В анексованому Севастополі за дорученням президента Росії мають створити науково-виробничий Центр безпілотних систем, але за півтора року підконтрольна Кремлю місцева влада зуміла лише написати статут організації, а саме будівництво розпочнеться не раніше 2026 року. У цьому розбиралися Крим.Реалії.
Російська влада Севастополя затвердила статут нового підприємства – науково-виробничого центру (НВЦ) безпілотних авіаційних систем. Відповідний наказ від 7 лютого опубліковано на офіційному сайті департаменту економічного розвитку російського уряду Севастополя.
Згідно з документом, новий НВЦ, який займатиметься літальними, підводними та надводними безпілотниками, створюється в організаційно-правовій формі автономної некомерційної організації (АНО). Її засновником є уряд Севастополя.
Як випливає з оприлюдненного статуту, організація створюється з метою надання послуг у науково-технічній сфері, організації виробництва, сертифікації, навчання, зокрема у сфері безпілотних систем.
Основним завданням АНО є участь у створенні та створення об'єктів інфраструктури та інших об'єктів, призначених для забезпечення функціонування майнового комплексу як структурних підрозділів, у тому числі льотно-випробувального комплексу, центру колективного користування (навчально-методичного центру), лабораторно-дослідницького центру.
Основним видом діяльності організації стануть наукові дослідження та розробки в галузі природничих та технічних наук, а для матеріального забезпечення статутної діяльності АНО здійснюватиме різні послуги, у тому числі з виробництва безпілотних комплексів, літальних апаратів та їх комплектуючих з розробки комп'ютерного програмного забезпечення; послуги, пов'язані з будівництвом прогулянкових та спортивних суден, послуги з ремонту та техобслуговування суден та човнів; оренду та лізинг повітряних суден та авіаційного обладнання.
Джерелами формування майна АНО заплановано надходження від засновника, добровільні внески та пожертвування, гроші від реалізації товарів та послуг, дивіденди, доходи, які отримують від власності організації, гранти та субсидії.
Довга історія
Про створення в Севастополі безпілотних літальних апаратів заявляли ще восени 2022 року.
«Вантажний безпілотник, у якому використовуються двигуни, які раніше не застосовувалися в машинах такого типу, розробляють у науково-дослідній лабораторії «Динаміка польоту та управління авіаційних систем» ПівнДУ», – повідомляли місцеві ЗМІ у вересні 2022-го, розповідаючи про БПЛА «Саранча-10».
Тоді зазначалося, що розроблений апарат можна буде використовувати у сільському господарстві і він буде потрібний фермерам. Передбачувана вантажопідйомність БПЛА складає 50 кг.
Однак у червні 2023 року російська влада Севастополя заговорила вже про військове застосування цього безпілотника. На Петербурзькому міжнародному економічному форумі представники севастопольської делегації стверджували, що цей пристрій «може бути використаний для доставки вантажів у сільському господарстві на полях битв».
Торішнього серпня того ж року дрон «Саранча-10» представили вже на огляді-форумі з безпілотників «Архіпелаг-2023», який пройшов у російському Новосибірську.
«Наша делегація їздила на «Архіпелаг», ми захистили проект, нас помітили, повірили, і Севастополь потрапив до програми розвитку БПЛА. З федерального бюджету буде виділено серйозні гроші. Незабаром ми отримаємо фінансування та розпочнемо роботу. Ми повинні чітко розуміти, що ми створюємо, для чого ми це створюємо і кому ми це продамо. Потрібно створювати затребуваний продукт», – розповідав голова дирекції наукової діяльності Севастопольського держуніверситету Олексій Чуклін.
Також у лютому 2022 року повідомлялося, що ця ж лабораторія ПівнДУ розробила безпілотний літальний апарат у формі краплі. «Це велика крапля, яка є літаючим крилом (крила з боків – для маневрування) з високим та якісним коефіцієнтом підйомної сили. Ми розрахували його вирішенням зворотного завдання термодинаміки», – розповідав директор Інституту НТІ Сергій Дудніков.
Зазначимо, що БПЛА у формі краплі так і не був представлений ніде навіть у вигляді прототипу або моделі. Деякі місцеві ЗМІ опублікували картинку, більш схожу на комп'ютерну графіку, ніж фото реального апарату.
Крім того, у лютому 2022-го повідомлялося, що Інститут НТІ також працює над створенням важких транспортних безпілотників та аеротаксі. І що отримано замовлення на використання польотного контролера та мікрохвильові системи посадки посадкової станції для безпілотників. Також планувалася реалізація проекту з побудови автономних мереж безпілотного авіаційного моніторингу із застосуванням БВС вертикального зльоту та посадки різних типів, що базуються на універсальних роботизованих платформах (УРП).
З того часу за три роки про ці розробки більше не згадувалося.
