У середині листопада в Центрі національного спротиву повідомили, що російські окупанти запланували зимові збори членів дитячо-юнацького мілітарного руху «Юнармія» на полігонах в окупованому Криму, поруч із розташуваннями військових ЗС РФ, що проходять службу за контрактом. За задумом ініціаторів, це має пришвидшити адаптацію учасників «Юнармії» до реального війська та зробити вишкіл реалістичнішим. Втім, за наявним припущенням, загарбники просто використовують дітей і молодь з тимчасово окупованих територій України в якості живого щита для своєї армії.
Перед тим, наприкінці жовтня, в школах окупованого Криму активізувалося залучення російських військовослужбовців до проведення тематичних занять з учнями. Так, «росгвардійці» провели майстеркласи та тренування перед відбірковими змаганнями гри «Зарница 2.0», що мають відбутися в Криму: зокрема, «військові наставники» розробили детальний план підготовки за сімома провідними напрямками – знання історії Росії, надання першої допомоги, подолання воєнізованої смуги перешкод тощо.
У Феодосії ж на базі школи №17 для учнів цієї школи, а також шкіл №1, №4 і №10 у рамках всеросійської ініціативи «Діалог на рівних» за підтримки «управління освіти міської адміністрації» «за доброю традицією» відбулася зустріч із 18-20-річними вояками строкової служби 56-го гвардійського десантно-штурмового полку, розташованого в окупованому місті. Строковики відповідали на запитання старшокласників про службу в російській армії, організацію дозвілля у військовій частині, прийняття рішення про службу в десантних військах тощо. Перед тим молодики виступали на сцені підконтрольного окупантам міжнародного дитячого табору «Артек» перед «багатотисячної аудиторією дітей з понад 60 дружніх країн»: цей захід ініціювало міністерство просвіти та апарат президента РФ. В обох випадках до програми входила демонстрація прийомів рукопашного бою. Наразі окупанти проводять у деяких школах ТОТ АР Крим «практичні заняття з самооборони», де «викладачами» є учасники війни проти України: такі заняття планують проводити у всіх містах окупованого півострова, передусім у спортивних школах та закладах освіти з «кадетськими класами».
Одним з організаторів зустрічі російських строковиків-десантників з феодосійськими школярами став керівник кримської агітаційної бригади «Ураган», «ветеран десантних військ» Алєксандр Краса, який наразі займається «патріотичним вихованням молоді по всій республіці Крим». Очолювана ним агітбригада, що також іменує себе «десантною», почала своє існування після повномасштабного вторгнення РФ до України: відтоді ж вона проводить для кримських школярів «уроки мужності», а з 2023 року, спільно зі згаданим 56-м полком, – «патріотичні телемости» та зустрічі з окупаційними військовослужбовцями. За власним зізнанням, «агітбригада» налічує понад 50 учасників різного фаху віком від 18 до 26 років, переважно дівчат, і сприяє популяризації служби в російській армії, зокрема, у десантно-повітряних військах: у цьому їй допомагала заступниця командира роти з військово-політичної праці 56-го полку, гвардії капітан Анна Жумаєва.
Прикметно, що сам Алєксандр Краса, який наразі є помічником командира вказаного полку з військово-політичної підготовки, проходив військову службу ще в 1980-х роках, у совєтській армії, а до початку повномасштабної війни займався в окупованому Криму «екоактивізмом»: мешкаючи в Кам’янці (Сімферополь), він переймався проблемами цього житлового масиву, протидіючи роботі місцевого заводу з переробки сміття. Певною мірою біографія Краси збігається з іншим одіозним феодосійцем – Алєксандром Таліповим, чию злочинну діяльність з переслідування мешканців Криму – носіїв проукраїнських та/або антивоєнних поглядів ми висвітлювали нещодавно. До проведення спільної діяльності з окупаційним військовим контингентом у Феодосії, Алєксандр Краса заснував колектив з 25 осіб під назвою «Зведена рота творчих людей міста Сімферополя», який під патронатом «голови адміністрації Сімферополя» Міхаіла Афанасьєва піднімав бойовий дух російських вояків. За «активну громадянську позицію» Краса та ще 13 «військово-патріотичних працівників» отримали подячні листа від «заступника голови адміністрації Сімферополя» Ісляма Усєінова.
