14-16 лютого в німецькому Мюнхені відбулася 61 конференція з безпеки. Учасники ключового, на думку спостерігачів, події серед глобальних та актуальних проблем зосередилися і на війні Росії проти України. У підсумковому документі «Царській гамбіт», опублікованому організаторами форуму, Росії та її амбіціям присвячено окремий 5-й розділ. Як самостійні гравці у документі розглядаються не лише Кремль та США, а й Індія, Бразилія, Європейський Союз, країни Глобального Півдня та Африканського континенту. Російських представників на форум не запрошували. Ні «мюнхенська мова» Володимира Путіна 2007 року, ні війна Росії в Грузії 2008 року, ні російська анексія Криму в документах Мюнхена-2025 та його спікерів не згадуються.
- Що таке Мюнхенська конференція з безпеки?
- Про що йшлося на форумі 2025 року?
- Чому анексія Криму Росією у 2014 році незримо залишається на порядку денному форуму?
У цих та інших питаннях Крим.Реалії розбиралися разом із експертами.
Від Мюнхена-2007 до Мюнхена-2014 та Мюнхена-2022
Мюнхенська конференція – щорічна міжнародна конференція, що проводиться у столиці Баварії, місті Мюнхен (ФРН), кожного лютого із 1963 року. На форумі політики, військові та представники бізнесу, неурядових організацій, а також експерти з питань безпеки обговорюють актуальні теми поза дипломатичними та протокольними вимогами. Це найбільший у світі майданчик для обговорення таких питань.
Виступаючи на трибуні конференції Мюнхенської 10 лютого 2007 року, російський президент Володимир Путін вперше просунув ідею багатополярності світоустрою, протиставив Росію Заходу та розкритикував розширення НАТО, закликав до реформування системи безпеки з урахуванням «інтересів усіх», озвучивши амбіції Кремля на відновлення впливу та претензії на розширення свого територіального контролю.
У серпні 2008 року шляхом проведення військових дій на території сусідньої держави Росія сприяла сепаратизму грузинських територій – Абхазії та Південної Осетії. Кремль визнав їх «самостійними державами» та провів там відповідні невизнані у світі референдуми.
Україна вперше з'явилася окремою темою на 50 Мюнхенській конференції на початку 2014 року.
Тоді на форумі події, що відбуваються в Києві, назвали «політичною кризою», щодо якої висловлювалися американські та європейські, а також російські політики та експерти. Перші підтримали демократичні зміни, а другі звинуватили Захід у ескалації ситуації в Україні.
Лютий 2015-го було ознаменовано винесенням на порядок денний конференції тем «Війна на Донбасі» та «Аннексія Криму Росією».
Європа звинуватила Росію в агресії, Кремль у свою чергу обмежився заявами керівника МЗС про те, що Москва не несе відповідальності за «конфлікт» в Україні.
«Зелених чоловічків» та неправомірність дій Росії в українському Криму почали активно обговорювати на форумі. На конференції 2016 Росію визнали головною загрозою Європи. А форуми у 2020 році та у 2021 році проходили в онлайн-режимі через пандемію коронавірусу COVID-19. Агресія Росії в Україні стала постійною темою для обговорення на конференції із лютого 2022 року.
Поки що заяви… Дії будуть пізніше
Заступник спецпредставника президента США з Росії та України Джон Коул заявив, що Штати не відкидають потенційного членства України в НАТО або повернення до кордонів 1991 року. Про це високопоставлений посадовець розповів у коментарі Reuters в Мюнхені.
Віце-президент США Джей Ді Венс заявив, що Вашингтон може ввести проти Москви санкції та вжити воєнних кроків, якщо президент Росії Володимир Путін не піде на мирну угоду з Україною з довгостроковими гарантіями для цієї країни.
У Кремлі, коментуючи ці висловлювання, наголосили, що раніше таких формулювань у Москві не чули.
«Звичайно, ми розраховуємо на те, що ми отримаємо якісь додаткові роз'яснення», – заявив прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков.
