В анексованому РФ Криму на тлі поглиблення енергетичної та паливної криз почастішали обшуки у будинках кримських татар. Про це повідомив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Крім того, днями на півострові оголосив про припинення своєї діяльності громадський рух «Кримська солідарність». Це сталося після того, як Міністерство юстиції Росії наприкінці червня внесло його до реєстру «іноземних агентів». Як пов'язані переслідування з гуманітарною ситуацією в Криму? Хто з місцевих жителів перебуває у групі ризику? І чи намагається підконтрольна Росії влада Криму приховати інформацію про реальний стан справ на Кримському півострові?
Про це ведуча Радіо Крим.Реалії Олена Бадюк поговорила з Ескендером Барієвим, головою правління Кримськотатарського ресурсного центру і членом Меджлісу кримськотатарського народу, та Денисом Чистіковим, заступником постійного представника Президента України в Автономній Республиці Крим.
Посилення контролю
На тлі енергетичної та паливної кризи російські силовики посилюють заходи безпеки та контролю на Кримському півострові, розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії голова Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв. Після атак ЗСУ силовики активніше шукають людей, яких підозрюють у співпраці з українськими спецслужбами, зазначив Барієв.
«Нам відомо про те, що особливо у місцях компактного проживання кримських татар вони (російські силовики – КР) ночами встановлюють автомобілі із прослуховуючою технікою для того, щоб контролювати, хто, можливо, намагається спілкуватися з проукраїнськими силами, з проукраїнськими громадянами, тобто з підконтрольною Україні територією», – сказав Ескендер Барієв.
Через тривалу відсутність електроенергії та водопостачання на півночі Криму люди звідти виїжджають до центрального Криму, до Сімферополя та Севастополя, де також застосовуються віялові відключення світла, розповідає Барієв. На цьому тлі, стверджує Барієв, з'являються публікації, в яких представників кримських татар намагаються пов'язати зі збереженням безпілотників або співпрацею з українською стороною.
«Є інформація про те, що намагаються звинувачувати зокрема представників кримських татар. З'являється інформація в медіа про те, що кримські татари нібито зберігають БпЛА у своїх теплицях і таке інше», – розповів Ескендер Барієв.
СІЗО для інкомунікадо
Російські силовики дуже активно продовжують затримувати людей. Причому неважливо, яким чином Ескендер Барієв
За цих умов, вважає голова Кримськотатарського ресурсного центру, особливо важливою стає взаємодопомога між жителями півострова – підтримка сусідів і родичів, які опинилися без світла чи води. За його словами, гуманітарні проблеми та посилення репресій сьогодні розвиваються паралельно, посилюючи тиск на жителів анексованого Криму. Одним зі способів тиску та політичних репресій Барієв називає практику затримання людей і утримання їх у статусі інкомунікадо.
«Вони (російські силовики – КР) дуже активно продовжують затримувати людей. Причому неважливо, яким чином. Можуть затримати під час руху на автомобілі, можуть приїхати на роботу, можуть затримати після того, як дружина відвела дитину до школи, або після обшуку. А потім вони відмовляються визнавати, що люди були затримані і що вони перебувають у них. І тут ми якраз говоримо про ситуацію, коли люди перебувають у статусі інкомунікадо», – розповів Ескендер Барієв.
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, нещодавно з'явилася інформація про спеціальний блок у Сімферопольському СІЗО №2, де на третьому поверсі виділено 20 камер, у яких утримують політичних в'язнів без зв'язку із зовнішнім світом. За підрахунками організації, мова може йти приблизно про 56 затриманих.
«Камери забиті політичними». Куди в анексованому Криму зникають цілі сім'ї?
Саме там перебуває подружня пара Олег Платонов та Наталя Полюх, розповів Ескендер Барієв. Їх російські силовики затримали у квіті 2025 року. Причому Наталю Полюх затримали після того, як вона відвела дев'ятирічну дитину до школи. Дитину забрали до притулку, і лише через кілька місяців родичі змогли забрати її. Про цю сімейну пару досі нічого не було відомо.
«Наші достовірні джерела повідомили, що вони перебувають у СІЗО №2. І це дуже важливо. Тому зараз ми дуже активно починаємо працювати над тим, щоб окупанти визнали, що вони дійсно перебувають там», – сказав Ескендер Барієв.
Солідарності більше немає
21 липня стало відомо, що громадський рух «Кримська солідарність» припинив свою діяльність після внесення його російським Мін'юстом до реєстру «іноагентів». Рух опублікував відповідну заяву. У «Кримській солідарності» назвали це рішення політичним актом тиску, спрямованим на дискредитацію руху та посилення тиску на незалежну громадську ініціативу.
«Кримська солідарність» з'явилася після початку масових переслідувань у Криму в 2014 році та об'єднала журналістів, правозахисників, родичів політичних ув'язнених і самих активістів, які документували порушення прав людини, розповів про рух заступник постійного представника Президента України в Автономній Республіці Крим Денис Чистіков. Припинення діяльності руху стало результатом багаторічного переслідування з боку російської влади, зазначив він.
