В анексованому Криму третій місяць триває енергетична криза, спричинена ударами Сил оборони України у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ. У регіоні діють жорсткі обмеження електропостачання для споживачів. Але є й винятки: російським будівництвам не шкодують енергопотужностей — на шкоду кримчанам, скаржаться місцеві жителі. Що відбувається на півострові, з'ясовували Крим.Реалії.
З кінця червня у Криму діє режим «надзвичайної ситуації» через регулярні відключення електроенергії. На всій території Кримського півострова запроваджено обмеження споживання електрики, оскільки енергосистема регіону працює в умовах дефіциту потужності та підвищених навантажень. Ситуація залишається напруженою третій місяць.
«Усі ознаки глибокої кризи»
Криму стабільно не вистачає електроенергії. У багатьох районах її не бачать по кілька днів.
«Подача електроенергії здійснюється виходячи з можливостей електричної мережі. В енергорайонах, які найбільше постраждали від зовнішнього впливу, зберігаються перебої з електропостачанням. Застосовуються резервні схеми живлення», – заявляють місцеві енергетики.
У регіонах Криму це відчувають повною мірою: від тривалої відсутності електрики у будинках до вимушених зупинок електротранспорту, згаслого міського освітлення, знеструмлених рекламних конструкцій та масштабних проблем із мобільним зв'язком. Він зникає разом зі світлом.
Ситуація призвела до провалу курортного і «оксамитового» сезонів у Криму.
Околиці цих міст, які сидять без енергії по 10–12 годин на добу, вже люто ненавидять і владу, і туристів Армен Хачатуров
«Туристам не цікаві темні набережні, відсутність дискотек, скасовані концерти та вистави – це наслідки енергетичної кризи та запровадження режиму НС у Криму. Так, дійсно, у центрі курортних міст намагаються не вимикати світло. Хоча околиці цих міст, які сидять без енергії по 10–12 годин на добу, вже люто ненавидять і владу, і туристів – адже формально через них ми сидимо без енергії, щоб у центрі крутилося колесо огляду, а на набережній горіли ліхтарі. А місцеві жителі тим часом сумно дивляться на свої холодильники і думают, скільки зіпсованих продуктів їм завтра доведеться винести на смітник», – описує ситуацію автор Крим.Реалії Армен Хачатуров.
Ситуація з дефіцитом палива та електроенергії у Криму перебувала на межі гуманітарної катастрофи, а зараз зберігає всі ознаки глибокої кризи Irade
Оцінити масштаби енергокризи в Криму на основі офіційних даних неможливо – вони вкрай фрагментарні. Наслідки та масштаби проблем місцева російська влада намагається не розголошувати.
«Ситуація з дефіцитом палива та електроенергії у Криму перебувала на межі гуманітарної катастрофи, а зараз зберігає всі ознаки глибокої кризи», – так характеризують те, що відбувається, експерти правозахисної ініціативи Irade у своєму закритому звіті, з яким ознайомився кореспондент Крим.Реалії.
Вони зазначають, що основні сфери життєдіяльності на півострові функціонують із системними збоями, а якість життя «різко впала». В Irade опитали представників кримських підприємств і з'ясували, що скорочення робочого часу торкнулося працівників енергоємних виробництв і будівельної сфери. Здебільшого працівників таких структур переводили на чотириденний робочий тиждень, а будівельників на недержавних об'єктах відправляли у неоплачувані відпустки.
Але, як виявилося, у цій енергетичній кризі є й щасливі винятки.
Крим – три місяці без пального: від «проблеми на два тижні» до «точки неповернення»
«Усе має бути вимкнено, будівництва зупинено»
На тлі тривалих відключень світла та дефіциту пального на АЗС привертає до себе увагу будівельна техніка, яка продовжує працювати на об'єктах по всьому регіону. Особливо активні будівельні роботи у Ялті та Севастополі.
Це викликає запитання у кримчан, оскільки підконтрольна Москві місцева влада раніше заявляла про призупинення будівництв заради економії електроенергії.
«Прошу всіх максимально економити електроенергію. Підсвічування будівель, зовнішня реклама, кондиціонери – усе має бути вимкнено. Вуличне освітлення вже скоротили вдвічі. Усі будівництва зупинено», – заявляла очільниця російської адміністрації Ялти Яніна Павленко ще у липні.
За її словами, у місті «кожен кіловат на рахунку». Задля економії електрики чиновники навіть розпорядилися вимкнути ліфти у багатоквартирних будинках Ялти. І поки містяни добами залишаються без світла, довкола триває зведення багатоповерхових житлових комплексів.
Ялтинська правозахисниця Оксана Кравченко-Стигореско вважає, що для місцевих будівництв резервують додаткові енергопотужності на шкоду житловому фонду в умовах, коли п'ять електропідстанцій у Великій Ялті «знищено» (ударами українських безпілотників – КР).