Ясна річ, самі представники «влади» Криму не лишаються осторонь мілітаризації місцевого підростаючого покоління. Так, 26 жовтня в ефірі підконтрольного російським окупантам телеканалу «Миллет» «голова комітету державної ради республіки Крим з питань патріотичного виховання та молодіжної політики» Алєксєй Зінчєнко похвалився, що на окупованому півострові «розвивається безліч форматів участі молоді в підтримці російських військових, що виконують завдання в рамках “спеціальної військової операції” (так в РФ назвають війну проти України – авт.), та їхніх родин». За словами Зінчєнко, наразі по ТОТ АР Крим «зонально поширені точки збору патріотично налаштованих небайдужих молодих людей, що плетуть там маскувальні сітки, пишуть листи [на фронт], збирають гуманітарну допомогу». Крім цього, «чиновник» повідомив, що у 2023 році з ініціативи очолюваного ним «комітету» було запущено гурток 3D-моделювання, де передусім друкуються вироби на благо учасників війни проти України – «причому з метою як їхнього захисту, так і постачання певних деталей на запит військовослужбовців». Разом з тим стало відомо, що подібний «інтенсив повітряно-інженерної школи» відбувається у «Сімферопольській академічній гімназії», що до російської окупації Криму була закладом з українською мовою навчання.
Пізніше, в середині листопада, Зінчєнко повідомив про спільну зі своєю заступницею Аріною Морєнєц зустріч із їхнім «наставником» – «депутатом Державної Думи РФ від республіки Крим» Константіном Бахарєвим, сином і наступником редактора антиукраїнської газети «Крымская правда» Міхаіла Бахарєва.
Ще за часів українського суверенітету над Кримом Бахарєв-старший називав українську мову «мовою черні», публічно мріяв про «повернення» Криму до «батьківщини-Росії» та заявляв, що жодних українців не існує, оскільки вони «є частиною російського народу та розмовляють діалектом російської мови». Перманентна антиукраїнська риторика не заважала Міхаілу Бахарєву займати високі пости в регіональній владі: в 1990-х рр. він очолював постійну комісію Верховної Ради АР Крим з питань засобів масової інформації та зв’язків з громадськістю, у 2006–2010 рр. був заступником голови ВР АР Крим, а з жовтня 2011 року очолював республіканський преміальний комітет; між тим у 2007 році він був удостоєний звання заслуженого журналіста АР Крим. У жовтні 2009 року Міхаіл Бахарєв отримав путінський орден Дружби за «великий внесок у розвиток культурних зв’язків з РФ, збереження та популяризацію російської мови та культури».
Раніше, у 2007 році, його син Константін, який є незгіршим за татуся українофобом, був нагороджений грамотою міністра оборони РФ за «активне сприяння у розв’язанні завдань, покладених на ЗС РФ» – яке, за словами самого Бахарєва-молодшого, полягало у шефстві «Кримської правди» над одним з кораблів ЧФ РФ у 1997–2007 рр. та його постачанні всім необхідним, «від харчів для особового складу до солярки, щоб вийти у море». У 2006–2014 рр. Константін Бахарєв був депутатом ВР АР Крим, деякий час займав посаду першого заступника голови та очолював постійну комісію з питань нормотворчої діяльності, організації праці ВР АРК та зв’язків з громадськістю, входив до Партії регіонів; після російської окупації Криму став членом партии «Единая Россия», «заступником голови державної ради республіки Крим», до 2016 року був її «депутатом», після чого пішов на «підвищення» в російську Держдуму. «Константін Міхаілович завжди приділяв особливу увагу реалізації молодіжних ініціатив. Особисто моє знайомство з ним і перші проекти під його кураторством реалізовані у далекому 2015 році, коли я ще сам був студентом. За майже вже 10 років Константін Міхаілович, як і раніше, слухає й чує молодь, готовий ділитися своїм досвідом та допомагати їй у реалізації ідей, які несуть реальну користь кримчанам, у тому числі й молоді», – вихваляє свого «наставника» сьогоднішній очільник кримського «комітету патріотичного виховання молоді» Алєксєй Зінчєнко.