Спочатку заборонили учасникам виходити до судів, потім почали погрожувати адміністративною та кримінальною відповідальністю Денис Чистіков
«Спочатку заборонили учасникам виходити до судів, потім почали погрожувати адміністративною та кримінальною відповідальністю. Під час різних національних заходів, зокрема в День депортації кримськотатарського народу (18 травня – День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу), попереджали, що якщо будуть якісь акції, то також притягатимуть до адміністративної або кримінальної відповідальності», – сказав Денис Чистіков.
І ці погрози виявилися реальними. Серед політв'язнів є й учасники «Кримської солідарності».
«Це Амет Сулейманов, Вілен Темір'янов та Руслан Сулейманов. Також слід зазначити, що вони затримують уже й жінок. Є представниці кримськотатарської спільноти, які також були внесені до реєстру іноземних агентів. Деякі з них є родичками політв'язнів, чотирьох жінок затримали і вони також перебувають у ув'язненні», – сказав Денис Чистіков.
Шпигуноманія на тлі кризи
На тлі ударів по російських військових об'єктах у Криму підконтрольна Росії влада посилює кампанію з пошуку «шпигунів» та людей, яких звинувачують у співпраці з українськими спецслужбами, розповідає Чистіков. Подібні повідомлення з'являються майже щотижня і, на його думку, використовуються для пояснення того, що відбувається на півострові.
«Таким чином вони намагаються перевести увагу з того, що самі не можуть врегулювати ситуацію, на нібито втручання України. Мовляв, поруч із вами перебувають люди, які передають інформацію, і саме через них ви зараз опинилися у такому становищі», – сказав Денис Чистіков.
Роберт Бровді: «Перепрошую за незручності». Тепер «Кримський рубильник OFF» проводять на півдні Криму
Одночасно російська влада намагається посилити недовіру всередині суспільства, щоб не допустити самоорганізації жителів. При цьому, як зазначає Чистіков, погіршення гуманітарної ситуації вже призводить до відкритих проявів невдоволення. За інформацією, жителі Армянська та Красноперекопська навіть виходили до адміністративних будівель, незважаючи на ризик притягнення до відповідальності.
«Навіть незважаючи на це ми бачимо, що через критичність ситуації, яку вони не можуть врегулювати на півночі Криму, в Армянську, Красноперекопську окремі люди навіть виходять до адміністративних будівель і висловлюють свою думку. Їх притягають до відповідальності, але, знову ж таки, такого не було довгий час, і це свідчить про критичність ситуації, яка існує зараз», – сказав Денис Чистіков.
Допомога буде, треба тільки почекати та помовчати
Майже через два місяці після початку кризових явищ російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявив про заходи підтримки, публічно не розкривши деталі. Відомо про плани виділити по 15 тисяч рублів тим, у кого не було світла понад 48 годин. Але чиновники, на думку Чистікова, не в змозі допомогти людям.
«Ми бачимо, що умовно вже майже два місяці минуло, і тільки цього тижня почалися якісь рішення і на республіканському рівні, і на федеральному рівні, які нібито мають вплинути на ситуацію. Але, знову ж таки, вони їх не називають, оскільки самі не знають, якими вони будуть», – сказав Денис Чистіков.
Перестиглі поля та гострий дефіцит пального: як Крим ризикує втратити рекордний урожай зернових
На тлі погіршення гуманітарної ситуації дії російської влади спрямовані на те, щоб максимально обмежити надходження інформації про те, що відбувається на півострові, зазначив Денис Чистіков.
«Вони нічого не озвучують і забороняють про це говорити, оскільки багато відгуків на їхні дії мають негативний характер. І цей голос не виходить назовні, він може з'являтися у коментарях у телеграм-каналах. Але, знову ж таки, у телеграм-каналах реакція на те, що говорить Аксьонов, критичні коментарі не існують довше 3-5 хвилин. Особливо коли відбуваються атаки на окупований Крим, такі коментарі живуть не більше однієї хвилини», – сказав Денис Чистіков.
Відсутність світла, бензину та зв'язку: дописувачі Аксьонова критикують його за замовчування проблем у Криму
Про те, що політичні переслідування та спроби залякати людей у Криму не припиняються, повідомив голова Меджлісу Рефат Чубаров. У себе на сторінці у фейсбуці він написав, що під час обшуків у будинках кримських татар російські силовики проводять так звані «профілактичні бесіди», справжньою метою яких є залякування не лише жителів цих будинків, а й усього кримськотатарського народу. Він закликав кримських татар не замовчувати факти репресій з боку окупантів. І зазначив, що кожен оприлюднений факт переслідування є важливим свідченням злочинної політики окупаційного режиму і водночас способом захисту тих, хто став його мішенню.
«Кримська солідарність» припинила роботу через політичний тиск
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
