Наприкінці жовтня 2024 року так звані депутати «Держради Республіки Крим» вкотре уточнили перелік об’єктів, які належать громадянам України та зараз підлягають «націоналізації».
22 жовтня відбулося засідання першої сесії «Державної Ради РК» третього скликання. Одним із 46 питань порядку денного стали поправки до «постанови № 2085-6/14 “Про питання управління власністю Республіки Крим».
Як пояснив «спікер кримського парламенту» колаборант Володимир Константинов у своєму Telegram-каналі, список «націоналізованого» майна громадян і держав, які здійснюють так звані недружні дії щодо Росії, розширено.
«Конкретизовано перелік об’єктів, що належать до ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Міжнародний дитячий медичний центр «Чайка», ТОВ «КАРАКАШ АГРО», АТ «Пансіонат «Прибережний», а також майно громадянина Єрмакова Євгена Петровича – українського бізнесмена, співвласника торгової мережі», – перерахував Константинов.
Нагадаємо, кампанію з «націоналізації» кримського майна українських олігархів розпочали ще у листопаді 2022 року.
Тоді Володимир Константинов заявив, що «у Криму мають намір націоналізувати земельні ділянки, які належать підприємцям з України. Захід буде вибірковим і торкнеться лише тих, хто підтримує київський режим».
Для ухвалення рішення про «націоналізацію» окупанти спочатку з’ясовували, кому належить власність. Потім – якою є позиція цих бізнесменів щодо подій в Україні. За словами Константинова, повинні мати місце «підтримка київського режиму» та «ворожі дії проти Росії». Чи вважатимуться такими діями публічні заяви про події в Україні, чи щось інше, він тоді не конкретизував. Але навів приклади: «Як, наприклад, Коломойський, Ахметов та подібні до них».
Тоді ж, на початку листопада 2022 року, Константинов повідомив, що «Держрада РК» ухвалила рішення про націоналізацію таких підприємств, як бахчисарайський комбінат «Будіндустрія», суднобудівний завод «Затока», будівельний гіпермаркет «Новацентр». Загалом у «власність» так званої Республіки Крим перейшло понад 130 об’єктів. До цього їхню «націоналізацію» анонсував «глава Криму» Сергій Аксьонов.
У лютому 2023 року «Антитерористична комісія з виявлення майна ворожих до Росії іноземних громадян та держав на території Республіки Крим» визначила імена тих, хто підтримує ЗСУ та виступає проти Росії.
До списку тих, хто, за словами «голови Держради РК», «найближчим часом позбавиться свого майна», увійшли:
– громадянин Литви Колас Ігоріс, якому належить готель «Вілла Олена» в Ялті (ТОВ «ДУДНИК», ТОВ «СТАБІЛЬНІСТЬ», ТОВ «Секунда», ТОВ «Інтур-Прем’єр», ТОВ «Зодіак-Омега ЛТД», ТОВ «Інтур Ялос»).
– Нестор Шуфрич, який володіє ТОВ «ЕСТЕЙТ ХОЛДИНГ ГРУП».
– Рафік Дау Булос, який володіє АТ «Буддеталь».
– Рінат Ахметов (ПрАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», включаючи майно пансіонату «Гірник», ПАТ «Харківський машинобудівний завод “Світло шахтаря”»).
– Ігор Коломойський (ТОВ «ТРАНСПОРТ ЛОГІСТИК») та його донька Анжеліка Коломойська, яка володіє ТОВ «Енвіл».
– Арсеній Яценюк, який володіє ТОВ «СКАЙ ПЛАЗА» (кримчанам відомий як кінотеатр «Сатурн IMAX»).
Крім того, «націоналізації» підлягають АТ «Альмінський завод будівельних матеріалів» (власник – Сергій Тарута) та АТ «Камиш-Бурунський залізорудний комбінат». Ці підприємства також мають іноземних власників, помічених у так званій русофобії.
Володимир Константинов тоді заявив, що «націоналізація» не означає припинення діяльності цих підприємств, вони продовжать працювати. Так, за його словами, на раніше «націоналізованих» підприємствах замінили керівний склад, запровадили тимчасові адміністрації.
