Європейський суд з прав людини офіційно розпочав розгляд двох скарг громадянської журналістки та активістки з Криму Ірини Данилович проти Росії, повідомляє правозахисна організація «КримSOS» із посиланням на адвоката Данилович Сергія Зайця.
«Йдеться про справи №6579/23 (подана 15 січня 2023 року), що стосується незаконного позбавлення волі, та №4065/25 (подана 28 січня 2025 року) щодо внесення її до російського реєстру так званих «іноземних агентів». Суд визнав скарги достатньо обґрунтованими для офіційного запиту письмових пояснень від держави-відповідача щодо можливих порушень Європейської конвенції з прав людини. Суд запросив уряд України приєднатися до розгляду як третю сторону. На відміну від Росії, Україна зазвичай представляє свої позиції у подібних справах», – йдеться у повідомленні «КримSOS».
ЄСПЛ запропонував уряду РФ надати зауваження щодо прийнятності та суті заяв.
«Водночас Росія, яка після виключення з Ради Європи фактично ігнорує більшість процедур ЄСПЛ, може не надати свої пояснення. Однак це не зупиняє розгляд справи», – зазначили у «КримSOS».
28 квітня 2026 року ЄСПЛ передав заяви Ірини Данилович на комунікацію.
«Це важливий етап, коли суд уже попередньо вивчив скарги і тепер вимагає пояснень від держави-відповідача», – йдеться у повідомленні.
Перша скарга стосується подій 2022 року. 29 квітня 2022 року Ірину Данилович затримали співробітники ФСБ і утримували без зв'язку із зовнішнім світом в окупованому Сімферополі. Тільки 7 травня 2022 року було оформлено протокол про затримання, після чого підконтрольний РФ Київський районний суд Сімферополя заарештував її за підозрою у незаконному зберіганні вибухових речовин. 28 грудня 2022 року той самий суд виніс їй вирок. Увесь цей час заявниця перебувала в СІЗО-1 у Сімферополі. У цій частині справи ЄСПЛ розглядатиме можливе порушення права на свободу та особисту недоторканність (стаття 5 Конвенції з прав людини).
Друга справа стосується рішення Міністерства юстиції РФ від 3 червня 2022 року про внесення Ірини Данилович до реєстру так званих «іноземних агентів». Скарга охоплює можливі порушення права на повагу до приватного життя (стаття 8 Конвенції) через сам факт присвоєння статусу та його наслідки, свободу вираження поглядів (стаття 10) та на заборону дискримінації і використання обмежень у прихованих цілях (статті 14 та 18). Йдеться про наслідки, «що включають публічне клеймування, додаткові звітні обов'язки та обмеження професійної діяльності».
Перша заява була передана на комунікацію приблизно через чотири роки після затримання і майже через 3,5 роки після її подання.
Друга справа дійшла до цього етапу менш ніж за 1,5 року, оскільки національне оскарження статусу «іноземного агента» завершилося лише наприкінці 2024 року.
На наступному етапі сторони мають представити письмові пояснення, після чого ЄСПЛ оцінить прийнятність заяв та розгляне їх по суті можливих порушень Конвенції.
«Репортери без кордонів» вимагають звільнення кримської громадянської журналістки Ірини Данилович із ув’язнення в РФ
У 2022 році кримську журналістку та правозахисницю Ірину Данилович викрали співробітники ФСБ. Згодом її звинуватили у зберіганні вибухових речовин, а у слідчому ізоляторі тривалий час не надавали медичної допомоги через гострий отит. У результаті активістка втратила слух на одне вухо, але так і не отримує лікування.
У серпні 2024 року, після прибуття до колонії, Данилович звернулася до медсанчастини через біль у вухах та голові, але у відповідь медик Лідія Морозова заявила, що біль сам мине, коли Данилович остаточно оглухне. 1 серпня 2024 року пішов із життя батько активістки, Броніслав Данилович.
«Росія бачить у них політичну загрозу, а не медіа». Кримські журналісти в ув’язненні РФ
Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.
