В анексованому Севастополі заявили про стабілізацію ситуації з бензином і повідомили про зняття обмежень на його продаж. Місцеві пабліки пишуть, що останнім часом на дорогах Кримського півострова стало помітно більше бензовозів. Що відбувається з постачанням Криму пальним, як це пов'язано з інтенсивністю ударів України, якими шляхами бензин потрапляє в регіон і де його зберігають – у всьому цьому розбиралися Крим.Реалії.
Російська влада Севастополя повідомила в понеділок про відсутність лімітів на продаж бензину на автозаправних станціях.
«Ситуація з бензином у Севастополі стабілізувалася. Відсьогодні ми зняли всі обмеження на заправках», – заявив російський очільник Севастополя Михайло Развожаєв.
«До обіду на деяких заправках найпопулярніші марки бензину закінчилися, але бензовози вже в дорозі. Запасів пального в місті достатньо, щоб забезпечити його безперебійний продаж найближчим часом», – додав чиновник.
Развожаєв уточнив, що планується забезпечити вільний доступ до трьох основних видів пального: АІ-92, АІ-95 і дизельного за ціною не вище ніж 100 рублів за літр на всіх АЗС. За його словами, в мережі АЗС TES це вже так і є, а заправки ATAN у Севастополі «також рухаються в цьому напрямку».
У Севастополі розраховують, що постачання тепер буде стабільним, але не розкривають подробиць, як це здійснюватиметься.
Раніше, 16 жовтня, у Севастополі російська влада скасувала QR-коди на бензин.
Продаж пального за QR-кодами запровадили в Севастополі в червні через проблеми з накопиченням і логістикою, викликані ударами Сил оборони України по російських нафтобазах, НПЗ і бензовозах. На заправках діяли ліміти, черги й заборона продажу в каністри; через усе це кримчани їздили заправлятися на Кубань.
Російська влада анексованого Криму про зняття обмежень поки не повідомляла.
Паливна логістика
Бензинова криза в Криму розпочалася в травні після взяття Силами оборони України під вогневий контроль так званого «сухопутного коридору» з Росії на півострів.
Восени російська влада почала збільшувати трафік через окуповані території Півдня України. Для цього обмежили допуск вантажних автомобілів на Керченську залізнично-паромну переправу, також різко зросли виплати водіям за один рейс, які в окремих випадках доходять до 500 тисяч рублів.
Палаючі фури до Криму: російський бізнес втрачає транспорт і вантажі на «сухопутному коридорі»
Але не тільки траса з Таганрога до Джанкоя забезпечує Кримський півострів – українські військові успішно відпрацювали по всіх шляхах постачання пального до Криму.
З п'яти автомобільних поромів три уражені до стану непрацездатності або знищені, а два – не на ходу
Зокрема, можливості Керченської поромної переправи були знижені вчетверо.
«З п'яти автомобільних поромів три уражені до стану непрацездатності або знищені, а два – не на ходу і використовуються як баржі, які через Керченську протоку перетягують буксири. На цих поромах перевозять зокрема бензовози. А обидва залізничні пороми, які могли перевозити до 60 залізничних цистерн, були уражені ще раніше», – розповів Крим.Реалії на умовах анонімності військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу.
Знищені залізничні мости в Запорізькій області, на Чонгарі в Херсонській області та в самому Криму
Залізничний шлях постачання до Криму вже давно неможливий, констатує експерт.
«Насамперед знищені залізничні мости в Запорізькій області, на Чонгарі в Херсонській області та в самому Криму. Також проводилися атаки на локомотиви і вантажнітяги як у дорозі, так і на залізничних станціях. А рух вантажних потягів через Керченський міст закрито з жовтня 2022 року, коли його конструкції були пошкоджені вибухом і пожежею», – каже підполковник запасу.
Морський шлях постачання до Кримського півострова також був припинений, зазначає експерт із Криму.
Сили безпілотних систем перервали ланцюжок доставки з Ростова до Керчі Доном і через Азовське море
Пальне до Криму доправляли річкою Дон і далі через Азовське море, також був маршрут із Новоросійська.
