Під час повномасштабного вторгнення у Чорному морі загинуло понад сто тисяч дельфінів. Про це заявляє доктор біологічних наук, керівник науково-дослідного відділу Національного природного парку «Тузлівські лимани» Іван Русєв. Водночас, за даними морських біологів, зростає солоність Азовського моря. У Центрі вивчення окупації однією з причин цього, окрім екологічних факторів, називають порушення водного балансу між Чорним та Азовським морями – зокрема, через будівництво Керченського мосту.
Як змінився стан Чорного та Азовського морів через російську агресію? Які чинники впливають на знищення екосистеми Чорного моря? Як Росія зараз використовує Азовське море і до чого тут Керченський міст?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Іваном Русєвим, а також із головою Центру вивчення окупації Петром Андрющенком.
Український науковець Іван Русєв десятиліттями відстежує вплив людини на Чорне море і звертає увагу на те, що Національний природний парк «Тузлівські лимани» – це єдиний морський парк, який не є окупованим і де можливо збирати інформацію про вплив війни на природні екосистеми та біорізноманіття.
Найбільш помітний і трагічний прояв цього впливу – масова загибель трьох видів китоподібних, які мешкають у Чорному морі: афалін, білобочок та азовок (морських свиней). Узагальнено їх називають дельфінами, і практично щодня на березі знаходять нові тіла загиблих тварин.
За словами біолога, повномасштабна війна принесла чимало нових чинників – як фізичних, так і хімічних. Фізичні чинники стали помітні навесні 2022 року, коли в Чорному морі розпочалися активні бойові дії.
«За це літо воєнного 2026 року ми вже нарахували 95 тіл загиблих чорноморських китоподібних. Це велика кількість, з 2022 року за літній період у нас такого не було. Це свідчить про продовження гибелі чорноморських китоподібних, яка триває вже п'ятий рік. За нашими оцінками, на сьогодні загинуло близько 120 тисяч чорноморських китоподібних трьох видів – азовка, білобочка та афаліна», – розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії Іван Русєв.
Такі дані вдалося отримати завдяки моніторингу узбережжя, інформації від людей, які знаходять рештки китоподібних, та обміну відомостями з колегами з країн Чорноморського регіону, пояснює науковець.
Загалом у Чорному морі тоді загинуло щонайменше 50 тисяч китоподібних Іван Русєв
До кількох знайдених тіл застосовується спеціальна формула, виведена американськими дослідниками.
«Вони вивчали процес гибелі китів і дельфінів в океанах і з'ясували, що море чи океан викидає на берег лише 5% тіл. Решта тоне в безодні, і їх неможливо фізично порахувати. З цієї цифри ми й виходимо. Наприклад, у 2022 році ми зафіксували 2,5 тисячі викинутих на берег тіл. Якщо 5% – це 2,5 тисячі, отже, загалом у Чорному морі тоді загинуло щонайменше 50 тисяч китоподібних», – каже Іван Русєв.
До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну науковцям вдалося провести облік китоподібних у Чорному морі. Тоді їх нараховувалося від 450 до 500 тисяч особин, стверджує дослідник. Настільки величезну кількість загиблих тварин – 120 тисяч – Русєв пояснює двома групами чинників: фізичними та хімічними.
Забруднення Азовського моря посилилося: що до цього призвело та як це загрожує Криму?
Чинники гибелі
Перший фізичний чинник – це бойові дії у Чорному морі.
До наших берегів припливають уже контужені дельфіни Іван Русєв
«Це вплив сонарів, які продовжують працювати у різних акваторіях – наприклад, біля Новоросійська та Туапсе. До наших берегів припливають уже контужені дельфіни. Це бої, які ведуться біля Кінбурнської коси, біля Джарилгача, де наші військові намагаються вибити ворога. Це фізичний вплив через пуски «Калібрів», бомбардування моря та вибухи протикорабельних мін», – пояснює Іван Русєв.
Другий чинник – хімічне забруднення моря.
«Це вплив мазуту, який досі з'являється на узбережжі нашого національного парку та на інших ділянках берега. Це вплив олії, нафти та важких металів, які у великій кількості потрапили до Дніпровського лиману, а згодом – на шельф Чорного моря. Усе це вбудовується в харчовий ланцюг екосистеми, і оскільки китоподібні перебувають на її верхівці, вони зазнають одночасно і фізичного, і дуже сильного хімічного впливу», – каже Іван Русєв.
