Російська влада Криму «націоналізує» чергові об'єкти українських власників. Що про це відомо, навіщо це треба підконтрольним Кремлю кримським чиновникам, які можуть бути наслідки – у всьому цьому розбиралися Крим.Реалії.
Майно 114 «недружніх» юридичних та фізичних осіб «націоналізують», повідомив минулого тижня голова російського парламенту Криму Володимир Константинов.
«Найближчим часом Державна Рада (російський парламент Криму – КР) ухвалить рішення про націоналізацію низки об'єктів, що належать ворогам Криму та Росії. У новому переліку – 114 найменувань, які включають понад 720 об'єктів рухомого та нерухомого майна», – заявив Константинов.
Серед них речник назвав АТ «Пивобезалкогольний комбінат «Крим», об'єкти ТОВ «Дельфінарій Немо» у Феодосії, Судаку та Алушті, ТОВ «Сакські мінеральні води», ТОВ «Санаторно-курортний комплекс «Зелений мис» в Алупці. Також під націоналізацію потрапить майно родини львівського бізнесмена Олега Геншафта, ексдепутата Верховної Ради України, ексміністра праці та соцзахисту Людмили Денисової та, за словами Константинова, «багатьох інших громадян зарубіжних країн, які завдають своїми діями шкоди нашій республіці та країні».
Костянтинов пообіцяв спрямувати кошти від продажу цих об'єктів «на підтримку бійців на СВО («спеціальної воєнної операції» – так у Росії, на окупованих нею територіях та анексованому Криму називають війну, розв'язану Москвою проти України – КР) та їхнім родинам», а також на розвиток Криму.
Плановий грабунок
Пізніше Володимир Константинов уточнив у своєму Telegram-каналі, що «з урахуванням нового проекту постанови про внесення змін до Постанови Державної Ради Республіки Крим №2085-6/14 «Про питання управління власністю Республіки Крим» за останні роки у власність Криму перейшло майно понад 410 громадян і держав, які вчиняють щодо Росії недружні дії, націоналізовано понад 4200 об'єктів».
Після анексії Криму Росією у 2014 році російська влада регіону неодноразово проводила так звану «націоналізацію» майна, що належить українським державним та приватним власникам.
Перший великий етап відбувся у 2014 році, коли російська влада Криму «націоналізувала» українські підприємства, банки, санаторії та нерухомість, які раніше належали українській державі. Серед них були, наприклад, підприємства «Чорноморнафтогаз» та «Масандра».
На тлі повномасштабної війни РФ проти України російська влада посилила процес вилучення майна. 2023 року Костянтинов заявляв про «націоналізацію» понад 2500 об'єктів. У цей перелік увійшли, зокрема, активи бізнесмена Ігоря Коломойського, будівля Меджлісу кримськотатарського народу та квартира дружини президента України Олени Зеленської.
Наприкінці січня 2025 року російська влада Криму заявила, що отримала 4,8 млрд рублів від продажу «націоналізованого» в Криму майна українців. Про це сообщила доповіла російський міністр майнових та земельних відносин Криму Лариса Кулініч.
«У числі реалізованих об'єктів такі, як квартира Зеленського в Ялті, нерухоме майно «Вілли Олени», торговельного комплексу «Бакалея», готелю «Тисяча та одна ніч» у Ялті, готелі «Європа» у міському окрузі Алушта та низка інших об'єктів», – зазначила вона.
Кулініч також заявила, що за рахунок «націоналізації» минулого року склад комплексу Розпорядчої дирекції майна Криму поповнився більш ніж тисячею об'єктів, серед яких продуктові бази, торгові центри, офісні приміщення, кінотеатри тощо.
Раніше заступник постійного представника президента України в АРК Денис Чистіков заявив, що у Криму минулоріч російською владою було «націоналізовано» майно 560 фізичних та юридичних осіб, а в Севастополі «націоналізували» 135 будівель.
Наприкінці листопада минулого року російський голова Криму Сергій Аксьонов повідомив, що за рахунок продажу «націоналізованого» майна в 2024 отримано 2,7 млрд рублів.
За словами Аксьонова, виручені кошти нібито витрачаються на підтримку учасників війни проти України, а також встановлення модульних спортзалів у школах, ремонт будинків культури та сільських стадіонів.
«У 2022–2024 роках до переліку такого майна увійшло близько 3,5 тис. об'єктів, з яких 1 200 – цього року. За його оренду до бюджету регіону надійшло понад 392 млн. рублів. З них 75% – цього року. Загалом реалізація націоналізованого майна принесла до бюджету понад 4,5 млрд рублів», – заявив він.
Іншими словами, за 2024 рік за рахунок грабіжницької «націоналізації» виручено 60 відсотків від суми за 2022 – 2024 роки, тобто процес іде за дедалі більшою.
Крім того, в Криму російська влада розпочала процедуру виявлення майна кримчан, що залишили півострів, для подальшої його передачі російським військовим та їхнім сім'ям. Про це у жовтні минулого року повідомил український Центр національного супротиву (ЦНС).
«Для виявлення майна людей, які залишили регіон через окупацію, росіяни підключили постачальників комунальних послуг та бюро інвентаризації. У разі виявлення такого майна окупанти оголошують свою адміністрацію «єдиним спадкоємцем», повідомляє ЦНС.
У ЦНС також наголошували, що на той момент така практика спостерігалася на півночі Кримського півострова.
Але нібито «законний» віджимання власності українців та українських фірм – це ще не все. Підконтрольна Кремлю влада Криму замахнулася на майно іноземних держав, які Росія вважає «недружньою». Замахнулися поки що віртуально, але процес, зважаючи на все, почався.
