Біля підніжжя Кара-Дага в Коктебелі планують побудувати великий рекреаційний комплекс. Кому віддали під забудову заповідну територію, з’ясовували Крим.Реалії.
У Коктебелі біля підніжжя вулкана Кара-Даг побудують багатофункціональний рекреаційний комплекс, повідомила пресслужба російського Міністерства економічного розвитку Криму.
«У межах Петербурзького міжнародного економічного форуму – 2026 підписано меморандум між Радою міністрів Республіки Крим та ТОВ «СЗ «Форум-чайка» (група компаній СДК) про реалізацію інвестиційного проєкту «Мультиформатний рекреаційний комплекс у смт Коктебель». Загальний обсяг інвестицій складе 10 млрд рублів», – йдеться у повідомленні.
Згідно з проєктом, на площі понад 76 тис. кв. м побудують готелі, вілли, таунхауси, гостьові будинки та курортні резиденції.
Проєкт розрахований на 10 років. Як повідомляє пресслужба відомства, «архітектурна концепція заснована на каскадному принципі забудови, інтегрованої в рельєф місцевості, що дозволить зберегти візуальну легкість і уникнути щільної забудови».
Як повідомляється, наразі команда проєкту проводить переговори з готельними операторами, після вибору керівного партнера концепція буде доопрацьована з урахуванням його вимог.
Хто будуватиме
Зазначене в повідомленні товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізований забудовник «Форум-Чайка» (ІПН 9108009781, КПП 91080100) зареєстроване в Судаку, статутний капітал – 31 млн рублів, директор – Вовченко Анатолій Федорович. Засновником фірми є Гривковський Едуард Олександрович.
Фірма працює з 2004 року і до анексії Криму її засновником було ТОВ «МДМ-ІНВЕСТ-СИСТЕМ» із Києва.
Крім ТОВ «СЗ «Форум-Чайка», Едуард Гривковський є засновником ще 14 компаній.
Одні з них безпосередньо займаються будівництвом – ТОВ «ІБК «МЕДПРОМБУД» та ТОВ «САНАТОРІЙ «КИЇВ». Вид діяльності інших згідно з КВЕД – «діяльність замовника-забудовника, генерального підрядника»: ТОВ «СЗ «СДК», ТОВ «СЗ «ГЛІЦИНІЯ», ТОВ «СЗ «ЗАХІДНИЙ ПРОСПЕКТ 82», ТОВ «СЗ «ЮДК», ТОВ «СЗ «ЮГ-СТРОЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ».
Едуард Гривковський у 2006-2010 та 2010-2014 роках був депутатом Верховної Ради Криму п’ятого та шостого скликань від проросійської партії «Союз». Із червня 2006 року до листопада 2010 року – перший заступник, заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Українські ЗМІ неодноразово писали, що Гривковський був тісно пов’язаний із нині покійним кримським політиком Левом Миримським, від партії «Союз» якого обирався до кримського парламенту.
Брат Едуарда Гривковського Вадим Гривковський був депутатом Верховної Ради України від партії «Трудова Україна» Сергія Тігіпка.
Едуард Гривковський фігурував у розслідуванні Крим.Реалії про забудову озера Мойнаки в Євпаторії.
У січні 2018 року Служба безпеки України оголосила Едуарда Гривковського в розшук, обвинувачення висунуто за статтею про держзраду.
Крим на порозі водного колапсу через масову забудову
Заповідна територія та «божевільна забудова»
Вулканічний масив Карадаг – одне з найкрасивіших місць у Криму. Але, крім краси, тут – унікальна природа, для збереження якої створено Карадазький біосферний заповідник. Він займає територію вулканічного масиву, має площу 2874,2 га, зокрема суші – 2065,1 га та акваторії Чорного моря – 809,1 га.
Аквально-скельний комплекс Карадага, що у складі заповідника, має статус водно-болотних угідь міжнародного значення, згідно з Рамсарською конвенцією з особливим охоронним режимом.
Заповідник був створений 9 серпня 1979 року за постановою Ради міністрів УРСР.
1997 року заповідник отримав статус юридичної особи, і Карадазьке відділення було перейменовано на Карадазький природний заповідник Національної академії наук України.
Після анексії Криму Росією заповідник зберіг статус наукової установи, пройшов перереєстрацію відповідно до норм законодавства РФ і отримав назву «Державна бюджетна установа науки та охорони природи Республіки Крим «Карадазький природний заповідник».
2020 року депутат російської міської ради Феодосії Артем Мельниченко за підсумками запитів до різних інстанцій виявив, що, очевидно, далеко не весь Карадазький природний заповідник насправді має охоронну зону: за даними представників заповідника, з 510 гектарів як охоронну зону оформлено лише 20,9 гектара навколо селища Коктебель. Усе інше – лише проєктована охоронна зона, яка так і не була затверджена.
Межі біосферного заповідника майже впритул підходять до селища Коктебель Активіст #LIBERATECRIMEA
«Як можна побачити на мапі, межі біосферного заповідника майже впритул підходять до селища Коктебель. Забудувати територію біля вулкана готелями і не зачепити межі заповідника практично неможливо», – пояснив на умовах анонімності Крим.Реалії активіст із Феодосії міжнародного руху за звільнення Криму #LIBERATECRIMEA.
Кримчанин нагадав, що 2022 року в Коктебелі біля підніжжя гори Юнге почали будувати 12-поверховий комплекс, а 2023-го забудовник отримав дозвіл на зведення 16-поверхової та 17-поверхової будівель. Після цього жителі селища виходили на протести, писали листи президенту Росії Путіну.
Бездумна забудова становить загрозу для подальшого розвитку планерного спорту в Коктебелі Зі звернення до президента РФ
«Просимо вас зупинити знищення цього унікального місця. Селище невелике з малоповерховою забудовою. Торік нам вдавалося захистити його від спроб багатоповерхової забудови. Глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) обіцяв, що в Коктебелі не буде багатоповерхових будівель. Вони безповоротно змінять вигляд селища, знищать його пейзажну красу, що надихала не одне покоління художників, поетів, письменників, музикантів, учених та авіаторів. Багатоповерхова забудова може вплинути на зміну унікальних повітряних потоків на горі Клементьєва, де зароджувався наш вітчизняний парапланеризм. Бездумна забудова становить загрозу для подальшого розвитку планерного спорту в Коктебелі», – йшлося у зверненні до президента РФ.
Відеозвернення до президента РФ надіслав на «пряму лінію» і московський бізнесмен, блогер Олександр Сергєєв, відомий у Криму як Олександр Горний.
Чи вийдуть зараз коктебельці на протести – велике питання Активіст #LIBERATECRIMEA
«У Коктебелі триває варварська багатоповерхова забудова, до якої не могли додуматися навіть в Україні. Влада в Криму нас не чує. Я просто прошу вас, президенте всієї Русі, батьку і благодійнику наш, врятуй Коктебель від знищення», – волав 2023 року він до Володимира Путіна.
«Як показав час, звернення до російської влади Криму і до президента Путіна результатів не принесли. Тепер на Коктебель, який раніше був маленьким і затишним селищем, чекає масштабна забудова. Чи вийдуть зараз коктебельці на протести – велике питання», – констатує активіст руху #LIBERATECRIMEA.
Новобудови є, покупців – немає: що відбувається з ринком житла в Криму
Будинок-музей Чехова почав руйнуватися через чергову забудову в Ялті – краєзнавець
Унікальних ландшафтів Сімеїза більше не буде – кримські екологи
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