«Сили безпілотних систем перервали ланцюжок доставки з Ростова до Керчі Доном і через Азовське море. Також перерізано «артерію» з портів Краснодарського краю РФ Чорним морем», – зазначає офіцер запасу.
Станом на середину липня в Азовському морі Сили безпілотних систем уразили 116 танкерів. Після цього Росія припинила постачання до Криму цим шляхом.
14 жовтня український моніторинговий телеграм-канал «Крымский ветер» із посиланням на інформацію від підписників повідомив, що на трасах Криму збільшилася кількість бензовозів.
«Багато машин із паливом і порожніх помічають на трасах «Таврида» і Джанкой – Керч. Це може свідчити як про зменшення кількості ударів по бензовозах під час руху так званим «сухопутним коридором» із РФ до Криму, так і про збільшення кількості водіїв-смертників, готових ризикувати життям заради великого заробітку», – йдеться в повідомленні.
Військовий експерт із Криму вважає, що основний обсяг пального з Росії надходить на танкерах, які прориваються маршрутами Азовського й Чорного морів. Також обмежена кількість бензину може постачатися через Керченську поромну переправу та «сухопутним коридором».
Уповільнення Starlink могло різко скоротити удари українських дронів по трасі з Ростова до Криму. За даними російських воєнкорів, за останні дві доби на трасі «сухопутного коридору», що проходить через окуповані Маріуполь і Мелітополь, під удар потрапив лише один автомобіль. Російські пабліки пов'язують це з проблемами Starlink, який ЗСУ використовують для управління безпілотниками. Україна скорочення атак не підтверджувала, але визнавала, що уповільнення сервісу зірвало частину операцій ЗСУ.
«Відправляють ризикувати життям». РФ оживляє «сухопутний коридор» до Криму під обстрілами ЗСУ
Де зберігають?
Підполковник запасу ЗСУ зазначає, що доставка пального до Криму важлива для російської влади Криму для забезпечення потреб регіону, але не менш важливим питанням є те, де це пальне зберігати.
Необхідно мати запаси на якихось нафтобазах, великих чи маленьких
«Можна, звісно, працювати, що називається, «з коліс». Тобто прибув бензовоз, злив пальне на АЗС і поїхав за новою «порцією» бензину чи дизпалива. Але таким способом планово працювати неможливо – завтра бензовоз чи танкер не дістануться Криму, і система постачання пального споживачам розвалиться вмить. Тому необхідно мати запаси на якихось нафтобазах, великих чи маленьких», – вважає військовий експерт.
Він нагадує, що всі великі нафтобази на півострові раніше були знищені. Так, неоднократно зазнавав атак морський нафтовий термінал у Феодосії – найбільше місце зберігання нафтопродуктів у Криму. Остання атака по цьому об'єкту була 18 липня, а 1 жовтня «Крымский ветер» показав, що залишилося від нафтобази.
За даними OSINT-дослідників, у Феодосії могли залишитися придатними для використання від одного до трьох резервуарів.
Єдиним неураженим місцем зберігання на Кримському півострові є головна нафтобаза Чорноморського флоту РФ у Севастополі
Крім того, завдавалися удари по нафтобазах, що належать головним мережам АЗС у Криму – ATAN у селищі Гвардійське та TES у Керчі. Нафтобазу в Гвардійському востаннє атакували 8 червня, її стан наразі невідомий. Нафтовий термінал «ТЕС-Терминал-1» потрапив під удар 17 липня, чи може він приймати пальне зараз, даних також немає.
«Єдиним неураженим місцем зберігання на Кримському півострові є головна нафтобаза Чорноморського флоту РФ у Севастополі. Вона має підземні резервуари, будувалася за часів СРСР із завданням витримати ядерний удар. Якщо російська влада міста зберігає пальне там, то воно справді в безпеці. Атакувати можна хіба що бензовози на території та точку розливу пального. А от російська влада Криму такого об'єкта зберігання не має», – зазначає військовий експерт із Криму.
Траса «під контролем», але вантажівки палають: що відбувається на «сухопутному коридорі» до Криму
Сергій Коваль – псевдонім фрилансера RFE/RL, який пише під цим іменем із міркувань безпеки
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
