«Їх там не було». Тисяча кримчан, які воювали проти України, вже загинули. Як їх знайшли Крим.

2

Понад тисяча російських військових із Криму загинули під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Такі дані знайшли та верифікували журналісти Крим.Реалії. Усю цю інформацію зібрано на сайті «Груз-200», створеному редакцією Крим.Реалії. Це унікальна та докладна база даних про втрати РФ у Криму, які російська влада ретельно приховує. Крим.Реалії розповідають про це, бо кримчани мають право знати про масштабні наслідки війни, розв'язаної Росією проти України.

Сайт «Груз-200» – це максимально повна база даних про тих, хто з анексованого Криму подався воювати з Україною і загинув. Загалом журналісти Крим.Реалії зібрали максимально повну інформацію про російських військових із Криму, які воювали в лавах армії РФ та інших її військових формувань і загинули на українському фронті. Сайт «Груз-200» доступний російською та українською мовами на сайтах Крым.Реалии/Крим.Реалії і Радіо Свобода.

Скриншот бази «ГРУЗ-200»
Скриншот бази «ГРУЗ-200»

Сама кримська база

Специфіка сайту «Груз-200» полягає в тому, що в ній зібрано максимум інформації саме про кримські втрати РФ у війні з Україною. Це важливо, оскільки інші дослідники часто відносять до них не лише кримчан за походженням, а й російських військових, які не мають прямого стосунку до Криму, а лише служать у місцевих підрозділах РФ.

У базі Крим.Реалії ж зібрано та систематизовано інформацію про вбитих військових РФ, які жили в Криму, переїхали туди з Росії після 2014 року або поховані на Кримському півострові внаслідок загибелі на війні з Україною.

Могили російських військових на цвинтарі «Абдал-1» Крим, Сімферополь, 29 липня 2023 року
Могили російських військових на цвинтарі «Абдал-1» Крим, Сімферополь, 29 липня 2023 року

Інформація в цій базі даних зібрана з відкритих джерел, включаючи некрологи із соцмереж, названі іменами загиблих військових РФ кримські вулиці та сквери, пам'ятники та меморіальні дошки на їхню честь. Ці дані впорядковані за низкою параметрів: від походження військових до дат їх загибелі та підрозділів служби. Зокрема, на сайті «Груз-200» можна дізнатися про загиблих мобілізованих, кадрових військових Росії, контрактників, добровольців та ув'язнених з місць позбавлення волі, яких завербували на війну проти України.

Мітинг, присвячений проводам російських військовослужбовців 47-ї мотострілецької дивізії на війну проти України. Севастополь, 27 вересня 2022 року
Мітинг, присвячений проводам російських військовослужбовців 47-ї мотострілецької дивізії на війну проти України. Севастополь, 27 вересня 2022 року

Багато хто з кримських військових значиться в базі даних як громадяни Росії. Це пов'язано з тим, що Росія автоматично надавала своє громадянство жителям Кримського півострова за фактом анексії у 2014 році. Багато хто самі називали себе росіянами, хоча й українського громадянства, згідно із законною процедурою, позбавлені не були.

У багатьох випадках достовірно встановити громадянство загиблих військових РФ неможливо, оскільки у Криму до 2014 року були випадки, коли люди десятиліттями жили з двома паспортами всупереч вимогам українського законодавства.

Дані про російських військових, які не жили та не поховані в Криму, але воювали у кримських підрозділах армії РФ, редакція Крим.Реалії аналізує окремо.

Профіль одного із загиблих російських військових із бази «ГРУЗ-200»
Профіль одного із загиблих російських військових із бази «ГРУЗ-200»

Кримські «іхтамнєти»

Багато російських військових, які потрапили в базу Крим.Реалії, раніше служили у Збройних силах України та зламали присягу в 2014 році. А коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення на материкову частину України, вони вирушили воювати, але з фронту не повернулися.

Російський військовослужбовець із Криму Сергій Льогкій
Російський військовослужбовець із Криму Сергій Льогкій

Серед таких – Сергій Льогкій із Кіровського району.

