Пів року тому в анексованому РФ Криму викрали українку Марину Рифф, яка жила на півострові, відмовившись від російського паспорта. На насильницький характер її зникнення вказувало рішення про адміністративний арешт, винесене того дня, коли жінка перестала виходити на зв’язок. Нові подробиці того, що сталося з кримчанкою після того, як її телефон перестав відповідати на дзвінки, читайте в цьому матеріалі.
Пішла до ФМС і не повернулася
Жителька Гурзуфа Марина Рифф відмовилася отримувати нав’язуване російське громадянство після анексії Кримського півострова: через це змушена була регулярно відвідувати міграційну службу, щоб продовжувати свою посвідку на проживання. Як розповіли в Кримській правозахисній групі, 12 листопада 2025 року вона вирушила до однієї з таких установ, і відтоді близькі її не бачили.
Візит до ФМС (окупаційної міграційної служби) збігся з датою появи в картотеці справ підконтрольного Росії Київського районного суду окупованого Сімферополя відомостей про те, що стосовно Марини Рифф розглянули одразу три протоколи про адміністративні правопорушення: за «дискредитацію» російської армії, демонстрацію «екстремістської» символіки та «дрібне хуліганство» в інтернеті. За «дискредитацію» та «хуліганство» суддя Євген Пронін призначив штрафи, а за символіку – 14 діб адміністративного арешту.
Відомостей про те, за що саме притягнули кримчанку до відповідальності, в рішеннях судів немає. Однак із них можна дізнатися, що у Марини Рифф був акаунт у фейсбуці, на якому вона нібито розмістила «атрибутику (гасла), що використовувалися Організацією українських націоналістів».
За даними правозахисної організації «Кримський процес», до такої атрибутики може належати абсолютно будь-яка символіка, пов’язана з Україною або схожа на українську. Там же, у фейсбуці, вона нібито розміщувала висловлювання, «спрямовані на підтримку Збройних Сил України», та деякі висловлювання, визначені судом як такі, що «ображають людську гідність і громадську мораль».
Зламали телефон
Телеграм-канал «Трибунал. Крымский эпизод» звернув увагу на те, що перелік звинувачень, які були зафіксовані стосовно Марини Рифф, є класичним набором статей борців з «екстремізмом» (російського Центру з протидії екстремізму, або «Центру Е» – ред.), і висловив припущення, що в міграційній службі жінку змусили розблокувати телефон, щоб отримати доступ до її листувань.
Підтвердження цьому знайшлося в одному з рішень суду стосовно Рифф, де зазначається, що «згідно з рапортом заступника начальника ЦПЕ МВС, після проведення оперативно-розшукових заходів із мобільним телефоном» публікації, що стали предметом правопорушення, будуть видалені. Сама наявність таких заходів із телефоном свідчить про те, що до вмісту девайса російські силовики вже тоді мали повний доступ.
КПГ оприлюднила звіт про порушення прав людини в анексованому Криму в 2025-му році
Не вперше
Як виявилося, зазирнути в телефон українки силовики мали спокусу щонайменше з позаминулого року. Вже тоді вона потрапила в поле зору «Центру Е», попри закритий для сторонніх акаунт. Це випливає з тексту судового рішення за одним із обвинувачень в адміністративних правопорушеннях, згідно з яким із нею «у січні 2024 року співробітниками ЦПЕ МВС була проведена профілактична бесіда, винесено стосовно ПІБ1 застереження про недопущення вчинення протиправних дій».
Можливо, увагу співробітників «Центру Е» привернули доступні всім користувачам елементи оформлення акаунту Марини Рифф, виконані в кольорах українського прапора, які не залишають сумнівів у її відкритій проукраїнській позиції. Проте, судячи з відсутності 2024 року протоколів про адміністративні правопорушення, на момент проведення «профілактичної бесіди» домогтися від кримчанки розблокування телефону «ешникам» не вдалося.
Без суду і слідства
Ані під час судових засідань, ані через 14 діб адміністративного арешту Марина Рифф на зв’язок із рідними так і не вийшла. Про її місцеперебування достеменно нічого не відомо. Проте, як зазначають у Кримській правозахисній групі, близькі припускають, що її можуть утримувати в одному із СІЗО Сімферополя. Такої ж думки дотримуються й експерти місцевої правозахисної ініціативи Irade, яка займається документуванням насильницьких зникнень.
Практика попередніх адміністративних арештів, після яких людина на свободу вже не виходить, а буквально зникає – не нова Irade
«Практика попередніх адміністративних арештів, після яких людина на свободу вже не виходить, а буквально зникає – вона не нова. Лєру Джемілову відправили на 15 діб за фіктивне непроходження огляду і потім просто зі спецприймальника відвезли до СІЗО-2 Сімферополя, де дев’ять місяців тримали в повній ізоляції, і лише потім звинуватили в державній зраді. Вікторію Сергєєву в аеропорту Сочі затримали за «непідкорення вимогам поліції» і кілька разів продовжували арешти за цими звинуваченнями, «поки Москва не погодила порушення справи». Однак після цього вона ще тривалий час провела в катувальних ізоляторах Воронезької області без жодного статусу, зв’язку та адвоката», – розповів кореспондентові Крим.Реалії представник ініціативи.
За оцінками Irade, лише за минулий рік було зафіксовано 27 випадків з ознаками насильницьких зникнень. На сьогодні відомо про 14 випадків, коли викрадені після тривалого тримання інкомунікадо були знайдені у слідчих ізоляторах за звинуваченням у держзраді або підготовці до терористичної діяльності. Доля інших, включно з Мариною Рифф, як і раніше, залишається невідомою – російські силовики заперечують факти переслідування та позбавлення волі, а прокуратури й суди відмовляють у розгляді скарг на ФСБ від родичів викрадених.
«Вони катували наш народ, а я піду за них служити?» Історія братів із Криму, які відмовилися йти до армії РФ
ЄСПЛ задовольнив позов до Росії про порушення свободи зібрань в анексованому Криму
Везуть у невідомість. ФСБ і «кримська» архітектура зникнень
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