«Потім буде проведено процедуру їх приватизації, і вони працюватимуть у законодавчому полі Росії, залишаючи прибуток на території нашої країни та спрямовуючи її на підтримку учасників Спецоперації, на благо нашого народу», – наголосив колаборант.
Через кілька місяців перелік «недружніх» об’єктів розширився до 57 пунктів. До оприлюдненого списку ввійшли як великі підприємства та інші об’єкти комерційної нерухомості, так і земельні ділянки та житлова власність.
У грудні 2023 року стало відомо, що до переліку кримського майна, яке вилучатиметься в осіб і компаній, вороже налаштованих до Росії, додалося ще 77 об’єктів. Рішення про їхню «націоналізацію» ухвалили кримські депутати на черговому заочному голосуванні.
На цей раз до переліку ввійшли відомі готелі та курортні комплекси. Серед них: готель «Лондон» у Ялті, готель «1001 ніч» у Місхорі та парк-готель «Марат» у Гаспрі.
Під «націоналізацію» потрапили об’єкти не лише курортного профілю. У переліку майна – володіння агропідприємств, банків, а також тенісного клубу в Ялті та Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча.
Колаборант Володимир Константинов тоді заявив, що «націоналізовано й майно громадян, які вчиняють проти нас та нашої країни недружні дії. У списку – зокрема добре відомі кримчанам персонажі Пінчук (він втратив житловий будинок та земельну ділянку площею 455 кв. м у Білоглинці) та Сенченко (залишився без чверті частки нежитлового приміщення в Ялті).
При цьому, як наголосив Володимир Константинов, деяким «недружнім підприємствам» у Криму належали десятки об’єктів. Так, у ТОВ «ЮВАС-ТРАНС», що володіло, згідно з відкритими даними, судноремонтним заводом у Керчі, у власності перебувало близько 120 об’єктів нерухомості, а за сільгоспкомпанією ТОВ «Каракаш Агро» числяться 84 об’єкти на території Роздольненського, Первомайського та Сакського районів.
«Упевнений, що ці та інші комплекси зацікавлять наших, російських, підприємців, які не тупо викачуватимуть з них гроші, а вкладатимуться в їхній розвиток», – підсумував Володимир Константинов. Загалом, за інформацією «спікера Держради республіки Крим», у списку майна на «націоналізацію» вже зафіксовано близько 1150 об’єктів. І влада має намір і надалі поповнювати його новими об’єктами.
Одним із найгучніших «лотів» стала квартира родини Президента України Володимира Зеленського у Лівадії. У листопаді 2023 року її продали приватній особі за 44 мільйони рублів.
Втім, нових власників подібним об’єктам знайти не так просто. Наприклад, ніхто не захотів купити на аукціоні елітний готель «Вілла Олена», який розташовується в Ялті.
У Севастополі цю роботу тільки розпочали. Першим під «націоналізацію» потрапило ПАТ «Севастопольгаз». Пізніше стало відомо, що така ж доля спіткає два будівельні гіпермаркети, які нещодавно були перейменовані в «УютБуд», а до 2014 року називалися «Нова лінія» та «Епіцентр», будучи філією великих українських торгових мереж.
Як відомо, у березні 2020 року очільник держави-окупанта підписав указ, який забороняє іноземним громадянам, особам без громадянства, а також іноземним компаніям володіти земельними ділянками на більшій частині території Криму та Севастополя. До переліку територій, на які накладаються обмеження, потрапили 19 із 25 «муніципальних утворень» окупованого Криму, зокрема Євпаторія, Керч, Ялта та Судак, а також вісім із 12 «муніципалітетів» Севастополя.
Тоді ж окупаційна влада півострова заявила, що іноземцям належить понад 11,5 тис. земельних ділянок на території окупованого Криму, які підпадають під заборону іноземному володінню; переважно це громадяни України.
Євгенія Борисюк, оглядачка для «Голосу Криму»
Запис «Націоналізація» по-кримськи спершу з'явиться на Голос Криму.
