Десять років тому, в січні 2015 року, Російська Федерація вперше застосувала «терористичну» статтю свого кримінального кодексу проти кримських татар, які живуть на анексованому півострові. Трьох жителів села Орлине під Севастополем затримали та звинуватили в участі у забороненій у РФ організації «Хізб ут-Тахрір». У квітні того ж року до них додався ще один фігурант. Так з'явилася «перша севастопольська група Хізб ут-Тахрір». Її учасників російський суд засудив до позбавлення волі на різні терміни ув'язнення за звинуваченнями у тероризмі.
Відтоді в Криму російські силовики неодноразово порушували справи за цією статтею, переважно стосовно кримських татар, використовуючи формальний привід – участь у забороненій організації. Так з'явилися сімферопольські, бахчисарайські, джанкойські та інші групи.
- Що сталося з фігурантами першої групи?
- Як змінилися справи щодо тероризму після повномасштабного вторгнення Росії в Україну?
- Які нові методи боротьби з інакодумством у Криму з'явилися у 2025 році?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Роман Спірідонов поговорив з Ескендером Барієвим, головою правління Кримськотатарського Ресурсного центру та членом Меджлісу кримськотатарського народу і з Євгеном Ярошенком, аналітиком правозахисної організації «Крим SOS».
Синопсис
23 січня 2015 року російські силовики затримали трьох жителів села Орлине – Руслана Зейтуллаєва, Нурі Прімова та Рустема Ваїтова. У квітні ще одного – Ферата Сейфуллаєва. Усіх звинуватили в участі у діяльності терористичної організації. Йдеться про ісламську політичну партію «Хізб ут-Тахрір», яка заборонена в РФ, але легально діє в Україні.
Через півтора року після затримання, у вересні 2016-го, Північно-Кавказький окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Руслана Зейтуллаєва до семи років позбавлення волі, а решта отримали по п'ять років.
Російські обвинувачі називали Зейтуллаєва організатором «терористичного співтовариства» та вимагали посилити покарання. В результаті, у липні 2017 року Верховний суд РФ збільшив йому строк ув'язнення до 15 років колонії суворого режиму.
Прімов, Ваїтов і Сейфуллаєв вийшли на свободу в 2020 році й перебувають під адміністративним наглядом російських силовиків.
«Одне випробування закінчилося, почалося інше», – так у 2020 році Нурі Прімов у коментарі Крим.Реалії прокоментував своє звільнення.
Він розповів, що вважає, що засуджений був несправедливо, провину свою не визнав. Як стало відомо Крим.Реалії, зараз Нурі Прімов працює таксистом. Він одружився і живе у Севастополі.
Рустем Ваїтов із дружиною живуть у Сакському районі. Йому важко знайти роботу, оскільки є адміністративний нагляд, і не кожен роботодавець хоче взяти на роботу колишнього в'язня. Він змушений шукати підробітки на будівництві. Після звільнення у нього з дружиною народився хлопчик. Нині у них двоє дітей.
Через проблеми зі здоров'ям у дочки він постійно змушений їздити до Севастополя, де є лікарі. Дівчинка потребує операції, яку не роблять у Криму. Але й виїхати з Криму йому складно – треба щоразу оформляти дозвіл на виїзд.
Руслан Зейтуллаєв, як і раніше, відбуває термін у російській колонії Башкортостану в Салаваті.
Дружина по можливості їздить до нього на тривалі побачення, але дітей не бере, оскільки кожна така подорож коштує дорого. Руслана кілька разів поміщали у штрафний ізолятор. Стан його здоров'я погіршився, але він думає про перспективи.
Захист готує касаційну скаргу на вирок, у якій буде піднято питання про порушення ст. 15 Пакту про громадянські та політичні права – переслідування, не засноване на законі.
Про долю Ферата Сейфуллаєва редакції подробиці наразі дізнатися не вдалося.
Масштабна фабрикація справ
Основою справи проти кримських татар стали свідчення «секретного свідка» – людини, яка анонімно дала свідчення проти обвинувачених. Цей прийом із «секретним свідком» ФСБ РФ потім активно застосовувала під час масового порушення нових справ, звинувачуючи кримських татар у тероризмі.
Правозахисники розцінюють ці звинувачення як політичне переслідування, а справи називають сфабрикованими. За даними Кримськотатарського ресурсного центру, у «справах Хізб ут-Тахрір» російські силовики на півострові переслідують 117 людей, 114 з них – кримські татари.