Знадобляться десятки, а може, й 50 років для відновлення популяції до довоєнного рівня Іван Русєв
Трагедія китоподібних у тому, що їхня популяція відновлюється вкрай повільно, каже Іван Русєв.
«Вони стають статевозрілими лише на сьомий-десятий рік, дають потомство не щороку і дуже довго його вирощують. Знадобляться десятки, а може, й 50 років для відновлення популяції до рівня, який був до повномасштабного вторгнення, – до 500 тисяч особин. Тобто вже зараз можна сказати, що наслідки розтягнуться на багато десятиліть», – вважає науковець.
Мазут знову на пляжах: чому влада в Криму замовчує цю проблему
Війна на Азові
Цього літа активні бойові дії відбувалися і в Азовському морі. Українські сили неодноразово уражали судна, які Росія використовує зокрема для перевезення нафтопродуктів.
Голова Центру вивчення окупації Петро Андрющенко вважає, що масштабних екологічних наслідків через ці удари на окупованому українському узбережжі моря не зафіксовано.
«Удари по портах не впливають на туристичну інфраструктуру, оскільки порт Маріуполя розташований досить далеко від неї. Те саме стосується й Бердянського порту: він розташований трохи ближче, але все одно осторонь. А ураження суден, які йдуть суднохідним каналом, відбуваються далеко в морі, з берега їх практично не видно», – сказав Петро Андрющенко.
Водночас, за словами Андрющенка, витоки нафтопродуктів після ураження суден трапляються. Як приклад він наводить Таганрозьку затоку, де після атаки на один із кораблів у воду потрапило дизельне паливо. До українського узбережжя забруднення, за його даними, не дійшло.
«Ми такі витоки спостерігали безпосередньо в Таганрозькій затоці, а саме біля порту Таганрог. Там дійсно було досить сильне забруднення дизельним паливом з одного з уражених суден. Але до узбережжя окупованої території України воно не дійшло, тому на нашу прибережну зону це не вплинуло», – сказав Петро Андрющенко.
«Операція «Молочка». Фоторепортаж про війну дронів на Чорному морі
Він зазначає, що забруднення Азовського моря відбувається і без українських ударів – через плачевний стан російських суден, які використовують для перевезень.
Судна, які використовує Росія, здебільшого перебувають у такому стані, що витоки з них відбуваються регулярно Петро Андрющенко
За словами Андрющенка, витоки з них стали постійними. При цьому він вважає, що за масштабом вони поки що незіставні із забрудненням Чорного моря після великих військових інцидентів.
«Ті судна, які використовує Росія, здебільшого перебувають у такому стані, що витоки з них відбуваються регулярно. На жаль, менше їх не стало, але, на щастя, не стало й більше – вони просто тривають. Зрозуміло, що це забруднює Азовське море, але я не можу назвати ситуацію критичною. Це незіставно, наприклад, із забрудненням акваторії Чорного моря після ураження кораблів у позаминулому році, коли море досі не може повністю очиститися», – сказав Петро Андрющенко.
Війна проти морів. Що змінилося біля берегів Криму під впливом РФ
Солоність моря
Андрющенко звертає увагу на інший аспект зміни екосистеми Азовського моря. Центр вивчення окупації опублікував дані, які свідчать про те, що солоність моря продовжує зростати і вже досягла рекордних показників. Якщо історично вона трималася переважно на рівні близько 10–12 проміле, то у 2024 році середній показник становив 14,6 проміле, а в 2025-му – близько 16 проміле.
Про це свідчать і дані Азово-Чорноморського філіалу Всеросійського науково-дослідного інституту рибного господарства та океанографії. Там вказали, що середньозважені показники солоності води в Азовському морі та Таганрозькій затоці у 2025 році досягли рекордних значень – 16 і 12 проміле відповідно.
Одна з причин полягає в порушенні природного водного балансу Азовського моря. Окремим чинником у цьому процесі стало будівництво Росією мосту через Керченську протоку.
Саме протока забезпечує водообмін Азовського моря з Чорним, вода якого значно солоніша. Після будівництва мосту змінилася гідродинаміка протоки: його конструкції звузили потік і вплинули на швидкість та розподіл течій. І наслідки вже помітні, зазначається у публікації Центру вивчення окупації. Змінюється видовий склад моря, поширюються організми, характерні для солоніших вод, а масове розмноження медуз стає одним із найочевидніших проявів перебудови екосистеми.
«Ефект Туапсе». Як екологічна катастрофа на російському курорті впливає на туристичний сезон в Криму
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
