15 грудня 2024 року в Керченській протоці російські судна «Волгонафта-212» та «Волгонафта-239» зазнали аварії під час сильного шторму. Танкери перевозили 9200 тонн мазуту, з яких 3700 тонн опинилося в морі. Які екологічні наслідки для окупованого Кримського півострова зокрема та Чорного моря загалом матиме ця катастрофа і що саме призвело до неї, розглянемо в цьому матеріалі.
У день аварії МНС держави-окупанта повідомило про аварію двох вантажних танкерів у Керченській протоці. Напередодні катастрофи це відомство попереджало про вітер силою 17–22 м/с у Краснодарському краї, але даних про небезпечні природні явища у прогнозі, розміщеному на його сайті, не було. Судна вийшли в море та потрапили у семибальний шторм. Танкер «Волгонафта-212» переломився. Другий танкер, «Волгонафта-239», винесло на мілину за 80 м від берега поблизу порту Тамань. Під час аварії частина мазуту із трюмів кораблів потрапила у воду, інша залишилася в ємностях. На борту двох суден було 29 осіб. Усіх моряків танкера «Волгонафта-239» вдалося врятувати, але у разі з першим танкером не обійшлося без жертв: один член екіпажу «Волгонафти-212» загинув.
Чому танкери зазнали аварії?
За словами фахівців із промислової екології, подібні судна проєктувалися та будувалися у 1960–1970 роках для роботи на річках і морях за умови, що висота хвилі не перевищує двох метрів. Проте танкери з кінця 1990-х стали виходити у відкрите море, де існує небезпека виникнення хвиль, що перевищують допустимі для цього класу кораблів межі. Судна «Волгонафта» можна було бачити в Чорному, Балтійському, Білому і навіть Середземному морях.
Приклади подібних аварій з російськими танкерами вже були. Так, 29 грудня 1999 року під час сильного шторму в Мармуровому морі біля берегів Туреччини розламався на дві частини танкер «Волгонафта-248»: у морі опинилося 800 тонн мазуту. Ще одна надзвичайна ситуація сталася 11 листопада 2007 року в Керченській протоці: під час шторму розламався танкер «Волгонафта-139», який стояв на якорі, вилилося 1300 тонн мазуту. Було зібрано 870 тонн нафтопродуктів, решта мазуту опустилася на дно. Росприроднагляд оцінив екологічні збитки від цієї аварії в 6,5 млрд рублів.
Хвиля більшої висоти піднімає ніс і корму, а середина провалюється під власною вагою, – пояснюють причину характерного розлому суден фахівці.
На їхню думку, судна дуже давно перебувають в експлуатації: «Волгонафта-212» працює 55 років, «Волгонафта-239» – 51 рік. При цьому в Росії заводи не будують такі кораблі, і замінити застарілі танкери немає чим. Крім того, експерти наголошують, що старіння інфраструктури – спільна проблема для держави-окупанта. Це стосується й нафтопроводів, на яких щороку фіксують дедалі більше аварій.
Думки кримських екологів
Долати наслідки екологічної катастрофи доведеться доволі довго, оскільки йдеться про розлив мазуту, а він поводиться по-різному в різних температурних умовах. Таку думку в коментарі кримським ЗМІ висловила «завідувачка кафедри геоекології КФУ ім. В.І. Вернадського», кандидат географічних наук Тетяна Бобра. Певні висновки, за її словами, можна робити, виходячи з аналогічних надзвичайних ситуацій, які вже траплялися у Чорному морі.
«Тут, на жаль, прогнози невтішні. Географія поширення цих мазутних плям змінюється. Більшість мазуту опустилася на дно. Тому придонна флора та фауна, звісно, постраждає. Подальше переміщення мазуту може торкнутися й інших ділянок кримського узбережжя, зокрема й природних територій, що особливо охороняються, наприклад, Опуцького заповідника», – зазначила екологиня.
Говорити про економічну шкоду екологічної катастрофи й давати якісь точні прогнози поки що передчасно, вважає Тетяна Бобра: затонулі судна поки що не піднято на сушу, і витікання мазуту в море триває. Але екологічна ситуація, що складається, в зоні поширення мазутного забруднення однозначно негативно позначиться на багатьох мешканцях морських екосистем, частина з яких загине.
