Суд у Польщі схвалив екстрадицію в Україну російського археолога Олександра Бутягіна, якого підозрюють у незаконних розкопках в анексованому РФ Криму. Рішення суду першої інстанції не означає негайної депортації – захист уже заявив, що оскаржить його. Наразі Бутягін продовжує перебувати під вартою в Польщі.
Чи буде він екстрадований в Україну, що може вплинути на це рішення? Чи достатньо доказів у цій справі, чи відповідають звинувачення покаранню? Чи зможе Росія обміняти Бутягіна в разі його екстрадиції до України? Про це у програмі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Ярославою Семенцовою, аналітикинею Регіонального центру прав людини, та Андрієм Яковлєвим, адвокатом, керівним партнером адвокатського об’єднання «Амбрелла» та експертом з міжнародного гуманітарного і кримінального права.
11 грудня минулого року Олександра Бутягіна затримали за запитом України за підозрою в незаконних розкопках в анексованому Росією Криму. Російський науковець читав лекції в Європі та перебував у Польщі транзитом із Нідерландів. В Україні він перебуває в розшуку з 2024 року. Російському вченому може загрожувати до п’яти років позбавлення волі. Міністерство закордонних справ Росії викликало посла Польщі Кшиштофа Краєвського та висловило йому «рішучий протест» у зв’язку із затриманням археолога за запитом української влади.
Незаконна археологія в Криму: російські вчені продовжують розкопувати унікальні пам’ятки
Олександр Бутягін – завідувач сектора античної археології Північного Причорномор’я відділу Античного світу російського музею Ермітаж. З 1999 року він очолює роботи Мірмекійської археологічної експедиції, яка досліджує античне городище Мірмекій на території сучасної Керчі.
Сам Бутягін назвав рішення польського суду «абсолютно очікуваним», а пресссекретар російського президента Дмитро Пєсков – «надзвичайно проукраїнським». Також Пєсков зазначив, що Росія робитиме все можливе, щоб сприяти захисту законних інтересів науковця.
Діяльність Бутягіна стала незаконною у 2014 році, після анексії півострова, зазначає аналітикиня Регіонального центру прав людини Ярослава Семенцова. Оскільки експедиція, яку він очолював, працювала в Керчі без дозволу України.
Археологічні знахідки також є державною власністю Ярослава Семенцова
Це означає, що будь-які археологічні роботи на території Криму можна розцінювати як знищення археологічного культурного шару, упевнена Семенцова.
«Археологічний культурний шар є непоповнюваним ресурсом, який містить наукову, культурну, етнографічну цінність і сам по собі, і також цінність щодо безпосередньо археологічного предмета. Тобто археологічні знахідки, які належать до цієї пам’ятки, вони також є державною власністю», – сказала Ярослава Семенцова.
Влада України підозрює археолога в частковому руйнуванні об’єкта культурної спадщини та завданні збитків на суму понад 200 мільйонів гривень, що становить майже 5 мільйонів доларів. Про це заявляв представник Варшавської окружної прокуратури Пйотр Скиба. Ярослава Семенцова уточнила, що ця цифра стосується лише зруйнованого культурного шару, проте вона не охоплює всі аспекти втрат.
Реальна цифра збитків значно більша Ярослава Семенцова
«Варто зазначити, що ця сума не враховує видобуті культурні цінності, тобто це тільки культурний шар, і не враховує вона останні роки. Тобто реальна цифра збитків значно більша», – вважає Ярослава Семенцова.
Семенцова звертає увагу і на такий факт: Бутягін – співробітник російського Ермітажу. А цей музей, стверджує аналітикиня, «невід’ємна частина окупаційної політики для інтеграції окупованих територій».
Приклад – будівництво в Севастополі «Нового Херсонеса». Цей історико-археологічний комплекс має явне ідеологічне забарвлення, упевнена експертка.
Плюс пропаганда, мінус наука: як «Херсонес Таврійський» перетворюють на інструмент ідеології
«Своїми діями Бутягін, зокрема, та інші російські діячі, науковці, вони займаються нормалізацією воєн і нормалізацією всіх злочинів, пов’язаних з окупацією. І тут саме такий так званий нейтральний дослідницький статус, він не звільняє від кримінальної відповідальності, якщо наукова діяльність здійснюється незаконним чином», – наголосила Ярослава Семенцова.
Рішення польського суду про екстрадицію Бутягіна, на думку Семенцової, попереджає про неминучу відповідальність за такі дії на окупованих територіях.
Це розуміння того, що дійсно настане відповідальність за їхні дії Ярослава Семенцова
«Це також сигнал і для інших археологів, які проводять незаконні археологічні розкопки. Це сигнал для музейників, які допомагають привласнювати і вводити в культурний простір Росії музейні цінності наші та інші культурні цінності. Це також сигнал і для земських працівників культури, які приїжджають із материкової частини Росії на окуповані території працювати. Це розуміння того, що дійсно настане відповідальність за їхні дії», – сказала Ярослава Семенцова.
Російське інформаційне агентство ТАСС повідомляє, що близькі науковця зазначили, що суд у Варшаві проігнорував нібито відсутність доказів саме руйнування археологічних пам’яток Бутягіним і наголосили, що описані у справі порушення не передбачають нібито покарання у вигляді позбавлення волі.
Такі твердження не відповідають дійсності – заявив в ефірі Радіо Крим.Реалії адвокат та експерт із міжнародного гуманітарного і кримінального права Андрій Яковлєв.
Покарання передбачається до 5 років Андрій Яковлєв
«Там зазначається частина 4 статті 298, і там покарання передбачається до 5 років», – сказав Андрій Яковлєв. Він уточнив, що екстрадиція можлива, якщо інкримінований злочин передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від одного року. Експерт також підкреслив, що на етапі екстрадиції не вимагається доведення провини в повному обсязі.
«Ця стаття передбачає покарання за дії незаконного знищення, руйнування або пошкодження, які вчиняються з метою переміщення рухомих предметів на архітектурній спадщині. Тому ми можемо говорити, що для того щоб довести цей склад на момент подання екстрадиційного подання, у нас усі обставини в наявності», – зазначив Андрій Яковлєв.
Бульдозером по античності: «наукові» розкопки у Севастополі та Херсонесі
Яковлєв зауважує, що рішення про екстрадицію не є остаточним. У підсудного є 7 днів, щоб подати апеляцію. А остаточне рішення ухвалює міністр юстиції Польщі.
Остаточне рішення за міністром юстиції Польщі Андрій Яковлєв
«Говорити, яким буде рішення, неможливо. Але чи впливають висновки суду на рішення міністра юстиції? Очевидно, впливають. При цьому підкреслюю, що остаточне рішення за міністром юстиції (Польщі – КР), він уже визначатиме в межах своєї широкої дискреції, видавати чи не видавати. Сподіваємося, що його видадуть, і тоді він постане перед судом, а питання про те, якою буде його доля, вирішуватиме суд», – каже Андрій Яковлєв.
Передчасно говорити і про можливий обмін Бутягіна на українців у російському полоні, вважає адвокат. Він упевнений, що його не варто розглядати як обмінний фонд, принаймні до суду. Спочатку суд має встановити його винуватість, вважає Яковлєв. Для того щоб з’явився прецедент, зазначає адвокат, і Україна змогла показати, що нікому не дозволено руйнувати її культурну спадщину.
Суд у Варшаві продовжив арешт російському археологу Бутягіну, підозрюваному в незаконних розкопках у Криму – ЗМІ
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
