«Дні Криму» – серія заходів під такою назвою стартувала в білоруських містах Мінську, Бресті та Вітебську. Як стверджує низка місцевих видань, у Вітебську відбулася зустріч місцевої влади з підконтрольною Росією владою Криму. Серед обговорюваних тем – запуск прямої залізничної лінії з Білорусі до Криму та продовження маршруту Сімферополь – російський Смоленськ (що йде через Курськ і Ростов-на-Дону) до Орші та Мінська. Втім, це поки що лише на етапі обговорення. Також 26 вересня відбувся концерт «Пісні й танці народів Криму» у Бресті.
Як Білорусь розвиває співпрацю з анексованим Росією Кримом? Як це впливає на українсько-білоруські відносини? Та які наслідки це матиме для обох країн? Про все це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Андрій Гевко говорив із білоруським журналістом, політичним оглядачем і старшим аналітиком Media IQ Павлюком Биковським та виконавчим директором Інституту світової політики Євгеном Магдою.
За даними ЗМІ, також на заході російська сторона вирішила вкотре порушити тему Другої світової війни та провести так званий «дискурс» з експертами, щоб, як заявили, «обговорити процес спотворення історії Другої світової війни».
Проросійський активіст та лідер організації «Білоруси Криму» Роман Чегринець в ефірі російського «Радио Крым» заявив, що вважає таку зустріч офіційним визнанням Білоруссю «російського статусу» Криму. Втім, Олександр Лукашенко, який проголосив себе президентом Білорусі у 2020 році після придушення протестів проти фальсифікації виборів, не робив офіційних заяв із цього приводу.
Навряд чи ця зустріч була ініціативою офіційного Мінська, вважає білоруський журналіст, старший аналітик Media IQ Павлюк Биковський. Ці заходи організовані на рівні російського посольства та «Росспівробітництва», каже журналіст.
На зустрічі представників підконтрольного Росії уряду Криму та місцевої влади Вітебська активно обговорювалися маршрути: прокладання логістичних шляхів, збільшення постачання товарів та залучення туристів із Білорусі, щоб вони активніше приїжджали до анексованого Криму.
«Вітебськ можна вважати одним із регіонів, який до цього ставиться найбільш лояльно, хоча соціологія про це не говорить. Завжди фактором є те, що у керівництві області є певна людина, яка вважає, що це можливо», – каже Павлюк Биковський.
Коли Крим був анексований, білоруська авіакомпанія «Белавіа» не літала до Криму. Тепер ця компанія під санкціями, та втрати від порушення закритого Україною повітряного простору над Кримом були б для неї не такі істотні, припускає Павлюк Биковський. Але небо над Кримським півостровом для цивільної авіації закрила і Росія, тому авіаперельоти з Білорусі в анексований Росією Крим неможливі, як і нові залізничні маршрути.
Мені важко уявити маршрут, який би доставив пасажира до Криму Павлюк Биковський
«Мені важко уявити маршрут, який би доставив пасажира до Криму. А тим більше, якщо врахувати Курську область, то це не таке однозначне питання, що це буде можливо. Все це разом виглядає купою політичної демагогії, а не реальним бізнес-планом», – вважає Павлюк Биковський.
До 2014 року Крим був одним з основних туристичних маршрутів. Потім білоруси відкрили для себе недорогі перельоти до Європи, каже журналіст.
«Є люди, які дізналися, як у нас жартують, про аеропорт Мінськ-3. Це про Вільнюс, Варшавський аеропорт. Люди виявили, що тут можна недорого полетіти до іншої країни: Греції, Італії тощо. І все це разом раніше працювало як мікс. Хтось має шенгенську візу і можна летіти, хтось не має шенгенської візи, тоді він сам обирає місце, куди йому поїхати», – розповів журналіст.
Зараз їздити до Криму чи ні, для білорусів вибір більше морально-політичний. За даними журналіста, в країні велика категорія людей, яка вважає Україну жертвою російської агресії, а війну – несправедливою.
Є консенсус, що білоруси не повинні брати участь у цій війні Павлюк Биковський
«Є лояльна фракція людей, яка ділиться на тих, хто вважає війну справедливою, але є консенсус, що білоруси не повинні брати участь у цій війні. Тих, хто безпосередньо підтримує участь Білорусі у війні, з білоруською армією, яка б підтримала російську агресію, таких абсолютна меншість», – каже Павлюк Биковський.
Це дає Лукашенку можливість уникати прямої участі у війні, вважає аналітик.
«У цій ситуації Олександр Лукашенко має можливість аргументувати свою позицію перед тим же Путіним, сказати, що, ну, скажімо, я, звичайно, можу ввести свої війська в Україну, але тоді ви отримаєте той же 20 рік. Ви хочете таких складних ситуацій? Ні, не хочете. Ми захищаємо західні кордони союзної держави, та й не чіпайте нас, будь ласка», – каже Павлюк Биковський.
Відносини України з Білоруссю на «рівні нуля» – жодного білоруського дипломата у Києві та декілька українських дипломатів у Білорусі, каже виконавчий директор Інституту світової політики Євген Магда.
«Якщо зберегти цю динаміку як «Дні Криму» в Білорусі, то я думаю, що там скоро не буде й українських дипломатів. Але це не означає, що дипломатичні відносини буде розірвано», – каже Євген Магда.
Експерт пояснює, чому розривати дипломатичні відносини не можна.
«Це створить для Лукашенка, Путіна, casus belli. Тобто: «ви мене не поважаєте, і я проти вас гратиму». Тому українському керівництву доведеться бути стриманішим», – вважає Євген Магда.
Росія не припиняє спроб легітимізувати анексію Криму за допомогою Білорусі. Фактична влада там і так максимально комплементарна Москві, але вона не поспішає визнавати Крим російським. І хоча Лукашенко зустрівся з головою визнаного в Україні терористичного угрупування «ДНР» Денисом Пушиліним, він ніколи не зустрічався з підконтрольними Кремлю керівниками Криму, каже Євген Магда.
Лукашенко ніколи не був на території Криму і не спілкувався ні з Аксьоновим, ні з Константиновим Євген Магда
«У нього є, якщо хочете, окрема програма зустрічей з керівниками різних російських регіонів, це ще триває, здається, з 90-х років 20-го століття, коли він ще мріяв очолити союзну державу. Але Лукашенко ніколи не був на території Криму і не спілкувався ні з Аксьоновим, ні з Константиновим, і в цьому сенсі, на мою думку, це дуже показово. Тобто «Дні Криму» в Білорусі – це одне, це можна списати на якісь культурні заходи, культурну співпрацю, а от, наприклад, візит Лукашенка до Криму, я думаю, це може бути останньою краплею, яка може переповнити чашу українського терпіння.», – каже Євген Магда.
Україна може мати два вектори відносин із Білоруссю – з офіційним Мінськом та білоруськими демократичними силами. І починати треба з речей, які не викличуть спротиву, каже Євген Магда. Йдеться про культурний досвід і досвід децентралізації та декомунізації, вважає експерт. Окрім цього, впевнений Євген Магда, потрібно формувати спільний дискурс про те, що українці та білоруси не є «молодшими братами росіян», а самодостатні європейські народи.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
