У Москві заарештували та звинуватили в державній зраді кримчанина Олександра Качкуркіна. До цього його видворили з Казахстану та затримали безпосередньо в літаку, коли борт приземлився в Росії. Державна зрада, в якій звинувачують кримчанина, нібито пов’язана з грошовими переказами в Україну. Чому так сталося, що Качкуркіна видворили з Казахстану? Який вирок загрожує кримчанину? І хто може бути в небезпеці, перебуваючи навіть не в Росії, а в інших дружніх їй країнах?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Андрієм Яковлєвим, керуючим партнером адвокатського об’єднання «Амбрелла» та з Олегом Лісним, президентом аналітичного центру «Політика».
Олександр Качкуркін – 25-річний фахівець з інформаційних технологій. Про те, що Міщанський суд у Москві відправив його до СІЗО, повідомило російське державне агентство ТАСС. Подробиць воно не навело. Слухання відбувалися в закритому режимі. Правозахисний російський проєкт «Перший відділ» («Первый отдел») 1 лютого опублікував подробиці про долю затриманого.
За даними правозахисників, Качкуркін є громадянином України, народився і виріс у Криму. Після анексії 2014 року йому, як і багатьом іншим жителям півострова, нав’язали російське громадянство – тоді він ще був неповнолітнім. Згодом, як стверджується, з політичних мотивів він переїхав із Криму до Казахстану. Качкуркін жив в Алмати та працював інженером і розробником у сфері інформаційних технологій. Повідомляється, що він, зокрема, співпрацював із компанією OpenAI – розробником мовних моделей GPT.
Від арешту до вислання – лічені години
Влада Казахстану, як випливає з документів, вивчених «Першим відділом», нещодавно притягнула його до адміністративної відповідальності за двома статтями. Перша – за перехід дороги в недозволеному місці та друга – за куріння кальяну в закритому приміщенні. «Перший відділ» стверджує, що обидва протоколи були сфабриковані.
На їх підставі суд ухвалив рішення про видворення Качкуркіна через нібито «неповагу до законів і суверенітету Республіки Казахстан». Уся процедура – від складання протоколів до самого видворення – тривала, як стверджується, лічені години, тоді як зазвичай вона розтягується на тижні та місяці.
Понад 1500 справ за «дискредитацію» армії РФ відкрито в Криму – Представництво президента України в АРК
Звинувачення в державній зраді, як пише «Перший відділ», пов’язане з грошовими переказами в Україну. Не повідомляється, чи визнає підозрюваний свою провину або сам факт переказів. За даними правозахисників, 10% усіх звинувачень у державній зраді, шпигунстві та конфіденційному співробітництві з іноземною державою 2025 року були пов’язані з переказами грошей в Україну.
Влада Казахстану не коментувала подію.
Ознаки політичного переслідування
Адвокат Євген Смирнов, якого цитує «Перший відділ», зазначив, що це випадок, коли видно використання правоохоронних органів і законів Казахстану для переслідування людей російськими силовиками. Змушені зафіксувати: Казахстан перестає бути безпечною і правовою державою навіть для громадян України, зазначив адвокат.
Вислання Качкуркіна з Казахстану до Росії має ознаки спланованої операції російських спецслужб і політичного переслідування, вважає керуючий партнер адвокатського об’єднання «Амбрелла» Андрій Яковлєв. Це видно зі звинувачення, каже адвокат.
«Переслідування тут очевидне, і очевидне порушення міжнародного права, оскільки та ж Конвенція про заборону катувань забороняє екстрадицію до тих країн, з яких особа прибула, якщо їй загрожує переслідування, зокрема за політичними ознаками. Тому тут можна говорити, що переслідування за політичними ознаками має місце», – наголосив Андрій Яковлєв.
Підтримка ЗСУ розцінюється як пасивний спротив Андрій Яковлєв
Російське громадянство Качкуркіна не визнає Україна. На момент підготовки матеріалу невідомо, чи знали в Казахстані про його українське громадянство. Росія ж жителів півострова розглядає як своїх громадян. На цій підставі й зажадала видачі, пояснює Яковлєв.