Офіційних даних про збитки енергосистемі Криму від українських атак немає.
«Одним – виплати, а інших послали?»: чи дочекалися у Криму компенсацій за енергодефіцит
«Неприпустимо забезпечувати одних за рахунок погіршення становища інших»
Оксана Кравченко-Стигореско звернулася до російського очільника Криму Сергія Аксьонова із заявою про неприпустимість збільшення навантаження на енергомережу через будівництво в Ялті в умовах режиму НС.
«Звертаюся до вас у зв'язку із ситуацією, що склалася з електропостачанням житлових будинків у Ялті, де електромережева інфраструктура, за наявною у жителів інформацією, зазнає суттєвого навантаження. У результаті належне та стабільне електропостачання житлового фонду опиняється під загрозою, тоді як одночасно триває нове будівництво і формується додаткова потреба в електричній потужності. Йдеться про безпеку населення, стійкість системи життєзабезпечення, надійність енергосистеми та правомірність подальшого збільшення антропогенного та інфраструктурного навантаження на територію Ялти», – йдеться у її зверненні.
Правозахисниця вказує на те, що в умовах режиму НС місцева російська влада зобов'язана «не лише констатувати дефіцит потужності», а й «попереджати виникнення нових ризиків для населення».
Не може вважатися нормальною ситуація, за якої житлові будинки зазнають обмежень електропостачання, але одночасно триває будівництво нових об'єктів Оксана Кравченко-Стигореско
«Неприпустимо забезпечувати нові об'єкти за рахунок погіршення становища вже існуючих споживачів. Надійність електропостачання існуючих споживачів не є другорядним питанням щодо інтересів нового будівництва. Не може вважатися нормальною ситуація, за якої житлові будинки зазнають обмежень електропостачання, але одночасно триває будівництво нових об'єктів, під них резервується потужність, виникає додаткове навантаження на мережеву інфраструктуру, а громадянам пропонується чекати на реконструкцію мереж у майбутньому. Такий порядок дій потребує правової та технічної перевірки», – заявляє Оксана Кравченко-Стигореско.
Вона просить перевірити законність виділення енергопотужностей для нових об'єктів будівництва, а також видані містобудівні рішення на предмет «дотримання принципу пріоритету безпеки населення».
Публічної реакції Сергія Аксьонова на це звернення немає. Однак автору листа зателефонували з Міністерства житлової політики та будівельного нагляду підконтрольного Росії уряду Криму і пояснили: роботи на об'єктах тривають, оскільки в регіоні «немає чіткої заборони зупинити всі будівництва». У відомстві також послалися на те, що якщо кримське Мінпаливенерго видає технічні умови для будівництва, «значить, у них є потужності».
«У Криму бояться зими без світла й води». Сергій Данилов – про те, як енергокриза змінює життя кримчан і чого їм чекати
«Темпи будівництв відстають, але тривають»
Незважаючи на дефіцит пального та перебої з електроенергією, великі будівництва у Криму не зупиняються, підтверджує експертка ринку нерухомості Дар'я Плотникова. За її даними, у регіоні зараз зводять 202 об'єкти нерухомості.
«Забудовники не стоять на місці: хтось шукає способи закупівлі пального, щоб забезпечити свої будівельні майданчики на тривалий період, деякі презентують свої об'єкти на материку (у сусідній Росії – КР). Так, десь роботи сповільнилися, але не зупинилися», – заявила вона місцевим ЗМІ.
За даними російських ЗМІ, наразі лише у Сімферополі зводять близько 20 житлових комплексів, а вздовж Південного берега Криму продають нерухомість у 33 ЖК. Активно забудовується й один із найдорожчих і найпопулярніших районів – Приморський парк у Ялті.
Темпи будівництва у Криму в умовах паливної та енергетичної криз «трохи відстають», але роботи тривають, зазначають російські девелопери.
Не позначився дефіцит пального та електрики і на масштабних об'єктах, що будуються в межах російської «федеральної цільової програми» соціально-економічного розвитку Криму.
Зокрема, у Балаклаві триває активне будівництво яхтової марини – проєкту, який особисто просуває президент РФ Володимир Путін.
Також триває реконструкція причалів на набережній Назукіна, розчищення дна та встановлення паль, пишуть місцеві ЗМІ.
На мисі Кришталевому у центрі Севастополя зводять театр опери та балету. Будівництво не зупиняється, робітники виходять на зміну щодня, пише «Российская газета».
У Севастополі та інших регіонах Криму тривають відключення електроенергії через дефіцит потужностей після ударів Сил оборони України. Запровадити точні графіки подачі електрики на півострові наразі неможливо, попередила місцева російська влада.
«Усіх ніби кинули напризволяще»: Крим під час енергетичної кризи
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
