Українські удари по російських військових та інфраструктурних об'єктах тривають, але їх ефективність залишається темою для дискусій. Про це йшлося у черговому інтерв'ю Крим.Реалії.
З анексованого Криму продовжує зберігатися ракетна загроза для прифронтових і тилових населених пунктів України, особливо її південних регіонів. Так, у ніч на 10 жовтня росіяни їх атакували ракетами різних типів та ударними безпілотниками.
Повітряні сили тоді виявили та здійснили супровід однієї керованої авіаційної ракети Х-31П, двох керованих авіаційних ракет Х-59/69, які були запущені з повітряного простору Криму. А ще двох балістичних ракет Іскандер-М із наземного комплексу, район пуску яких теж значиться ТОТ (тимчасово окупована територія) Крим. Внаслідок протиповітряного бою збито 41 ворожий БПЛА (всі вони запускалися з російських регіонів) над територією Миколаївської, Одеської, Херсонської, Київської, Черкаської, Дніпропетровської, Сумської, Полтавської, Запорізької та Донецької областей.
Наступної ночі 11 жовтня також були аналогічні пуски, у тому числі з Криму.
Очевидно, росіяни не припиняють використовувати для завдання ракетних ударів з повітря тактичну авіацію з кримською «пропискою». Навіть незважаючи на те, що по ній та аеродромах базування за два з половиною роки війни результативно відпрацьовували і періодично продовжують це робити українські Сили оборони.
Проте український авіаексперт, провідний науковий співробітник Національного авіаційного університету Валерій Романенко вважає, що два-три удари по аеродромах мало, тому «з таким відпрацюванням» росіяни можуть сидіти там вічно».
– Але ракетна атака на авіабазу «Саки» в Новофедорівці в серпні 2022 року не була такою вже слабкою. Понад десяток повністю знищених і серйозно пошкоджених винищувачів і штурмовиків тамтешнього 43-го авіаполку морської авіації Чорноморського флоту – вагомий доказ цього.
– Повторюю, наші удари не були активними. Поодинокі удари по російських аеродромах – це ні про що. Та й скільки б не було хороших ударів, все одно якась кількість літаків використовуватиме цей аеродром якщо не як базовий, то принаймні як оперативний, аеродром підскоку. До речі, росіяни в Саках мають не найсучасніші літаки. Хоча останнім часом туди перекинули кілька Су-30 СМ останньої серії, які мають такі ж радари, як на нових винищувачах Су-35. Щоправда, таких Су-30 СМ у Росії випущено лише вісім. Скільки з них перекинули у Саки, невідомо. Повідомлялося, що два чи чотири.
– Остання втрата російського Су-30, можливо, зі складу того ж таки 43-го ОМШАП (окремого морського штурмового авіаполку) сталася над Чорним море поблизу Криму минулого місяця. Наші спецназівці збили його зі звичайного ПЗРК. Ваша думка щодо цього?
– Росіяни завдавали удару по наших катерах, а це маневрена ціль. Су-30, швидше за все, не мав керованого озброєння «повітря-земля» чи «повітря-поверхня», тому йому довелося спуститися нижче для використання блоків некерованих ракет чи гармати. Спустився на малу висоту. ПЗРК дістає на висоту до трьох з половиною кілометрів, найкращі комплекси – і на більшу. Тому й був збитий.
– Ваш австрійський колега Том Купер за ту операцію більше дорікав, якщо не сказати більше, наше командування. Мовляв, не було повітряного прикриття катерів зі спецназівцями з повітря, тому вони зазнали серйозних втрат.
– Купера я знаю особисто.
– Його словам можна вірити?
– Вірити можна. Але тільки якщо ви посилаєтеся на Купера, а він міг черпати інформацію тільки з російських телеграм-каналів. Загалом ми всіх обставин не знаємо. Ми повідомляли про успіх, і росіяни також повідомляли про успіх. Хоча ми маємо чіткий доказ, що Су-30 тоді був збитий. А обставини операції – справа така. До речі, та збита «сушка» могла з таким самим успіхом прилетіти з Приморсько-Ахтарська чи ще звідкись із того ж Краснодарського краю. Не принципова відстань.
– Проте, як і у випадку з кораблями ЧФ, значну частину бойової авіації росіяни змушені будуть прибирати з Кримського півострова або вже прибрали.
Гелікоптери морської авіації росіяни переважно з Криму прибрали
– Зі змішаного авіаполку на Су-25 та Су-24 у Гвардійському одну ескадрилью, напевно, залишать, хоча великої потреби в цьому немає. Адже у Приморсько-Охтарську місцевий полк повністю на Су-25. А ось гелікоптери взагалі нікуди не подінуться з Криму. Хоча б тому, що для них від Приморсько-Ахтарська до лінії зіткнення на Дніпровському напрямку, а також до західного Кримського узбережжя моря – це вже відстань. Тому якийсь наряд сил на півострові росіяни триматимуть, наприклад Ка-52. А гелікоптери морської авіації вони переважно прибрали. Залишили лише неповний підрозділ пошуково-рятувальних вертольотів. А ще, зважаючи на все, залишили винищувачі, якими контролюють північно-західну частину Причорномор'я. Ще залишать ланку винищувачів-перехоплювачів Міг-31, які спочатку були у Бельбеку. Але ніякого нарощування повітряних сил все ж таки не буде, оскільки це не напрямок активних бойових дій.
