За повідомленнями низки російських та кримських ЗМІ, у Криму почалася пора збирання врожаю пелюсток троянд і продуктів інших ефіроолійних культур. Через дуже теплу весняну погоду роботи почали на два тижні раніше, ніж зазвичай. Про це розповіли у російському Міністерстві сільського господарства Криму, назвавши 30 га (0,3 квадратних кілометри або прямокутну ділянку розміром 300 на 1000 метрів – КР) найбільшим трояндовим полем у Криму.
Як відомо, ніжні пелюстки троянд збирають на світанку. Роблять це вручну, щоб не пошкодити їхню ніжну структуру. Саме вранці вміст ефірних олій у квітах максимальний. Травневі заморозки пошкодили бутони троянди, це може знизити обсяги збору ефірної олії в анексованому Криму. Для отримання 1 літра трояндової олії потрібно до 4 тонн пелюсток. Збір врожаю ефіроолійних культур триватиме до початку серпня.
Де, як і навіщо вирощували ефіроноси у Криму до його анексії Росією? Які трансформації відбулися в галузі після 2014 року та чому немає позитивного розвитку? Чи сумісні естетична насолода квітами та природними маслами, а також експорт ефірних олій із Криму за кордон із прифронтовим становищем анексованого півострова? У цих та інших питаннях розбиралися Крим.Реалії за участі експертів.
«Прибутковий бізнес» союзного масштабу для радянської влади
Ефірні масла – багатокомпонентні суміші легких речовин, які утворюються в різних органах рослин і випаровуються при нормальних температурах. Галузі їх застосування різноманітні: косметика та парфумерія, виробництво медикаментів, кондитерське та лікеро-горілчане виробництво, харчова промисловість. Ефірна олія є основною складовою при лікуванні методом ароматерапії.
Початок кримської ефіроолійної галузі заклали у 20-х роках минулого століття. За радянських часів 70-80% ефіроолійної продукції галузі йшло на експорт. 1989 року в Криму під ефіроолійними культурами було зайнято 10192 га, у тому числі під трояндою – 1370 га, шавлією – 4023 га, лавандою – 4401 га. Вирощуванням ефіроносів займалися 28 господарств, у тому числі 6 спеціалізованих радгоспів-заводів, 13 колгоспів і 8 радгоспів. На експорт із Криму 1989 року було поставлено майже 30 тонн ефірних олій. Колишній СРСР так заробляв валюту…
Зник Радянський Союз, у лідери виробників ефірних олій вийшли Болгарія і Франція, а кримський комплекс, який залишився в Україні, як і раніше, вимагав значних державних субсидій, яких у незалежної республіки не було. Створення НВО «Ефірмасло» з центром у Криму та київським підпорядкуванням, спроби у 2008 році розробити концепцію розвитку галузі не покращили ситуацію. З державної галузь перейшла до малого бізнесу, зберігши при цьому бренд «Кримська троянда» і призвівши до занепаду однойменного селища-супутника колись всесоюзного сільськогосподарського гіганта.
«Кримська весна» не змінила ситуацію в ефіроолійній галузі
Створений Москвою на базі української однойменної наукової організації так званий «Науково-дослідний інститут сільського господарства Криму» після анексії півострова Росією привласнив та розпоряджається унікальною колекцією ефіроолійних пряно-ароматичних та лікарських рослин, веде каталог їх сортів та здійснює оптову і роздрібну торгівлю посадковим матеріалом.
Про відродження галузі в Криму Москва зважилася заявити публічно лише ближче до кінця 2021 року. Роком раніше, у лютому, на Кримському півострові створили «Науково-виробничу ефіроолійну асоціацію», сайт якої і сьогодні є лише однією сторінкою з картинкою та загальною інформацією. Тепер загальна площа всіх ефіроолійних насаджень Криму становить трохи більше 1600 га – це у шість із половиною разів менше, ніж у 1980-ті роки.