З тим, що розлив нафти, який стався, серйозно підкосить чорноморських ссавців, згоден і «старший викладач кафедри геоекології факультету географії, геоекології та туризму Таврійської академії КФУ ім. В.І. Вернадського» Григорій Прокопов.
«Популяція дельфіна азовки і так розглядається як така, що зникає, і викид мазуту для неї серйозний удар», – зазначив науковець.
«Провідний науковий співробітник лабораторії хемоекології Інституту біології південних морів», кандидат біологічних наук Сергій Альомов, своєю чергою, в коментарі кримським журналістам розповів, що мазут здатний нашкодити практично всім організмам, починаючи від мікроводоростей. А доля дельфінів викликає особливе побоювання: потрапляючи на шкіру ссавців, мазут залишає роздратування, а при проникненні в організм викликає отруєння.
Перші жертви екологічного лиха серед дельфінів уже є. За даними так званого науково-екологічного Центру порятунку дельфінів «Дельфа», на території Краснодарського краю з моменту надзвичайної ситуації, 15 грудня і до 24 грудня, було виявлено 21 азовку, причиною загибелі яких може бути розлив мазуту.
Трохи оптимістичніша ситуація з птахами, яких хоча б можна витягнути із забрудненої зони, ізолювавши від отруйного середовища. Для цього в Керчі на базі технопарку на вулиці 2-а Берегова волонтери організували центр допомоги водоплавним птахам, які постраждали від розливу мазуту.
Так, за даними «МНС Республіки Крим», співробітники «КРИМ-СПАС» біля центральної набережної Керчі виявили забрудненого мазутом лебедя. Рятувальники підпливли до нього на човні, спіймали та доставили на берег, після чого передали співробітникам Росприроднагляду. Згодом його та інших постраждалих пернатих перевезли до кримського парку «Тайган». Нині у центрі перебувають дев’ять птахів, переважно ниркові качки. Загалом центр може одночасно прийняти близько п’ятдесяти птахів.
Врятованих пернатих волонтери насамперед очищають від мазуту та напувають полісорбом. Кожен птах перебуває в окремій пронумерованій коробці, у всіх є особисті картки, куди вносяться дані про їхній стан і введені препарати. Птахів годують, є ємності, де можуть плавати. За їхнім станом спостерігають ветеринари, а волонтери перебувають із пернатими цілодобово, чергуючи по черзі, вахтами.
Щоб скоротити негативні впливи на довкілля, необхідно провести детоксикацію мазуту на березі та в морі, зазначила Тетяна Бобра.
«Зараз роблять просто збирання забрудненого піску. Але є технології, які дозволяють через дію певного сорбенту знизити рівень вуглеводнів у мазуті. І лише після цього збирати його з берега та у морі», – пояснила екологиня.
Сировину для таких сорбентів, за її словами, видобувають, наприклад, у Калузькій області. Подрібнені до розміру пилуватих фракцій, вони здатні зв’язати, абсорбувати токсичні речовини у вуглеводнях та деактивувати їх.
Аби зменшити наслідки екологічної катастрофи, необхідно ретельно і якнайшвидше зібрати весь мазут із кримського узбережжя, оскільки хвилі можуть відносити його назад у море. Таку думку кримським ЗМІ висловив «заступник голови Кримської республіканської асоціації “Екологія та світ”» Андрій Артов.
«Зважаючи на факти поширення мазуту по чорноморському узбережжю Анапи і на Керченському півострові, це мазут, мабуть, низької щільності, тому він і сплив. Якби мазут був високої щільності, то він у такому вигляді не спливав би. Зараз мазут на березі, але хвилі можуть віднести його назад у море, й якась частина щільніших фракцій піде на дно», – пояснив він.
При цьому еколог не виключив, що при підвищенні температури води нафтопродукти на дні спливатимуть знову. Але зібрати з дна мазут практично неможливо.
Чому російські закони про нафторозливи не рятують від аварій?
Виконавчий директор російського природоохоронного проєкту «Земля стосується кожного» Володимир Чупров вважає, що законодавство щодо захисту довкілля від забруднення нафтопродуктами можна умовно поділити на три блоки. Перший стосується нафторозливів на суші, другий – споруд та установок на морі, третій – морських перевезень. Тобто лише третя група нормативних актів може хоч якось вплинути на кількість нафтових розливів. До неї належать правила експлуатації суден, які зобов’язують кораблі мати план ліквідації аварій. «Проблема цих законодавчих актів у тому, що вони працюють тільки з наслідками аварій і ніяк не запобігають їх виникненню», – сказав Чупров.
