В анексованому РФ Севастополі російська влада дозволила побудувати бетонний завод на території археологічної пам’ятки – давнього поселення таврів. Зробити це дозволяє новий наказ Міністерства культури Росії, що нещодавно набув чинності. Що відбувається і чим це загрожує археологічній спадщині України, розбиралися Крим.Реалії.
У Севастополі поруч із горою Сахарна Головка російська влада планує розмістити бетонне виробництво та складську будівлю. Йдеться про земельну ділянку на вулиці Нафтовій, 2, яка повністю потрапляє в межі об’єкта, що в РФ визнали об’єктом культурної спадщини федерального значення – «Поселення таврів №6 (Сахарна Головка)». Про це повідомляють місцеві ЗМІ.
Згідно з матеріалами державної історико–культурної експертизи, на ділянці передбачається побудувати одноповерховий склад заввишки до 12 метрів, а також встановити обладнання для приготування бетону. По суті, це невеликий бетонний завод, де суміш готуватимуть на місці для будівельних потреб. Поруч планується облаштувати під’їзні шляхи та майданчики, частину території озеленити.
Ділянка під кадастровим номером 91:01:009002:371 розташована в Інкерманській долині, на правому березі гирла річки Чорної, біля підніжжя пагорба Сахарна Головка. Вона входить не лише в межі археологічної пам’ятки, а й у зону визначного місця «Давнє місто Херсонес Таврійський та фортеці Чембало і Каламіта».
«Візуалізація злочину». Російські фортифікації на об'єктах культурної спадщини Криму
Російський закон тепер будувати дозволяє
Згадане вище «Поселення таврів №6 (Сахарна Головка)» досліджувалося за радянської влади і було включене до списку об’єктів археології, що охороняються законом, рішенням виконкому Севастопольської міської Ради депутатів трудящих від 20.12.1975 №856 «Про затвердження списків пам’яток історії та культури міста Севастополя станом на 1 липня 1975 року».
При цьому ще за радянських часів на частині давнього поселення таврів була побудована нафтобаза. Чи проводилися перед будівництвом археологічні розкопки на цій території, відомостей у відкритих джерелах знайти не вдалося.
Після того як Україна здобула незалежність, Севастопольська міська рада затвердила список об’єктів історичної та археологічної спадщини, аналогічний радянському. Об’єкт «Поселення таврів №6 (Цукрова Головка)» також до нього увійшов.
Після анексії Криму Росією вже російський парламент Севастополя затвердив «Закон міста Севастополя від 25.11.2015 № 206–ЗС «Про об’єкти культурної спадщини міста Севастополя», до якого також перекочував археологічний об’єкт біля гори Сахарна Головка.
Мало того, 11 травня 2022 року Міністерство культури РФ видало наказ №724 «Про включення виявленого об’єкта культурної спадщини «Поселення таврів №6 (Сахарна Головка)», VIII–IV ст. до н.е. по IV ст. н.е. (м. Севастополь, Балаклавський район, на правобережній стороні гирла р. Чорної, на північний схід від вул. Нафтова, на захід від пагорба Сахарна Головка) (об’єкт археологічної спадщини) до єдиного державного реєстру об’єктів культурної спадщини (пам’яток історії та культури) народів Російської Федерації як об’єкта культурної спадщини федерального значення та затвердження меж його території».
Здавалося б, тепер пам’ятка археології буде захищена від забудови та іншої господарської діяльності, пов’язаної з пошкодженням культурного шару. Але не так сталося, як гадалося. Той самий російський Мінкульт видає новий наказ №2049, що набув чинності 19 грудня 2025 року. Відповідно до цього документа тепер дозволено будівництво на місцях археологічних та історичних пам’яток за умови дотримання «певних умов».
У новому наказі Мінкульту РФ понад 900 сторінок, він ділить більшу частину Севастополя на чотири режими обмежень – від Р–1 до Р–4. Кожен із них визначає, що і в яких параметрах можна будувати, реконструювати або використовувати.
Однією з найпомітніших змін стало виключення із загальних вимог обов’язкових випереджальних археологічних польових робіт перед будь–якими земляними або будівельними роботами в зоні історичного поселення – раніше це було жорсткою умовою для всієї території.