Крім залучення сумнівних «аніматорів» на кшталт згаданого вище Алєксандра Краси до «військово-патріотичного виховання» в окупованому Криму, періодично воно набуває відверто гротескних елементів. Так, на початку жовтня в сімферопольській школі №5, якій окупанти присвоїли ім’я 85-го гвардійського гаубичного артилерійського Сімферопольського червонознаменного полку, було урочисто відкрито музейний майданчик під назвою «Блокпост російської армії в зоні проведення спеціальної військової операції». Ініціативу, куратором якої виступив підполковник у відставці, член комітету «кримського регіонального відділення російської спілки ветеранів» Євґєній Бочкарьов і яку підтримав сімферопольський «департамент освіти» в особі «заступниці голови» Натальї Матюхіної, було реалізовано коштом військовослужбовців 147-го гвардійського Сімферопольського червонознаменного, орденів Суворова, Кутузова та Алєксандра Нєвського самохідно-артилерійського полку до 80-річчя визволення Сімферополя від військ гітлерівської Німеччини.
У приміщенні вказаної школи презентовано експозицію, присвячену участі зазначеного 85-го полку в російській війні проти України: до неї увійшли «привезені з передової уламки збитих натівських снарядів, каски, шоломи та гільзи від куль». Окремим елементом експозиції став макет військового блокпосту, відтворений біля спортивного майданчика на території школи: в рамках «патріотичного виховання» та навчального курсу «Основи безпеки та захисту батьківщини» він має стати місцем проведення занять з учнями.
Крім цього, у школі №5 в листопаді планували відкрити тир для занять зі стрільби, якй не працював понад три десятиліття, а також додати до макета блокпосту муляж гаубиці. «У дворі школи облаштували контрольно-пропускний пункт, як на передовій. Всередині штабного приміщення – армійські двоярусні ліжка, мапа, а одразу біля виходу – комплект для дрона, кулеметні гнізда та БТР, який прикриває базу: це не реквізит, його доправили з військової частини. На чергування заступатимуть учні школи», – розповіли місцеві підконтрольні окупантам ЗМІ про експозицію, участь у відкритті якої також узяли «депутат Державної Думи РФ від республіки Крим» Міхаіл Шерємєт та представники РПЦ. Активну участь у мілітаризації учнів школи №5 бере її «директор» Дмітрій Прівєдьон, що хизується на телекамери у військовій формі.
Схожу ініціативу в середині жовтня реалізували в селищі Куйбишеве (Албат) Бахчисарайського району, де старий автобус школи, яку російські окупанти назвали на честь совєтського військового льотчика Ніколая Хрустальова, перетворили на «пересувний контактний музей» у рамках проекту «Дотик до подвигу». В експозиції було зібрано колекцію експонатів, пов’язаних із часів ІІ світовою війною – макети озброєння совєтську військову форму, муляжі нагород, предмети, пов’язані з подвигом Хрустальова, що загинув у 1941 році під час оборони Севастополя. Не обійшлося й без речей періоду «спеціальної військової операції» та «високопосадовця» на відкритті: в ролі останнього виступив «голова державної ради республіки Крим» Владімір Константінов.
Мілітаризація освіти в окупованому Криму охоплює навіть ті сфери життя, де вона не мала б бути присутня взагалі. Так, 14 жовтня в Керчі біля руїн фортеці до «кадетської присяги» були приведені 32 вихованці місцевого ліцею мистецтв (!). При цьому повідомляється, що у вказаному місці «у схожій атмосфері штандарт над фортом уперше було піднято 12 років тому» – тобто у 2012 році, ще до російської окупації Криму: інформацію про цю подію з’ясувати не вдалося. До того ж, підконтрольні окупантам ЗМІ повідомили, що в жовтні 2024 року «15-те покоління юних керчан присягнуло на вірність державі» – та тільки держави в цих поколінь різні. Цьогорічна церемонія, до слова, не обійшлася без священнослужителя РПЦ.