Крім того, для морських перевезень діють вимоги Міжнародної конвенції щодо запобігання забрудненню суден (МАРПОЛ 73/78). У них зазначається, що перевозити мазут можуть лише судна з подвійним корпусом. За словами експерта, кораблі «Волганафта» нібито цю вимогу виконують, але від аварії їх це не вберегло.
Як приклад ідеальної рятувальної операції експерт навів розлив біля берегів Норвегії в Балтійському морі 800 тонн мазуту з ісландського контейнеровозу «Годафосс». За словами Чупрова, рятувальники швидко прибули до місця аварії, корабель сів на мілину, тож до розливу було легко підійти. Крім того, надзвичайна ситуація сталася взимку, коли прибирати мазут, що розлився по снігових торосах, простіше.
«Немає технології, здатної ліквідувати нафторозлив у морі. Для мінімізації збитків мають скластися ідеальні умови: надзвичайна ситуація в умовах спокійного моря в часовій доступності від аварійних служб. Тоді протягом «золотої години» (часу від 1 до 4 годин) будуть зроблені всі дії зі збирання нафтопродуктів із поверхні води», – сказав Чупров.
«Тіньовий флот» Росії
Геть іншу думку мають з приводу аварії російських танкерів в Україні. Так, 16 грудня Михайло Подоляк, радник глави Офісу Президента України Володимира Зеленського, у своєму пості в соцмережі поклав відповідальність за аварію на «два іржавих судна», пов’язавши при цьому розлив нафтопродуктів з так званим тіньовим флотом Росії, який, за його словами, «безнадійно застарів, має фіктивні страховки, приховує своїх справжніх власників і часто використовується для перевантаження нафти в морі».
Експерти зазначають, що з допомогою цього так званого тіньового флоту Росія експортує нафту в обхід установленої G7 у грудні 2022 року «цінової стелі», яка мала б не допустити продаж російської нафти за цінами вище 60 доларів за барель на інших ринках.
За даними Центру досліджень енергетики і чистого повітря (CREA), що базується в Гельсінкі, активність танкерів російського тіньового флоту значно зросла: за перші вісім місяців 2024 року «в середньому три тіньові танкери з сирою нафтою щодня вирушали із російських портів». У звіті CREA за жовтень 2024 року сказано, що ці танкери часто ходять «маршрутами з високою інтенсивністю руху через вузькі проливи поблизу берегів, при цьому автоматичну ідентифікаційну систему (AIS) вимкнено, щоби приховати місце розташування».
Проте на даний момент немає жодних ознак того, що танкери, які зазнали аварії 15 грудня, були частиною цього «тіньового флоту» через те, що влада держави-окупанта надала мало інформації про них.
Плями дісталися Керчі
21 грудня стало відомо про те, що мазут із танкерів, які 15 грудня зазнали аварії, дістався Керчі. Зокрема, дві плями було виявлено в районі мису Зміїний. А вже в неділю, як повідомили в «ГУ МНС Росії по Республіці Крим», масляні плями з’явилися на узбережжі селища Підмаячного, в районах міського пляжу Німфейська дорога, міської набережної, табору «Космос» і в районах Капкани, Нижньоприморська та фортеці «Єні-Кале».
«Масляні плями незначних розмірів виявлено на восьми ділянках: у Керченському районі (до перейменування – Ленінський район) та сім – на території м. Керч. Площа забруднення – до 10 квадратних метрів», – уточнили у прес-службі відомства.
У так званому Головному слідчому управлінні СК РК Росії у Республіці Крим та Севастополі були порушені дві кримінальні справи за фактом порушення правил безпеки руху та експлуатації морського транспорту. До перевірки долучилася «Південна транспортна прокуратура». Капітанам танкерів висунуто звинувачення у порушенні правил безпеки руху та експлуатації морського транспорту, що призвело до загибелі одного з членів екіпажу (ч. 1 та ч. 2 ст. 263 КК РФ відповідно). Підозрюваних затримано та допитано слідчими. «Київський районний суд Сімферополя» ухвалив рішення про взяття під варту на два місяці капітана, на судні якого загинув матрос. Другого капітана на цей же термін відправлено під домашній арешт.
