться у повній відповідності до дат у держконтрактах.
Проте, чи вбереже цей «контроль» колишню резиденцію кримських ханів від остаточної руйнації внаслідок горе-реставрації і чи не повторить він долю палацу Ашлама-Сарай і не буде розібраний окупантами задля якогось іншого палацу, питання відкрите.
Євгенія БОРИСЮК
Запис «Реконструкція» Ханського палацу в Бахчисараї: загрози знищення пам’ятки спершу з'явиться на Голос Криму.