Він відомий тим, що на початку 2000-х років знімався у відомому російському фільмі «9-а рота». Сергій Льогкій раніше служив прапорщиком у 36-й бригаді берегової оборони ВМС України, мав грамоти та нагороди за службу.

2014 року зламав присягу і перейшов на службу РФ. Коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році, вирушив воювати. Він фотографувався у захопленій військами РФ українській школі на Херсонщині. І був вбитий на цьому ж напрямку в червні 2022 року.

Ще один колишній український військовослужбовець – Кирило Захаров із Керчі.

У 2011 році кримчанин служив у внутрішніх військах МВС України в Луганській області, а потім уклав контракт із батальйоном морської піхоти в Керчі.

На початку 2014 року підтримав російську анексію Криму та перейшов служити до лав морської піхоти Росії, брав участь у першому військовому параді в Керчі, допомагав зводити арки російського мосту через Керченську протоку.

Російський військовослужбовець із Криму Кирило Захаров
Російський військовослужбовець із Криму Кирило Захаров

У лютому 2022 року Кирило Захаров добровольцем подався воювати з Україною. Загинув у боях за Бахмут Донецької області. У Керчі його ім'я занесене на Z-меморіал.

Загалом Крим.Реалії змогли встановити 15 колишніх українських військовослужбовців, які загинули в лавах армії РФ.

Загиблі кримчани воювали не лише у підрозділах російської армії, а й у добровольчих формуваннях, та в колишній ПВК «Вагнер». «Вагнеровцем», зокрема, був Вадим Вуколов, ім'я якого присутнє на Z-меморіалі в Бахчисараї.

Російський військовослужбовець із Криму Вадим Вуколов
Російський військовослужбовець із Криму Вадим Вуколов

Він родом із Макіївки Донецької області, але з дитинства жив у Криму. Пішов воювати проти України і потрапив у полон. З полону розповідав, що з 14-річного віку постійно потрапляв у місця ув'язнення за крадіжки та викрадення. Тому до 2022 року він не мав жодного паспорта. Погодився воювати з Україною, коли до закінчення терміну його ув'язнення залишалося менше півтора року. Стверджував, що таким чином хотів «змінити своє життя, зупинитися з в'язницями».

Згодом Вадим Вуколов був звільнений із полону внаслідок обміну. Але знову подався воювати і цього разу був убитий.

Серед загиблих – Артем Тимошенко із Керчі.

Влітку 2024 року він уклав контракт із Міноборони Росії та став стрільцем 810-ї бригади морської піхоти Чорноморського флоту РФ. Загинув за два місяці в Курській області Росії.

Російський військовослужбовець із Керчі Артем Тимошенко
Російський військовослужбовець із Керчі Артем Тимошенко

Як з'ясували Крим.Реалії, загиблий був мінімум двічі судимий. Вдруге – за пограбування своєї матері з нападом на неї. До того, як потрапив до російської армії, не працював, лікувався у психоневрологічному диспансері від алкоголізму. За напад на матір був засуджений до 1,5 року позбавлення волі в колонії.

При цьому його батько – московський бізнесмен В'ячеслав Тимошенко – у некролозі запевняв, що його син «не всім був зрозумілий, далеко не всім прийнятий» і не всі «відчули пориви його чистої душі».

У кримській базі «Груз-200» також показані втрати російської армії від ударів ЗСУ по її військових об'єктах у Криму. Російські військові масово гинули на російському ВДК «Новочеркасск» у Феодосії, на авіабазі в Октябрському Красногвардійського (Курманського) району, у штабі Чорноморського флоту РФ у Севастополі та інших об'єктах. Серед загиблих були строковики віком від 18 до 20 років.

Ракетний удар ЗСУ по Феодосійському порту, де стояв ВДК «Новочеркасск», 26 грудня 2023 року
Ракетний удар ЗСУ по Феодосійському порту, де стояв ВДК «Новочеркасск», 26 грудня 2023 року

Такі втрати російська влада приховувала особливо ретельно. Жодних відомостей про них не розголошували навіть родичам військовослужбовців, які тривалий час шукали інформацію та чекали на результати аналізів ДНК. Лише за місяці імена загиблих з'явилися на пам'ятних меморіалах і в повідомленнях очевидців із цвинтарів.