Жодної промислової лінії з переробки пелюстки троянди на олію у Криму немає Володимир Паштецький
«Троянди у Криму зараз дуже мало, в межах 30-50 гектарів. Її складно вирощувати, потрібні спеціалізовані тепличні комплекси та оригінальні сорти. Вона дуже вимоглива у перший місяць при пересадці. Якщо вдень 20-25 секунд листочок невкоріненої троянди залишається невологим, то він гине. І жодної промислової лінії з переробки пелюстки троянди на олію у Криму немає. Ставку зараз зроблено на лаванду, мускатну та лікарську шавлію, коріандр, аніс, м'яту та ісоп», – розповів російському порталу «Октагон.Крым» у травні 2022 року директор російського «Науково-дослідного інституту сільського господарства Криму» Володимир Паштецький.
Співзасновник створеної Москвою «Науково-виробничої ефіроолійної асоціації Криму», генеральний директор привласненої Росією косметичної компанії «Кримська троянда» Іван Гладун, у свою чергу підкреслив, що безпосередньо в Криму традиційно реалізується невелика кількість сировини.
Цінні кримські олії лаванди і троянди, а також екстракти та гідролати використовувалися у виробництві європейської парфумерії та косметики Іван Гладун
«Із вироблених кількох тонн олії лаванди в Криму продавалося лише близько 300 кілограмів. В основному цінні кримські олії лаванди і троянди, а також екстракти та гідролати використовувалися у виробництві європейської парфумерії та косметики. У Європу також йшли олії шавлії, які використовують у виробництві зубних паст та ополіскувачів, і коріандру – їх застосовують для ароматизації напоїв та різних ковбас», – наводить його пряму мову російське видання «Октагон.Крым». Поки що запиту від виробників федерального рівня на закупівлю кримської сировини ефіроолійної галузі не надходило, а виділяти великі дотації на вирощування цих культур у Криму федеральний бюджет не збирається.
За словами російської заступниці голови Ради міністрів – міністерки фінансів Криму Ірини Ківіко, «великий інтерес до кримської продукції мають арабські країни». Декілька кримських компаній вже підписали договори з представниками Об'єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ), а підприємство «Кримська натуральна колекція» успішно вийшло на ринок Казахстану, у планах – вихід на ринок Китаю. Як виявилося, була лише пробна партія, реалізована через китайські торгові інтернет-майданчики, оскільки реєстрація товару на ринку КНР коштує грошей. У 2023 році нібито налагодили постачання ефірних олій до Індії.
Занадто затратна справа змушує більшість аграріїв обмежитися збиранням та продажем сировини іншим Сергій Петелін
«На півострові чотири регіони – Бахчисарайський, Білогірський та Сімферопольський райони, а також округ Алушти – займаються цими цінними культурами. При цьому якщо підприємств, які спеціалізуються на вирощуванні, близько десятка, то повний цикл виробництва, від власної плантації до випуску готової косметики, має лише два. Занадто затратна справа змушує більшість аграріїв обмежитися збиранням та продажем сировини іншим», – розповів російському севастопольському порталу ForPost у 2022 році заступник міністра сільського господарства Криму, а сьогодні – перший заступник глави російської адміністрації Сімферопольського району Сергій Петелін.
Західні санкції не дозволяють говорити про широкий експорт, нарікав він, і за монополії на ринку кримським аграріям доводиться конкурувати з несподіваним «суперником»: розвиток ефіроолійної галузі, за словами Сергія Петеліна, стримує хімічна промисловість РФ, яка пропонує синтетичну сировину за нижчими цінами порівняно з вартістю натурального продукту.
Російська влада вважає, що за останні десять років у Криму ефіроолійне виробництво відродилося. На думку керівника створеного Росією Управління Федеральної служби державної статистики по Криму та Севастополю Ольги Балдіної, чверть усієї виручки російського бізнесу від продажу продуктів цієї галузі отримують у Криму.
ця сфера лягла на плечі малого бізнесу Ольга Балдіна
«Дуже цікавий факт, що одним з унікальних видів економічної діяльності малого бізнесу в Криму є вирощування ефіроолійних культур. Саме ця сфера лягла на плечі малого бізнесу, і виручка від цього виду діяльності становить понад чверть усієї виручки в країні. 2020 року ця цифра склала 26%», – цитує її квітневу заяву «РИА Крым». Серед російських лідерів ефіроолійної галузі Криму: ТОВ «Агрофірма Тургенєвська», АТ «Компанія «Кримська Троянда» та «Алуштинський ефіроолійний радгосп-завод».