У суботу, 28 грудня, стало відомо, що в Криму через розлив мазуту введено режим надзвичайної ситуації регіонального характеру. Указ «глави регіону» Сергія Аксьонова про це було опубліковано на порталі «уряду» окупованого півострова.
«Віднести ситуацію, що склалася, пов’язану із забрудненням нафтопродуктами водоохоронної зони Чорного моря в межах муніципальних утворень міський округ Керч Республіки Крим і Ленінський район Республіки Крим, до техногенної надзвичайної ситуації регіонального характеру», – йдеться в тексті «документа».
Як зазначається в «указі», межі зони техногенної надзвичайної ситуації визначені в межах Керчі та Керченського району (до перейменування – Ленінського району) Криму. Керуватиме ліквідацією техногенної надзвичайної ситуації «прем’єр республіки» Юрій Гоцанюк, ліквідацією природної надзвичайної ситуації – «голови адміністрацій» Керчі та Керченського району.
«Місцевим адміністраціям» також доручили організувати моніторинг прибережної зони для виявлення забруднених нафтопродуктами ділянок, забезпечити необхідні матеріальні засоби для збору нафтопродуктів.
Станом на 28 грудня співробітниками МНС та волонтерами в окупованому Криму зібрано та вивезено понад 210 тонн забрудненого піску та ґрунту та три тонни нафтовмісної рідини, повідомили у МНС держави-окупанта. На території Керченського (Ленінського) району та на острові Тузла від нафтопродуктів очищено 3,5 кілометра берегової лінії.
Наслідки нафторозливу для довкілля
Переважна більшість негативних наслідків аварії пов’язані з потраплянням великого обсягу нафтопродуктів у море. «Мазут може залишатися в морській воді від місяця до декількох років, поки його не з’їдять бактерії», – зазначають експерти. Нафтовмісна рідина може бути легшою або важчою за воду, залежно від марки, тому смолоподібні грудки діаметром від часток міліметра до півметра можуть плавати на поверхні й у товщі води, а також опускатися на дно або бути викинутими на берег прибоєм.
За словами експертів, хвилі вже розбили плівку мазуту на поверхні і змішали його з товщею води, що різко знизило ефективність бонових загороджень і плаваючого сорбенту.
Розлив нафти призведе до загибелі морських жителів, зокрема риб і дельфінів, нафтова плівка небезпечна і для морських птахів. За підрахунками екологів, 45 хвилин йде на те, щоб двоє людей відмили одного забрудненого нафтою птаха. Причому, як зазначають експерти, порятунок птахів і морських тварин від нафти – важка та небезпечна для здоров’я людей робота.
Науковий співробітник Інституту проблем екології та еволюції імені Северцова РАН, виконавчий директор Ради з морських ссавців Дмитро Глазов заявив, що нафторозлив стався у ключовій для дельфінів акваторії Чорного моря. Ссавці ризикують накопичити токсини, які потраплять в організм разом зі з’їденою рибою. Тварини, ймовірніше, отримають опіки при потраплянні в пляму нафтопродуктів.
Крім того, нафта у воді завдає значної шкоди водоростям і донним морським організмам, зокрема мідіям і рачкам. Ці жителі моря, своєю чергою, є основною їжею донних промислових риб протоки. Найімовірніше, на думку фахівців, нафтове забруднення позначиться на нересті камбали-глоси в січні-березні і на популяції бичка, який підходить до берега для нересту в березні-квітні. Загибель кормової бази негативно позначиться і на кефалі, яка проходить через протоку в середині березня, прямуючи до Азовського моря для нагулу.
Як зазначила директорка Greenpeace Ukraine Наталія Гозак, екологічні наслідки цієї катастрофи можуть виявитися такого самого масштабу, як під час повені, викликаної вибухом греблі Каховської ГЕС на півдні України у червні 2023 року, коли вона перебувала під контролем військових держави-окупанта.
За її словами, оскільки охорона навколишнього середовища в окупованому Криму та біля його берегів не входить до переліку питань, які викликають занепокоєння Росії, «дика природа, фауна та благополуччя» майбутніх поколінь – усе це поставлено під загрозу.
Євгенія БОРИСЮК
Запис Екологічні наслідки розливу мазуту внаслідок аварії російських танкерів у Чорному морі спершу з'явиться на Голос Криму.
