В анексованому РФ Севастополі вже понад п’ять років не можуть добудувати лікарню швидкої медичної допомоги. Як стверджує призначений Кремлем очільник міста, побудувати вчасно об’єкти медичного кластера заважають санкції – довелося заново переробляти проєкт, раніше розрахований на закупівлю та встановлення імпортного обладнання. Що відбувається, а також чи виробляють у Росії необхідне медичне обладнання, з’ясовували Крим.Реалії.
В анексованому Севастополі російська влада не може добудувати лікарню швидкої допомоги (ЛШМД). За словами російського очільника міста Михайла Развожаєва, знову перероблений проєкт має пройти держекспертизу протягом кількох місяців.
Імпортне медобладнання стало недоступним через санкційні обмеження
Влітку 2023 року стало відомо, що проєкт реалізувати неможливо через необхідність замінити раніше передбачену ним високотехнологічну «начинку» будівлі. Імпортне медобладнання стало недоступним через санкційні обмеження. Заміна ж потребує перегляду інженерних мереж усередині приміщення, вентиляційної системи і, як повідомив Развожаєв у грудні 2025 року в інтерв’ю телеканалу «Россия 24», навіть дверних прорізів.
«Заміна будь-якого апарата – це інша розетка, інша вентиляція, інша ширина дверей. Усе це треба переробляти. Але краще зробити з урахуванням усіх ризиків і отримати об’єкт, що працює, ніж формально здати будівлю, яка ніколи не запуститься», – сказав російський очільник Севастополя наприкінці минулого року.
Зараз Развожаєв заявив, що нове обладнання остаточно узгоджене з російським Міністерством охорони здоров’я.
«До 20 березня ми маємо остаточно завантажитися з новим, переробленим проєктом в експертизу, і постараємося в найближчі два місяці з експертизи вийти, щоб можна було вже повномасштабно розгортати роботи всередині будівлі лікарні швидкої медичної допомоги», – повідомив очільник міста.
Закінчувати роботи на фасаді та покрівлі будівельники можуть і зараз, додав російський чиновник, а ось внутрішні роботи без затвердженого списку обладнання були неможливі.
2 березня Михайло Развожаєв провів у Москві робочу зустріч із міністром будівництва та ЖКГ Росії Іреком Файзулліним, на якій обговорювалися питання будівництва медкластера в Севастополі. Про подробиці розмови не повідомлялося.
Зроблено в Росії?
Михайло Развожаєв згадав про необхідність заміни через санкції імпортного обладнання на російське. Яке це обладнання і чи виробляють його в Росії?
Стандарт оснащення ЛШМД та її відділень регламентується наказами МОЗ РФ, зокрема №388н, і містить обов’язкове обладнання для діагностики, реанімації та надання екстреної допомоги: електрокардіографи, дефібрилятори, апарати ШВЛ, монітори пацієнта, укладки для надання першої допомоги та операційні блоки.
Стандарти також враховують вимоги до автомобілів ШМД класу B і C, забезпечуючи можливість надання допомоги протягом 20 хвилин 2023 року.
У ЛШМД мають бути відділення/кабінети/палати:
- клініко-лабораторної діагностики;
- електрокардіографічного дослідження;
- комп’ютерної томографії;
- ультразвукової діагностики;
- ендоскопії;
- передопераційної підготовки;
- реанімації та інтенсивної терапії;
- динамічного спостереження;
- швидкої медичної допомоги короткострокового перебування.
Наказом затверджено списки необхідного обладнання для кожного кабінету, відділення або палати. Це десятки та сотні позицій – різні апарати, пристрої та пристосування. Раніше часто використовувалося імпортне медобладнання.
Наприклад, як пишуть російські ЗМІ, в країні використовують широкий спектр комп’ютерних томографів (КТ) від провідних світових виробників (Siemens, GE, Philips, Canon) та активно впроваджують китайські (Neusoft, United Imaging) та російські моделі (ADVIN, «Сакура»). Найбільш поширені 16–64-зрізові апарати, а в експертних центрах – 128–256-зрізові.
При цьому російські томографи ADVIN (серія VENTUM) виробництва «АДВІН Смарт Фекторі», як повідомляється, «призначені для високоточної діагностики. Вони забезпечують низькодозове сканування, підтримують 3D–реконструкцію, підходять для ангіографії та педіатрії, пропонуючи моделі на 32 та 128 зрізів». А томограф «Сакура» дозволяє отримати лише 16 зрізів.
У самій Росії немає повного циклу виготовлення всіх комплектуючих, особливо електроніки й точної механіки
На сайтах виробників не вказано, комплектуючі яких країн використовуються під час виготовлення томографів. У самій Росії немає повного циклу виготовлення всіх комплектуючих, особливо електроніки й точної механіки.
Схожа ситуація і з іншою медичною апаратурою. Багато чого виробляється в Росії, але програє закордонним аналогам за параметрами.
2020 року в інфекційній лікарні Севастополя встановили комп’ютерний томограф відомої американської корпорації General Electric – в обхід санкцій. Про це йшлося в розслідуванні Крим.Реалії.
2023 року в Росії наказом Росздоровнагляду дозволили ремонт медичної техніки без використання оригінальних запчастин – через небезпеку санкцій.
Наприклад, рентгенівські трубки для комп’ютерних томографів необхідно змінювати раз на півтора року, проте їхніми основними виробниками є компанії з Нідерландів, Німеччини, США та Японії, і в разі запровадження нових санкцій співпраця з ними може виявитися неможливою, зазначали у відомстві.
Багатостраждальний кластер
Севастополю гостро необхідні сучасні медичні об’єкти – матеріальна база наявних давно вже застаріла. У Севастополі на єдиному майданчику поблизу Фіолентовського шосе неподалік хутора П’ятницького планувалося побудувати три нові лікарні: онкологічний диспансер, лікарню швидкої медичної допомоги (ЛШМД) та нову інфекційну лікарню. Усе це дістало назву «медичний кластер».
Про будівництво цих об’єктів російська влада міста заявила 2014 року, 2015–го лікарні та диспансер були включені до російської Федеральної цільової програми (ФЦП). Інфекційну лікарню проєктували до 2019 року, кілька разів змінюючи проєкт і підрядників, але 2020–го відмовилися від її будівництва через брак фінансування.
2019 року було ухвалено рішення віддати об’єкти медкластера одному підряднику, як заявляла російська влада міста – «надійному» – дочці «Ростеху» компанії «РТ–СоцСтрой».
Контрольно-рахункова палата Севастополя зафіксувала, що станом на 1 січня 2023 року багатопрофільний лікувально-діагностичний корпус онкологічного диспансеру, за який підряднику виплачено аванс у сумі 1,1 млрд рублів, готовий на 7%. Відставання від графіка будівництва становить 15 місяців через низькі темпи виконання робіт.
Згідно з контрактом, підрядник мав здати лікарню швидкої медичної допомоги до кінця 2021 року, онкодиспансер – до кінця 2022 року.
У жовтні 2023 року Развожаєв заявив, що будівельні роботи на цих об’єктах завершать до кінця 2024 року, а 2025 року проводитиметься монтаж медичного обладнання.
Нічого зі сказаного і запланованого досі не виконано.
«Лікування на паузі». Як працює «прифронтова» медицина Криму
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