А на такому об’єкті, як «Поселення таврів №6 (Сахарна Головка)», тепер забудовник має за власний кошт провести археологічні розкопки із залученням археологів. Знайдені артефакти вилучаються для досліджень, після цього на території археологічного об’єкта дозволяється будівництво.
Відомості про це містяться в акті державної історико–культурної експертизи розділу документації, що обґрунтовує заходи щодо забезпечення збереження об’єктів культурної спадщини федерального значення «Поселення таврів №6 (Сахарна Головка)» та визначне місце «Давнє місто Херсонес Таврійський та фортеці Чембало і Каламіта» в межах земельної ділянки, відведеної під реалізацію проєкту «Будівництво виробничого комплексу зі складськими приміщеннями та іншими супутніми об’єктами на земельній ділянці з к/н 91:01:009002:371 у м. Севастополь, вул. Нафтова, 2».
Експерт Рязанов Михайло Сергійович, який підписав акт, зазначив, що «заходи, пов’язані з проведенням охоронних археологічних розкопок, необхідно організувати до початку земляних або інших будівельних і допоміжних робіт за проєктом, інші заходи щодо забезпечення збереження ОКН проводяться перед початком робіт за проєктом і дотримуються до їх закінчення».
«Накопали» на трасі «Таврида». Анексовані артефакти кримського музею
Давніше за Херсонес
Таври жили в поселенні біля Сахарної Головки ще у VIII столітті до нашої ери – за 400 років до заснування давньогрецького поліса Херсонеса.
У VIII ст. до н.е. у передгірному Криму сформувався етнос, який пізніше античні автори іменуватимуть таврами. В античних джерелах таври відображаються як жорстокі варвари, що живуть у горах на узбережжі Криму та займаються піратством і грабунком. В археології з таврами пов’язують пізні етапи існування поселень і могильників кизил–кобинської культури, розташовані в передгір’ях, а також могильники з кам’яних скринь Головного пасма та на Південному узбережжі. Припускають, що таври сформувалися шляхом консолідації частини племен, які населяли передгірний Крим в епоху пізньої бронзи (на початку I тис. до н.е.).
Цілеспрямовані пошуки пам’яток періоду, що передував грецькій колонізації, на Гераклейському півострові та сусідніх територіях розпочав у 1922–24 роках співробітник Херсонеського музею Л.М. Соловйов, він виявив ознаки багатьох відомих тепер поселень і могильників епохи бронзи та раннього заліза. Однак ці розвідки не отримали продовження й розвитку. Їхні результати залишилися не опублікованими і невідомими широкому колу дослідників.
На початку 50-х років С.Ф. Стржелецький зібрав і систематизував розрізнені матеріали та архівно-бібліографічні відомості й виділив на Гераклейському півострові понад 20 пунктів зі слідами поселень та окремими артефактами епохи бронзи – раннього заліза, 3–4 групи мегалітичних поховальних споруд (кам’яних скринь) і щонайменше 10 груп курганів. Тоді ж під його керівництвом були проведені великомасштабні розкопки житла і господарських ям початку I тисячоліття до н.е. на поселенні Уч–Баш поблизу Інкермана і, мабуть, пов’язаного з ним мегалітичного могильника кам’яних скринь.
У «Поселенні таврів №6 (Сахарна Головка)» розташовуються повністю або частково приховані в землі залишки та фрагменти оборонних, господарських, виробничих, ритуальних тощо споруд – вогнища, поховання, житлові будівлі, зольники, ями тощо.
Пам’ятка була відкрита у 1924 році Л.М. Соловйовим. Пізніше тут були проведені розкопки під керівництвом О.К. Тахтая (1944 рік) та С.Ф. Стржелецького (1952 рік).
Розкопками відкрито 350 кв. м. площі поселення. Виявлено залишки трьох великих печей, призначення яких і час функціонування залишилися нез’ясованими, а також 13 господарських і вогнищевих ям із зольно–сміттєвим заповненням. Ями круглі у плані, дзвоноподібні у розрізі. У них знайдено уламки ліпних посудин кизил–кобинської культури VIII–IV ст. до н.е., кістки тварин, кістки та луску риби, черепашки равликів, перлівниць, устриць, мідій.
Бульдозером по античності: «наукові» розкопки у Севастополі та Херсонесі
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