«Кадетським класом» у Керченському інтернаті-ліцеї мистецтв керує Олєґ Ґаркуша, який у 1991 році скінчив Луганське вище військове авіаційне училище штурманів за фахом «Інженер управління повітряним рухом командної тактичної авіації»: сьогодні, не маючи до авіації жодного стосунку, він позує перед телекамерами у формі совєтського авіатора. У 2012 році Ґаркуша був нагороджений дипломом міністерства освіти, науки, молоді та спорту АР Крим за результатами участі в конкурсі «Вихователь інтернатного навчального закладу – 2012»: можливо, саме тоді він приводив своїх вихованців до присяги, тоді ще Україні. Того ж року майбутній колаборант був нагороджений грамотою виконавчого комітету Керченської міської ради.
Те може залишитися без уваги те, що в цьому матеріалі вже двічі було згадано представників РПЦ, присутніх на тих чи інших заходах, спрямованих на мілітаризацію дітей в окупованому Криму. Ба більше – священнослужителі російської церкви не в останню чергу сприяють цим процесам: їхня участь у підготовці підростаючого покоління на окупованій території до війни проти України та інших держав на боці Росії заслуговує на окреме дослідження.
Поки що можна навести один актуальний приклад. На початку листопада стало відомо, що в сімферопольському мікрорайоні Кам’янка, учнів недільної школи при храмі РПЦ в ім’я святого Силуана Афонського залучають до «волонтерства», в тому числі на користь російських військових: родичі декого з цих дітей беруть участь у війні проти України. Участь у волонтерських заходах беруть представники «Спеціального гуманітарного центру Кримської митрополії РПЦ», які прямим чином допомагають російському військовому контингенту на окупованих територіях України, та засновниця благодійного фонду «Колыбель милосердия» («Колиска милосердя») Валєнтіна Тарасєнко. Діти з Кам’янки також залучаються до транспортування гуманітарної допомоги при церковному «гуманітарному центрі» на базі сімферопольського храму Державної ікони Божої Матері: його настоятелем є очільник відділу «Кримської митрополії РПЦ» з питань роботи з російськими військовослужбовцями та силовиками, засновник і голова «спеціального гуманітарного центру» Дмітрій Кротков, злочинну діяльність якого ми висвітлювали неодноразово.
У Севастополі ж місцевий «державний університет» спільно з «відділенням» російського товариства «Знание» навчає проведенню «патріотичної та мотиваційної роботи з молоддю» учасників війни проти України. Відповідну програму, зміст якої затверджується на федеральному рівні, було ініційовано міською «філією» російського державного фонду «Защитники Отечества», створеного торік за дорученням російського диктатора Владіміра Путіна: фонд очолює його двоюрідна племінниця, колишня заступниця міністра оборони РФ Анна Цивільова. Наразі підготовкою «ветеранів СВО», які викладатимуть у школах та дитячих таборах новий предмет «Основи безпеки та захисту батьківщини», займаються «гуманітарно-педагогічний інститут» та «інститут додаткової професійної освіти» «Севастопольського державного університету», які очолюють Іріна Авдєєва та Марія Большакова. Цього року «профільне» навчання пройшли 25 «ветеранів СВО».
Наостанок варто зазначити, що «військово-патріотичне виховання» на окупованих територіях України визначається російськими загарбниками як система заходів, що допомагає виховувати патріотизм у його російському розумінні, почуття обов’язку перед Росією, яку діти та юнаки на ТОТ мусять називати своєю вітчизною, та готовність захищати її інтереси будь-якої миті – в тому числі й піднімаючи зброю проти де-факто своєї держави, України. В процесі подібного «патріотичного» виховання підростаючому поколінню вкорінюються такі сумнівні «цінності», як лояльність до кремлівського режиму, пріоритет інтересів держави-окупанта над особистими, нетерпимість до порушень норм права та моралі – знов-таки, в їхньому російському тлумаченні.
Віталій СОЛОНЧАК, оглядач “Голос Криму”
ФОТО з відкритих джерел російської пропаганди
Запис Мілітаризація сфери освіти в окупованому Криму спершу з'явиться на Голос Криму.