– А як ви вважаєте, чи з'являться в Криму іранські балістичні ракети Fath-360, про що йшлося в медіа?
– Поки що президент Ірану заперечує передачу Росії цих ракет. Хоча я розумію, що в Ірані ніби три центри ухвалення рішень – президент, духовний лідер та КВІР (Корпус вартових ісламської революції). Але й наше ГУР заявило, що не має жодної інформації про передачу ракет Росії. Водночас наше МЗС направило ноту протесту Ірану щодо передачі ракет.
Тепер ще й Fath-360. У Криму з'являться іранські ракети?
– Що вам відомо про найновіший російський безпілотник С-70 «Охотник», який нещодавно збили над Костянтинівкою Донецької області, крім того, що вже було опубліковано та озвучено? Близькі чи, навпаки, далекі росіяни від його серійного виробництва?
– Важко однозначно сказати. Росіяни постійно розробляють щось новеньке. У нас із цим проблематично. Різні підходи, і ми у наших підходах програємо. У них, наприклад, є п'ять типів планерних авіабомб, причому чотири з них розроблені під час війни. Були авіаційні ракети Х59, з'явилися Х69. «Іскандери» вдосконалюються, говорять про збільшення дальності до 750 кілометрів. І вже навіть зафіксовано їх влучання. А ми сподівалися на швидкий контрнаступ, який завершить війну, чи американські танки, чи щось інше. Ми за два роки свого «шахеда» не зробили. Адже до нас щодня прилітає готовий зразок. Візьми скопіюй – і випускай. Буде тобі 2 тисячі кілометрів дальності та 50 кілограмів вибухівки. Ні. Ми власний велосипед винаходили. Ось і маємо авіамодельні двигуни на ударних безпілотниках та 8-12 кілограмів вибухівки на них. Потім зробили «Лютого» (український дрон-камікадзе великої дальності – КР), може, це найкраще. Але ось «Борсук», безпілотник від фонду Притули, надто дорогий. Щодо російського «Охотника», то його збив свій же винищувач супроводу, щоб той не потрапив до нас цілим. За фрагментами «Охотника» можна зрозуміти конструкцію, які системи встановлені на борту, їх призначення.
– І останнє – про можливе поповнення авіапарку українських Повітряних сил, окрім F-16, французькими Mirage, шведськими Gripen та іншою технікою. Яка ваша думка?
– Наші хлопці пройшли курс підготовки на навчально-тренувальний літак підвищеної льотної підготовки Alpha Jet. Фактично це машина льотно-бойової підготовки, оскільки з неї можна використовувати бортове озброєння. Преса писала, що нібито після цього учні підуть на F-16. Ніхто не піде на них, а піде на Mirage 2000-5. Якщо ми отримаємо їх у такому стані, в якому вони зараз, то вони не кращі за наші МіГ-29, а за дальністю стрільби озброєння навіть поступаються. Тож це поганий для нас варіант. Але якщо є там якісь політичні домовленості, то доведеться брати. І кількість їх буде дуже незначною, максимум ескадрилья, 12 літаків. При цьому Франція обіцяла підготувати 26 українських пілотів. Шведський варіант був відкладений, причому нами, а не шведами. Це був би найкращий варіант, якби до F-16 додали ще багатоцільові винищувачі Gripen, причому модифікації NG. Це взагалі було б класно. Але таких літаків ніхто не дасть. Якщо ж дадуть, то ранньої модифікації. Потенційно вони є носіями крилатих ракет TAURUS. Думаю, їх можна пристосувати і під Storm Shadow/SCALP, а також ракети найбільшої дальності класу «повітря-повітря» Meteor. Що стосується винищувачів Eurofighter та Rafale, то це найдорожчі європейські літаки. Вони дуже потужні машини, здатні нести всі зразки озброєння. Але я не впевнений, що нам їх дадуть у достатній кількості. Нині найбільш реалістичний шлях – нарощувати підготовку льотчиків, що, втім, і робиться. Зокрема, як повідомлялося, розпочалася підготовка нашої нової групи льотчиків у Європейському навчальному центрі F-16 у Румунії. Тому зараз головне завдання – розширення присутності F-16 у наших Повітряних силах та нарощування кількості льотних і наземних фахівців, які експлуатуватимуть цей тип авіатехніки.
Кримська дуель: російські «Буки» проти українських F-16
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
