Крим.Реалії продовжують серію матеріалів про вплив російської військової присутності в анексованому Криму на глобальні екологічні зміни. Українські експерти, які досліджували ситуацію, заявляють про серйозну екологічну шкоду, якої завдає Росія унікальній природі Криму. Вони запевняють, що багато змін впливають не лише на ситуацію всередині Кримського півострова, а й запускають наслідки, негативні для глобального клімату.
На підставі експертних думок ми розповідали, як російська війна проти України забруднює Чорне та Азовське моря. Цей матеріал присвячений впливу військового чинника на атмосферне повітря у Криму та сусідніх територіях.
Поки Крим де-факто перебуває під контролем Росії, повноцінна незалежна експертиза екології у регіоні неможлива. Українські експерти стежать за ситуацією дистанційно – за допомогою супутникових досліджень і власних напрацювань. Вони заявляють, що військова агресія призводить до масштабного забруднення атмосферного повітря над Кримом та найближчими територіями.
«Викиди від ракет стосуються не однієї країни, а всього світу»
Кримчани регулярно чують у небі звуки військової авіації. Як розповідають Крим.Реалії читачі, часто авіація літає кілька разів на день, а також уночі. Кожен такий літак та гелікоптер виділяють продукти згоряння авіапалива, які негативно впливають на атмосферу, зазначають екологи.
Росія забруднює повітря в Криму під час запуску ракет та артилерійських стрільб, при польотах військової авіації, роботі двигунів внутрішнього згоряння автомобільної та бронетанкової техніки. Оскільки це супроводжується викидами продуктів згоряння ракетного палива.
Інформація про склад бойових частин російських ракет закрита. Тому складно оцінити масштаби їх токсичності для природи. Українські експерти можуть приблизно розрахувати обсяги викидів забруднюючих речовин на основі ваги бойової частини ракети.
Наприклад, загальна маса викидів у повітря під час розриву російської ракети «Точка У» становить близько 60 кілограмів, кажуть в українській громадській організації «Екодія».
Одна ракета одночасно може забруднювати повітря, ґрунти і навіть ґрунтові води «Екодія»
«Коли ракети, артилерійський снаряд або міна детонують, створюється ціла низка хімічних сполук – чадний газ, вуглекислий газ, водяна пара, бурий газ, азот тощо. Також створюється токсична органіка і починають окислюватися ґрунти й деревина у зоні ураження. В результаті одна ракета одночасно може забруднювати повітря, ґрунти і навіть ґрунтові води. Серед нетоксичних викидів від ракет – виділення парникових газів – водяної пари та вуглецю. Але й вони впливають на довкілля, провокуючи зміни клімату. І тоді це вже стосується не однієї країни, а всього світу», – заявляють в «Екодії».
На думку експертів «Екодії», екологічні наслідки від повномасштабного вторгнення Росії в Україні «відчуватимуть і через десятки років».
Чи хочуть у Криму боротися за чисте довкілля?
«Дії РФ несумісні з охороною природи»
Ця проблематика актуальна не тільки для материкової частини України, куди Росія запускає свої ракети. Стосується вона і Криму, де перекидається військова техніка та озброєння РФ, а також падають ракети, які не долетіли до материкової частини України.
Збитків атмосфері та природним територіям завдає масоване використання військами РФ свого озброєння під час численних військових навчань. Громадська організація «КримSOS» у своєму дослідженні впливу Росії на екологію Кримського півострова наочно показала масштаби цих військових навчань за допомогою стоп-кадрів із російських відеозвітів.
Під час разових навчань «Кавказ-2016» на полігоні «Опук» було використано понад 500 тонн боєприпасів за п'ять днів «КримSOS»
«У деяких місцях Керченського півострова за роки окупації кількість вибухів боєприпасів настільки велика, що вирви неможливо порахувати окремо. Наприклад, із публікацій у російських ЗМІ відомо, що лише під час разових навчань «Кавказ-2016» на полігоні «Опук» було використано понад 500 тонн боєприпасів за п'ять днів. Очевидно, що така діяльність несумісна ні з безпекою населення, ні з охороною природи», – йдеться у дослідженні.
Автори наголошують, що негативний вплив вибухів на довкілля у Криму не залежить від мети їх використання – чи це бойові дії Росії, її військові навчання чи утилізація боєприпасів.
Москва «препарує» біосферу Криму
«Надійний «онкококтейль»
Масштабні пожежі – ще одне джерело забруднення повітря у Криму. Більшість із них замовчуються російською владою, оскільки безпосередньо пов'язані з війною.
