![](https://www.voicecrimea.com.ua/wp-content/uploads/2024/12/Yenyukov-1.jpg)
18 грудня 2024 року «набув законної чинності» винесений 10 жовтня вирок Південного окружного воєнного суду в Ростові-на-Дону (РФ) севастопольцю Андрію Єнюкову, якому 4 грудня виповнилося 22 роки. Молодика, визнаного винним за ч. 1 ст. 205 («Терористичний акт»), ч. 1 ст. 30 – ч.1 ст. 205 (приготування до вчинення терористичного акту), ч. 2 ст. 205.2 (заклики до здійснення терористичної діяльності), ч. 2 ст. 280 (заклики до здійснення екстремістської діяльності) було засуджено до 10 років позбавлення волі в колонії суворого режиму з відбуванням перших трьох років у в’язниці та забороною адміністрування інтернет-ресурсів протягом 3 років. Головував на суддівській колегії Кірілл Крівцов у супроводі колег Ґурґєна Довлатбєкяна та Алєксєя Маґомадова.
Про затримання Андрія Єнюкова окупаційні силовики звітували двічі – в листопаді 2022 року та в середині лютого 2023 року, проте це відбулося ще 31 серпня 2022 року. Основним мотивом затримання стала підозра у підготовці підпалу складу пально-мастильних матеріалів у селищі Сахарна Голівка в передмісті Севастополя. Молодика було взято під варту за звинуваченнями у «замаху на теракт, публічних закликах до екстремістської діяльності та пропаганді тероризму». Підконтрольні російським окупантам ЗМІ називали Єнюкова «громадянином РФ» та «посіпакою СБУ» і заявляли, що він «активно сприяв злочинній діяльності київського режиму».
За версією «слідства», влітку 2022 року Андрій Єнюков буцімто підпалив пункт збору гуманітарної допомоги в Севастополі для мешканців територій, окупованих підконтрольними РФ тepopистичними організаціями «ДНР» та «ЛНР», а згодом мав намір підпалити сховище нафтопродуктів у місті, для чого придбав пляшки з запальною сумішшю, які зберігав за місцем проживання.
Крім цього, хлопець нібито «з метою організації терактів» заснував у 2022 році «радикальний неформальний проукраїнський рух екстремістського штибу» під назвою «Український Севастопольський Корпус» та однойменний Telegram-канал, у якому кількість підписників заледве перевищувала сотню і де начебто публікувалися заклики до терактів на об’єктах критичної інфраструктури окупованого Криму та до насильства щодо окупаційних військовослужбовців і їхнього знищення. Також він нібито наносив на стіни будівель в окупованому Севастополі проукраїнські графіті.
На відеофіксації обшуку в помешканні Андрія Єнюкова після його затримання було показано «виявлення» саморобних листівок антивоєнного змісту російською мовою під заголовком «Кримський спротив» та видання під назвою «Основи ісламу». Окремий акцент було зроблено на адмініструванні каналів під назвами «SS Galycina» та «Севастополь – Україна». Також заявлялося, що хлопець нібито «залучив прибічників та проводив зібрання, під час яких інструктував інших громадян про плановані протизаконні дії з метою повернення Криму під юрисдикцію України».
За непідтвердженими даними, Андрій Єнюков свого часу прийняв іслам і взяв ім’я Абдулла, вивчав основи ісламу в медресе (духовному училищі) при мечеті в Севастополі. Ймовірно, проходив лікування за профілем ментального здоров’я. Активно виступав у соціальних мережах із критикою путінського режиму та російської окупації Криму. Працівники ФСБ РФ, затримавши хлопця, застосовували щодо нього тортури електричним струмом з метою вибити з нього зізнання в інкримінованих злочинах. Після утримання в одиничній камері у СІЗО №2 в окупованому Сімферополі, Єнюкова перевели до Ростова-на-Дону; тим часом його родина зверталася до української влади з проханням включити його до списків на обмін.
Під час судових засідань Андрій Єнюков заперечував надані йому характеристики, сформовані на основі його закритих акаунтів у соцмережах, оскільки публічно своїми поглядами він не ділився. Участь у цих засіданнях через відеозв’язок із «Севастопольського гарнізонного військового суду» брали свідки, в тому числі таємні, а також співробітники ФСБ РФ; деякі з них заявляли, що писали скарги на акаунти Єнюкова до «органів», буцімто обурюючись змістом повідомлень, дехто ж свідчив, що хлопець чекав на те, що ЗСУ звільнять Крим, який знову буде українським.
У серпні 2024 року на черговому судовому засіданні Андрій Єнюков розповів, що з початку повномасштабного вторгнення до РФ «був під впливом емоцій та української пропаганди». Він уточнив, що не розміщував у Telegram усі записи, на яких ґрунтувалося обвинувачення, проте визнав адміністрування каналів «SS Galycina» та «Севастополь – Україна». Разом з тим Єнюков заперечив причетність до виготовлення «коктейлів Молотова» і заявив, що рюкзак з агітаційними листівками йому підкинули співробітники ФСБ РФ під час обшуку. На питання про мету підпалу пункту збору гуманітарної допомоги хлопець відповів, що це був «акт саботажу, викликаний невдоволенням через початок збройного конфлікту», і додав, що обвинувачення у теракті з боку ФСБ РФ видається йому перебільшеним, оскільки ніхто не постраждав. Частково він визнав провину.
10 жовтня перед оголошенням вироку в своєму останньому слові Андрій Єнюков сказав наступне: «Я не в тому становищі, щоб виправдовувати себе. Все, що я зробив, я зробив, назад нічого не змінити. Я б хотів, аби було взято до уваги, що від моїх дій ніхто не постраждав, крім мене самого».
#нам_пишуть
Запис Молодика з Севастополя відправили до російської колонії за «створення проукраїнського руху» спершу з'явиться на Голос Криму.