У Криму переходять на вирощування коріандру та «квітковий» туризм
Оскільки вирощувати троянд і лаванди стало невигідним без вливань із державного бюджету, у Криму збільшуються площі під коріандр.
Обмеження, які запроваджуються на наш експорт з боку Європи, обмеження на платежі, зробили цю галузь непростою Олексій Мішин
«І кока-колу роблять з кримського коріандру, вибачте. Це не жарт, це один з інгредієнтів, який використовується при її виробництві. Коріандрова олія є унікальною тим, що легко поділяється на ароматичні компоненти. З нього виходить більше 20 таких яскравих ароматів, як запах конвалії або суниці. Тому його дуже цінують у парфумерній та косметичній промисловості. Спочатку основний споживач ефірних олій, які виробляються в Криму, був за кордоном. Вона йшла на експорт майже в повному обсязі. І досі ми шукаємо можливість продати, а вони купити. …Обмеження, які запроваджуються на наш експорт з боку Європи, обмеження на платежі, зробили цю галузь непростою. Але потреба на європейському ринку в нашій ефіроолійній продукції все одно існує. І є позиції, які вони не можуть закрити, навіть якби дуже хотіли», – наголосив у липні 2023 року голова «Науково-виробничої ефіроолійної асоціації Криму» та власник ТОВ «Агрофірма Тургенєвська» Олексій Мішин.
Цвітіння ефіроолійної троянди та лаванди щорічно приваблює десятки тисяч туристів, проте з 2023 року в одній з агрофірм Криму планували розвивати новий напрямок: крім фотоекскурсій вирішили відкрити спеціальну лабораторію, де гостям розповідатимуть про цілющі властивості трав і показуватимуть способи приготування цілющих чаїв. Про це Олексій Мішин заявив у програмі «Що таке квітково-промисловий туризм?» у студії російського «Радио-Крым».
Ані російська влада півострова, ані ефіроолійні підприємці Криму при цьому не заявляють про те, яким чином забезпечуватиметься безпека «квіткових» туристів у «прифронтовому регіоні».
Експерт: російська ефіроолійна галузь у Криму залишається «замком на піску»
Колишній постійний представник президента України в АР Крим, професор міжнародного права, експерт Асоціації Реінтеграції Криму Борис Бабін на прохання Крим.Реалії прокоментував ситуацію, що складається в ефіроолійній галузі анексованого Росією Криму, відповівши на запитання про те, чи є вона «тягарем», який влада тягне за інерцією, чи реальним перспективним сектором для інвестицій та подальшого експорту конкурентної продукції.
Повноцінно переробляти на півострові отриману сировину окупанти не можуть. Тому ефіроолійна індустрія стала у Криму класичним «замком на піску» Борис Бабін
«Ефіроолійна галузь тривалий час зберігала своє існування в окупованому Криму завдяки накопиченому Україною до 2014 року людському та науковому потенціалу, обладнанню, технологіям, сортовій базі лаванди, троянди та шавлії, а також дуже компактному положенню і відносно недешевому кінцевому продукту. Саме такі властивості ефіроолійної продукції дозволяють її теперішнім виробникам переміщувати кримські ефірні олії не лише до Росії, а й до окремих третіх країн, найчастіше приховуючи регіон походження. Оскільки, на відміну від самих ефірних олій, кримські потужності з виробництва з таких олій косметичної продукції обмежені фізично і не отримали від колаборантів допомоги у вигляді креативного менеджменту, залишаючись уразливішими для санкцій, то повноцінно переробляти на півострові отриману сировину окупанти не можуть. Тому ефіроолійна індустрія стала у Криму класичним «замком на піску», – розповів експерт.
На думку експертів, висловлену раніше у розмові з журналістом Крим.Реалії, занепад сільського господарства загалом в анексованому Криму – реальність, яка має низку об'єктивних причин.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії . Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту : https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net . Також слідкуйте за основними подіями в Telegram , Instagram та Viber Крим.Реалії . Рекомендуємо встановити VPN .