Часто пожежі виникають в результаті запуску ракет, особливо установками С-300, С-400. Ця інформація засекречена і про це взагалі не повідомляється. Пожежі, про які можна зібрати інформацію, – це або масштабні пожежі, або пожежі у містах та околицях», – каже експерт «Української природоохоронної групи» Віктор Пархоменко.
За даними Мінприроди російського уряду Криму, починаючи з 2022 року, в межах кримських лісів зафіксовано 14 пожеж на загальній площі 19,5 га. Але перевірити достовірність цих даних неможливо.
Тільки цього року в Криму, як повідомляли раніше Крим.Реалії, вигоріли сотні гектарів заповідних територій, які російська влада безуспішно намагалася загасити.
Пожежі в Криму виникають також через удари ЗСУ по російських військових і допоміжних об'єктах. Потужні осередки займання та викидів в атмосферу створюють удари по нафтобазах. Торік, наприклад, у повітря злетіла нафтобаза в Севастополі. Її гасили тривалий час, оскільки в резервуарах було паливо.
А наприкінці цього року кілька днів горіла нафтобаза у Феодосії. Величезні клуби диму бачили не лише у Феодосії, а й у сусідніх населених пунктах.
Російська влада Криму при цьому запевняла, що «рівень шкідливих речовин у повітрі не перевищував допустиму концентрацію». Перевірити достовірність цих заяв неможливо.
Це не може бути в межах норми, тому що (виділяється) величезна кількість нафтопродуктів Євген Хлобистов
Сумнівається у таких оптимістичних заявах український еколог, декан факультету Національного університету «Києво-Могилянська академія» Євген Хлобистов. За його словами, такі масштабні пожежі, пов'язані з горінням нафтопродуктів, як правило, супроводжуються великою кількістю викидів забруднюючих речовин.
«Це не може бути в межах норми, тому що (виділяється) величезна кількість нафтопродуктів, які вже кілька днів вигорають поспіль. І на прикладі інших аналогічних аварій, які бачили під час повномасштабного вторгнення в Україну, ми можемо зафіксувати, що там дуже небезпечна концентрація забруднюючих речовин», – упевнений еколог.
Пожежі на нафтобазах провокують викид в атмосферу цілої низки токсичних речовин, каже голова Асоціації професіоналів довкілля (Professional Association of Environmentalists of the world) Людмила Циганок.
«Задумайтесь, під час однієї пожежі на нафтобазі відбувається приблизно такий самий обсяг атмосферного забруднення, який виробляє весь транспорт Києва за місяць. Серед забруднювачів є вуглеводні, діоксид азоту, купа різноманітних речовин – сірководень, формальдегід у сажі. Коротше кажучи, це рецепт надійного онкококтейлю», – зазначає вона.
«Біля берегів Криму – екологічна катастрофа»
«Агресія проти клімату»
Російська політика в Криму «навмисно та брутально порушує колективні й індивідуальні права» на безпечне довкілля, сталий розвиток та екологічну інформацію, заявляють у Кримськотатарському ресурсному центрі.
Серед негативних наслідків «російської агресії проти клімату» експерти організації називають забруднення атмосфери внаслідок масових екстенсивних викидів продуктів горіння, знищення тисяч квадратних кілометрів лісів та насаджень поблизу лінії фронту, природних ґрунтів у зоні бойових дій поблизу Криму, а також втручання в меліорацію та природні водотоки півдня України.
Поняття екоцидного злочину не надто розроблене в сучасному міжнародному праві Кримськотатарський ресурсний центр
«В Україні з 2022 року відкрито кілька нових кримінальних проваджень щодо знищення екосистеми російськими військами з кваліфікацією такої діяльності як злочин екоциду. Але загалом поняття екоцидного злочину не надто розроблене в сучасному міжнародному праві та не має конвенційного захисту», – зазначають у КРЦ.
Експерти організації нагадують, що українська Стратегія деокупації та реінтеграції Криму передбачала низку заходів у сфері охорони довкілля. Але реалізація цих заходів в умовах російської анексії Криму та повномасштабного вторгнення Росії в Україну неможлива.
У підконтрольному Росії Кримському управлінні гідрометеорології та моніторингу довкілля регулярно публікують власні звіти про стан довкілля. У них йдеться лише про природні причини, що впливають на екологічну ситуацію. Про військовий чинник жодних згадок немає.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