Спецпредставник США з України та Росії Кіт Келлог під час виступу на конференції у Мюнхені зазначив, що зараз союзники України працюють над різними варіантами гарантій безпеки, але остаточне рішення – за Дональдом Трампом.
За його словами, однією з причин його візиту на Мюнхенську конференцію є обговорення з союзниками гарантій безпеки для України. Після цього Келлог поїде обратно до США та передасть ці ідеї Трампу.
Відповідаючи на запитання на конференції з безпеки в Мюнхені, він також заявив, що Україна, поза всяким сумнівом, буде за столом переговорів щодо завершення війни, розпочатої Росією проти цієї країни.
«Звичайно, що українці будуть за столом переговорів», – заявив Келлогг.
Пряма ж участь у переговорах представників ЄС, як випливає з його слів, не передбачається. За словами представника президента США, зараз він веде дискусії з європейськими лідерами та збирає їхні пропозиції, щоб європейські інтереси теж були враховані під час переговорів.
Президент України Володимир Зеленський на Мюнхенській конференції запропонував створити спільні Збройні сили Європи за участю української армії.
«Багато лідерів говорили про те, що Європі потрібна власна армія – Армія Європи. Я вважаю, що цей час настав. Збройні сили Європи мають бути створені…» – підкреслив український президент.
Угода щодо мінеральних копалин, яку пропонували Сполучені Штати, була не готова. Так президент України Володимир Зеленський прокоментував на прес-конференції в Мюнхені 15 лютого повідомлення про те, що відмовився підписувати документ.
Вже 16 лютого Держсекретар США Марко Рубіо заявив в інтерв'ю CBS News, що і Україна, і представники Європи будуть запрошені до процесу переговорів щодо завершення російсько-української війни.
Президент Франції Емануель Макрон 17 лютого у Парижі зібравєвропейських лідерів на зустріч, повідомив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський під час обговорення у рамках Мюнхенської безпекової конференції 15 лютого. Також польський представник заявив, що європейські країни не створюватимуть єдиної армії у відповідь на погрози з боку Росії.
Крим – це Україна, і він нікуди не подінеться – експерт
Крим.Реалії попросили прокоментувати підсумки цьогорічної Мюнхенської конференції та допомогти знайти «кримську тему» у виступах учасників та підсумках форуму президента Центру глобалістики «Стратегія XXI» (Київ) Михайла Гончара.
«Важливо не лише те, про що йшлося на конференції, а й те, про що не йшлося. Крим відсунутий із глобального порядку денного, який зараз намагаються переформатувати США під керівництвом Дональда Трампа. Але Крим нікуди не подінеться, бо з нього все почалося, їм усе й завершуватиметься. Хоч би як кому хотілося торгувати чужими територіями, позиція України тут буде незмінною: Крим – це Україна. І Гельсінський заключний акт НБСЄ 1975 року ніхто не скасовував, незважаючи на його ігнорування з боку США під приводом так званих «земних реалій». США в період другої каденції Дональда Трампа знову вийшли із кліматичної угоди. Цікаво, чи готові у Вашингтоні дезавуювати свій підпис під Гельсінським заключним актом? На тлі «зазіхань» США на Гренландію та Канаду, в контексті «недопущення» Китаю в Арктику, чомусь не порушується питання про повернення під юрисдикцію США незаконно анексованого Росією 1924 року американського острова Врангеля у східному арктичному секторі…» – підкреслив співрозмовник.
Професор кафедри міжнародних відносин Національного авіаційного університету (Київ), політолог-міжнародник Максим Ялі також не вважає, що Мюнхен-2025 став завершенням «кримського кейсу».