У вересні 2024 року російський голова Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що співробітники науково-освітнього центру «МореАгроБіоТех» розробили безпілотний броньований всюдихід, здатний перевозити вантажі та транспортувати постраждалих.
За словами Развожаєва, розробка севастопольських учених є безпілотним транспортним модулем багатоцільового призначення.
«Це безпілотний всюдихід, який може перевозити вантажі та займатися транспортуванням постраждалих. У його оснащення входять спеціальні броньовані плити», – розповів Развожаєв у своєму Telegram-каналі. За його словами, зараз вчені займаються удосконаленням своєї розробки для застосування у польових умовах.
НОЦ «МореАгроБіоТех» діє на базі Севастопольського державного університету.
За вказівкою Путіна
У червні 2023 року президент Росії Володимир Путін затвердив Стратегію розвитку безпілотної авіації РФ до 2030 року та на перспективу до 2035 року. Торішнього серпня цього року Мінпромторг РФ підготував федеральний проект розвитку російських БПЛА. У ньому йдеться про створення науково-виробничих центрів у всій країні.
Як опорний центр обраний індустріальний парк «Руднево» в Москві. Як передбачається, всього має бути створено 48 центрів. При цьому планується створення науково-виробничих центрів двох типів – малі НВЦ та великі НВЦ – їх буде 12.
«У рамках формування національного проекту з розвитку безпілотних авіаційних систем на період до 2030 року: передбачити створення (у тому числі в Нижегородській, Рязанській, Самарській, Сахалінській, Томській, Тульській областях, Республіці Башкортостан, Республіці Татарстан, а також у м. Москві, м. Санкт-Петербурзі та м. Севастополі). мережі працюючих за принципом «одного вікна» центрів підтримки проектування, випробувань, виробництва та підготовки до сертифікації безпілотних авіаційних систем», – йдеться в переліку доручень.
Наприкінці вересня 2023-го російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв повідомив, що в Севастополі з'явиться центр зі створення безпілотників: тут проектуватимуть, випробовуватимуть та виготовлятимуть безпілотні авіаційні системи.
«Зараз дрони необхідні не лише на фронті. Їх можна застосовувати у сільському господарстві, кадастрі, будівництві, паливному секторі, пожежній охороні. Це чудовий шанс для Севастополя зайняти нішу та стати лідером галузі», – заявив він.
У середині грудня 2024 року російська влада Севастополя повідомила, що в місті в 2026 році стартує будівництво центру безпілотних систем. За словами Развожаєва, терміни реалізації проекту створення центру – 2024-2030 роки. Про те, де саме розміщуватиметься НВЦ, не повідомлялося.
Технологічна відсталість на чолі процесу
Варто зазначити, що навіть щедре фінансування не вирішить головної проблеми цієї галузі – технологічної відсталості Росії, адже практично всі комплектуючі доводиться закуповувати за кордоном.
Експерти кажуть, що розробити та спроектувати нові безпілотні апарати російські та севастопольські вчені можуть, а ось втілити нові ідеї за допомогою російських технологій неможливо – промисловість РФ відстає від технологічно розвинених країн уже не на роки, а на десятиліття.
Керівник «Російської ліги дронів» та генеральний директор компанії з виробництва безпілотників RDR Євген Буфетчиков в інтерв'ю підконтрольному Москві севастопольському виданню ForPost раніше назвав «технологічне відставання Росії від розвинених країн» однією з найгостріших проблем галузі БПЛА.
«У Росії поки що не можуть створити свій польотний контролер. У нас технології ще не дійшли до того, щоб створювати мікрочіпи на основі 8-нм техпроцесу, ми будуємо щонайменше 180-нм. Наші контролери, порівняно з іноземними, займають дуже багато місця і в жодний дрон просто не влізуть», – заявив він.
А Олексій Чуклін розповідав на лекції севастопольським студентам, що спеціалісти Інжинірингового центру ПівнДУ розробили польотний контролер «Сокіл-360» для безпілотників. Він використовує вітчизняну елементну базу, а це в перспективі дозволить повністю відмовитися від імпортного програмного забезпечення під час виробництва російських БПЛА.
«Польотний контролер – це серце безпілотників. І зараз він виходить на рівень випробувань», – повідомив Чуклін.
Таким чином, у Севастополі тільки випробовуватимуть контролер, розроблений за 180-нм технологією 10-15 річної давності.
Підконтрольні Кремлю севастопольські чиновники також не поспішають втілювати вказівки Путіна – півтора роки минуло з моменту розпорядження президента РФ до створення на папері центру безпілотників. Можливо тому, що будувати будівлю для НВЦ простіше та надійніше, ніж відповідати за невдачі у створенні дронів через технологічну відсталість Росії та пов'язані з цим проблеми.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
