Влада РФ продовжує використовувати «сухопутний коридор» через окуповані регіони півдня України до анексованого Криму – незважаючи на українські дронові атаки. П’ятий місяць Сили оборони України утримують під вогневим контролем цей ключовий для РФ логістичний маршрут у кримському напрямку. Не знайшовши альтернативних шляхів, влада Росії восени почала нарощувати трафік на цій трасі. Російський бізнес зазнає дедалі більших збитків, втрачаючи вантажі та транспорт, і вже публічно ставить запитання владі РФ. Що відбувається, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Після того як Сили оборони України наприкінці травня взяли «сухопутний коридор» до Криму під вогневий контроль, рух вантажного транспорту ним було тимчасово обмежено – за винятком вантажів військового призначення, спецвантажів, ліків, техніки для відновлення інфраструктури, палива, продуктів, що швидко псуються, та окремих соціально значущих товарів першої необхідності.
Однак із вересня російська влада всупереч українським обстрілам знову почала нарощувати трафік на «сухопутному коридорі». Цим незадоволений бізнес, чиї фури регулярно горять на цьому напрямку.
«Що закінчиться раніше: транспорт чи водії?»
Кілька місяців влада РФ намагалася налагодити альтернативну логістику до Криму – морем через паромну переправу та міст через Керченську протоку. Але організувати повноцінні поставки так і не вдалося. У вересні частину вантажопотоку російська влада почала примусово повертати на «сухопутний коридор», який перебуває під обстрілами.
Це відбувається за рахунок того, що основний транспорт, який доставляє до Криму з РФ пріоритетні вантажі через Керченську паромну переправу, не пускають назад на пароми після розвантаження.
Єдиним способом для них повернутися до Росії є «сухопутний коридор», оскільки на Керченському мосту також діють обмеження після атак ЗСУ.
У такій обстановці водії вантажівок і фур масово відмовляються від рейсів на цьому напрямку навіть за підвищені гонорари. Це створює проблеми в Криму з доставкою матеріалів, товарів, комплектуючих і запчастин.
Деякі погоджуються на ризиковані вояжі, які тепер, за неофіційними даними, можуть коштувати до 500 тисяч рублів за рейс. Наслідки бувають різними. Українські та російські пабліки регулярно публікують відео масових випадків палаючих вантажівок уздовж траси «сухопутного коридору», іноді з пораненими та загиблими водіями.
«Що закінчиться раніше такими темпами: вантажний транспорт чи охочі до швидкого заробітку водії?» – риторично запитує український телеграм-канал «Exilenova+».
«Відправляють ризикувати життям». РФ оживляє «сухопутний коридор» до Криму під обстрілами ЗСУ
Під ударами – тисячі вантажівок?
Масштаби українських ударів по «сухопутному коридору» достеменно невідомі. Офіційних даних про це немає. За інформацією французького OSINT-аналітика Клемана Молена, мова може йти про понад три тисячі вантажівок та інших транспортних засобів із паливом, товарами та військовим майном, атакованих Силами оборони України на цій ділянці з травня.
Цілями стають не лише вантажівки, а й мости – Україна робить усе можливе, щоб будь-яка поїздка стала ще небезпечнішою та складнішою Клеман Молен
За спостереженнями аналітика, російські перевізники почали частіше пересуватися колонами під прикриттям мобільних засобів ППО РФ.
«Із дня в день з окупованих територій півдня України надходять одні й ті самі кадри: великі колони вантажівок, супроводжувані численними мобільними зенітними комплексами, на повній швидкості рухаються основними дорогами. Транспорт, що перевозить вантажі, паливо або військову техніку, постійно зазнає атак українських безпілотників. Цілями стають не лише вантажівки, а й мости – Україна робить усе можливе, щоб будь-яка поїздка стала ще небезпечнішою та складнішою», – повідомляє Клеман Молен.
Через атаки українських БпЛА вантажопотік «сухопутним коридором» скоротився удвічі з половиною, заявляє голова російської «Асоціації вантажоперевізників і експедиторів Криму» Анатолій Цуркін.
За його даними, навесні там курсували до двох тисяч вантажівок різної тоннажності на добу, а зараз – до 500-600 на добу.
Перевірити достовірність цих даних в умовах воєнних дій між РФ та Україною неможливо.
За розрахунками керівника українського Центру вивчення окупації Петра Андрющенка, трафік «сухопутним коридором» зараз може становити 250-450 автомобілів на добу, тобто приблизно 1,7-3,1 тисячі вантажівок на тиждень або 7,5-13,5 тисяч на місяць.
Анатолій Цуркін стверджує, що оптимальна логістика у кримському напрямку існує, але не всі про неї знають.
«Кримська логістика сьогодні є не лише найскладнішою, а й такою, що постійно змінюється. Змінюються маршрути, види рухомого складу та умови перевезень. Через постійний моніторинг ворогом усіх інформаційних ресурсів неможливо публічно довести бізнесу, як швидше та оптимально доставити товари на півострів, але такі маршрути є і їх використовують підприємці», – стверджує він.
Траса «під контролем», але вантажівки палають: що відбувається на «сухопутному коридорі» до Криму
«Машини горять вщент»
Ті, кому невідомі «альтернативні логістичні шляхи», зазнають збитків. Власники компаній-вантажоперевізників і водії фур, які постраждали на «сухопутному коридорі», просять владу РФ компенсувати їм збитки.