«82 з них перебувають у колоніях Російської Федерації та 28 у СІЗО Сімферополя, Новочеркаська і Ростова-на-Дону. Двоє перебувають під домашнім арештом», – розповів голова правління КРЦ Ескендер Барієв в ефірі Радіо Крим.Реалії.
У справах про причетність до «Хізб-ут-Тахрір» російські суди дають найбільші строки в Криму, каже Барієв. Якщо на початку анексії людей засуджували на 5-7 років, то тепер дають до 19 років позбавлення волі.
У в'язницях до таких засуджених застосовують підвищений контроль, а на волі ставлять на профілактичний облік, наголосив голова КРЦ.
Після звільнення Прімов, Ваїтов і Сейфуллаєв ще вісім років мають перебувати під адміністративним наглядом. Такі люди не можуть вільно переміщатися та повинні постійно повідомляти інформацію про себе силовикам. Тому не можна говорити, що вони повністю вільні, зазначив Ескендер Барієв.
«Ті, хто звільнився, живуть у Криму. Намагаються ні в чому не брати участь. Намагаються жити звичайним життям, щоб їх ніхто не чіпав. Зрозуміло, що тавро «терорист» залишається на все життя», – каже Ескендер Барієв.
У 2017, 2018, 2019 роках журналісти фіксували масові обшуки та арешти кримських татар. Навіть з'явився такий стійкий вираз як «чорний четвер».
Саме цього дня, майже щотижня, російські силовики вдиралися до будинків кримських татар з обшуками. Переслідування за участь у «Хізб-ут-Тахрір» у Криму продовжилося і після повномасштабного вторгнення.
«Це системне переслідування. Ми завжди говоримо під час наших презентацій, що у них (російських силовиків – КР) є план щодо якого вони мають провести низку обшуків, арештів у справі «Хізб ут-Тахрір», – наголосив Ескендер Барієв.
Він зазначив, що у 2024 році, порівняно з попередніми роками, кількість таких справ зменшилася, але не припинилася повністю.
Посилення репресій у Криму. Що робити?
У Кримінальному Кодексі РФ є сім статей про тероризм. За 11 років анексії півострова Росія активно застосовує чотири з них, каже аналітик «Крим SOS» Євген Ярошенко:
- терористичний акт (205);
- публічні заклики до терористичної діяльності (205.2);
- участь у діяльності терористичної організації (205.5);
- акт міжнародного тероризму (361).
«Якщо порівнювати те, як було до повномасштабки, і після, то можна сказати, що переслідування за 205.5 залишається, як і раніше, активним інструментом, який застосовують окупаційні адміністрації для переслідування кримськотатарських активістів і мусульманських громад, нібито через приналежність до «Хізб ут-Тахрір». До того ж періодично є переслідування за статтями про публічні заклики до терористичної діяльності. Вони були і до 24 лютого, і після», – розповів Євген Ярошенко.
«Олег Приходько, вже перебуваючи у «Владимирському Централі», відбуваючи незаконне покарання… проти нього було порушено справу саме за статтею про публічне виправдання тероризму. До того ж чимало жителівв Криму проходять за цією статтею через заяви в соцмережах. Так, житель Криму Андрій Борзенков одержав вирок у вигляді величезного штрафу. І ось одна зі статей була через публікацію у фейсбуці, де він виправдовував підпал військкоматів, протестуючи проти мобілізації», – розповів Євген Ярошенко.
«Чорний список». Правозахисники шукають тих, хто переслідує кримчан
А ось стаття про «Акт міжнародного тероризму» російськими силовиками у Криму почала застосовуватися вже після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, зазначив правозахисник.
«Відомий ув'язнений Богдан Зіза, який облив жовто-блакитною фарбою будівлю окупаційної адміністрації в Євпаторії, у нього одне з обвинувачень – це вчинення теракту просто за те, що облив фарбами будівлю окупантів», – розповів Євген Ярошенко.
Одна з найпоширеніших і найважливіших у механізмі переслідування кримчан – стаття про дискредитацію російської армії, наголосив Ярошенко.
За його інформацією, у 2024 році таких адміністративних справ було відкрито 1100. Це приблизно стільки, скільки було відкрито за попередні два роки повномасштабної війни Росії проти України. І щонайменше, зазначив правозахисник, уже порушено вісім кримінальних справ через звинувачення у повторній «дискредитації».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
