За роки російської анексії Криму переважна більшість кримських татар залишається тут проукраїнськи орієнтованою, попри зусилля російської влади із залучення їх у реалії «русского міра». Так вважає низка кримських експертів, з якими поспілкувався журналіст Крим.Реалії.
Напередодні 12-ї річниці невизнаного міжнародною спільнотою кримського псевдореферендуму російська влада анексованого Москвою Криму доручила в усіх закладах освіти організувати та провести «святкові заходи», присвячені так званій «кримській весні».
ЗМІ намагалися показати «райське життя» кримських татар в анексованому Криму Кримський правозахисник
«Російська влада в Криму добре знає ставлення кримськотатарського народу до цієї події, тому перед цим намагалася всіляко продемонструвати свою нібито лояльність до кримських татар, місцева влада проводила колективні іфтари, а ЗМІ намагалися показати «райське життя» кримських татар в анексованому Криму. Але все це слабо спрацювало, кримські татари залишаються вірними своїм проукраїнським поглядам», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії один із кримських правозахисників на умовах анонімності.
За інформацією активіста міжнародного руху #LiberateCrimea з Криму, кримські татари 16 березня масово не відправили своїх дітей до дитсадків і шкіл, де відбувалися «святкові заходи» з нагоди річниці так званого референдуму.
Кримськотатарський народ у Криму залишається вірним своєму проукраїнському та проєвропейському вибору Активіст #LiberateCrimea
«З минулого тижня в усіх батьківських чатах були опубліковані повідомлення, щоб діти з’явилися до дитсадків і шкіл у формі, для дитсадків – білий верх, чорний низ. В усіх закладах освіти відбулись заходи, присвячені псевдореферендуму. Яким же було обурення організаторів, коли з’ясувалося, що явка кримських татар виявилася шокуюче низькою. Як і 16 березня 2014 року кримські татари проігнорували злочинний референдум, так і 16 березня 2026 року вони не відправили своїх дітей до шкіл і дитсадків, де їх би фотографували з російськими прапорами і забивали голову російською пропагандою. Чи це не доказ, що кримськотатарський народ у Криму залишається вірним своєму проукраїнському та проєвропейському вибору?» – розповів Крим.Реалії активіст на умовах анонімності.
Активіст зазначив, що для російської влади цей сигнал не залишився непоміченим.
«За інформацією мого джерела з окупаційного уряду Криму, туди вже надійшли сигнали про ситуацію, відповідальним за «кримськотатарське питання» доведеться пояснювати, чому їхня робота не дає потрібних окупантам результатів», – повідомив активіст.
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров заявляє, що ця ситуація демонструє переважання проукраїнських настроїв у кримськотатарському суспільстві в Криму.
Людиноненависницька політика РФ поширюється і на всю територію окупованого Криму Ільмі Умеров
«Відвідуваність, вірніше, різке зниження відвідуваності в школі у «день референдуму» свідчить про те, що у більшості кримських татар проукраїнські настрої не змінюються. Приклад із відвідуванням шкіл чудово передає цей показник. Людиноненависницька політика РФ поширюється і на всю територію окупованого Криму. Меджліс – представницький орган кримськотатарського народу, заборонений у квітні 2017 року. Тільки перемога України у війні, що активно триває, призведе до можливості відновлення території України та можливості реалізувати корінному народу право на самовизначення», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії заступник голови Меджлісу.
Президент Асамблеї кримських організацій (АКО) Ельвіс Чолпух вважає, що «з 2014 року багато навчальних закладів у Криму поступово перестали бути тим, чим вони мають бути за своєю суттю – простором науки, вільної думки та відкритого діалогу».
Російська система освіти не полишає спроб із дитячих садків виховати зручну та слухняну людину – homo sovieticus Ельвіс Чолпух
«Сьогодні – це інструмент пропаганди. Замість виховання вільнодумних людей, російська система освіти не полишає спроб із дитячих садків виховати зручну та слухняну людину – homo sovieticus. Людину, яка говорить одне, робить інше, а думає третє. Насправді цей експеримент нам добре знайомий із радянських часів. Тоді в школах та університетах теж транслювали те, що хотіла чути партія, а справжні розмови відбувалися вдома, за кухонним столом. Люди шукали правду, ловили хвилі Радіо Свобода, обговорювали між собою те, про що не можна було говорити публічно. Тому зниження відвідуваності шкіл серед дітей кримських татар у цей день важко вважати випадковістю», – розповів у коментарі Крим.Реалії експерт.
Президент АКО впевнений, що «для значної частини кримського суспільства, і особливо для кримців (кримських татар) – корінного народу півострова, 16 березня не є святом чи приводом для урочистостей».
Значна частина жителів Криму не сприймає спроби представити події 2014 року як свято Ельвіс Чолпух
«Ми добре пам’ятаємо, як минав цей день у 2014 році. Над містами літали гелікоптери, вулицями їздили БТРи, а на виборчих дільницях перебували озброєні «зелені чоловічки». Багато жителів тоді висловлювали свою незгоду з так званим референдумом символічним флешмобом. Люди залишалися вдома, смажили чебуреки і таким чином бойкотували голосування. Цей день пов’язаний із подіями, що призвели до окупації Криму Росією та до подальших системних репресій проти кримських татар. І цілком зрозуміло, що багато батьків не хочуть, аби їхні діти ставали частиною пропагандистських заходів. Подібні ситуації ще раз показують, що значна частина жителів Криму не сприймає спроби представити події 2014 року як свято і намагається зберігати свою позицію навіть в умовах тиску. І це важливий сигнал про те, що пам’ять про ті події та ставлення до них у кримському суспільстві залишаються зовсім іншими, ніж це намагається представити російська пропаганда», – зазначив експерт.
Крим – «територія страху» та випробувальний полігон для репресій
У лютому 2014 року озброєні люди у формі без розпізнавальних знаків захопили будівлю Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, а також сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу референдум про статус Кримського півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на цьому заході. Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Після російської анексії українського Криму внаслідок проведеної Кремлем дискримінаційної політики з Кримського півострова стали масово виїжджати кримські татари. Особливо цей процес посилився з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За оцінкою лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, загалом Крим покинуло близько 50 тисяч кримських татар, приблизно чверть від загальної кількості кримськотатарського народу, що проживав на півострові.
«Кримська промова» Путіна: хроніка окупації, 18.03.14
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