Безпечних шляхів більше не залишилося! Ігор Богоєв
«Сергію Валерійовичу (Аксьонов, російський очільник Криму – КР), підкажіть, коли будуть ухвалені рішення щодо компенсації втрачених вантажів і вантажного транспорту на трасі Р-280 («сухопутний коридор» РФ – КР) до Криму! Безпечних шляхів більше не залишилося! Кримським мостом багато не перевезеш, одна машина на 3,5 тонни може зробити рейс раз на три дні через обмеження можливостей огляду на мосту! Паромна переправа закрита для продуктів харчування! Залишається тільки траса Р-280, яку вже атакують щогодини БпЛА, і вантажні машини з продуктами горять вщент!» – пише на сторінці у «ВКонтакте» Сергія Аксьонова користувач Ігор Богоєв.
Гинуть цивільні водії, перевізники втрачають автомобілі, а ми – вантажі Ігор Богоєв
За його словами, нещодавно згорів його автомобіль, який перевозив курячі яйця. Компанія звернулася до російського уряду Криму, але отримала відповідь, що «такі ризики не компенсуються».
«Веземо продукти на свій страх і ризик цією трасою, по суті, до блокадного Криму! Для безпеки сухопутного шляху нічого не зроблено, гинуть цивільні водії, перевізники втрачають автомобілі, а ми – вантажі. За чотири місяці можливості Кримського мосту та паромної переправи не збільшено, а навіть навпаки зменшено! Хто компенсуватиме ці збитки!?» – запитує Ігор Богоєв.
«Лотерея та мільйонні збитки»
Про необхідність державної підтримки бізнесу, який ризикує на «сухопутному коридорі», заявляє комерційний директор кримської транспортної компанії Максим Воронцов.
Коли знижено пул машин, що проїжджають, до 500 і у тебе їдуть твої ж 10 машин, то ризики максимально зростають Максим Воронцов
За його словами, за останні три місяці автомобілі його підприємства потрапили під обстріли ЗСУ сім разів: тричі було повністю втрачено вантаж і один раз згорів автомобіль.
«У глобальному сенсі це лотерея. Коли там їхало, наприклад, на день дві тисячі автомобілів, то відсоток влучання в один із десяти автомобілів твоєї компанії дорівнював двом. Якась логіка в цьому ще є. А коли знижено пул машин, що проїжджають, до 500 і у тебе їдуть твої ж 10 машин, то ризики максимально зростають», – заявив Максим Воронцов севастопольському виданню «ForPost» у жовтні.
Свої збитки він оцінює «приблизно у 25 мільйонів рублів». Але отримати компенсацію навіть за застраховані вантажі бізнесмен жодного разу не зміг.
У нинішній обстановці без оперативної підтримки держави працювати «вкрай важко», визнає він. Російська влада «могла б узяти під свій контроль» страхування вантажів і транспорту, розробити алгоритм отримання субсидії на купівлю транспорту, забезпечити безпеку перевезень або відкрити ще один шлях у кримському напрямку, вважає Максим Воронцов. Від цього, як він стверджує, залежить «продуктова безпека Криму».
Крим так і не дочекався обіцяного Путіним та Аксьоновим дешевого бензину. Що далі?
«Постраждалі почують: «Грошей немає, але ви тримайтеся»
Російська влада Криму, зі свого боку, закликає вантажоперевізників брати участь у програмі страхування транспорту та вантажів від ризиків, пов'язаних із «завданням шкоди внаслідок диверсій, терористичних актів, а також застосування озброєння та військової техніки».
«Застрахувати від військових ризиків можна автотранспорт, що перевозить товари першої необхідності (не менше 25% вартості вантажу), вантажі з продуктами харчування, паливом, зерном, будматеріалами, дитячими товарами та іншими під час перевезення автомобільним, залізничним, річковим і морським транспортом, включаючи контейнерні перевезення, залізничний рухомий склад. Також страхуванню підлягають життя та здоров'я водіїв, експедиторів і членів екіпажу», – стверджують у Мінекономрозвитку російського уряду Криму.
Цією пропозицією можуть скористатися не всі вантажоперевізники, тому ажіотажу навколо оформлення таких «військових страховок» не спостерігається, стверджують в українській «Асоціації реінтеграції Криму».
Навіть якщо припустити, що «Сбербанк» комусь і щось має намір сплачувати, то розраховувати на нові правила можуть далеко не всі «Асоціація реінтеграції Криму»
«Заяви про «додаткове страхування» мають лише одну практичну мету: стимулювати «тут і зараз» бізнес для відновлення ризикованих перевезень, з очевидним розрахунком того, що після настання «страхового випадку» структури, які зазнали збитків, почують характерне «грошей немає, але ви тримайтеся». Тепер нібито від військових ризиків «сам вантаж, автомобіль, а також життя і здоров'я водія» можна застрахувати тільки в «Сбербанку» на суму до ста мільйонів рублів. Як зазначають у банку, «для страхування автомобіля необхідно, щоб товари першої необхідності становили не менше ніж 25% вартості продукції, що перевозиться». Тому навіть якщо припустити, що «Сбербанк» комусь і щось має намір сплачувати, то розраховувати на нові правила можуть далеко не всі суто логістично, з огляду на вміст перевезень», – заявляють в Асоціації.
У пресслужбі «Сбербанку» стверджують, що страховку за цією програмою оформила «найбільша торговельна мережа», яка доставила до Криму майже 60 тонн продукції. Назва її не уточнюється. До програми також залучають вантажоперевізників з окупованих Росією територій України. Але скільки сьогодні учасників такого страхування, невідомо.
«Полювання на колони». Як ЗСУ ріжуть військову логістику Росії в Криму
Вікторія Веселова – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