Ще рано говорити про щось, все виглядає для нас ще дуже тривожним. Ні, розгляд кримського кейсу не завершився. Адже у 2007 році Володимир Путін де-факто оголосив гібридну війну Заходу і заявив про свою рішучість у руйнуванні чинного «американоцентричного світового порядку». 2025 року ми не говоримо, що його мета вже реалізована, тим більше що в заявах ні Путіна, ні навіть Трампа про це не йшлося. Так, ми бачимо, що адміністрація Дональда Трампа сьогодні акцентує на готовності йти на певні компроміси з Росією, і що Україні також нібито доведеться йти на «компроміси», зокрема територіальні. Але поки що вимога визнати анексію Криму не звучала. І, мабуть, незважаючи на те, що Кремль прагне досягти цього, навряд чи американський президент вимагатиме визнати «нові російські кордони». Це стало б «стовідсотковою поразкою», а не перемогою і дало б привід для критики, яку використовуватиму його конкуренти на попередніх виборах до американського конгресу через два роки», – заявив Максим Ялі журналісту Крим.Реалії.
На його думку, здається, що Трамп намагається домовитися з Путіним в обхід України та Європейського Союзу, але все ще може змінитися з точністю до навпаки, якщо Путін вимагатиме і наполягатиме на тих умовах, які він висунув минулого літа: Україна має визнати анексію не лише Криму, а й чотирьох областей, включаючи Запорізьку та Херсон.
Мюнхен-2025 – не переговори, це поки що розвідка боєм – експерт
«Мюнхен-2025 – тільки перший раунд і то не переговорів, вони ще не починалися, а «розвідки боєм». Звісно, висунуто максимально можливі умови з кожної із сторін. Ми не знаємо ще до яких «компромісів» Трамп змушуватиме Росію, хоча певні заяви вже звучали з боку віце-президента Венса про нові санкції», – зазначив експерт.
Михайло Гончар наголосив на майбутній ролі Європи в процесі примусу Росії до миру.
«Мюнхен 2007 року – це відкрите оголошення Росією війни Заходу, яке, однак, на Заході не зрозуміли чи не захотіли зрозуміти. І це не так пряма військова агресія, як підривна діяльність проти ключових західних країн зсередини. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в 2022 році все ж таки пробудило Європу, але тільки успіх Дональда Трампа і «трампістів у США» в цілому з їхнім дрейфом у бік автократій змусило Європу, що прокинулася, діяти під час Мюнхенської конференції цього року. Мюнхен-2025 не став повтором «Мюнхена-1938» («мюнхенський договір» 1938 року, який дозволив гітлерівській Німеччині анексію частини Чехословаччини та поділ цієї країни – КР) і в цьому сенсі. Отже, «Коаліції рішучих у Європі» слід переходити до контрнаступу, активізувавши підтримку України аж до прямої військової допомоги!» – упевнений Михайло Гончар.
Максим Ялі вважає, що війна поки не завершилася, тим більше Мюнхеном, і наступне слово за Європою.
«Ми зараз бачимо і консолідацію наших європейських союзників. Макрон у понеділок організував зустріч лідерів ЄС якраз з питання перших кроків політики Дональда Трампа щодо України, у тому числі про те, що США намагаються залишити Європу поза переговорами. І Європа тут не промовила останнє слово. Президент Зеленський не підписав той договір, який запропонувала адміністрація Трампа щодо рідкісноземельних металів. Ще рано говорити про якісь певні висновки. Пам'ятаємо також кейс, яким Трамп намагався домовитися також з Кім Чен Ином. Путін також розуміє, що за чотири роки все може змінитися, якщо наступним президентом стане демократ. Тому період наближення мирної розв'язки і процес буде набагато довшим і складнішим, ніж ми собі можемо уявити. Тепер у США говорять про необхідність 180 днів. Впевнений, що це не останній дедлайн», – заявив Максим Ялі.
Глобальний світ не лише поляризується, погляди на багатополярність все більш різні у глобальних гравців. Спікери Мюнхенської конференції у 2025 році констатували, що в таких умовах все важче адаптувати існуючий порядок мирним шляхом, уникати нових перегонів озброєнь, запобігати насильницьким конфліктам усередині та між державами, забезпечувати більш інклюзивне економічне зростання та спільно боротися із спільними загрозами.
«2025 рік покаже … чи стане світ ще більш розділеним, ніж зараз», – так йдеться у заключному звіті форуму, який відбувся в Баварії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