«Коли вони (Росія – КР) вже окупували територію, я вважаю, що це щось на кшталт асиміляційної політики, і тих осіб, які чинять активний або пасивний спротив, вони намагаються переслідувати. У цьому випадку підтримка ЗСУ ними розцінюється як пасивний спротив. Водночас вони створюють такий охолоджувальний ефект на території Криму», – вважає Андрій Яковлєв.
Суд РФ почав розглядати справу проти жительки Ялти за донати на дрони для ЗСУ – ФСБ
Юрист зазначає, що в цій ситуації дії української сторони були обмежені, оскільки рішення ухвалювалося без її участі. При цьому він вказує на необхідність офіційних запитів і роз’яснень щодо процедури екстрадиції.
Ніхто не очікував, що Казахстан поводитиметься в руслі російської політики й очевидно співпрацює з російськими спецслужбами Андрій Яковлєв
«Я думаю, що Україна не змогла б нічого зробити, оскільки ніхто не очікував, що Казахстан поводитиметься в руслі російської політики й очевидно співпрацює з російськими спецслужбами», – сказав Андрій Яковлєв.
У подібних ситуаціях, каже Яковлєв, важливі оцінки з боку наднаціональних структур і формування єдиних підходів до випадків, де є ознаки політичного переслідування. На його думку, без таких рішень країни можуть посилатися на невизначеність правового поля.
«На мій погляд, необхідно, щоб якісь міждержавні органи, припустімо, Європейський Союз або Європарламент, ухвалили рішення й дали оцінку про неприпустимість такого переслідування», – сказав Андрій Яковлєв.
Рекомендації юриста
Яковлєв також згадує практику заочних вироків і ризики для людей, які можуть не знати про такі рішення. За його словами, у разі поїздок за кордон це може призвести до затримань за запитом Росії. Він вважає безпечнішим перебування в країнах, де суди орієнтуються на міжнародні конвенції та враховують ризик катувань або порушень прав людини.
Перша рекомендація – в жодному разі не їздити ні до Російської Федерації, ні до країн Співдружності, так званої СНД Андрій Яковлєв
«Перша рекомендація – в жодному разі не їздити ні до Російської Федерації, ні до країн Співдружності, так званої СНД, або країн, які там суміжні, припустімо. Навіть є у нас країни, які висловлюють симпатію до Російської Федерації в Європейському Союзі», – сказав Андрій Яковлєв.
Друга рекомендація – стежити за тим, яку інформацію силовики зможуть знайти в особистих соціальних мережах.
«Це інформаційний контент, за яким перевіряють особу. Причому не тільки те, що в тебе є, а й чого в тебе немає. Очевидно, якщо в тебе немає Z–контенту, то ти вже перебуваєш під підозрою», – сказав Андрій Яковлєв.
«Місцеперебування… відоме». Куди в анексованому Криму зникають люди?
Він також говорить про важливість негайного оскарження дій влади, залучення адвокатів і правозахисників та максимального розголосу таких кейсів. За його словами, навіть формальне дотримання процедур може створювати простір для юридичного захисту, якщо реагувати оперативно.
Міжнародне право не захистить?
Швидкість, з якою Качкуркіна видали Росії, свідчить про попередні домовленості між казахстанськими та російськими відомствами, вважає президент аналітичного центру «Політика» Олег Лісний. Він упевнений, що складені на кримчанина протоколи – лише привід, і це свідчить про співпрацю цих країн.
«Казахстан неодноразово демонстрував такі речі, якщо не помиляюся, за останній період таких три випадки було. І в Чечню вони видали людину», – сказав Олег Лісний.
Він також попереджає: громадяни України, особливо ті, кого Росія вважає своїми, не можуть почуватися у повній безпеці в країнах колишнього СРСР та тих, що зберегли дружні відносини з Росією. Він закликає не відвідувати їх без потреби.
КПГ оприлюднила звіт про порушення прав людини в анексованому Криму в 2025-му році
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