Так, у жовтні 2024 року Костянтинов заявив, що російська влада має намір знайти і «націоналізувати» майно Фінляндії в анексованому Криму як відповідь на арешт активів РФ за кримським позовом «Нафтогазу».
«Ми пошукаємо щось пов'язане з Фінляндією у Криму. Цим і займемося. Досвід націоналізації майна русоненависників у нас є. Він не віртуальний, а цілком реальний. Спробуємо поширити його і на майно нового члена НАТО», – повідомив Костянтинов. За його словами, у полі дії російського правосуддя є активи Фінляндії.
«Націоналізація» за поняттями
Так звана «націоналізація» майна, що розгорнулася після 2014 року в анексованому Криму, викликала здивування навіть у російських юристів.
Під час першого етапу «націоналізації» у Криму – вона тривала трохи менше року – у власність республіки та Севастополя було передано майно близько 480 підприємств та організацій.
При цьому в Конституції РФ поняття «націоналізація» не закріплене. Загальне розуміння цього інституту описано у ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу (ЦК) РФ як «звернення до держвласності майна, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб». Воно може здійснюватися тільки шляхом прийняття спеціального закону з обов'язковим відшкодуванням вартості майна та інших збитків, а всі суперечки вирішуються судом (ст. 306 ЦК України).
Цікаво, але досі в Росії не прийнято жодного закону про націоналізацію будь-чого, хоча проекти таких документів неодноразово вносилися до Державної думи РФ.
Ст. 35 Конституції РФ передбачає, що «хто не може бути позбавлений свого майна інакше як за рішенням суду», примусове відчуження для державних потреб також «може бути здійснено лише за умови попереднього та рівноцінного відшкодування».
Крім націоналізації, є й інші способи примусового вилучення майна у власника, але всі вони передбачають виплату компенсації, крім випадків конфіскації (тобто санкції за скоєне правопорушення) або порушень спеціальних законів (наприклад, протидії тероризму). У ситуації з кримською «націоналізацією» в жодному акті про вилучення майна та передачу його у власність республіки не йдеться про виплату компенсації колишнім власникам.
Після відлучення кримської власності українців піднялася серйозна міжнародна хвиля обурення з приводу порушення Росією базових принципів права приватної власності.
У результаті в червні 2016 року уряд Росії доручив владі Криму розробити механізм повернення частини націоналізованого майна після приєднання півострова. Рішення прийнято «з метою виключення порушення прав громадян та організацій». Однак про застосування цього механізму досі невідомо.
У 2017 році Конституційний суд РФ розглядав позов кримських компаній «Дайвінг-Центр «Соляріус», «ФОРМАТ-ІТ» та «Промхолдинг» щодо незаконної націоналізації їхнього майна російською владою Криму.
Йшлося про колишнє майно Міноборони України, у тому числі санаторій «Ялтинський». У Конституційному суді РФ, якщо розповідати коротко, заявили, що санаторій вибув із власності МО України нібито незаконно, а заявники є несумлінними.
«За таких обставин усе свідчить про недобросовісність заявників. Вони не можуть бути визнані гідними судового захисту, тим більше, у вищих судових інстанціях», – сказала у виступі суддя Верховного суду Наталія Павлова.
Судовий прецедент відмови власникам майна було створено.
А у грудні 2020 року президент Росії Володимир Путін підписав пакет законів, які встановлюють пріоритет Конституції РФ над міжнародними угодами та договорами.
Юридично нікчемні дії російської влади
Після початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну влада Росії в питанні «націоналізації» пішла ще далі. У квітні 2022 року російський парламент Криму вніс до Держдуми РФ законопроект про націоналізацію власності, яка станом на 24 лютого поточного року перебувала у власності громадян недружніх країн.
Втім, цей закон ухвалено не було, а російська влада Криму продовжила вилучення майна українських власників за старою схемою. І діями чиновників обурюються, зокрема, і російські юристи.
«Шановний Сергію Валерійовичу (Аксьонов – КР), чи не забули у вашому відомстві випадково, що в Криму діють закони Росії? Для злочинців у Росії є Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси, відповідно до яких майно можна конфіскувати виключно за обвинувальним вироком суду і лише у дохід Росії, а не Радміну Криму. Для будь-яких інших випадків – Цивільний кодекс та відповідно до нього виключно за рішенням суду. Санкції відповідно до 281-ФЗ може вводити лише президент Росії. То ким із них ви себе вважаєте? Законом, Конституцією чи президентом Росії?» – написала у коментарі до посади Аксьонова судовий експерт Міжрегіонального центру судової експертизи та оцінки у Сімферополі Наталія Епішко.
А в Україні думка про те, що відбувається в Криму, однозначна. Причетних до так званої націоналізації майна громадян України в анексованому Криму можна притягнути до кримінальної відповідальності на міжнародному рівні, розповів аналітик «КримSOS» Євген Ярошенко.
«Міжнародний кримінальний суд (МКС) може притягнути до індивідуальної кримінальної відповідальності причетних до «націоналізації» майна як військового злочину, скоєного на окупованій території. Якщо окупанти «націоналізували» майно до 16 вересня 2022 року, постраждалі можуть подати індивідуальну скаргу до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) проти Росії щодо порушення «права на мирне володіння своїм майном», – розповів Євген Ярошенко.
16 вересня 2022 року Росія припинила бути державою-учасницею конвенції про захист прав людини та основних свобод.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
