Нові рішення ООН: надія чи ілюзія для України?

3

Що має відбутися, щоб повернути суб’єктність ООН, й у світі запанувала сила права, а не право сили? На прикладі останнього рішення міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року в ефірі «Голос Криму» обговорювали військовий експерт Владислав Селезньов та український науковець, громадський та політичний діяч, Представник президента України в АР 2017-18 роках, експерт Асоціації Реінтеграції Криму Борис Бабін.

За словами експерта, на сьогодні альтернативи ООН не існує, і вона є ключовою міжнародною бюрократичною структурою, яка відповідає за усі напрямки розвитку людства.

Бабін зауважив, що на сьогодні перебування РФ в ООН, та у Радбезі ООН, є політичним консенсусом, який поки не хочуть переглядати наші партнери.

«ООН відреагував на окупацію Криму, була схвалена Резолюція, територіальна єдність. Це не була лише ініціатива України, багато країн світу спільно це винесли на порядок денний, набрали більшість голосів і ця Резолюція відображає ту контроверсійну ситуацію, яка склалася влітку 2014 року − з одного боку, всі розуміють, що відбувається агресія, багато хто не хоче цього помічати, багато хто просто каже про міждержавний спір, держави кажуть про невизнання замаху на анексію. Але, крім цього, вони нічого далі не кажуть», − пояснив експерт.

Він додав, що ця позиція змінилася у 2017-18 роках, коли почався шлях двох треків Резолюції. Один з них присвячений порушенню Росією прав людини на ТОТ. У 2022 році ця Резолюція додала описи порушень прав людини на новоокупованих територіях, а також на ТОТ Донеччини та Луганщини. Другий трек, який припинився після початку повномасштабної агресії, стосувався мілітаризації Криму.

Щодо позову, за яким було рішення міжнародного суду ООН від 31 січня 2024 року, він стосувався двох питань, які були штучно розведені.

«Там було порушене Україною питання фінансування тероризму, і расова дискримінація. Одразу у чому була хиба: всі тези України щодо расової дискримінації стосувалися Криму виключно. Усі тези, що стосувалися фінансування тероризму, стосувалися РФ і окупованого Сходу виключно», − зазначив він.

Водночас у фінальному рішенні вказано, що з багатьох задекларованих Україною питань, пишеться: «не надано доказів».

«Чи були докази? Були. Не зібрали, не відправили, не сформували… На привеликий жаль, проблема в тому, як це буде використовувати агресор. У нас, нагадаю, є два треки: перший трек найбільш токсичний − це фінансування тероризму. Ми спромоглися вичавити з Міжнародного суду лише одну маленьку констатацію порушення Росією профільної конвенції, що вона не розслідувала наші звернення. Це неможливо було спростувати. Що наразі робить Росія? Наскільки мені відомо, вона готує подібний процес проти України у Міжнародному суді», − вказав Бабін.

За його словами, 2025 рік буде важким для всіх, оскільки в цей рік будуть спроби з боку ворога імітації переговорного процесу.

«У мене є скепсис щодо цього. Попереду ще тривалий шлях до нашої перемоги, і основним тут гравцем виступають Збройні сили України. Не слід забувати, що у нас виключно саме так сьогодні. Ризики, що будуть кидатися всілякі ідеї, навіюватися пропозиції, можливо у 2025 році агресор почне імітувати міжнародні провокації. З літа 2024 року я особисто спостерігаю істотне посилення зусиль агресора на просуванні власного кримського порядку денного», − резюмував Бабін.

Запис Нові рішення ООН: надія чи ілюзія для України? спершу з'явиться на Голос Криму.

Предыдущая статьяФинляндия взяла на абордаж танкер «теневого флота» РФ: его подозревают в повреждении кабеля с Эстонией
Следующая статьяЗа осінь у Криму відкрили 14 «справ» через ухилення місцевих від служби в армії РФ