Меморіал пам'яті про російських військових, які загинули під час удару ЗСУ по авіабазі в селищі Октябрське Красногвардійського (Курманського) району 11 листопада 2024 року
Меморіал пам'яті про російських військових, які загинули під час удару ЗСУ по авіабазі в селищі Октябрське Красногвардійського (Курманського) району 11 листопада 2024 року

На тлі цього російська влада Криму продовжує заявляти, що півострів – безпечний регіон, оскільки «надійно прикритий» російською ППО.

Кого приховує Росія

Авторкою ідеї створення кримської бази «Груз-200» є кореспондентка Крим.Реалії Алексіна Дорогань.

Кореспондентка Крим.Реалії Алексіна Дорогань
Кореспондентка Крим.Реалії Алексіна Дорогань

Вона почала збирати й аналізувати інформацію про кримчан, які воюють у лавах армії Росії з початку повномасштабного вторгнення в Україну. А коли кримчани почали гинути масово, стало очевидним, що дані щодо них необхідно систематизувати. Над цим у редакції Крим.Реалії працювали колективно. Це було непросто з огляду на те, що Росія приховує свої втрати.

«Найчастіше дані офіційних некрологів дуже неповні. У деяких випадках про загибель військових офіційно не повідомляють. Особливо, коли йдеться про загиблих на території Криму, про розвідників, засуджених, які підписали контракти в місцях ув'язнення. Наприклад, дані щодо пошуку моряків із ВДК «Новочеркасск» взагалі «зачищалися» із соцмереж. Потім їхні могили з'явилися на цвинтарі «Кальфа» у Севастополі: тихо, без офіційних церемоній та сповіщень. Часто не повідомляються основні дані: як потрапив на війну, в якому формуванні воював, де саме був убитий. Але в процесі меморіалізації загиблих через пів року, рік і більше в деяких випадках ці дані все ж таки з'являються і дозволяють доповнити загальну картину втрат російських військових із Криму. Виникають складнощі і з пошуком судових рішень щодо кримчан, оскільки ускладнений доступ до інформації судів. А ці дані важливі, бо теж доповнюють загальну картину того, що відбувається», – каже Алексіна Дорогань.

Могили російських військовослужбовців на цвинтарі «Кальфа». Севастополь, 2023 рік
Могили російських військовослужбовців на цвинтарі «Кальфа». Севастополь, 2023 рік

Фіксація кримських втрат у війні з Україною відкриває низку інформації про війну, яку Росія намагається приховувати, вважає журналістка.

Кримчани мають право знати правду про хоча б приблизні цифри вбитих Алексіна Дорогань

«Ця база, насамперед, – частина процесу документування воєнних злочинів Росії, порушення нею правил і звичаїв ведення війни. І вона дозволяє повніше побачити картину втрат армії РФ, підтвердження фактів мобілізації, розуміння того, хто і як вирушає на війну, хто ці люди, ким вони були до війни. Кримчани мають право знати правду про хоча б приблизні цифри вбитих, про те, кого героїзують російські чиновники Криму та про те, що вони намагаються приховати», – вважає Алексіна Дорогань.

Скільки загалом кримчан воюють у лавах російської армії, достеменно невідомо. Цю інформацію російська влада не розголошує. Восени 2022 року російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) заявляв, що воювати з Україною вирушили з Криму 1,2 тисячі добровольців і формувалися ще два батальйони.

З анексованого Криму на війну також відправляли невідому кількість мобілізованих до армії РФ.

Священик благословляє мобілізованих Росією кримчан на війну проти України. Севастополь, 27 вересня 2022 року
Священик благословляє мобілізованих Росією кримчан на війну проти України. Севастополь, 27 вересня 2022 року

Невідомо також, скільки з них не повернулися. Втрати російської армії у Криму можуть не обмежуватися тисячею військовослужбовців, яких встановили Крим.Реалії. Чим довше Росія продовжує військові дії проти України, тим більшими стають ці втрати.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.

Предыдущая статьяОкупанти у Криму намагаються вберегти свої склади з пальним
Следующая статьяСМИ: Супруга «слуги» Каптелова имеет квартиру в Москве и получает зарплату в РФ